Постанова

від 19.02.2009 по справі 36/287

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

36/287

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 19 лютого 2009 р.                                                                                    № 36/287  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДобролюбової Т.В.

суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Вугілля України"

на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 21.10.08

у справі№36/287

за позовомДержавного підприємства "Вугілля України"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс"

простягнення 3 824 893,89 грн

В судовому засіданні взяли участь представники сторін:

від позивача: Прутас В.О. –дов. від 26.12.08;

від відповідача: Прилепська Н.А. –дов. від 30.01.09.

          Державним підприємством "Вугілля України" у жовтні 2007 року заявлений позов, з урахуванням змін, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" 2 163 960,33 грн  штрафу, 130 477,81 грн –3% річних та 1 110 556,94 грн –інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані приписами статей 231, 232 Господарського кодексу України, статті 625 Цивільного кодексу України.  

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.07.08, ухваленою суддею Будко Н.В., позов Державного підприємства "Вугілля України" залишено без розгляду на підставі приписів пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України через неможливість перевірки правильності і обґрунтованості нарахування заявлених позивачем до стягнення сум та через неподання позивачем без поважних причин, витребуваних ухвалою господарського суду від 10.07.08 матеріалів, необхідних для вирішення спору.

Постановою Донецькою апеляційного господарського суду від 21.10.08, прийнятою у складі колегії суддів: головуючого - Діброви Г.І. та суддів –Стойка О.В., Шевкової Т.А., апеляційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України" залишив без задоволення, а переглянуту ухвалу господарського суду змінив, виключивши з її тексту абзаци 7,8 на 1 аркуші ухвали, абзаци з 1 до 11 на 2 аркуші ухвали та з абзацу 2 на 4 аркуші ухвали виключив "неможливість перевірення правильності та обґрунтованості нарахування заявлених позивачем з урахуванням останнього уточнення позовних вимог, а також те". Змінюючи мотивувальну частину ухвали, апеляційний суд виходив з недотримання місцевим судом вимог до змісту ухвали. В решті ухвала господарського суду залишена без змін з тих же підстав.

          Державне підприємство "Вугілля України" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу і постанову у справі скасувати, як такі, що ухвалені з порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 43, 75 Господарського процесуального кодексу України, а справу передати на розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування касаційної скарги, скаржник посилається на те, що ним було надано суду всі необхідні документи та докази, необхідні для розгляду справи, а саме: акти приймання-передачі вугілля, акти звіряння взаємних розрахунків за договором, підтвердження існування заборгованості відповідача станом на 01.08.07 в розмірі 3 283 300,63 грн, станом на 01.11.07 в розмірі 12 904 824,52 грн, розрахунки сум штрафних санкцій у розмірі 2 163 960,33 грн, 3% річних у розмірі 130 477,81 грн та інфляційних втрат у розмірі 1 110 556,94 грн з посиланням на дати і суми прострочення, періоди нарахування. Заявник також зазначає, що в матеріалах справи є претензія №18-08-07/4 від 15.08.07, пред'явлення якої визначає початок перебігу строку виконання боржником обов'язку. Підприємство вважає, що суди помилково не розглянули справу по суті на підставі наявних доказів.

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоімпекс" судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому товариство наголошувало на тому, що позивачем не було надано суду належного розрахунку санкцій та документів, необхідних для їх нарахування, не визначений момент настання грошового зобов'язання і факт прострочення сплати.  

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді     Добролюбової Т.В., пояснення представників сторін, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом приписів процесуального законодавства,  відзначає наступне.

Відповідно до приписів пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору. У цьому приписі встановлено процесуальну санкцію за невиконання вимог суду, зокрема, неподання позивачем документів, які витребувані судом і необхідні для вирішення спору. Тобто, однією з умов застосування зазначеної норми є те, що витребувані матеріали вкрай необхідні для розгляду спору, і спір без них вирішити неможливо. Перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність. При цьому наслідки такого дослідження обов'язково відображаються у мотивувальній частині ухвали. За приписами статті 38 Господарського процесуального кодексу України якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору. Статтею 34 названого Кодексу унормовано, що належними є ті докази, які мають значення для справи. З матеріалів справи вбачається, що провадження у справі ухвалою господарського суду було порушено 02.11.07, розгляд справи ухвалами неодноразово відкладався, в справі призначалась судово-економічна експертиза. Судами установлено, і це вбачається з матеріалів справи, що після погашення відповідачем суми основного боргу позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача господарські санкції у вигляді інфляційних втрат, 3% річних і штрафу за прострочку виконання останнім договірних зобов'язань.  Залишаючи без розгляду позов у даній справі, господарський суд першої інстанції виходив з неможливості перевірки правильності і обґрунтованості нарахування заявлених позивачем до стягнення сум та з того, що позивачем без поважних причин не було подано витребуваних ухвалою господарського суду від 10.07.08 матеріалів, необхідних для вирішення спору. Так, позивачем не було надано, зокрема, розрахунку позовних вимог із зазначенням періоду прострочки виконання відповідачем договірних зобов'язань, моменту виникнення у позивача права вимоги. Відсутність в матеріалах справи документів, які без поважних причин не були надані позивачем, не дають можливості суду розглянути спір по суті, судовий експерт також не зміг документально підтвердити наданий позивачем розрахунок позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних і штрафу. З огляду на зазначене, доводи касаційної скарги про порушення приписів процесуального законодавства визнаються непереконливими. Разом з тим, приписами частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позивач, усунувши обставини, які були підставами залишення позову без розгляду, має право звернутися з позовом до господарського суду в загальному порядку. У цьому випадку позов повинен бути поданий з дотриманням вимог статей 54-58 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, висновок господарських судів про неможливість розгляду даного господарського спору за наявними у справі матеріалами, зроблений правильно, а відтак застосування судом приписів пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України колегією суддів визнається вірним. За таких обставин, відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної постанови Донецького  апеляційного господарського суду.

На підставі  викладеного та керуючись статтями  1115, 1117,  1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України,  Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.08 у  справі  №36/287 залишити  без  змін.

                Касаційну скаргу Державного підприємства "Вугілля України" залишити без  задоволення.

      Головуючий  суддя                                                                 Т. Добролюбова  

      Судді                                                                                          Т.Гоголь

                                                                                               В.Швець