Ухвала

від 31.07.2013 по справі 2а-11507/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

31 липня 2013 року м. Київ В/800/3088/13

Вищий адміністративний суд України у склад колегії суддів:

Головуючого: Бившевої Л.І.,

суддів: Костенка М.І., Ланченко Л.В., Моторного О.А., Нечитайла О.М.,

перевіривши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2013 року

у справі № 2а-11507/10/2670 (К/9991/54111/12)

за позовом Виробничо-комерційного підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеопроект»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби звернулась до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2013 року у справі № 2а-11507/10/2670 за позовом Виробничо-комерційного підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеопроект» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2012 року було залишено без змін.

Посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби до заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2013 року додані постанова Вищого адміністративного суду України від 20 лютого 2013 року у справі № 2а-3378/11/2670 (К/9991/59642/12), ухвала Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року у справі № 2а-5232/12/2670 (К/9991/69822/12) та постанова Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2011 року у справі № 6/461-НА (К-19401/09).

Дослідивши заяву Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, а також додані неї матеріали, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні, з огляду на наступне.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2013 року, про перегляд якої подано заяву, переглядалося питання правомірності прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток та податку на додану вартість, у якій судом касаційної інстанції було підтверджено висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність оспорюваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на встановлений судами факт виконання сторонами умов договорів, який підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та платіжними документами, з урахуванням того, що придбані позивачем товарно-матеріальні цінності в подальшому були реалізовані іншим суб'єктам господарювання, у зв'язку з чим витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою вартості придбаного товару, правомірно віднесені ним до складу валових витрат, а податок на додану вартість, сплачений у складі такої вартості - до складу податкового кредиту.

Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 лютого 2013 року у справі № 2а-5232/12/2670 (К/9991/69822/12), на яку також посилається відповідач як на підставу для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, вбачається, що у даній справі судом касаційної інстанції було підтверджено висновки суду апеляційної інстанції про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість, з огляду на недоведення реальності здійснення господарської операції, оскільки не підтверджується час здійснення господарської операції, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання.

Зі змісту постанови Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2011 року у справі № 6/461-НА (К-19401/09), на яку також посилається відповідач як на підставу для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, вбачається, що у даній справі судом касаційної інстанції було спростовано висновки судів попередніх інстанцій про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення про визначення податкових зобов'язань (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість, з огляду на встановлений судовим рішення факт здійснення господарської діяльності від імені контрагента позивача невідомими особами, які не мали на те відповідних повноважень, а також на недоведення позивачем фактичного переміщення товару від такого постачальника, з урахуванням того, що за умовами договору обов'язок доставки товару був покладений саме на позивача (покупця).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Колегія суддів відзначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм.

Таким чином, мова йде про застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» до різних за змістом правовідносин і не може розцінюватись як неоднакове застосування касаційною інстанцією норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

В зв'язку з наведеним, підстави для допуску справи до перегляду Верховним Судом України відсутні.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -

У Х В А Л И В :

Відмовити Державній податковій інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби в допуску справи до провадження по перегляду Верховним Судом України справи Окружного адміністративного суду міста Києва № 2а-11507/10/2670 за позовом Виробничо-комерційного підприємства з іноземними інвестиціями товариства з обмеженою відповідальністю «Укргеопроект» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий:

---

Л.І. Бившева

Судді:

---

М.І. Костенко

---

Л.В. Ланченко

---

О.А. Моторний

---

О.М. Нечитайло