Рішення

від 23.04.2013 по справі 21/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 21/22 23.04.13 За позовом Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»

До Благодійного фонду «Рутенія»

Про усунення перешкод у користування майном та виселення

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача: Башмаков К.О. - за дов. №9 від 30.01.2012р.

Від відповідача: Ємельянова Л.С. - за дов. №31/05-2011 від 31.05.2011р.

Панов Т.С. - за дов. №06-1/04-2012р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Комунальне підприємство «Київтранспарксервіс» (далі по тексту позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Благодійного фонду «Рутенія» (далі по тексту відповідач) про усунення перешкод у користування майном, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 34, літ. Б, В та належить позивачу на праві господарського відання шляхом виселення відповідача, а також просить стягнути з відповідача судовий збір.

Ухвалою Господарського суду м Києва від 20.12.2011 (суддя Шевченко Е.О.) було порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду на 12.01.2012.

У судовому засіданні, яке відбулося 12.01.2012р. було оголошено перерву до 24.01.2012.

Ухвалою Господарського суду м Києва від 24.01.2012 (суддя Шевченко Е.О.) розгляд справи було відкладено на 16.02.2012.

У судовому засіданні від 16.02.2012 було оголошено перерву до 21.02.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 21.02.2012р., у зв'язку з перебуванням судді Шевченко Е.О. на лікарняному, справу №21/22 передано на розгляд судді Джарти В.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.02.2012 суддя Джарти В.В. прийняла справу до свого провадження та призначила до розгляду на 21.02.2012.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.02.2012 (суддя Джарти В.В.) розгляд справи було відкладено на 15.03.2012.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Ємельянова А.С. від 22.02.2012р., у зв'язку з виходом з лікарняного, справу №21/22 передано на розгляд судді Шевченко Е.О.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.02.2012 суддя Шевченко Е.О. прийняв справу до свого провадження та призначив до розгляду на 15.03.2012.

У судовому засіданні від 15.03.2012 було оголошено перерву до 12.04.2012.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.04.2012 (суддя Шевченко Е.О.) зупинено провадження у справі №21/22 до набрання законної сили рішення по справі №27/93.

28.09.2012 на адресу Господарського суду м. Києва надійшло клопотання №К-69 від 24.09.2012 про поновлення провадження у справі, до якого додана копія рішення Господарського суду м. Києва від 06.04.2012, копія постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2012 та копія Постанови Вищого господарського суду України від 30.08.2012 у справі №27/93.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.01.2013 поновлено провадження у справі №21/22 та призначено на 11.02.2013.

У судовому засіданні від 11.02.2013 було оголошено перерву до 25.02.2012.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. у відпустці, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 справу №21/22 було передано в провадження судді Якименко М.М.

Ухвалою Господарського суду м Києва від 25.02.2013 суддя Якименко М.М. прийняв справу №21/22 до свого провадження та призначив до розгляду на 18.03.2013.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з відпустки, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 04.03.2013 справу №21/22 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду м Києва від 04.03.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №21/22 до свого провадження.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 18.03.2013 справу №21/22 було передано в провадження судді Якименка М.М.

Ухвалою Господарського суду м Києва від 18.03.2013 суддя Якименко М.М. прийняв справу №21/22 до свого провадження та призначив до розгляду на 01.04.2013.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 справу №21/22 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду м Києва від 01.04.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №21/22 до свого провадження.

У судовому засіданні від 01.04.2013 було оголошено перерву до 10.04.2013.

У судовому засіданні від 10.04.2013було оголошено перерву до 22.04.2013.

22.04.2013 оголошено перерву у судовому засіданні до 23.04.2013, для оголошення повного тексту рішення.

У судове засідання 23.04.2013 з'явилися представники позивача та відповідача.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. №02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №21/22.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

15.04.2010 року між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» (надалі -орендодавець) та Благодійним фондом «Рутенія» (надалі -орендар) було укладено договір про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду № 10/3558 (надалі -договір оренди), відповідно до якого орендодавець на підставі рішень Київської міської ради від 16.10.2008 року № 516/516, додаток 2 пункт 65 та від 18.12.2008 року № 861/861, додаток 7 пункт 8 та листа Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 07.12.2007 року № 29/283-1013 передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення) за адресою: вулиця Пушкінська, 34 літ. Б, В.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2 ст. 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припиненні договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до п. 9.1 договору оренди, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 15.04.2010 року по 15.04.2011 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на наступне.

У позовній заяві Позивач зазначив, що він в подальшому буде використовувати зазначені приміщення у власних потребах та не має наміру їх здавати, а тому листами від 19.04.2010 №155/1/05-1555, від 19.04.2010 №155/1/05-1553, від -18.04.2011р. №155/1/05-1813 КП «Київжитлоспецексплуатація» повідомило орендаря закінчення терміну дії договорів оренди, про припинення їх дії та вимагало орендаря звільнити займані приміщення і передати орендодавцю за актом - приймання-передачі.

Однак відповідач в порушення умов Договору приміщення не звільнив та не передав орендодавцю приміщення, а тому Позивач позбавлений права використовувати зазначені приміщення за власними потребами.

Згідно приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ .

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, позаяк їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу .

ГПК перелічує такі факти залежно від того, суд якої юрисдикції виніс судовий акт:

а) факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, що розглядає господарські спори);

б) питання, чи мали місце певні дії та чи вчинені вони певною особою, встановлені вироком у кримінальній справі, що набрав законної сили;

в) факти, які мають значення для вирішення спору, встановлені рішенням суду з цивільної справи, що набрало законної сили.

Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі сторони, що й у справі, яка розглядається. Отже, повна тотожність суб'єктного складу спору є обов'язковою умовою преюдиціальності щодо сторін. Якщо у справі беруть участь ті самі сторони, однак інші треті особи, то факти, встановлені рішенням у такій справі, матимуть преюдиціальне значення.

Як встановлено раніше рішенням Господарського суду м. Києва від 06.04.2012р. у справі №27/93, Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради виконавчого органу Київської міської ради (Київської державної адміністрації) було зобов'язано визначити оцінщика, укласти тристоронній договір щодо виконання експертизи вартості орендованого майна та провести експертну оцінку ринкової вартості майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пушкінська, 34 літ. Б, В.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 у справі №27/93-7/413-2012 було відмовлено Комунальному підприємству «Київтранспарксервіс» у зобов'язанні укласти з Благодійним фондом «Рутенія» договір оренди комунального майна, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Пушкінська, 34 літ. Б, В на умовах встановлених рішенням Київської міської ради № 26/4838 від 16.09.2010 року «Про питання оренди об'єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва».

Отже, з вищевикладеного слідує, що станом на день розгляду справи балансоутримувачем нежилого будинку на Пушкінській, 34 літ. Б, В у м. Києві є КП «Київтранспарксервіс».

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п. 9.1 Порядку укладанню договору оренди передує оцінка об'єкта оренди.

У разі прийняття Київрадою рішення про передачу комунального майна в оренду, Головним управлінням в засобах масової інформації оголошується конкурс на відбір експертів-оцінювачів (п. 9.2 Порядку).

В п'ятнадцятиденний термін після виходу оголошення про проведення конкурсу комісія, створена Головним управлінням за участю депутатів Київради, на своєму засіданні розглядає конкурсні пропозиції та визначає переможця (п. 9.3 Порядку).

У подальшому для здійснення експертної оцінки ринкової вартості майна для розрахунку орендної плати об'єкта оренди Головне управління, в якості замовника, орендар, в якості платника, та експерт-оцінювач - переможець конкурсу, в якості виконавця, укладають тристоронній договір щодо виконання експертизи вартості орендованого майна (п. 9.4 Порядку).

В подальшому, згідно п.п. 10.2-10.5 Порядку орендодавець готує проект основного договору (додаток №3 до цього рішення) та з урахуванням істотних умов, визначених відповідним рішенням Київради, направляє його орендарю. У разі згоди з умовами, визначеними в проекті договору, орендар підписує його та передає на погодження до Головного управління. Головне управління погоджує проект договору, підписаний орендарем, та направляє його орендодавцю. Орендодавець підписує погоджений Головним управлінням комунальної власності м. Києва проект договору оренди.

Проте, що Відповідачем не було направлено заявку, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві, було встановлено у Рішенні Господарського суду м. Києва від 06.11.2012 у справі №27/93-7/413-2012.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що відповідно до рішення Київської міської ради від 16.09.2010 року № 26/4838, громадській організації "Благодійний фонд «Рутенія» було надано дозвіл на укладання (переукладання) договору оренди, щодо об'єкта, розташованого по вул. Пушкінська № 34, літ. "Б", "В", на 1 поверсі, площею 162,30 кв.м. Однак зазначене вирішено так і не було.

Крім того, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 02.03.2011 року №287 вищезазначені приміщення були передані з балансу КП «Київжитлоспецексплуатація» на баланс КП «Київтраспарксервіс», з метою вирішення питання знесення і списання з балансу будинку на вул. Пушкінській, 34 літ. Б, В в установленому порядку після затвердження усіх розпорядчих документів щодо будівництва багатоповерхового паркінгу на вул. Пушкінській, 34-Б.

Однак, станом на 11.12.2012 відсутнє рішення Київської міської ради про знесення капітальної споруди (приміщень по вул. Пушкінська, 34 літ Б, В).

Зважаючи на зазначене, відповідач говорить про те, що у розпорядженні від 02.03.2011р. №287 відсутній будь-який пункт, який дозволяв би КП «Київтранспарксервіс» використовувати дані приміщення для власних господарських цілей/потреб, а звідси і випливає те, що КП «Київтраспарксервіс» не є власником даних нежитлових приміщень та

Позивач не погоджується з висновками Відповідача обґрунтовуючи це наступним.

У відповідності до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.03.2011 №287 за Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» на праві господарського відання закріплено нежилий будинок на вул. Пушкінській, 34 літ. Б, В загальною площею згідно з поверховими планами БТІ, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва ,яке станом на 25.02.2013 не скасоване та не змінене.

Майнові права суб'єкта господарювання можуть виникати з актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування (ч.1 ст. 144 ГПК України) та захищаються захищаються законом; право власності та інші майнові права захищаються у спосіб, визначений у статті 20 цього Кодексу (ст.. 147 ГПК України).

Відповідно до ст.136 Господарського кодексу України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом); щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Статтею 20 Господарського кодексу України, права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, шляхом припинення дій, що порушують право, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання.

А тому зважаючи на вищевказане Позивач є належним володільцем спірних приміщень, крім того, мав право вимагати повернення спірних приміщень.

Стосовно посилань Відповідача на постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2013р. у справі №48/515 судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Згідно з ч.ч.2, 3 ст.146 Господарського кодексу України приватизація державних (комунальних) підприємств здійснюється, зокрема, шляхом викупу не інакше як на виконання державної програми приватизації, що визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, і в порядку, встановленому законом.

У відповідності до ч.1 ст.22 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» право володіння, користування і розпорядження об'єктом приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу об'єкта приватизації. У разі якщо об'єктом є нерухоме майно, право власності на нього переходить до покупця після державної реєстрації в установленому законом порядку права власності на придбаний об'єкт, яка здійснюється після сплати у повному обсязі ціни продажу об'єкта.

А тому, зі слів Позивача визнання за суб'єктом права приватизації на певний об'єкт не означає автоматичного визнання за ним права користування таким об'єктом, а передбачає лише можливість вчинення дій, спрямованих на набуття майнових прав в майбутньому.

Право власності, відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України, є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.3 ст. 137 Господарського кодексу України право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з твердженням Позивача, що відповідач - Благодійний фонд «Рутенія незаконно займає нежитлове приміщення та перешкоджає в його використанні позивачу.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Благодійний фонду «Рутенія» (код ЄДРПОУ 21686065, юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Прорізна, 16/2; фактична адреса: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 34Б) з нежилих приміщень загальною площею 265,80 кв. м., які розташовані за адресою м. Київ, вул. Пушкінська, 34, літ. Б,В.

3. Передати нежилі приміщення загальною площею 265,80 кв. м., які розташовані за адресою м. Київ, вул. Пушкінська, 34, літ. Б,В у звільненому вигляді Комунальному підприємству «Київтранспарксервіс» (код ЄДРПОУ 35210739, юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6; фактична адреса: 04073, м. Київ, вул. Копилівська, 67, корпус 10).

4. Стягнути з Благодійний фонду «Рутенія» (код ЄДРПОУ 21686065, юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Прорізна, 16/2; фактична адреса: 01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 34Б) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» (код ЄДРПОУ 35210739, юридична адреса: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, 6; фактична адреса: 04073, м. Київ, вул. Копилівська, 67, корпус 10) 941,00 грн. - судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.В.Митрохіна