Рішення

від 18.04.2013 по справі 910/3435/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3435/13 18.04.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс"

до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Терехова Тетяна Олександрівна

про визнання припиненим договору поруки, іпотечного договору та стягнення 159 338,89 грн.

за участю представників:

від позивача : Стецюк Ю.О. - представник за довіреністю б/н від 17.04.2013 р. від відповідача :не з'явився від третьої особи :не з'явився

ВСТАНОВИВ:

З господарського суду Львівської області до господарського суду м. Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс" до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання припиненим договору поруки № 600/03.3-50/1 від 14.03.2008 р., іпотечного договору № 2424 від 21.03.2008 р. та стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 159 338,89 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у зв'язку зі смертю Терехова О.Ю. - позичальника за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 600/03.3-50 від 14.03.2008 року, припинилось основне зобов'язання і, як наслідок цього, припинили свою дію договори поруки та іпотеки, які були укладені для забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором, у зв'язку з чим, підлягають поверненню грошові кошти, що були перераховані позивачем, як поручителем, за договором поруки після його припинення.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Онікс" просить суд визнати припиненими договір поруки № 600/03.3-50/1 від 14.03.2008 р., іпотечний договір № 2424 від 21.03.2008 р., а також стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" безпідставно отримані кошти в розмірі 159 338,89 грн.

Рішенням господарського міста Києва від 03.07.2012 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс" задоволено, визнано припиненим договір поруки № 600/03.3-50/1 від 14.03.2008 р., визнано припиненим іпотечний договір № 2424 від 21.03.2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 2425/38, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс" 159 338,89 грн. - безпідставно отриманих коштів та 4 259,79 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Терехову Тетяну Олександрівну.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 р. рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2012 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.02.2013 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 р. та рішення господарського суду міста Києва від 03.07.2012 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.02.2013 р. вказану справу прийнято до провадження суддею Головіною К.І.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував свої позовні вимоги, просив визнати оскаржувані договори припиненими з 25.12.2008 р. (дня смерті позичальника) та стягнути безпідставно отримані кошти за договором поруки, що припинився.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У попередньому судовому засіданні подав відзив, в якому проти позову заперечив, зазначив, що відсутні правові підстави для визнання припиненими договору застави та іпотеки, оскільки основне зобов'язання трансформувалось в площину спадкових правовідносин та відповідно відсутні підстави для повернення коштів позивачу як поручителю. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без її участі до суду не подала.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та за відсутності третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив таке.

14.03.2008 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Тереховим Олександром Юрійовичем (позичальник) був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 600/03.3-50 (далі - договір кредиту), за умовами якого кредитор зобов'язався надавати позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, зі сплатою 14,5% річних, в межах максимального ліміту заборгованості позичальника в сумі 1 250 000,00 грн., із затвердженим графіком зниження максимального ліміту заборгованості та граничним строком повернення кредитних коштів до 13.03.2013 р.

У судовому засіданні встановлено, що 14.03.2008 р. в якості забезпечення виконання зобов'язань ФОП Терехова О.Ю. за договором відновлювальної кредитної лінії № 600/03.3-50 від 14.03.2008 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс" (поручитель) був укладений договір поруки № 600/03.3-50/1 (далі - договір поруки).

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 договору поруки поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за виконання Фізичною особою-підприємцем Тереховим О.Ю. (далі - позичальник) у повному обсязі зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії № 600/03.3-50 від 14.03.2008 р. Вказаним договором поруки забезпечувались зобов'язання позичальника з:

- повернення отриманого кредиту в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 1 250 000,00 грн., з графіком погашення відповідно до умов договору кредиту та з кінцевим терміном повернення кредиту не пізніше 13.03.2013 р., або в інший термін дострокового погашення у випадках, передбачених договором кредиту;

- сплата процентів за користування кредитом, у розмірі 14,5% річних або в іншому розмірі, визначеному в договорі кредиту (із можливими внесеними змінами та/або доповненнями) та комісій, визначених договором кредиту;

- сплата можливої неустойки (пені, штрафу), визначеної договором кредиту;

- інші витрати щодо задоволення вимог кредитора за договором кредиту.

