Рішення

від 10.04.2013 по справі 5008/515/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.04.2013 Справа № 5008/515/2012

За позовом Прокурора Перечинського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, м. Ужгород, Державного підприємства „Перечинського лісового господарства", м. Перечин та Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород

до відповідача 1 Приватного підприємства „Комерцконсалт", м. Ужгород

до відповідача 2 Перечинської районної державної адміністрації, м. Перечин

про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації від 10.05.2011 р. №102 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду приватному підприємству „Комерцконсалт"; визнання недійсним договору від 19.05.2011 р. оренди земельної ділянки площею 1,0937га за межами населеного пункту на території Туря-Полянської сільської ради Перечинського району; зобов'язання повернути земельну ділянку площею 0,90 га, що розташована за межами населеного пункту на території Туря-Полянської сільської ради Перечинського району до земель лісового фонду державного підприємства „Перечинське лісове господарство", а земельну ділянку площею 0,1937 га, що розташована за межами населеного пункту на території Туря-Полянської сільської ради Перечинського району до земель запасу Перечинської районної державної адміністрації

Суддя В.С. Русняк

Представники:

Від позивача (Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області ) - Головнич Ю.Ю., завідувач юридичного сектора, довіреність від 28.01.13;

Від позивача (ДП „Перечинського лісового господарства" ) - не з'явився;

Від позивача (Закарпатської обласної державної адміністрації ) - Сигидін О.І. заступник начальника юридичного відділу, довіреність №06-20/2620 від 30.11.12;

Від відповідача 1 - Тодавчич Г.І. - представник, довіреність №131 від 13.07.12;

Від відповідача 2 - Туряниця О.І. - завідуючий юридичним сектором апарату Перечинської РДА, довіреність №628/01-28 від 15.10.12;

Від прокуратури - Онуфрій В.І. - начальник відділу Прокуратури Закарпатської області

СУТЬ СПОРУ: Прокурором Перечинського району в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області, м. Ужгород, Державного підприємства „Перечинського лісового господарства", м. Перечин та Закарпатської обласної державної адміністрації, м. Ужгород заявлено позов до відповідача 1 Приватного підприємства „Комерцконсалт", м. Ужгород, до відповідача 2 Перечинської районної державної адміністрації, м. Перечин про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації від 10.05.2011 р. №102 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду приватному підприємству „Комерцконсалт"; визнання недійсним договору від 19.05.2011 р. оренди земельної ділянки площею 1,0937га за межами населеного пункту на території Туря-Полянської сільської ради Перечинського району; зобов'язання повернути земельну ділянку площею 0,90 га, що розташована за межами населеного пункту на території Туря-Полянської сільської ради Перечинського району до земель лісового фонду державного підприємства „Перечинське лісове господарство", а земельну ділянку площею 0,1937 га, що розташована за межами населеного пункту на території Туря-Полянської сільської ради Перечинського району до земель запасу Перечинської районної державної адміністрації

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 13.08.2012 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

31.08.2012 р. Прокуратурою Закарпатської області подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду Закарпатської області від 13.08.2012 р. Постановою Львівського апеляційного господарського суду 27.09.2012 р. рішення господарського суду Закарпатської області від 13.08.2012 р. у справі №5008/515/2012 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

16.10.2012 р. Прокуратурою Закарпатської області подано касаційну скаргу на рішення господарського суду Закарпатської області від 13.08.2012 р. та Постанову Львівського апеляційного господарського суду 27.09.2012 р. Постановою Вищого господарського суду України від 20.11.2012 р. касаційну скаргу задоволено, Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.09.2012 р. та рішення господарського суду Закарпатської області від 13.08.2012 р. скасовано, а справу направлено до господарського суду Закарпатської області на новий розгляд.

Так, судом касаційної інстанції визнано помилковими висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо правомірності дій Перечинської РДА в контексті п. „а" ч. 3 ст. 122 ЗК України, в силу неправильного застосування зазначеної норми матеріального права та їх суперечності положенням норм процесуального права (ст.ст. 32, 33 ГПК України).

Позивач 1 просить заявлені позовні вимоги задоволити в повному обсязі по мотивах викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Позивач 2 письмових пояснень по суті заявлених вимог не подав, свого уповноваженого представника у засідання суду 10.04.2013 р. не направив. У судовому засіданні, яке відбулося 11.02.2013 р. представник позивача 2 дав усні пояснення про те, що він ніяких претензій до відповідачів не має.

