Ухвала

від 16.04.2013 по справі 2а-11507/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" квітня 2013 р. м. Київ К/9991/54111/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Шмігель Т. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову та ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2011 року Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року у справі№ 2а-11507/10/2670 за позовомВиробничо-комерційного підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеопроект» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2011 року у справі № 2а-11507/10/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва від 12.01.2010 року № 00000142310/0 та № 00000132310/0.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в позові. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. ст. 7, 11, 138, 159, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі оскаржені судові рішення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва документальної невиїзної перевірки Виробничо-комерційного підприємства з іноземними інвестиціями Товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеопроект» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Кватро-Центр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АСК Кроун» за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року складено акт № 774/23-10/14331605 від 21.12.2009 року, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки № 774/23-10/14331605 від 21.12.2009 року відповідачем 12.01.2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000142310/0, яким донараховано позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 513 810,00 грн. - основний платіж, 256 905,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; та податкове повідомлення-рішення № 00000132310/0, яким донараховано позивачу податкові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 799 345,00 грн. - основний платіж, 399 672,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з відсутності порушень законодавства з боку позивача, які на думку податкового органу є підставою для донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується з таким висновом, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону).

Отже, обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства до складу валових є документальне підтвердження таких витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю платника.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. При цьому відповідальність за правильність виписування податкової накладної покладена не на покупця, а на продавця товарів.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що матеріалами справи підтверджується реальність господарських операцій по викоанню договорів від 27.08.2007 року № 01-27/08, від 25.07.2008 року № 07-25/1, укладених між позивачем та ТОВ «Кватро-Центр», від 01.03.2006 року між № 01/03, укладеного позивачем та ТОВ «АСК Кроун», а податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт містять всі обов'язкові для таких документів реквізити та відповідають вимогам законодавства.

В рахунок оплати за отримані послуги та поставлений товар позивачем перераховано на розрахункові рахунки вказаних контрагентів грошові кошти, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Також судами встановлено, що товари (геодезичні прилади та інструменти), отримані від ТОВ «АСК-Кроун» та ТОВ «Кватро-Центр» за період з січня 2006 року по грудень 2008 року, використані у господарській діяльності позивача, зокрема, для подальшої реалізації контрагентам з метою отримання прибутку.

На час здійснення фінансово-господарських операцій з позивачем ТОВ «АСК Кроун» та ТОВ «Кватро-Центр» були правоздатними та дієздатними юридичними особами, створеними та зареєстрованими у відповідності до чинного законодавства України.

Враховуючи положення ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилено посилання податкового органу на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 24.01.2009 року у кримінальній справі № 1-119/09 по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 205, ч. ч. 1, 3 ст. 368 Кримінального кодексу України (закрито у зв'язку з амністією).

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, податковим органом не доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову у зв'язку правомірністю формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «АСК Кроун» та ТОВ «Кватро-Центр» податкових накладних та валових витрат на підставі первинних бухгалтерських документів.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2012 року у справі № 2а-11507/10/2670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак