cpg1251
УКРАЇНА
Господарський суд
Чернігівської області
14000,м. Чернігів,пр-т Миру,20,тел. 698-166
Іменем України
Р І Ш Е Н Н Я
17 квітня 2013 року Справа № 927/130/13-г
Позивач: Фермерське господарство "Кальчинівське",
вул. І. Франка, 30, с. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16506
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд Продукт",
вул. Дмитрівська, 31/35, м. Харків, 61052
Відповідач 1: Фермерське господарство "Булах Василь Миколайович",
пр. Прикордонний, 8, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16500
Відповідач 2: Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Синтез",
вул. Хрещатик, 32-А, м. Київ, 01001
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача1:
Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ",
вул. Богдана Хмельницького, буд. 16-22, м. Київ, 01601
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:
Державна виконавча служба Міністерства юстиції України,
вул. Артема, 73, м. Київ, 04053
про звільнення з-під арешту грошових коштів та стягнення помилково перерахованих коштів в сумі 304500,48 грн.
Суддя А.М.Селівон
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
Від позивача: Зінченко С.В. - представник, довіреність б/н від 01.06.12 р.
Від третьої особи на стороні позивача: не з'явився.
Від відповідача 1: не з'явився.
Від відповідача 2: Кулик Н.Д. - представник, дов. № 319 від 26.03.13 р.
Від третьої особи на стороні відповідача 1: не з'явився.
Від третьої особи на стороні відповідачів: Назаренко Н.Г. - провідний спеціаліст, дов. № 2.7-4.4/4.4/1846 від 20.12.12 р.
В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення .
СУТЬ СПОРУ:
Фермерським господарством "Кальчинівське" подано позов до Фермерського господарства "Булах Василь Миколайович" про стягнення помилково перерахованих грошових коштів в сумі 304500,48 грн.
В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на те, що вказані кошти були помилково перераховані ТОВ "Агротрейд продукт" на користь відповідача згідно платіжного доручення № 34 від 09.01.13 р. у відповідності до Договору поставки № 18/5 від 14.12.12 р., замість перерахування вказаних коштів на користь позивача, оскільки відповідачем право вимоги на отримання вказаних коштів було відступлене позивачу за Договором про відступлення права вимоги від 20.12.12 р.
Договором про відступлення права вимоги від 10.01.13 р. ТОВ "Агротрейд продукт" здійснило відступлення права вимоги щодо повернення помилково перерахованих відповідачу коштів на користь позивача.
Ухвалою господарського суду про порушення провадження у справі від 25.01.13 р. справу призначено до розгляду на 12.02.13 р. та залучено за ініціативою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт".
Ухвалою суду від 19.03.13 р. заява позивача про зміну предмету позову в частині позовних вимог щодо звільнення з - під арешту коштів у сумі 304500,48 грн. (триста чотири тисячі п'ятсот гривень 48 копійок), перерахованих платіжним дорученням № 34 від 09 січня 2013 року, які зберігаються на рахунку Фермерського господарства "Булах Василь Миколайович" (Місцезнаходження: провулок Прикордонний, 8, м. Бахмач Чернігівської області, 16500, код ЄДРПОУ 21404368) № 26009123120202 в ПАТ "АКБ "КИЇВ", код банку 322498) та стягнути з Фермерського господарства "Булах Василь Миколайович" (Місцезнаходження: провулок Прикордонний, 8, м. Бахмач Чернігівської області, 16500, код ЄДРПОУ 21404368) на користь Фермерського господарства "Кальчинівське" помилково перераховані згідно платіжного доручення № 34 від 09 січня 2013 року кошти в сумі 304500, 48 грн. прийнята судом до розгляду та спір вирішується з її урахуванням.
Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" та п. 9.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (стаття 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Вищезазначеною ухвалою суду від 19.03.13 р. за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості відповідача 2 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний банк "Синтез", третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Державну виконавчу службу Міністерства юстиції України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ".
Ухвалами суду від 12.02.13 р., 13.03.13 р., 19.03.13 р., 03.04.13 р. розгляд справи відкладався на 13.03.13 р., 19.03.13 р., 03.04.13 р. та 17.04.13 р. відповідно.
До початку судового засідання 12.02.13 р. через канцелярію суду від відповідача 1 надійшов відзив № 6 від 11.02.13 р. на позовну заяву, в якому відповідач 1 визнав позовні вимоги ФГ "Кальчинівське" в повному обсязі та повідомив про можливість повернення помилково перерахованих коштів в добровільному порядку виключно після зняття з коштів, які знаходяться на поточному рахунку № 26009123120202 в ПАТ "АКБ "КИЇВ", арешту, накладеного постановою Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 08.08.11 р. в рамках виконавчого провадження № 25743945.
В зазначеному відзиві відповідач просив провести розгляд справи без участі його представника.
Також до початку судового засідання 12.02.13 р. від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача надійшли пояснення (без вихідних реквізитів), в яких ТОВ "Агротрейд продукт" підтримує позовні вимоги в повному обсязі та повідомляє про те, що товариство лише 08.01.13 р. повідомленням № 121 від 24.12.12 р. було повідомлено про відступлення права вимоги відповідачем 1 на користь позивача. Виявивши факт помилкового перерахування коштів в сумі 304500,48 грн. на користь відповідача 1, товариство листом від 09.01.13 р. звернулось до відповідача 1 з проханням повернути кошти, яке останнім залишене без задоволення, станом на 12.02.13 р. помилково перераховані кошти в сумі 304500,48 грн. відповідачем 1 не повернуті.
Крім того, до початку судового засідання 12.02.13 р. третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача подано письмове клопотання № 64/02 від 11.02.13 р. з проханням здійснювати розгляд справи за відсутності представника ТОВ "Агротрейд продукт" в зв'язку з відсутністю можливості забезпечити явку останнього в судове засідання.
Документи, витребувані ухвалами суду від 25.01.13 р., 12.02.13 р., 13.03.13 р., 19.03.13р. та 03.04.13 р. третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача надані не в повному обсязі.
В наданих через канцелярію суду на виконання вимог ухвали суду від 19.03.13 р. письмових пояснення по справі № 25-02/993 від 29.03.13 р., які долучені судом до матеріалів справи, ПАТ "АКБ "Київ" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1) зазначає, що надання суду будь - якої інформації щодо стану рахунку відповідача 1 або будь - якої інформації, що містить ознаки банківської таємниці згідно ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" може бути здійснене банком у відповідності до ст. 62 Закону України "Про банківську таємницю" та п.3.2 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затвердженої Постановою Правління НБУ № 267 від 14.07.06 р.
Щодо повідомленої позивачем інформації про арешт коштів на рахунку відповідача 1 та повернення банком без виконання платіжного доручення № 2 від 15.01.13 р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 повідомляє, що згідно ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.
Умовами укладеного між відповідачем 1 та ПАТ "АКБ "Київ" договору про обслуговування банківського рахунку в національній валюті передбачено право банку тимчасово призупиняти операції на рахунку клієнта та здійснювати примусове списання грошових коштів з рахунку лише у випадках, передбачених чинним законодавством України, одним з яких є накладення на рахунок арешту для забезпечення реального виконання рішення суду (ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження").
Пунктом 10.1 глави 10 Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.04 р. № 22 (далі - Інструкція) передбачено, що виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.
Таким чином, постанову Державної виконавчої служби України про арешт коштів боржника від 08.08.11 р. банком прийнято до виконання в порядку, передбаченому п.10.1 Інструкції. На момент надходження до банку платіжного доручення ФГ "Булах Василь Миколайович" № 2 від 15.01.13 р. про перерахування на рахунок позивача грошових коштів у сумі 304500,48 грн., в ПАТ "АКБ "Київ" обліковувався на виконанні документ про арешт коштів відповідача 1, в зв'язку з чим вказане платіжне доручення відповідача 1 було повернуто банком без виконання.
При цьому слід враховувати, що за умовами ч. 5 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" та п.10.11 Інструкції зняття арешту з коштів боржника (клієнта банку) може бути здійснено за рішенням суду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.
В наданому в судовому засіданні 03.04.13 .р письмовому відзиві на позовну заяву б/н від 03.04.13 р., який разом з доданими документами судом долучено до матеріалів справи, відповідач 2 повідомив, що рішенням господарського суду м. Києва від 13.12.10 р. у справі № 46/525 задоволено позов Національного банку України до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Синтез» про ліквідацію банку, підтверджено законність застосування процедури ліквідації ПАТ «АБ «Синтез» та призначення кандидатури ліквідатора Болдирева О.О.