Пунктом 6.1 договору поруки встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту його укладення уповноваженими представниками сторін та діє до виконання у повному обсязі зобов'язань за договором кредиту. Порука за цим договором припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а у випадку його невиконання, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Крім того, судом встановлено, що 21.03.2008 р. в якості забезпечення виконання зобов'язань ФОП Терехова О.Ю. за договором відновлювальної кредитної лінії № 600/03.3-50 від 14.03.2008 р. між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс" (іпотекодавець) був укладений іпотечний договір № 2424, зареєстрований в реєстрі за № 2425/38 (далі - іпотечний договір), відповідно до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником - ФОП Тереховим О.Ю. зобов'язань за договором кредиту нерухоме майно (комплекс), що знаходиться за адресою: Львівська область, Стрийський район, с.м.т. Дашава, вул. Полуботка, 7, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 24.06.2003 р. Заставна вартість нежитлової будівлі за згодою сторін становить 6 200 000,00 грн.

Відповідно до п. 6.3 іпотечного договору він набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного припинення основного зобов'язання. Дія цього договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України та Законом України "Про іпотеку".

З матеріалів справи вбачається, що в подальшому до договору відновлювальної кредитної лінії № 600/03.3-50 від 14.03.2008 р. були внесені зміни, а саме - збільшувався розмір процентної ставки за користування кредитом: до 18% річних (договір про внесення змін від 07.05.2008 р.) та до 19% річних (додаткова угода від 27.06.2008 р.) із внесенням відповідних змін до іпотечного договору (23.05.2008 р.) та до договору поруки (05.02.2009 р.).

У судовому засіданні встановлено, що ПАТ "Укрсоцбанк" свої зобов'язання за договором відновлювальної кредитної лінії № 600/03.3-50 від 14.03.2008 р. виконало у повному обсязі, згідно листа-заявки на кредит/транш від 07.05.2008 р. та меморіального ордеру № 19-013 від 07.05.2008р. перерахував позичальнику грошові кошти в розмірі 1 187 500,00 грн.

Позичальник виконував свої зобов'язання за договором кредиту належним чином, проте, як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії І-СГ № 162443 від 26.12.2008 року, Терехов О.Ю. помер 25.12.2008 року.

Протягом 2009 року позивач, як поручитель позичальника, сплатив на користь кредитора 159 338,89 грн., що вбачається із наявних в матеріалах справи платіжних доручень.

Зазначені фактичні обставини справи встановлені судом та сторонами не заперечуються. Спір виник з приводу наявності чи відсутності підстав для визнання договору поруки, іпотечного договору припиненими, а також стягнення сплаченої поручителем суми кредиту внаслідок припинення вказаних договорів.

Позивач вважає, що у зв'язку із смертю Терехова О.Ю., який виступав позичальником (боржником) за договором кредиту від 14.03.2008 року, припинилось основне зобов'язання і, як наслідок цього, 25.12.2008 р. припинили свою дію договори поруки та іпотеки, які були укладені для забезпечення виконання зобов'язання за вказаним кредитним договором.

Проте, суд з такими твердженнями позивача у повному обсязі погодитись не може, оскільки в даному випадку обставину, з якою позивач пов'язує припинення оскаржуваних договорів, необхідно розглядати не як смерть фізичної особи, а як припинення суб'єкта господарювання - Фізичної особи-підприємця Терехова О.Ю., з яким був укладений кредитний договір.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта або утриматися від певних дій v а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством (ст. 55 Господарського кодексу України)

При цьому суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що Терехов О.Ю. був зареєстрований як фізична особа-підприємець 23.11.2005 року (т. 2 а.с. 124-125) та кредитний договір був укладений ним саме як суб'єктом господарювання.

Згідно зі ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 ЦК України цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з ч. 6 ст. 59 ГК України суб'єкт господарювання ліквідується, зокрема, у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом.

За приписами ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

З наявного у справі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Терехова О.Ю. відбулась 16.03 2010 року.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підприємницька діяльність Фізичної особи - підприємця Терехова О.Ю. є припиненою у зв'язку із його смертю після внесення 16.03.2010 р. державним реєстратором запису про припинення його підприємницької діяльності, а не з дня його смерті - 25.12.2008 р., як вважає позивач.

Враховуючи цю обставину та вирішуючи питання про припинення зобов'язань Терехова О.Ю. за договором поруки № 600/03.3-50/1 від 14.03.2008 р., суд виходив з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Стаття 553 ЦК України визначає зміст договору поруки, а саме - за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно з ч. 3 ст. 205 ГК України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

З урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника (статті 553 - 554 ЦК), а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у договорі поруки.

Відповідно до статті 523 ЦК порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником, а згідно зі статтею 607 ЦК зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.

Таким чином, на поручителів може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов'язку щодо виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, про що має бути зазначено, зокрема, у договорі поруки.

Як вбачається з наявних матеріалів, третя особа у справі - Терехова Т.О. є спадкоємцем ФОП Терехова О.Ю., про що свідчать свідоцтва про право на спадщину № 6-1810, № 6-1813 та повідомлення першої Львівської державної нотаріальної контори про прийняття претензії банку до спадкоємця (т. 1 а.с. 133-136).

При цьому у судовому засіданні встановлено, що поручитель - ТОВ "Онікс" за нового боржника Терехову Т.О. не поручався та договором поруки таке не передбачалось.

Отже, суд приходить до висновку, що правовідносини за договором поруки № 600/03.3-50/1 від 14.03.2008 р. є такими, що припинились, але не з 25.12.2008 р., як того просив позивач, а з часу реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця Терехова О.Ю., тобто з 16.03.2010 р.

Також позивач як на підставу припинення вищевказаного договору поруки, вказував про зміну процентної ставки банком по основному зобов'язанню без згоди поручителя, що призвело до збільшення обсягу його відповідальності (ч. 1 ст. 559 ЦК України). Вказані доводи позивача суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов'язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов'язання боржника та кредитором боржника. Частиною 2 ст. 553 ЦК України передбачено, що порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення яких здійснює поручитель.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як встановлено судом, умовами кредитного договору № 600/03.3-50 від 14.03.2008 р. сторони погодили, що всі додатки, зміни та/або доповнення до цього договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін, з обов'язковим посиланням на цей договір і є невід'ємною складовою частиною даного договору.

Також пунктом 2.1 договору поруки сторони передбачили процентну ставку із приміткою про можливі внесення змін та/або доповнень.

Крім того, суд приймає до уваги договір поруки № 600/03.3-09/02 від 05.02.2009 р., що міститься в матеріалах справи (т. 2 а.с. 91), укладений між позивачем та відповідачем в забезпечення виконання умов договору відновлювальної кредитної лінії № 600/03.3-50 від 14.03.2008 р. (основне зобов'язання), відповідно до якого позивач та відповідач затвердили нову, збільшену ставку ( 19%) за користування кредитом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ТОВ «Онікс» був повідомлений про зміни, що вносились до договору відновлювальної кредитної лінії № 600/03.3-50 від 14.03.2008 р., та надав свою згоду на їх прийняття.

Також, суд вважає доведеним той факт, що позивач погодив зміну умов кредитного договору, а, отже, правових підстав для визнання договору поруки припиненим згідно з ч. 1 ст. 559 ЦК України судом не встановлено.

Наступною позовною вимогою ТОВ "Онікс" є визнання аналогічно припиненим, починаючи з 25.12.2008 року, іпотечного договору № 2424 від 21.03.2008 р. у зв'язку із припиненням основного зобов'язання по кредитному договору.

Суд з такими твердженнями позивача не погоджується та вважає, що позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Статті 546, 572 ЦК України визначають заставу як спосіб забезпечення виконання зобов'язання, в силу якого кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Згідно із ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна.

Згідно з вказаним Законом іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель. Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника.

Майновий поручитель не є стороною основного договору, забезпеченого іпотекою, він лише зобов'язується перед кредиторами відповідати за виконання боржником договірних зобов'язань в межах вартості переданого ним в іпотеку майна.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про іпотеку" майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за виконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Правова природа іпотеки полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення саме за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Іпотека є різновидом застави і окремим засобом забезпечення зобов'язання, а тому будь-яка зміна основного зобов'язання не потребує згоди майнового поручителя - іпотекодавця.

Отже, правовідносини між майновим поручителем та кредитором за договором іпотеки регулюються виключно нормами параграфу 6 глави 49 Цивільного кодексу України та Законами України "Про заставу" та "Про іпотеку" і на ці правовідносини не розповсюджуються норми, які регулюють правовідносини, що пов'язані з порукою, зокрема, щодо припинення поруки.

Закон визначає (ст. 593 ЦК України, ст. 17 ЗУ "Про іпотеку") наступні підстави припинення іпотеки:

- припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;

- втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;

- реалізації предмета застави;

- набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Позивач вважає, що припинилось основне зобов'язання боржника за кредитними правовідносинами, однак, як вже встановлено судом, спадкоємцем всіх майнових прав та обов'язків ФОП Терехова О.Ю. виступила його дочка - Терехова Т.О., яка в силу ст. 1282 ЦК України зобов'язана задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Таким чином, суд вважає, що кредитні відносини не припинились, а у зв'язку з прийняттям спадщини перейшли до спадкоємиці ФОП Терехова О.Ю., зокрема, й зобов'язання перед ПАТ "Укрсоцбанк".

Так, рішенням Апеляційного суду Львівської області від 06.12.2012 р., що міститься в матеріалах справи, із Терехової Т.О., як спадкоємця ФОП Терехова О.Ю, стягнуто на користь відповідача заборгованість за договором відновлювальної кредитної лінії № 600/03.3-50 від 14.03.2008 р. шляхом звернення стягнення на спадкове майно

Таким чином, суд вважає, що основне зобов'язання, забезпечене іпотекою не припинилось, а тому підстав для визнання іпотечного договору № 2424 від 21.03.2008 р. припиненим у зв'язку зі смертю боржника немає.

Щодо вимог позивача про стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 159 338,89 грн. суд вважає, що в цій частині позов також задоволенню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи в період з 05.02.2009 р. по 03.11.2009 р. поручитель - ТОВ "Онікс" в силу договору поруки виконував зобов'язання по кредитному договору замість боржника ФОП Терехова О.Ю у зв'язку зі смертю останнього та сплатив відповідачу грошові кошти в розмірі 159 338,89 грн.

Позивач, посилаючись на ст. 1212 ЦК України, вважає, що він сплатив вказані кошти безпідставно, оскільки договір поруки припинив свою дію з 25.12.2008 р.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як вже було зазначено вище, суд прийшов до висновку, що договір поруки припинив свою дію з 16.03.2010 р., а вказані платежі були здійснені позивачем у період з 05.02.2009 р. по 03.11.2009 р., коли договір поруки діяв.

Отже, суд вважає, що платежі на суму 159 338,89 грн. були здійснені на виконання умов договору поруки № 600/03.3-50/1 від 14.03.2008 р., а тому відсутні підстави для визнання вказаних грошових коштів такими, що набуті без достатньої правової підстави, та відповідно вони не підлягають стягненню з належного отримувача - ПАТ "Укрсоцбанк".

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ "Онікс" до ПАТ "Укрсоцбанк" підлягають частковому задоволенню, а саме - в частині визнання договору поруки припиненим з 16.03.2010 року, а в іншій частині позову необхідно відмовити.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 24.02.2012 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 30.10.2012 року у цивільній справі № 2-2799 про те, що судовими інстанціями вже встановлені факти припинення оскаржуваних договорів поруки та іпотеки з 25.12.2008 року, оскільки вказані судові рішення були прийняті у справі, предметом розгляду якої були інші правовідносини з іншим колом осіб, що брали участь у справі, та мали розглядатись у порядку господарського судочинства.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 32-35, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс" до Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Терехової Тетяни Олександрівни про визнання припиненим договору поруки, іпотечного договору та стягнення 159 338,89 грн. задовольнити частково.

Визнати припиненим договір поруки № 600/03.3-50/1 від 14.03.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Онікс" (82443, Львівська обл., Стрийський р-н., смт. Дашава, вул. Полуботка, 7, ідентифікаційний код 19170394) та Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019), починаючи з 16.03.2010 року.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, ідентифікаційний код 00039019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс" (82443, Львівська обл., Стрийський р-н., смт. Дашава, вул. Полуботка, 7, ідентифікаційний код 19170394) витрати по сплаті судового збору в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні в присутності представника позивача 18 квітня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 23 квітня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна