Постанова

від 23.04.2013 по справі 14/200-38/189

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Справа № 14/200-38/189

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Кочерової Н.О., Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва" на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 21 серпня 2012 року Київського апеляційного господарського суду від 06 листопада 2012 року у справі№ 14/200-38/189 господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Віва" доАнтимонопольного комітету України треті особи 1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ферреро Україна", 2. Компанія "Соремартек С.А." провизнання недійсним рішення за зустрічним позовомАнтимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віва" простягнення 318 000 грн. за участю представників: від позивача: Матвіїв В.М., від відповідача: Гладка В.В.,від третіх осіб: Семеній Ю.М., Поліщук М.А.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Віва" звернулося до господарського суду із позовом до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення №32-р від 03.02.2009 Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу. В обгрунтування позовних вимог вказано, що приймаючи рішення відповідач дійшов безпідставних висновків про схожість упаковок та обгорток цукерок "Ехtaza", "Місячний Рафаель" з цукерками "Raffaello", неповно з'ясував обставини, які мають значення для справи.

Антимонопольний комітет України подав зустрічний позов про стягнення штрафу та пені і зобов'язання позивача виконати п.2 рішення відповідача, а саме припинити виробництво і реалізацію цукерок "Extaza" та "Місячний Рафаель" в упаковках та обгортках, що містять сукупність позначень, які використовуються третіми особами на упаковках та обгортках цукерок під торговельною маркою. Комітет послався на порушення позивачем, що передбачені п.1 ч.3 ст.10 bis Паризької конвенції з охорони промислової власності і ч.1 ст.1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.03.2010 рішення господарського суду міста Києва від 04.08.2009 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2009 у даній справі скасовано, справу повернуто господарському суду міста Києва на новий розгляд.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.08.2012 (суддя Власов Ю.Л.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 (судді: Тищенко А.І. - головуючий, Михальська Ю.Б., Отрюх Ю.В.), у первісному позові відмовлено, зустрічний позов задоволено.

В касаційній скарзі ТОВ "Віва" вважає, що судові рішення у даній справі прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права, зокрема, судами взято до уваги висновки судової експертизи, які не відповідають вимогам чинного законодавства, не виконано вказівки постанови Вищого господарського суду України від 30.03.2010 та розглянуто непідвідомчу господарським судам справу. Скаржник просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів, припинити провадження у справі в частині первісного позову та передати справу за підсудністю до господарського суду Волинської області в частині зустрічних позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу Антимонопольний комітет України стверджує, що судова експертиза у даній справі проведена з дотриманням вимог чинного законодавства, господарськими судами виконано вказівки, що містяться в постанові Вищого господарського суду України, а спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів.

ТОВ "Ферреро Україна" та Компанія "Соремартек С.А." також зазначають, що судами повно та всебічно з'ясовано всі обставини справи, просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення у даній справі - без змін.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 21.03.2013 № 08.03-04/305 у зв'язку з відпусткою судді Козир Т.П. призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи №14/200-38/189. За результатами повторного автоматичного розподілу доповідачем у справі визначено суддю Самусенко С.С.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 29.03.2013 касаційну скаргу у справі № 14/200-38/189 прийнято до провадження.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Згідно п.3 ч.1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Згідно частини 2 статті 2 КАС України (Закон від 06.07.2005 №2747-IV із змінами) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Частиною 2 статті 4 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Зазначені норми статті 12 ГПК України та статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" і є законодавчими приписами стосовно передбаченого статтями 2, 4 КАС України іншого порядку вирішення спорів за участю органів Антимонопольного комітету України, а саме в порядку господарського судочинства.

26.12.2005 у пункті 4 Інформаційного листа за №3.2.-2005 Верховний Суд України зазначив, що закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів в порядку іншого судочинства, наприклад, стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Посилання скаржника на непідвідомчість даної справи господарському суду не відповідають вищенаведеним нормам процесуального і матеріального права.

При новому розгляді даної справи по суті спору судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Антимонопольного комітету України №32-р від 03.02.2009 визнано дії позивача щодо нанесення на упаковки та обгортки цукерок "Ехtaza" та "Місячний Рафаель" у сукупності позначень, які використовують треті особи на упаковках та обгортках під торгівельною маркою "Raffaello", що здатні спричинити змішування (плутанину) відносно господарської діяльності третіх осіб та призвести до отримання неправомірних переваг у конкуренції, порушенням, передбаченим п.1 ч.3 ст.10 bis Паризької конвенції з охорони промислової власності і ч.1 ст.1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; зобов'язано позивача припинити виробництво і реалізацію цукерок "Ехtaza" та "Місячний Рафаель" в упаковках та обгортках, що мітять сукупність позначень, які використовуються третіми особами на упаковках та обгортках цукерок під торговою маркою "Raffaello"; накладено на позивача штраф у розмірі 300 000 грн. Рішення отримано позивачем 16.02.2009.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Судами з'ясовано, зокрема, з експертного висновку судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності №797 від 25.05.2012 по даній справі, що позивач виробляв та реалізовував цукерки в обгортках та упаковках, зовнішнє оформлення, сукупність позначень та основні елементи яких здатні викликати змішування та асоціації з цукерками та зовнішнім оформленням їх обгорток, які виготовлялись та реалізовувались ТОВ "Ферреро Україна", Компанія "Соремартек С.А."

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Згідно п.1 ч.3 ст.10bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 забороні підлягають, зокрема, всі дії, здатні яким би то не було способом викликати змішування відносно підприємства, продуктів чи промислової або торговельної діяльності конкурента.

Судами при дослідженні матеріалів справи встановлено відсутність підстав, визначених в ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для визнання недійсним оскарженого рішення Антимонопольного комітету України.

Враховуючи вказане, відмова в задоволенні первісного позову є правомірною.

За ст.21 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу.

Судами встановлено, що позивачем не подано суду належних доказів припинення виробництва та реалізації спірних цукерок та сплати накладеного штрафу. Тому зустрічні вимоги відповідача в силу вимог ч.ч. 2, 3 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" правомірно задоволено.

Посилання скаржника на порушення ст.111 12 ГПК України не знайшли свого підтвердження. Касаційна інстанція зазначає, що судами виконано вказівки постанови Вищого господарського суду України від 30.03.2012.

Суди врахували Висновок судового експерта як прийнятий у відповідності до законодавства.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарських судів, відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги залишає рішення першої інстанції та постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Віва" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 у справі №14/200-38/189 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Кочерова

С. Самусенко