ПАТ «АБ «Синтез» є стягувачем у виконавчому провадженні № 25743945, в межах якого Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України було винесено постанову від 08.08.11 р. про накладення арешту на кошти боржника (відповідача1).
Враховуючи, що позивачем не заявлено до ПАТ «АБ «Синтез» жодної вимоги та на єдиний рахунок банку, залишений в процедурі ліквідації, кошти в розмірі 304500,48 грн. не надходили, відповідач 2 просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 17.04.13 р. представник відповідача 2 підтримав заперечення проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів - Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судовому засіданні 03.04.13 р. повідомив суд, що згідно Закону України "Про Державну виконавчу службу України" (зі змінами і доповненнями), Положення про Державну виконавчу службу України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.11 р. № 385/2011 юридичною назвою третьої особи є Державна виконавча служба Міністерства юстиції України. На підтвердження даного факту в судовому засіданні 17.04.13 р. надано копію Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи - Державної виконавчої служби України.
В судовому засіданні 17.04.13 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів надав письмове клопотання про долучення до матеріалів справи пояснень по справі від 17.04.13 р. та додаткових документів. Клопотання судом задоволене, письмові пояснення по справі та документи до матеріалів справи долучені.
Як зазначено в поясненнях ДВС України по справі від 17.04.13 р., на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває виконавче провадження № 25743945 щодо виконання виконавчого листа 2-2990/09, виданого 18.11.09 р. Києво - Святошинським районним судом Київської області про стягнення солідарного боргу в т.ч. з боржника ФГ «Булах Василь Миколайович» на користь АБ «Синтез» заборгованості в розмірі 33854733,47 грн.
06.04.11 р. у відповідності до ст.. 27 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з наданням строку для самостійного виконання. Оскільки станом на 08.08.11 р. рішення суду боржником в добровільному порядку виконано не було, державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, в тому числі тих, що знаходяться на рахунках в ПАТ «АКБ «КИЇВ» - № 26009123120202 та № 260490031202001.
Таким чином, дії щодо винесення постанови від 08.08.11 р. про арешт коштів боржника вчинені у відповідності до ст. ст. 27, 52, 65 Закону «Про виконавче провадження».
Представником позивача в судовому засіданні 03.04.13 р. подане письмове клопотання (без вихідних реквізитів) про долучення до матеріалів справи копії постанови про арешт коштів боржника від 14.02.13 р., винесеної Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України в рамках виконавчого провадження № 25743945.
З тексту даної постанови вбачається, що за результатами вжитих державним виконавцем заходів примусового виконання рішень з боржника (відповідача 1 по справі) частково стягнуто заборгованість за рішенням суду в сумі 73312,13 грн., а також 1789,06 грн. виконавчого збору. Залишок заборгованості по виконавчому провадженню № 25743945 становить 37165105,63 грн.
Згідно ч. 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" постановою про арешт коштів боржника від 14.02.13 р. чинність арешту коштів боржника, накладеного постановою від 08.08.11 р., припинено, та накладено арешт на залишок заборгованості в сумі 37165105,63 грн.
В судовому засіданні 17.04.13 р. представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів підтримав надані письмові пояснення щодо суті спору та залишив вирішення питання щодо задоволення позовних вимог на розсуд суду.
Уповноважені представники відповідача 1 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судові засідання 12.02.13 р., 13.03.13 р., 19.03.13 р., 03.04.13 р. та 17.04.13 р. не з'явились.
Уповноважений представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 в судові засідання 03.04.13 р. та 17.04.13 р. не з'явився.
Про час і місце проведення судових засідань відповідача 1, третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 повідомлено належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Про поважні причини неявки представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 - ПАТ "АКБ "Київ" суд не повідомлено.
Заяв та клопотань процесуального характеру від відповідача 1 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача на момент проведення судового засідання до суду не надходило.
Згідно п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.11 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки явка представників відповідача 1, третьої особи, яка не заявляє самостійних на предмет спору на стороні позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1 в судові засідання обов'язковою не визнавалась, зазначені особи не скористались належним їм процесуальним правом приймати участь в судовому засіданні, беручи до уваги, що представники позивача, відповідача 2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів проти розгляду справи у відсутності представників відповідача 1, третьої особи, яка не заявляє самостійних на предмет спору на стороні позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних на предмет спору на стороні відповідача 1 не заперечували, враховуючи положення п.3.9.2 Постанови № 18, суд здійснював розгляд справи за відсутності представників вищезазначених осіб, виключно за наявними у справі матеріалами.
Подані представниками позивача, відповідача 2 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідачів письмові клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволені.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідачів було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.
Відводу судді представниками сторін та третьої особи, яка не заявляє самостійних на предмет спору на стороні відповідачів не заявлено.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судових засіданнях пояснення представника позивача, відповідача 2 та третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд
В С Т А Н О В И В:
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
14 грудня 2012 року між Фермерським господарством «Булах Василь Миколайович» (Постачальник за договором, Відповідач 1 у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротрейд продукт" (Покупець за договором, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у справі) укладений договір поставки № 18/5 (далі - Договір).
Згідно п.п. 1.1, 1.2 Договору, Постачальник зобов'язується передати у встановлений Договором термін у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та оплатити його на умовах даного Договору. Товаром, що поставляється за Договором, є сільськогосподарська продукція, визначена у видаткових накладних.
У відповідності до розділу 2 Договору найменування і асортимент поставленого Товару визначається за видатковими накладними або за специфікаціями до Договору. Загальна кількість Товару визначається шляхом підсумовування кількості Товару, зазначеного у видаткових накладних або специфікаціях. Якість Товару повинна відповідати встановленим стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації.
Відповідно до п.3.1, 3.2 Договору поставка Товару здійснюється однією або кількома партіями. Кількість Товару в кожній партії вказується в видаткових накладних або специфікаціях, підписаних Покупцем. Термін поставки - до 30.07.12 р. Згідно п. 3.4 Договору на кожну партію Товару до моменту здійснення поставки в обов'язковому порядку надає Покупцеві оригінали наступних документів: рахунок - фактуру, видаткову накладну, податкову накладну, посвідчення (сертифікат) якості на Товар, товарно - транспортну накладну, якщо Постачальник є виробником Товару - довідку торгівельно - промислової палати або органу місцевого самоврядування про такий статус Постачальника, корпію свідоцтва про реєстрацію Постачальника платником зі спеціальним режимом сплати ПДВ.
За умовами п.3.5 Договору датою поставки партії Товару вважається дата, зазначена в видаткових накладних на Товар, підписаних уповноваженими представниками сторін. Перехід права власності, а також ризиків випадкової загибелі або знищення майна відбувається в момент передачі Товару Покупцю за видатковою накладною в пункті поставки, зазначеному в п.3.3 Договору.
Товар поставляється на умовах DAP у пункт: СТОВ «Доч-Хліб», вул. Привокзальна, 45, с. Велика Доч, Борзнянський район, Чернігівська область (п.3.3 Договору).
Згідно п. 9.1 Договору він набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2012 року, а в частині виконання сторонами взятих на себе грошових зобов'язань за Договором - до моменту їх повного виконання. Термін дії Договору може бути продовжений за взаємною згодою сторін шляхом укладання додаткової угоди.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
На виконання умов вищевказаного Договору Постачальником (відповідачем 1) 14.12.12р. було передано Покупцю (третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача) Товар (кукурудзу 3 класу врожаю 2012 року в кількості 158594 кг по ціні 1600,00 грн. за тону) на загальну суму 304500,48 грн., що підтверджується накладною № 3 від 14.12.12 р., складською квитанцією на зерно № 659 від 14.12.12 р., податковою накладною № 3/2 від 14.12.12 р. та акту № 108 від 14.12.12 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.
За умовами п.п. 2.3, 3.4 Договору якість Товару повинна відповідати встановленим стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації та підтверджується посвідченням (сертифікатом) якості.
Згідно п.6.3.2 Договору у разі поставки Постачальником Товару нижчої якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами, Покупець має право відмовитися від прийняття і оплати Товару, а якщо Товари уже оплачені покупцем - вимагати повернення сплаченої суми.
Отримання Товару (кукурудзи) ТОВ «Агротрейд Продукт» підтверджується підписами уповноваженого представника останнього на вищевказаній накладній. Доказів пред'явлення претензій щодо якості та кількості Товару від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача до суду не надходило.
Як вбачається із матеріалів справи та підтверджено представником позивача в судових засіданнях, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання ФГ «Булах Василь Миколайович» умов Договору відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем 1 виконані зобов'язання по передачі ТОВ «Агротрейд Продукт» товару на підставі укладеного між сторонами Договору, факт передачі позивачем товару по Договору належним чином підтверджено матеріалами справи.
Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктами 4.3, 4.4 Договору визначений порядок розрахунків за Договором, зокрема, оплата кожної партії Товару здійснюється на умовах відстрочки платежу протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки Товару та за умови отримання всіх документів, передбачених п.3.4 Договору, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, із зазначенням у призначенні платежу Договору і відповідного рахунку - фактури.
Внаслідок непроведення розрахунку третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача перед відповідачем 1 утворився борг в сумі 304500,48 грн.
У зв'язку з нездійсненням ТОВ "Агротрейд продукт" оплати поставленого товару в строк, обумовлений Договором поставки № 18/5, відповідач 1 за Договором про відступлення права вимоги від 20.12.12 р. відступив право вимоги, належне ФГ "Булах Василь Миколайович" за Договором поставки № 18/5 у відповідності до п.1.1, 4.4., 5.1, 5.2 основного договору, на користь Фермерського господарства "Кальчинівське" (Позивач у справі).
За змістом ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема у зв'язку з укладенням договорів та інших правочинів (п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України).
В силу ст.510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до п.1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. ст. 513, 514 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Статтею 517 Цивільного кодексу передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
У відповідності до положень ст. 519 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Таким чином, внаслідок відступлення права вимоги відбувається заміна кредитора у зобов'язанні, внаслідок чого первісний кредитор повністю або у визначеній частині вибуває із зобов'язання, а на його місце приходить новий кредитор. При цьому, зміст зобов'язання, тобто обсяг прав та обов'язків його сторін залишається незмінним, а отже до нового кредитора переходять весь обсяг прав первісного кредитора, якщо інше не передбачено договором або законом. Обсяг прав, які передаються у випадку відступлення (сума заборгованості, право на стягнення штрафних санкцій тощо) визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора.
Згідно п.1.2 Договору про відступлення права вимоги від 20.12.12 р. (далі - Договір цесії 1) Новий кредитор (ФГ «Кальчинівське», Позивач у справі) одержав право замість первісного кредитора (ФГ «Булах Василь Миколайович», Відповідач 1 у справі) вимагати від Боржника (ТОВ «Агротрейд продукт», Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у справі) сплати грошових коштів в розмірі, визначеному в п.2.1 Договору цесії 1, а саме 304500,48 грн.
Відповідно до п.3.1 Договору цесії 1 Первісний кредитор відповідає перед Новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання Боржником його обов'язків.
За умовами п.п. 4.1, 4.2 Договору цесії 1 Первісний кредитор зобов'язаний передати Новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до Боржника, протягом трьох робочих днів з дня набрання чинності Договору цесії 1. Первісний кредитор не пізніше п'яти робочих днів зобов'язаний шляхом надіслання письмового повідомлення сповістити Боржника про відступлення права вимоги за Договором цесії 1 Новому кредитору.
На виконання п.4.2 Договору цесії 1 повідомленням про відступлення прав вимоги № 121 від 24.12.12 р. Первісний кредитор повідомив Боржника про відступлення права вимоги та платіжні реквізити позивача, що підтверджується відміткою ТОВ «Агротрейд продукт» про його отримання від 08.01.13 р.
Факт передачі у відповідності до п.4.2 Договору цесії 1 Первісним кредитором Новому кредитору документів, що підтверджують право вимоги до ТОВ «Агротрейд продукт», підтверджується наявною в матеріалах справи копією акта прийому - передачі документів від 20.12.12 р.
Проте, незважаючи на отримання повідомлення про відступлення права вимоги, ТОВ "Агротрейд продукт" 09.01.13 р. платіжним дорученням № 34 перераховано на поточний рахунок відповідача 1 № 26009123120202 в ПАТ «АКБ «Київ» грошові кошти в сумі 304500,48 грн. за Договором поставки № 18/5.
Виявивши факт помилкового перерахування коштів, ТОВ «Агротрейд продукт» звернулось до відповідача 1 листом від 09.01.13 р. з проханням повернути помилково перераховані кошти в сумі 304500,48 грн.
У зв'язку з неповерненням вказаної суми ТОВ "Агротрейд продукт", як помилково перерахованих, останнє, в свою чергу, Договором про відступлення права вимоги від 10.01.13 р. (далі - Договір цесії 2) здійснило відступлення права вимоги щодо повернення помилково перерахованих відповідачу коштів на користь позивача.
Згідно п.1.1 Договору цесії 2 Первісний кредитор (ТОВ «Агротрейд продукт», Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у справі) відступив, а Новий кредитор («ФГ «Кальчинівське», Позивач у справі) набув право вимоги, належне Первісному кредиторові у відповідності із п.п.1.1, 1.4., 5.1,5.2 Договору поставки № 18/5 від 14.12.12 р., укладеного між ТОВ «Агротрейд продукт» та відповідачем 1.
За умовами п.1.2 Договору цесії 2 Новий кредитор одержав право замість Первісного кредитора вимагати від ФГ «Булах Василь Миколайович» (Боржника, Відповідач 1 у справі) повернення помилково перерахованих грошових коштів у розмірі 304500,48 грн.
Відповідно до п.3.2 Договору цесії 2 право вимоги, що передано Новому кредитору, виникло у зв'язку з помилковим перерахуванням згідно платіжного доручення № 34 від 09.01.13 р. Первісним кредитором на користь Боржника грошових коштів у сумі 304500,48 грн. у відповідності до Договору, замість перерахування вказаних коштів на користь Нового кредитора, оскільки Боржником було відступлене право вимоги на отримання вказаних коштів, згідно Договору цесії 1, про що було повідомлено Первісного кредитора (лист від 24.12.12 р. за вих. № 121).
За умовами п.п. 4.1, 4.2 Договору цесії 2 Первісний кредитор зобов'язаний передати Новому кредитору документи, що підтверджують право вимоги до Боржника, протягом трьох робочих днів з дня набрання чинності Договору цесії 2. Первісний кредитор не пізніше п'яти робочих днів зобов'язаний шляхом надіслання письмового повідомлення сповістити Боржника про відступлення права вимоги за Договором цесії 2 Новому кредитору.
На виконання п.4.2 Договору цесії 2 повідомленням про відступлення прав вимоги № 11/01 від 10.01.13 р. ТОВ «Агротрейд продукт» повідомив Боржника про відступлення права вимоги та платіжні реквізити позивача.
Факт передачі у відповідності до п.4.1 Договору цесії 2 Первісним кредитором Новому кредитору документів, що підтверджують право вимоги до ФГ «Булах Василь Миколайович», підтверджується наявною в матеріалах справи копією акта прийому - передачі документів від 10.01.13 р.
За висновками суду договори відступлення права вимоги від 20.12.12 р. та 10.01.13 р. укладені у відповідності до вимог ст.ст. 513, 514 ЦК України. На момент укладення договорів цесії вимога, яка за ними передана, була дійсною та боржник був повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні.
Також позивач 10.01.13 р. звернувся до відповідача 1 з вимогою № 3 про повернення помилково перерахованих коштів в сумі 304500,48 грн., отримання якої 10.01.13 р. підтверджується зробленою головою ФГ «Булах Василь Миколайович» Булах В.М. відповідною відміткою про отримання.
Судом встановлено, що станом на 22.01.13 р. (дату звернення позивача з позовом до суду) існує прострочення відповідачем 1 виконання обов'язку з повернення помилково перерахованих коштів в сумі 304500,48 грн. та наявність у позивача права вимагати від відповідача 1 перерахування зазначеної суми.
Як свідчать матеріали справи, листом від 28.01.2013 р. за № 4 відповідач 1 визнав вимоги у повному обсязі та повідомив позивача про неможливість повернення помилково отриманих коштів у зв'язку з наявністю арешту на грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку № 26009123120202 в ПАТ "АКБ "КИЇВ", код банку 322498.
15 січня 2013 року ФГ «Булах Василь Миколайович» надало до Чернігівського відділення Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" платіжне доручення № 2 від 15 січня 2013 року про перерахування коштів зі свого поточного рахунку у сумі 304500,48 грн. на поточний рахунок позивача. Проте вказане платіжне доручення було повернуте ПАТ "АКБ "КИЇВ" без виконання у зв'язку з тим, що на грошові кошти, які знаходяться на поточному рахунку Відповідача 1 № 26009123120202 в ПАТ "АКБ "КИЇВ", код банку 322498, накладено арешт згідно постанови про накладення арешту на кошти боржника від 08 серпня 2011 року, винесеної в межах виконавчого провадження № 25743945 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Вовченком О.В.
Згідно постанови відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 08 серпня 2011 року про накладення арешту на кошти, стягувачем по виконавчому провадженню № 25743945, тобто особою, в інтересах якої накладено арешт, є Акціонерний банк "Синтез" м. Київ (відповідач 2 у справі).
Ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї статті застосовуються до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
В даному випадку майном є грошові кошти, які були отримані відповідачем 1 у зв'язку з помилковим їх перерахуванням третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача на розрахунковий рахунок відповідача 1, тобто отримані без достатніх на то підстав.
Отже, відповідач 1, після отримання помилково отриманих грошових коштів, зобов'язаний повернути їх позивачу (з урахуванням положень Договору цесії 1 та Договору цесії 2).
Але враховуючи, що на рахунок відповідача 1 було накладено арешт, останній не має можливості розпоряджатися грошовими коштами, які на ньому знаходяться і давати розпорядження банку з приводу будь-яких операцій з таким рахунком.
Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частина 1 ст. 317 Цивільного кодексу України передбачає, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до приписів ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Аналогічна норма закріплена в ст. 20 Господарського кодексу України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
У відповідності до ст. 139 Господарського кодексу України майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 147 Господарського кодексу України, майнові права суб'єктів господарювання захищаються законом.
Частина 1 ст. 134 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном, у тому числі має право надати майно іншим суб'єктам для використання його на праві власності, праві господарського відання чи праві оперативного управління, або на основі інших форм правового режиму майна, передбачених ГК України.
Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Приписами ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.
За висновками суду відповідач 1 безпідставно отримав від третьої особи на стороні позивача грошові кошти в сумі 304500,48 грн., які належать ФГ «Кальчинівське», та які підлягають поверненню останньому, на день вирішення спору доказів виконання зобов'язання щодо перерахування позивачу помилково перерахованих грошових коштів в сумі 304500,48 грн. у встановлений строк, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, відповідач 1 суду не надав.
Таким чином, сума заборгованості відповідача 1 з повернення помилково перерахованих платіжним дорученням № 34 від 09.01.13 р. на його поточний рахунок № 226009123120202 в ПАТ «АКБ «КИЇВ» грошових коштів, право вимоги якої було відступлено ТОВ «Агротрейд продукт» на користь ФГ «Кальчинівське» згідно з договором цесії № 2, станом на день прийняття рішення складає 304500,48 грн.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Стаття 1071 Цивільного кодексу України передбачає, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом.
Згідно зі ст. 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.
Постановою про арешт коштів відповідача 1 від 08.08.11 р. відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України накладено арешт на грошові кошти ТОВ «Булах Василь Миколайович», що знаходяться на рахунку № 26009123120202 в ПАТ «АКБ «КИЇВ» , код банку 322498.
Відповідно до п.2.35 Інструкції кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача мають повертатися ним у строки, встановлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.
Згідно п.6 Указу Президента України №227/95 від 16.03.1995р. «Про заходи щодо нормалізації дисципліни в народному господарстві України» підприємства незалежно від форми власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунок кошти.
Таким чином, неналежний отримувач грошових коштів не має можливості повернути кошти доки не буде знятий арешт з вищевказаного рахунку.
Згідно положень ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. У всіх інших випадках арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Пункт 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.12р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» містить аналогічні положення. Крім того зазначено, що відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК.
Зважаючи на безспірність факту належності 304500,48 грн., які були помилково перераховані третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача відповідачу 1, з наступним відступленням права їх вимоги згідно договору цесії 2 саме позивачу - ФГ «Кальчинівське», суд зазначає про те, що спір щодо права власності на кошти у сумі 304500,48 грн. відсутній, відповідач 1 не заперечує проти належності позивачу помилково перерахованих коштів у сумі 304500,48 грн., та не вбачає необхідності встановлювати право власності позивача на кошти в сумі 304500,48 грн.
Оскільки судом встановлено, що помилково перераховані третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача кошти відповідачу 1 не належать, а є власністю позивача, отже набуті відповідачем 1 безпідставно, тобто відсутні підстави для їх неповернення законному власнику.
У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2,4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу. При цьому відповідачем 1 не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження виконання зобов"язання щодо повернення помилково перерахованих коштів.
На день прийняття рішення ПАТ «АБ «Синтез» (відповідач 2) не надано суду достатніх заперечень щодо стягнення 304500,48 грн. помилково перерахованих коштів саме з поточного рахунку ФГ «Булах Василь Миколайович» № 26009123120202 в ПАТ «АКБ «КИЇВ», МФО 322498, а також заперечень щодо належності зазначених грошових коштів саме ФГ «Кальчинівське».
Доказів визнання недійсними чи розірвання договорів поставки № 18/5 від 14.12.12 р., Договору відступлення права вимоги від 20.12.12 р. та Договору про відступлення права вимоги від 10.01.13 р. суду не надано.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд зазначає, що даний спір виник щодо грошових коштів, які знаходяться на рахунку відповідача 1 в ПАТ "АКБ "КИЇВ", а тому заперечення відповідача 2 проти позову з посиланням на відсутність жодних позовних вимог позивача до ПАТ «АБ «Синтез», а також той факт, що відповідач 2 безпосередньо на свій розрахунковий рахунок кошти позивача не отримував, не приймаються судом до уваги.
Зважаючи на вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт неповернення відповідачем помилково перерахованих коштів, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та на момент прийняття рішення будь - яких доказів щодо повернення позивачу безпідставно отриманих коштів в сумі 304500,48 грн. відповідач 1 суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Ухвалою суду від 12.02.13 р. за заявою позивача від 07.02.13 р. судом вжито заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах суми 304500,48 грн. на грошові кошти, що зберігаються на поточному рахунку Фермерського господарства "Булах Василь Миколайович" № 26009123120202, код банку 322498, в Публічному акціонерному товаристві "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" та заборони Публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" вчиняти дії щодо списання вказаних коштів, що зберігаються на вказаному вище поточному рахунку відповідача на виконання постанови про арешт коштів боржника від 08.08.11 р. або іншого розпорядчого документу Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України або інших органів Державної виконавчої служби України.
Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Даним рішенням суд встановив законність таких вимог, потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин не відпала, обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову станом на дату прийняття рішення не змінились, отже заходи по забезпеченню позову, вжиті ухвалою суду від 12.02.13 р., слід скасувати після виконання рішення, за заявою позивача.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 41, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 16, 316, 317, 321, 509, 517, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 655, 662, 663, 692, 712, 1066, 1068, 1071, 1074, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 134, 139, 174, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Звільнити з-під арешту грошові кошти в сумі 304500,48 грн. (триста чотири тисячі п'ятсот гривень 48 копійок), перераховані платіжним дорученням № 34 від 09 січня 2013 року, які зберігаються на поточному рахунку Фермерського господарства «Булах Василь Миколайович» (пров. Прикордонний, 8, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 21404368) № 26009123120202 в ПАТ «АКБ «КИЇВ», МФО 322498.
3. Стягнути з Фермерського господарства «Булах Василь Миколайович» (пров. Прикордонний, 8, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 21404368, п/р №26009123120202 в ПАТ «АКБ «КИЇВ», МФО 322498) на користь Фермерського господарства «Кальчинівське» (вул. І.Франко, 30, с. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16506, код ЄДРПОУ 33424497, п/р № 26001123121801 в ПАТ «АКБ «КИЇВ», МФО 322498) помилково перераховані платіжним дорученням № 34 від 09 січня 2013 року грошові кошти в сумі 304500 грн. 48 коп.
4. Стягнути з Фермерського господарства «Булах Василь Миколайович» (пров. Прикордонний, 8, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500, код ЄДРПОУ 21404368, п/р №26009123120202 в ПАТ «АКБ «КИЇВ», МФО 322498) на користь Фермерського господарства «Кальчинівське» (вул. І.Франко, 30, с. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16506, код ЄДРПОУ 33424497, п/р № 26001123121801 в ПАТ «АКБ «КИЇВ», МФО 322498) 7237,01 грн. витрат зі сплати судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складений та підписаний 22 квітня 2013 року.
Суддя А.М.Селівон
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2013 |
Оприлюднено | 26.04.2013 |
Номер документу | 30908659 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Селівон А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні