Рішення

від 27.02.2009 по справі 16/13-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/13-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

27.02.2009                                                                Справа №  16/13-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі О.С.Бєловій, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", м. Херсон

до Дочірнього підприємства "Опорядбуд" Товариства з обмеженою відповідальністю  ХП "Макро", м. Херсон  

про   стягнення 22165грн. 53 коп.

за участю представників сторін:  

від позивача:  Федоришина Н.О. - представник, дор. № 553 від 08.01.09р.

від  відповідача - Мельничук Д.М. - ю/к, дор. № 500/13 від 30.04.08р.

Дочірнє підприємство "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", м. Херсон звернулось до суду з позовом про стягнення з дочірнього підприємства "Опорядбуд" Товариства з обмеженою відповідальністю  ХП "Макро" боргу по вартості послуг по користуванню відповідачем трактором і автогрейдером в сумі 21154,41грн. по договорах від 30.05.08р. і від 06.06.08р., втрат по інфляції в сумі 211,31грн., річних - 159,96грн., а також 639,85 грн. пені за прострочку платежу.

Відповідач проти позову не заперечує, але просить надати йому розстрочку виконання судового рішення, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем.  

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

                                        в с т а н о в и в:

Між сторонами по справі  30.05.08р. укладено договір № 8-П про надання послуг автогрейдера ДЗ-180. Відповідно до умов  цього договору ДП "Херсонський облавтодор" (виконавець) надає ДП "Опорядбуд" (замовник) послуг по використанню автогрейдером ДЗ-180. Пунктом 2.1 цього договору визначена вартість 1 маш./год. автогрейдера, згідно калькуляції, яка є невід'ємною частиною договору і визначена в додатку № 1 до договору. Без врахування вартості дизпалива, витрат на відрядження та перебазування до місця виконання робіт вона становить 82,35грн. з ПДВ.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що плата за надані послуги здійснюється замовником протягом 10-ти днів, після надання виконавцем рахунків. Остаточний розрахунок замовника з виконавцем проводиться протягом 3-х банківських днів по закінченню виконання робіт, на підставі рахунків та інших облікових документів сторін до договору (п. 5.7).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що в разі порушення строків платежів за надані послуги, замовник сплачує виконавцю за кожен день прострочення платежу неустойку (пеню) в розмірі облікової ставки Нацбанку України.

6 червня 2008 року між сторонами по справі укладений договір № 10-П про надання послуг з використання трактора Т-150К. Замовником і виконавцем по цьому договору визначені ті ж самі сторони, що і в договорі від 30.05.08р.

Пунктом 2.1 цього договору встановлена вартість 1 маш/год. трактора, згідно калькуляції, яка є додатком № 1 до договору. Без врахування вартості дизпалива, витрат на відрядження та перебазування до місця виконання робіт вона становить 113,20грн. з ПДВ.

Пунктом 5.3 цього договору передбачено, що плата за надані послуги здійснюється замовником протягом 10-ти днів, після надання виконавцем рахунків. Остаточний розрахунок замовника з виконавцем проводиться протягом 3-х банківських днів по закінченню виконання робіт, на підставі рахунків та інших облікових документів сторін до договору (п. 5.7).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що в разі порушення строків платежів за надані послуги, замовник сплачує виконавцю за кожен день прострочення платежу неустойку (пеню) в розмірі облікової ставки Нацбанку України.

30 липня 2008 року сторонами по справі складений акт виконаних робіт по наданню послуг автогрейдером ДЗ-180 і трактором Т-150К з визначенням загальної суми вартості цих послуг, з врахуванням ПДВ, в сумі 21154,41грн.

Оскільки відповідно до п. 5.3 договорів від 30.05.08р. і від 06.06.08р. виконавцем не надсилались замовнику рахунки, то згідно до п. 5.7 договорів, замовник зобов'язаний був перерахувати виконавцю робіт вартість послуг протягом 3-х банківських днів, з дня складення зазначеного вище акту виконаних робіт. Під час розгляду справи вартість наданих послуг в сумі 21154,41грн. виконавцю послуг не перерахована.

Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість виконання договору сторонами. Згідно зі ст.ст. 525, 526 цього кодексу зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ст.193 ГК України, пунктами 1 і 7 якої встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином і в установлений строк відповідно до закону, інших правових актів та договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, не допускається.

Відповідачем  у повному обсязі не виконані грошові зобов'язання, які на нього покладені договорами тобто зобов'язання по сплаті вартості наданих позивачем послуг у порядку та у строки, що встановлені договорами, чим порушені умови договорів та  норми вказаних вище статей Цивільного та Господарського кодексів України.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав  від позивача послуги на суму 21154,41грн., однак за неї не розрахувався  і  доказів її оплати суду не надав.

Таким чином позовні вимоги про стягнення основного боргу за договором є обгрунтованими.

Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкції на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним  правопорушення у сфері господарювання. ( ст. 218 ГК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин  зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пені є неустойкою, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного господарського зобов'язання за кожен день прострочення платежу.

При цьому розмір санкції може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми  невиконаної частині зобов'язання або у певній, визначеній  грошовій сумі або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання, незалежно від ступеня її виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 року №543/96-ВР, платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно зі ст.3 цього Закону розмір пені, передбачений ст. 1 обчисляється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договорами сторони передбачили нарахування пені в розмірі однієї облікової ставки Нацбанку України, що не суперечить Закону України № 543/96-ВР.

На підставі зазначеного, суд прийшов до висновку, що позивачем пеня нарахована  у відповідності з вимогами закону та умов договорів. Її розмір розрахований вірно, з врахуванням строку непроведення відповідачем платежів.

Відповідно ст. 611 цього Кодексу у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені законом або договором.

Ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 процента річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем вірно і з урахуванням положень цієї статті нараховані збитки, пов'язані з інфляцією та річні.

Відповідно до п.1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора, або його заступника, або за своєю ініціативою, господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови.  При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 ГПК України, ця стаття не вимагає і господарський суд не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки або розстрочки виконання судового рішення. Вирішуючи питання про  відстрочку або розстрочку виконання рішення, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступень вини боржника та інші обставини справи.

Враховуючи те, що відповідач дійсно знаходиться у важкому фінансовому становищі, що підтверджено фактом зупинення діяльності підприємства, з направленням у відпустку без утримання заробітної плати робочих та ІТР підприємства з 13 по 31 січня 2009 року.  Із звіту суб'єкта підприємницької діяльності про фінансові результати за  2008 рік випливає, що станом на 01.01.09р. підприємство мало збиток по фінансових результатах  в сумі 440000грн. На його банківському рахунку відсутні грошові кошті, що підтверджено довідкою АКБ "Брокбізнесбанк" від 25.02.09р., з якої випливає, що залишок коштів, станом на 26.02.09р. на рахунку відповідача складає 2,46грн.

За таких обставин, суд задовольняє клопотання відповідача про надання йому відстрочки виконання судового рішення, так як вказані вище обставини ускладнять боржником виконання судового рішення.

Відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу його витрати по сплаті держмита (221,66грн.) та вартості інформаційно-технічних послуг судового процесу (118грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82, 84, 85, 121 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

          1.Позов задовольнити.

          2.Стягнути з дочірнього підприємства "Опорядбуд" Товариства з обмеженою відповідальністю ХП "Макро", м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, код ЄДРПОУ 30329140, п.рахунок № 260090036440301 ХФ АБ "Брокбізнесбанк" МФО 352372 на користь дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" ВАТ "Державної акціонерної компанії "Автомобільні дороги України", м. Херсон, вул. Поповича, 23, код ЄДРПОУ 31918234, р.рахунок № 2600301693396 ХФ ВАТ "Державний експертно-імпортний банк України", МФО 352639 основний борг, з врахуванням індексу інфляції і річних, на загальну суму 21525грн. 68 коп., пеню в сумі 639грн. 85 коп. та судові витрати позивача на загальну суму 339грн. 56 коп.

          3.Надати дочірньому підприємству "Опорядбуд" Товариства з обмеженою відповідальністю ХП "Макро", м. Херсон, Миколаївське шосе, 5 км, код ЄДРПОУ 30329140 відстрочку виконання судового рішення строком на три місяці.

          4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили, але після закінчення строку відстрочки.

         Суддя                                                                                      І.В. Губіна

           Дата підписання рішення 04.03.09р

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України