Представник позивача 3 подав пояснення, де зазначив, що зі змісту позовної заяви та матеріалів справи випливає, що мало місце порушення норм земельного законодавства, оскільки розпорядження земельними ділянками для розміщення будівництва та обслуговування будівель та споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій не відноситься до компетенції районних державних адміністрацій, за умови, що вищевказані об'єкти не пов'язані з обслуговуванням жителів територіальної громади району.

Представник прокуратури заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Заперечує з приводу доводів представників відповідачів про наявність підстав для відмови у задоволенні заявлених позовних вимог.

Представники відповідачів 1 та 2 заперечують з приводу заявлених позовних вимог в повному обсязі з підстав, викладених у поданих суду письмових пояснень.

Прокурор у поданому суду письмовому поясненні та позовній заяві просить суд заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та в обґрунтування своїх доводів вказує на те, що розпорядженням голови Перечинської районної державної адміністрації від 28.10.2010 р. №331 „Про затвердження матеріалів вибору місця розташування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення малої гідроелектростанції ПП „Комерцконсалт" затверджено матеріали вибору місця розташування земельної ділянки, акт вибору земельної ділянки та погоджено ПП „Комерцконсалт" вибір земельної ділянки площею 0,98 га для розміщення малої гідроелектростанції на р. Шипот, за межами населеного пункту на території Тур'я-Полянської сільської ради Перечинського району. ПП „Комерцконсалт" зазначеним розпорядженням дано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення малої гідроелектростанції на р. Шипот, за межами населеного пункту на території Тур'я-Полянської сільської ради Перечинського району. Розпорядженням голови Перечинської районної державної адміністрації від 08.02.2011 р. №25 „Про внесення змін до розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації від 28.10.2010 р. №331" затверджено та погоджено вибір земельної ділянки площею 1,5050 га (із них 0,9 га - землі лісового фонду, 0,02 га - землі водного фонду, 0,5850 га - землі запасу сільської ради, сільськогосподарського призначення).

На підставі розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації від 08.02.2011 р. №25 та клопотання ПП „Комерцконсалт", приватним підприємцем Сентімрей Н.В. (ліцензія серії АВ №440106 від 14.01.09) розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП „Комерцконсалт" на умовах оренди, який отримав позитивний висновок Комісії про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 11.02.2011 р. №013. За висновком державної експертизи землевпорядної документації від 11.03.2011 р. №107-11, виданого Держкомземом України, проект не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та повертається на доопрацювання. Контроль за усуненням зауважень покладено на Головне управління Держкомзему у Закарпатській області, згідно відмітки якого від 26.04.2011 р. зауваження усунено.

Крім того, розпорядженням голови Перечинської РДА від 04.02.2011 р. №23 затверджено акт визначення збитків, завданих у результаті вилучення земельної ділянки ПП „Комерцконсалт" площею 0,90 га для розміщення малої гідроелектростанції дериваційного типу на р. Шипот за межами населеного пункту на території Тур'я-Полянської сільської ради з земель ДП „Перечинське ЛГ" лісництва „Шипот" квартал 38 виділ 1, квартал 41 виділ 24, квартал 42 виділи 14, 15, квартал 47 виділи 25, 27 у сумі 153254,54 грн.

Розпорядженням голови Перечинської РДА від 10.05.2011 р. №102 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0937 га на умовах оренди ПП „Комерцконсалт" для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій на р. „Шипот" за межами населеного пункту на території Тур'я-Полянської сільської ради, за межами населеного пункту с. Тур'я-Поляна Перечинського району та надано в оренду земельну ділянку площею 0,0937 га строком на 49 років.

Однак, у ході проведеної прокуратурою району спільно із фахівцями Держсільгоспінспекції перевірки встановлено, що при виданні Перечинською райдержадміністрацією 10.05.2011 р. розпорядження №102 допущені грубі порушення вимог перерахованого законодавства, оскільки надання в оренду земельної ділянки відбулось без попереднього вилучення земель лісового фонду із постійного лісокористування державного підприємства „Перечинське лісове господарство" чи припинення права постійного користування землею лісгоспом, без прийняття розпорядження про зміну цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення - державного лісового фонду ДП „Перечинське ЛГ". Крім того, райдержадміністрація у даному випадку вийшла за межі власних повноважень, передбачених ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України, оскільки до повноважень районної державної адміністрації надання земель для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій не входить. Зазначене питання відноситься до виключної компетенції Закарпатської обласної державної адміністрації.

З огляду на вищенаведене, просить розпорядження голови Перечинської РДА від 10.05.2011 р. за №102 скасувати як незаконне та прийняте всупереч вимогам ч. 3 ст. 122, ч. 9 ст. 123, ч. 5 ст. 116 та ст. 149 Земельного кодексу України.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі-продажу, дарування, застави, обміну земельних ділянок, визнаються недійсними за рішенням суду (ст. 210 Земельного кодексу України).

За таких обставин, договір оренди земельної ділянки, укладений 19.05.2011 р. між Перечинською РДА та ПП „Комерцконсалт" просить визнати незаконним та скасувати через грубе порушення вимог цивільного та земельного законодавства.

Також вважає не вірним є твердження відповідача щодо надання земельної ділянки для будівництва об'єкту, пов'язаного з обслуговуванням жителів територіальної громади району з огляду на те, що відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України об'єкти, пов'язані з обслуговуванням жителів територіальних громад відносяться до об'єктів загального користування та розміщуються на землях житлової і громадської забудови. До них відносять школи, заклади культури, лікарні, підприємства торгівлі тощо. Будівництво ж малої гідроелектростанції проведено з метою енергетичної системи і саме для здійснення цієї відповідної діяльності відводяться землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони.

Представник позивача - Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області у поданому суду письмовому поясненні вказує на те, що відповідно до ст. 6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать (абзац перший статті 6 в редакції Закону №4444-VІ від 23.02.12):

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю…

б) внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель.

У даному випадку клопотання щодо приведення у відповідність із законодавством розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації від 10.05.2011 р. №102 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду приватному підприємству „Комерцконсалт" не вносилося, в зв'язку з тим, що було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано відповідно до закону.

Згідно рішення Конституційного суду України від 16.04.09 №7-рп/2009 по справі №1-9/2009 органи місцевого самоврядування аналогічно і виконавчої влади не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є „гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.97 №1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування, в тому числі і виконавчої влади є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування і виконавчої влади після їх виконання.

А відтак, за результатами перевірки матеріали було направлено в

прокуратуру Перечинського району в порядку ст. 10 Закону України „Про

державний контроль за використанням та охороною земель" для відповідного прокурорського реагування.

Представник відповідача 1 - Приватного підприємства „Комерцконсалт", заперечує з приводу заявлених позовних вимог у повному обсязі та в поданих суду письмових поясненнях вказує на те, що Головним управлінням Держкомзему у Закарпатській області, як регулятором у сфері земельних відносин, на запит ПП „Комерцконсалт" було надано оцінку процедурі відведення земельної ділянки площею 1,0937 га на умовах оренди ПП „Комерцконсалт" для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій на р. Шипот за межами населеного пункту на території Тур'я-Полянської сільської ради Перечинського району. Так, метою взяття в оренду земельної ділянки, що стосується предмету даного позову, стало будівництво малої гідроелектростанції, тобто електричної станції для виробництва та розподілення електричної енергії на території с. Тур'я-Поляна Перечинського району і за межами відповідного населеного пункту.

Листом Головного управління Держкомзему у Закарпатській області від 06.07.12 №03/09/2485 зазначено, що будівництво даної малої гідроелектростанції на р. Шипот безпосередньо пов'язане з обслуговуванням жителів відповідної територіальної громади Перечинського району, а тому, у контексті надання в оренду відповідної земельної ділянки правомірно було здійснено Перечинською РДА.

Таке будівництво призвело до нових перспектив розвитку та покращення благоустрою даної території, оскільки під час будівництва малої ГЕС здійснено значне берегоукріплення, що забезпечить надійний захист від повені та розширення ділянки дороги біля ріки; громада отримала інвестиції, робочі місця та платників податків, оскільки кошти від господарської діяльності поступають до місцевого бюджету; напруга електричної енергії в даній місцевості значно покращилася.

Відтак, орендована земельна ділянка ПП „Комерцконсалт" з об'єктом, що на ній розміщується, призначений для виробництва електроенергії для потреб жителів Перечинського району, чим підтверджується правомірність дій Перечинської РДА в контексті п. а ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України.

Крім того, при виборі місця розташування земельної ділянки було встановлено, що деяка її частина знаходиться на землях лісового фонду у землекористуванні ДП „Перечинське лісове господарство", у зв'язку з чим постало питання вилучення земель згідно чинного законодавства з нарахуванням збитків, про що свідчить нотаріально посвідчена згода директора ДП „Перечинське лісове господарство" Бокшан Ю.Ю. на вилучення земельної ділянки площею 0,90 га із земель лісового господарства та передачу її ПП „Комерцконсалт" для будівництва малої ГЕС на р. Шипот.

Розпорядженням голови Перечинської РДА від 02.02.2011 року №21, у відповідності до вимог ст.ст.156, 157 Земельного кодексу України та з урахуванням листа ДП "Перечинське лісове господарство" від 31.01.2011 року №51, було створено комісію для відшкодування збитків, завданих у результаті вилучення земельної ділянки приватному підприємству "Комерцконсалт" для розміщення малої ГЕС на р. Шипот за межами населеного пункту на території Тур'я-Полянської сільської ради Перечинського району із земель ДП "Перечинське лісове господарство" лісництва "Шипот" квартал 38 виділ 1, квартал 41 виділ 24, квартал 42 виділи 14, 15, квартал 47 виділи 25, 27 у сумі 153 254,54 грн.

Розпорядженням голови Перечинської РДА від 04.02.2011 р. №23 було затверджено акт визначення збитків, завданих у результаті вилучення земельної ділянки ПП „Комерцконсалт" площею 0,90 га для розміщення малої ГЕС дериваційного типу на р. Шипот за межами населеного пункту на території Тур'я-Полянської сільської ради Перечинського району з земель ДП „Перечинське лісове господарство" лісництва „Шипот" квартал 38 виділ 1, квартал 41 виділ 24, квартал 42 виділи 14, 15, квартал 47 виділи 25, 27 у сумі 153 254,54 грн.

З урахуванням вищезгаданого розпорядження, ПП „Комерцконсалт" було відшкодовано збитки в сумі 153254,54 грн. на користь ДП „Перечинське лісове господарство", що підтверджується платіжним дорученням №24 від 10.02.11.

Також, при відведенні земельної ділянки в оренду із земель сільськогосподарського призначення, лісогосподарського призначення та земель водного фонду, останню було відведено у землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення (ст. 19 Земельного кодексу України), тобто, змінилось її цільове призначення.

Водночас, на думку підприємства, відсутність самих розпоряджень Перечинської РДА про вилучення земельної ділянки із земель лісового господарства та відведення їх до земель запасу Тур'я-Полянської сільської ради, а також про зміну її цільового призначення, не впливає на правильність та правомірність подальшого використання даної земельної ділянки на правах оренди ПП „Комерцконсалт", оскільки сама їх процедура була дотримана, порушення цільового призначення земельної ділянки її користувачем не допускаються, а отже, процедура відведення земельної ділянки за межами населеного пункту на території Тур'я-Полянської сільської ради була проведена Перечинською РДА з дотриманням всіх вимог чинного законодавства у сфері земельних відносин.

Представник відповідача у поданих суду письмових поясненнях також вважає заявлені позовні вимоги не вмотивованими і не обґрунтованими виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 122 Земельного кодексу України передбачено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання; ведення водного господарства; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

Статтею 149 Земельного кодексу України передбачено, що до компетенції райдержадміністрації входить вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні ... за межами населених пунктів для: будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговування жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі), з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті. Тобто твердження про те, що райдержадміністрація вийшла за межі своїх повноважень не відповідає дійсності. До того ж, є згода Закарпатської облдержадміністрації щодо розміщення малої ГЕС на території Перечинського району біля с. Тур'я-Поляна на р. Шипот (протокол засідання комісії №5 від 15.10.11).

Стосовно вилучення земельних ділянок, наданих у користування державному підприємству „Перечинське лісове господарство", то згода даним підприємством на вилучення була надана, про що свідчить лист від 31.01.11 №51 та висновок Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства від 28.01.11 №02/08-99.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши повноважних представників прокуратури, позивачів та відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено в межах розгляду справи, розпорядженням голови Перечинської районної державної адміністрації від 28.10.2010 р. №331 „Про затвердження матеріалів вибору місця розташування та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення малої гідроелектростанції ПП „Комерцконсалт" затверджено матеріали вибору місця розташування земельної ділянки, акт вибору земельної ділянки та погоджено ПП „Комерцконсалт" вибір земельної ділянки площею 0,98 га для розміщення малої гідроелектростанції на р. Шипот, за межами населеного пункту на території Тур'я-Полянської сільської ради Перечинського району. ПП „Комерцконсалт" зазначеним розпорядженням дано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення малої гідроелектростанції на р. Шипот, за межами населеного пункту на території Тур'я-Полянської сільської ради Перечинського району.

Розпорядженням голови Перечинської районної державної адміністрації від 08.02.2011 р. №25 „Про внесення змін до розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації від 28.10.10 №331" затверджено та погоджено вибір земельної ділянки площею 1,5050 га (із них 0,9 га - землі лісового фонду, 0,02 га - землі водного фонду, 0,5850 га - землі запасу сільської ради, сільськогосподарського призначення).

На підставі розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації від 08.02.2011 р. №25 та клопотання ПП „Комерцконсалт", приватним підприємцем Сентімрей Н.В. (ліцензія серії АВ №440106 від 14.01.09) розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП „Комерцконсалт" на умовах оренди, який отримав позитивний висновок Комісії про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 11.02.11 №013. За висновком державної експертизи землевпорядної документації від 11.03.11 №107-11, виданого Держкомземом України, проект не в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам та повертається на доопрацювання. Контроль за усуненням зауважень покладено на Головне управління Держкомзему у Закарпатській області, згідно відмітки якого від 26.04.11 зауваження усунено.

Крім того, розпорядженням голови Перечинської РДА від 04.02.2011 р. №23 затверджено акт визначення збитків, завданих у результаті вилучення земельної ділянки ПП „Комерцконсалт" площею 0,90 га для розміщення малої гідроелектростанції дериваційного типу на р. Шипот за межами населеного пункту на території Тур'я-Полянської сільської ради із земель ДП „Перечинське ЛГ" лісництва „Шипот" квартал 38 виділ 1, квартал 41 виділ 24, квартал 42 виділи 14, 15, квартал 47 виділи 25, 27 у сумі 153254,54 грн.

Розпорядженням голови Перечинської РДА від 10.05.2011 р. №102 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0937 га на умовах оренди ПП „Комерцконсалт" для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій на р. „Шипот" за межами населеного пункту на території Тур'я-Полянської сільської ради, за межами населеного пункту с. Тур'я-Поляна Перечинського району та надано в оренду земельну ділянку площею 1,0937 га строком на 49 років.

Оцінивши наявні в справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У силу ст.ст. 13, 19 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 2 ст. 21 Закону України „Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону. Статтею 17 ЗК України в п. (а) до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин також віднесено розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 п. 12 розділу Х „Перехідні положення" ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частинами 1, 2 ст. 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У відповідності до ч. 1 ст. 127 ЗК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Повноваження органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені у ст. 122 ЗК України, згідно з ч.ч. 3, 4 якої районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. Натомість, обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Відповідно до п.п. 16, 19 ч. 1 ст. 43 Закону України „Про місцеве самоврядування" виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання як затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно району, області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання.

Згідно п. „в" ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті.

Як встановлено матеріалами справи та доведено належними і допустимими доказами постійний землекористувач державне підприємство „Перечинське лісове господарство" надало саме згоду на вилучення земельної ділянки площею 0,90 га із земель лісового господарства, про що свідчіть лист від 31.01.11 №51 та висновок Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства від 28.01.11 №02/08-99.

Підстави припинення права користування та порядок вилучення земельної ділянки чітко передбачені п. „б" ч. 1 ст. 141 та ст. 149 Земельного кодексу України. Зокрема, вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Таким чином, у даних спірних правовідносинах має місце саме вилучення земельної ділянки із земель лісового господарства за згодою землекористувача, а не припинення права користування у разі добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою.

Згідно ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом.

Будь-яке припинення права користування земельною ділянкою, як цього вимагає земельне законодавство, провадиться за рішенням уповноваженого органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади.

Повноваження щодо припинення права користування та надання земель лісогосподарського призначення прописано в п. 5 ст. 31 Лісового кодексу України, зокрема, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території: передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припиняють права користування ними. Тобто у даному випадку рішення про вилучення вказаної земельної ділянки повинно прийматись Закарпатською обласною державною адміністрацією.

Крім того, Законом України „Про землеустрій" пунктом „в" ч. 1 ст. 20 в обов'язковому порядку вимагається проводити землеустрій на землях усіх категорій незалежно від форми власності при наданні, вилученні (викупу), відчуженні земельних ділянок.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 Земельного кодексу України. Так, частиною 9 вищевказаної статті цього Кодексу прописано, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок; надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання із затвердженням умов надання.

Однак, рішення щодо вилучення вказаної земельної ділянки від постійного землекористувача не приймалося.

У відповідності до ст. 50 Закону України „Про землеустрій", проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Постановою Кабінету Міністрів України №677 від 26.05.04 затверджено Порядок розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, відповідно до якого проект відведення земельної ділянки розробляється на підставі: рішення сільської, селищної, міської рад, районної, Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок; укладених договорів між землевласниками і землекористувачами та розробником проекту відведення земельної ділянки; судового рішення.

Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Однак, такий проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для вилучення не був розроблений, а саме вилучення проведено всупереч вищенаведених вимог законодавства.

Також, безпідставними та такими, що не відповідають вимогам земельного законодавства є твердження відповідачів, що зміну цільового призначення земельної ділянки визначено проектом землеустрою і прийняття окремого рішення з цього приводу не потребується.

Згідно з вимогами ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Як було встановлено, розпорядженням голови Перечинської районної державної адміністрації від 10.05.2011 р. за №102 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано в оренду строком на 49 років ПП „Комерцконсалт" земельну ділянку площею 1,0937 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій.

Отже, вказана земельна ділянка надана в оренду ПП „Комерцконсалт" без проведення обов'язкової зміни її цільового призначення відповідним розпорядженням із категорії земель лісогосподарського, сільськогосподарського призначення та земель водного фонду на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Безпідставним є твердження відповідачів, що оскаржуване розпорядження жодним чином прав та охоронюваних законом інтересів позивачів не порушують.

Відповідно до Рішення Конституційного суду від 08.04.99 за №3-рп/99 прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави, чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 господарського процесуального кодексу України, є підставою для порушення справи в господарському суді. Під поняттям „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Так, прокурором Перечинського району одним із позивачів за даним позовом визначено Державну інспекцію сільського господарства в Закарпатській області, яка є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України. На останню згідно ст.ст. 15, 188 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" як на спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів покладено повноваження щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, зокрема, у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині: додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання; внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо приведення у відповідність-із законодавством прийнятих ними рішень регулювання земельних відносин, використання та охорони земель.

У даному випадку клопотання щодо приведення у відповідність із законодавством розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації не вносились у зв'язку з тим, що на підставі вищевказаного розпорядження укладено договір оренди земельної ділянки, який відповідно до закону зареєстровано.

Згідно рішення Конституційного суду України від 16.04.09 №7-рп/2009 по справі №1-9/2009 органи місцевого самоврядування аналогічно і органи виконавчої влади не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування, в тому числі і виконавчої влади є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування і виконавчої влади після їх виконання.

Тому, за результатами перевірки матеріали було направлено до органів прокуратури в порядку ст. 10 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" для відповідного реагування.

Таким чином, результати розгляду даної справи впливають на права та обов'язки Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області у частині повноважень щодо здійснення державного (нагляду) контролю за раціональним використанням та охороною земель, в тому числі за дотриманням органами державної влади вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Також, оскаржуваним розпорядженням порушено права та інтереси позивача у даній справі - ДП „Перечинське лісове господарство", оскільки останній згідно правовстановлюючих документів по теперішній час є постійним користувачем земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 0,90 га, так як земельна ділянка у передбаченому земельним законодавством порядку вилучена у нього не була.

Крім того, матеріалами справи доведено порушення прав та охоронюваних законом інтересів уповноваженого розпорядника землями державної власності - Закарпатської обласної державної адміністрації.

Згідно норм чинного законодавства (ст. 122 Земельного кодексу України) Перечинська районна державна адміністрація не має повноважень щодо надання в оренду спірної земельної ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій за межами населеного пункту, оскільки такими повноваженнями щодо розпорядження землями державної власності наділені обласні державні адміністрації, і відповідно, таке розпорядження вправі видавати саме Закарпатська обласна державна адміністрація. В даному випадку останню позбавлено повноважень щодо реалізації державної політики у сфері регулювання земельних відносин, чим і порушено її права та інтереси.

Згідно вимог ч.ч. 3, 4 ст. 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства, крім випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті, крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті. Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Відповідачами не подано жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що спірна земельна ділянка використовується для будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади Перечинського району Закарпатської області. Жодними установчим документами ПП „Комерцконслат" не передбачено обслуговування жителів територіальної громади, а передбачено отримання прибутку від енергогенеруючої діяльності.

Спірна земельна ділянка надана в оренду ПП „Комерцконсалт" саме з метою розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій, що аж ніяк не пов'язано з обслуговуванням жителів територіальної громади району.

Відповідно до ст.ст. 38, 39 Земельного кодексу України об'єкти, пов'язані з обслуговуванням жителів територіальних громад відносяться до об'єктів загального користування та розміщуються на землях житлової і громадської забудови. До них відносять школи, заклади культури, лікарні, підприємства торгівлі тощо. Саме про такі об'єкти іде мова в п. „в" ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України.

Будівництво ж малої гідроелектростанції проведено з метою виробництва та розподілення електричної енергії та даний об'єкт відноситься до об'єктів енергетичної системи і саме для здійснення відповідної діяльності відводяться землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, що підтверджується висновком державної експертизи землевпорядної документації №107-11 від 11.03.11, проведеної державним комітетом України із земельних ресурсів. Вказана обставина зазначається у розділ 2 вищевказаного висновку (вид землевпорядної документації), що підлягає державній експертизі.

Крім того, у вказаній експертизі зверталась увага щодо необхідності зміни цільового призначення земельної ділянки, що в подальшому не було усунуто.

А тому, невірною є твердження відповідачів, що будівництво даної малої гідроелектростанції на р. Шипот безпосередньо пов'язане з обслуговуванням жителів відповідної територіальної громади Перечинського району та щодо компетентності Перечинської РДА у розпорядженні даними землями.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Прокурором у позовній заяві наведено нормативне обґрунтування позовних вимог та наведено підстави, які вказують на незаконне прийняття Перечинською районною державною адміністрацією 10.05.11 розпорядження №102. Зокрема надання в оренду земельної ділянки відбувалось без попереднього вилучення земель лісового фонду із постійного лісокористування державного підприємства „Перечинське лісове господарство" чи припинення права постійного користування землею лісгоспом, без прийняття розпорядження про зміну цільового призначення земельної ділянки лісогосподарського призначення державного лісового фонду ДП „Перечинське ЛГ".

Крім того, райдержадміністрація в даному випадку вийшла за межі власних повноважень, передбачених ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу, оскільки до повноважень районної державної адміністрації надання земель для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій не входить. Зазначене питання відноситься до виключної компетенції Закарпатської обласної державної адміністрації.

За таких обставин, позовна вимога прокурора про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації від 10.05.2011 р. №102 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду приватному підприємству „Комерцконсалт" є законною, обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та дійсними обставинами та підлягає задоволенню.

Подане відповідачем 2 в судовому засіданні розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації від 28.12.2012 р. №489 „Про внесення змін та доповнень до розпорядження голови райдержадміністрації від 10.05.2011 р. №102 згідно з яким пункт 1 викладено в наступній редакції:

„1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,0937 га в оренду приватному підприємству „Комерцконсалт" для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій на річці „Шипот" за межами населеного пункту на території Тур'я-Полянської сільської ради Перечинського району зі зміною її цільового призначення".

Пункт 2 доповнений в наступній редакції:

„2. Вилучити земельну ділянку загальною площею 0,90 га із постійного лісокористування державного підприємства „Перечинське лісове господарство" для будівництва малої гідроелектростанції".

Судом не може бути прийнято до уваги як підставу для відмови позовних вимог, оскільки вказане розпорядження було прийнято після порушення справи при новому розгляді, справа була порушена 12.12.2012 р., а розпорядження видане 28.12.2012 р., тобто на час порушення справи його не існувало.

Щодо позовної вимоги прокурора про визнання недійсним договору оренди землі від 19.05.2011 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства.

Частини 1, 3 ст. 215 Цивільного кодексу України визначають, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки, наявні правові підстави для визнання недійсним оскаржуваного розпорядження, позовна вимога про визнання недійсним договору оренди землі від 19.05.2011 рок, яка є похідною від вищезгаданої вимоги, підлягає задоволенню.

Щодо вимог прокурора про повернення земельної ділянки площею 0,90 га, що розташована за межами населеного пункту на території Тур'я-Полянської сільської ради Перечинського району до земель лісового фонду державного підприємства „Перечинське лісове господарство", а земельну ділянку площею 0,1937 га, що розташована за межами населеного пункту на території Тур'я-Полянської сільської ради Перечинського району до земель запасу Перечинської районної державної адміністрації.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до позиції, викладеної в пункті 2.29 Постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. №6 „Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", договір оренди землі може бути припиненим лише на майбутнє, оскільки неможливе повернути вже здійснене за ним користування земельною ділянкою.

За таких обставин, вимога прокурора повернути спірну земельну ділянку до земель запасу Перечинської районної державної адміністрації за правовим змістом є застосування наслідків недійсного правочину у вигляді реституції і підлягає задоволенню.

Оспорювана земельна ділянка не підлягає поверненню до земель лісового фонду, в користування ДП „Перечинське ЛГ", а підлягає переданню до земель запасу Перечинської районної державної адміністрації виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 55 Земельного кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать, зокрема, землі вкриті лісовою рослинністю.

Частина 5 ст. 1 Лісового кодексу України зазначає, що лісові ділянки можуть бути вкриті лісовою рослинністю, а також постійно або тимчасово не вкриті лісовою рослинністю (внаслідок неоднорідності лісових природних комплексів, лісогосподарської діяльності або стихійного лиха тощо). До не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок належать лісові ділянки, зайняті незімкнутими лісовими культурами, лісовими розсадниками і плантаціями, а також лісовими шляхами та просіками, лісовими протипожежними розривами, лісовими осушувальними канавами і дренажними системами.

У статті 5 Лісового кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами і болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо.

Згідно ст. 156 Земельного кодексу України, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок вилучення(викупу) лісових земель для потреб не пов'язаних із лісогосподарським виробництвом.

Оспорювана земельна ділянка не відповідає вищенаведеним характеристиками, так як лісова рослинність на ділянці була усунена, а відповідний збиток пов'язаний із вилученням такої ділянки із лісового фонду, що зокрема є похідним від вирубки лісової рослинності, відшкодований первинному лісокористувачу.

В той же час, на ділянці, в даний момент, розташований та функціонує об'єкт альтернативної (відновлюваної) електроенергетики, тобто, безпосередньо, основні потужності енергогенеруючого підприємства.

Дана характеристика підпадає під визначення земель енергетики, а саме земель енергогенеруючих підприємств, закріплених в ст. 6 та 7, відповідно, Закону України „Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів".

Норми вищенаведеного закону є обов'язковими до застосування у даних правовідносинах відповідно до позиції викладеної у п. 4.7 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.05.2011 р. №6.

Саме тому оспорювана земельна ділянка повинна бути передана до земель запасу Перечинської РДА.

Справа вирішується у строки передбачені ч. 3 ст. 69 ГПК України.

Згідно з ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд справи покласти на відповідачів 1 та 2 порівну, стягнувши з Приватного підприємства „Комерцконсалт" та Перечинської районної державної адміністрації в доход державного бюджету по 573,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 1, 15, 27, 29, 32, 33, 34, 35, 43, 49, 69, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Перечинської районної державної адміністрації від 10.05.2011 р. №102 „Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду приватному підприємству „Комерцконсалт".

3. Визнати недійсним договір від 19.05.2011 р. оренди земельної ділянки площею 1,0937 га за межами населеного пункту на території Туря-Полянської сільської ради Перечинського району.

4. Зобов'язати повернути земельну ділянку 1,0937 га, що розташована за межами населеного пункту на території Туря-Полянської сільської ради Перечинського району до земель запасу Перечинської районної державної адміністрації.

5. Стягнути з Приватного підприємства „Комерцконсалт" (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Тиха, 16/2, код 35045511) в доход Державного бюджету України (банк одержувача: ГУДКСУ у Закарпатській області, МФО: 812016, рахунок отримувача: 31211206783002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Ужгороді 22030001, код отримувача: 38015610) суму 573,50 (п'ятсот сімдесят три гривні п'ятдесят копійок) грн. судового збору.

Видати наказ.

6. Стягнути з Перечинської районної державної адміністрації (Закарпатська область, м. Перечин, пл. Народна, 16, код 22099507) в доход Державного бюджету України (банк одержувача: ГУДКСУ у Закарпатській області, МФО: 812016, рахунок отримувача: 31211206783002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Ужгороді 22030001, код отримувача: 38015610) суму 573,50 (п'ятсот сімдесят три гривні п'ятдесят копійок) грн. судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 15.04.2013 року.

Суддя В.С. Русняк