Постанова
від 09.04.2013 по справі 5011-57/12576-2012
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2013 року Справа № 5011-57/12576-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДроботової Т.Б., суддівДанилової М.В. (доповідача), Рогач Л.І., за участю представників: позивача відповідача Селіванова О.Г. (дов. від 30.08.2012 р.) не з'явився (про час та місце судового розгляду повідомлено належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 р. у справі № 5011-57/12576-2012 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Оздоббудмеханізація" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" простягнення 3 462 456, 21 грн.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оздоббудмеханізація" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" про стягнення 3 462 456, 21 грн. заборгованості за договором поставки № 10 від 12.02.2010 р., з яких: 3 161 664, 94 грн. - основний борг, 158 516, 35 грн. - 3% річних, 142 274, 92 грн. - інфляційні витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання пунктів 3.2, 5.2 договору поставки № 10 від 12.12.2010 р. позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти на загальну суму 3 161 664, 94 грн. та підтверджено свою згоду на поставку товару. Однак, відповідачем заявку не було підтверджено, поставку товару не здійснено та грошові кошти позивачу не повернуто.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.12.2012 р. у даній справі (суддя Гулевець О.В.), яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 р. (колегія суддів: головуючий Пономаренко Є.Ю., судді Дідиченко М.А., Пашкіна С.А.), позов ТОВ "Оздоббудмеханізація" було задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" 3 161 664, 94 грн. основного боргу, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд виходив з того, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором поставки № 10 від 12.12.2010 р., оскільки не здійснив поставку товару позивачу, а, отже, враховуючи наявність підтвердженого факту здійснення останнім попередньої оплати, у позивача виникло право вимагати повернення попередньої оплати у розмірі 3 161 664, 94 грн.

В частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних витрат суд зазначив, що повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання, а тому на суму попередньої оплати не можуть нараховуватись інфляційні витрати та 3% річних.

ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 р. у даній справі, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при винесені судових рішень.

Зокрема, скаржник зазначив про ігнорування судами наявності на момент прийняття рішення у даній справі в провадженні господарського суду міста Києва справи № 5011-45/14770-2012 за позовом ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" до ТОВ "Оздоббудмеханізація" про визнання договору поставки № 10 від 12.12.2010 р. недійсним, у зв'язку з чим ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" вважає, що у разі визнання вказаного договору недійсним буде відсутня підстава для стягнення суми попередньої оплати за частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України на користь ТОВ "Оздоббудмеханізація" у даній справі, адже недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Щодо порушення норм процесуального права, скаржник зазначив, що суди не виконали свого обов'язку щодо зупинення провадження у справі, адже ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" неодноразово подавались клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею справи вищевказаної № 5011-45/14770-2012 господарського суду міста Києва.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій між ТОВ "Оздоббудмеханізація" як покупцем та ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" як постачальником було укладено договір поставки №10 від 12.02.2010 р., за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товар в узгоджені сторонами строки та на умовах, визначених договором, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пунктів 3.1., 3.2 договору поставка здійснюється на умовах FCA (Інкотермс-2000) - м. Київ, вул. Амурська, 6. Поставка товару здійснюється протягом 15 днів після підтвердження заявки постачальником.

Відповідно до пунктів 5.2, 5.3 оплата за договором передбачена у вигляді 100% передоплати кожної партії товару. Датою платежу вважається дата надходження грошових засобів на поточний рахунок продавця, яка підтверджується обслуговуючим його банком. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів через установи банків відповідно до реквізитів, вказаних в даному договорі, в національній валюті - гривні.

Пунктом 5.4 визначено, що грошове зобов'язання покупця вважається виконаним з моменту нарахування грошових коштів за товар на поточний розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно пункту 9.1. даний договір набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2010 р., але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно з Додатком № 1 до договору поставки № 10 від 12.02.2010 р., ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" мало поставити самосвал МАЗ 55102-223 вартістю 1 095 600 грн. з ПДВ, сидільний тягач МАЗ 642205-220 вартістю 980 000 грн. з ПДВ та фронтальний погрузчик Т-156Б-09 вартістю 1 086 064, 94 грн. з ПДВ. Загальна вартість поставки складала 3 161 664, 94 грн.

Судами встановлено, що на виконання умов договору, ТОВ "Оздоббудмеханізація" здійснило попередню оплату в розмірі 3 161 664, 94 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 60, №61, № 62, № 63, № 64 від 24.02.2010 р.

В подальшому ТОВ "Оздоббудмеханізація" направило ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" лист № 10/06-10 від 10.06.2010 р., отримання відповідачем якого підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, з яким повторно надало заявку та просило не пізніше семи днів письмово підтвердити заявку та здійснити поставку товару згідно умов договору.

ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" відповіді на зазначений лист надано не було та поставку товару не здійснено, у зв'язку з чим ТОВ "Оздоббудмеханізація" направило на адресу ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" претензію № 1 від 21.06.2010 р. про повернення попередньої оплати в розмірі 3 161 664, 94 грн.

ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" попередню оплату повернуто не було, що стало підставою для звернення ТОВ "Оздоббудмеханізація" до суду з позовом про повернення цієї оплати.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні приписи містяться у статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором поставки № 10 від 12.02.2010 р. сторони погодили здійснення поставки на умовах FCA відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) у редакції 2000 року.

За умовами поставки FCA ("франко-перевізник") означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.

Згідно статті А.1. вказаних умов поставки продавець зобов'язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором.

Відповідно до статті А.4 продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. А покупець, в свою чергу, відповідно до статті Б.4. зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтею А.4.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Як вбачається зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин та досліджених матеріалів справи, впродовж дії договору поставки № 10 від 12.02.2010 р. та після закінчення строку його дії, ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів", в порушення умов договору, заявку ТОВ "Оздоббудмеханізація" підтверджено не було та поставку не здійснено.

За результатом юридичної оцінки, наданої спірним правовідносинам судами попередніх інстанцій під час розгляду даної справи, суди дійшли висновку, що, враховуючи приписи частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України та наявність підтвердженого факту здійснення ТОВ "Оздоббудмеханізація" попередньої оплати за договором поставки № 10 від 12.02.2010 р., вимоги позивача в частині стягнення з ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" суми попередньої оплати у розмірі 3 161 664, 94 грн. правомірні та підлягають задоволенню, з чим погоджується колегія суддів.

В решті рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" не оскаржувались.

Стосовно необхідності, на думку ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів", зупинення розгляду даної справи у зв'язку з наявністю на момент прийняття рішення у даній справі в провадженні господарського суду міста Києва справи № 5011-45/14770-2012 за позовом ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" до ТОВ "Оздоббудмеханізація" про визнання договору поставки № 10 від 12.12.2010 р. недійсним, то суди встановили, що у даному випадку відсутні дійсні обставини, які відповідно до частини 1 статті 79 господарського процесуального кодексу України свідчать про неможливість розгляду даної справи до вирішення справи № 5011-45/14770-2012 та можуть бути підставою для зупинення провадження у даній справі.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Викладені у касаційній скарзі доводи ТОВ "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" зводяться до переоцінки наданих до матеріалів справи доказів, що за приписами статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень касаційної інстанції, а тому судова колегія вважає їх непереконливими та такими, що спростовуються встановленими під час розгляду справи судом апеляційної інстанції обставинами.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.01.2013 р. у справі № 5011-57/12576-2012 та рішення господарського суду міста Києва від 06.12.2012 р. залишити без змін.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Київський завод гумових та латексних виробів" залишити без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: М. Данилова

Л. Рогач

СудВищий господарський суд України
Дата ухвалення рішення09.04.2013
Оприлюднено19.04.2013
Номер документу30772380
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5011-57/12576-2012

Ухвала від 10.01.2017

Господарське

Господарський суд міста Києва

Головіна К.І.

Ухвала від 18.10.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Ухвала від 16.05.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Ухвала від 29.04.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Постанова від 09.04.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Данилова М.В.

Ухвала від 01.04.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Данилова М.В.

Ухвала від 05.02.2013

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Постанова від 28.01.2013

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Пономаренко Є.Ю.

Ухвала від 26.12.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Пономаренко Є.Ю.

Рішення від 06.12.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні