Постанова

від 25.04.2013 по справі 5006/37/116пд/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

24.04.2013р. справа №5006/37/116пд/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Склярук О.І. Богатиря К.В., Принцевської Н.М. за участю: прокурора:Голубнича О.О. посвідчення НОМЕР_1 представників сторін (за первісним позовом): від позивача -не з'явилися від відповідача -Седих Н.О., довіреність №б/н від 14.08.2012р. від третьої особи 1-Сівак Д.О., довіреність 20.11.2012р. від третьої особи 2-не з'явилися від ОСОБА_7-ОСОБА_8, довіреність №849 від 02.04.2013р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПрокурора Донецької області, м. Донецьк в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, м. Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 14.02.2013р. за заявою:Прокурора Донецької області, м. Донецьк в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, м. Донецьк проперегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Донецької області від 17.09.2012р. по справі №5006/37/116пд/2012 по справі№5006/37/116пд/2012 (суддя: Чернова О.В.) за первісним позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_9, м. Донецьк до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Федар", м.Донецьк провизнання договору оренди квартири загальною площею 84,0кв.м., реєстраційний номер 23896607, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладений від 15.08.2012р. недійсним за зустрічним позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Федар", м.Донецьк до відповідача:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_9, м. Донецьк провизнання права власності на об'єкт нерухомого майна: квартиру загальною площею 84,0кв.м., реєстраційний номер 23896607, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом: 1. ОСОБА_10, м. Донецьк за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: 2. Органу опіки та піклування Київської районної у місті Донецьку ради, м. Донецьк

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.09.2012р. у справі №5006/37/116пд/2012 відмовлено в задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, м. Донецьк про визнання недійсним договору оренди від 15.08.2012року; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Федар" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 задоволено: визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Федар" право власності на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, реєстраційний номер 23896607.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. рішення господарського суду Донецької області від 17.09.2012р. залишено без змін.

08 січня 2013р. до господарського суду Донецької області від Прокурора Донецької області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 надійшла заява про перегляд рішення господарського суду Донецької області від 17.09.2012р. по справі №5006/37/116пд/2012 за нововиявленими обставинами, в якій прокурор просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким позов ФОП ОСОБА_9 до ТОВ "Федар" задовольнити, а в задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Федар" до ФОП ОСОБА_9 - відмовити.

Заява прокурора про перегляд рішення за нововиявленими обставинами мотивована скасуванням рішення Київського районного суду від 09.08.2011р., яке стало підставою для ухвалення рішення, що переглядається.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.02.2013р. по справі №5006/37/116пд/2012 (суддя Чернова О.В.) відмовлено у задоволені заяви Прокурора Донецької області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7 про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2012 по справі № 5006/37/116пд/2012.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Прокурор Донецької області в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, м.Донецьк звернувся з апеляційною скаргою в якій просив ухвалу по справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені зустрічних позовних вимог ТОВ "Федар" до ФОП ОСОБА_9

Заявник апеляційної скарги вважає, що ухвала прийнята без врахування фактичних обставин справи з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. у зв'язку з неможливістю слухання справи суддею Дучал Н.М. було змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: головуючий суддя: Склярук О.І., судді: Богатир К.В. Принцевська Н.М.

В судовому засіданні (24.04.2013р.) прокурор та представник законного представника неповнолітньої ОСОБА_7 підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі. Крім того, від законного представника неповнолітньої ОСОБА_7 надійшли до суду пояснення та доповнення до апеляційної скарги з додатковими документами.

Представники відповідача та третьої особи - ОСОБА_10 в судовому засіданні (24.04.2013р.) проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили ухвалу по справі залишити без змін.

Крім того, 23.04.2013р. від представника ОСОБА_10 на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просили ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін.

Представник позивача та Органу опіки та піклування Київської районної у місті Донецьку ради, м.Донецьк в судове засідання не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання сторони було повідомлено належним чином. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.04.2013р., явка сторін не була визнана обов'язковою.

З огляду на наведене, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу без представника позивача та Органу опіки та піклування Київської районної у місті Донецьку ради, м.Донецьк.

Згідно приписів ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. ( ст.106 ГПК України)

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, вислухав пояснення представників сторін судова колегія зазначає наступне.

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.09.2012р. визнано за ТОВ "Федар" право власності на двокімнатну квартиру №107, розташовану за адресою: м. Донецьк, проспект Панфілова, будинок 21, корпус 5. Зазначеним рішенням встановлено, що єдиним учасником товариства є ОСОБА_10 (третя особа 1), якій належить 100% статутного капіталу, сформованого за рахунок майна - вищезазначеної квартири.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 04.12.2012р. рішення Київського районного суду від 09.08.2011р. скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_10 до ОСОБА_12 про визнання угоди дійсною та визнання права власності на квартиру відмовлено, у зв'язку з чим прокурор звернувся до господарського суду з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Як зазначалося вище, у задоволені заяви було відмовлено, рішення залишено без змін про що винесена ухвала від 14.02.2013р.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для скасування раніше прийнятого рішення з огляду на наступне.

Стаття 112 ГПК України встановлює, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду.

Стаття 328 ЦК України закріплює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно приписів ст.115 ЦК України, ст.12 Закону України "Про господарські товариства" господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Факт передачі спірного майна, підтверджено актом приймання-передавання майна до статутного капіталу товариства від 11.07.2012р.

Як зазначалося вище, прокурор просить переглянути рішення по справі, оскільки рішенням Апеляційного суду Донецької області від 04.12.2012р. скасовано рішення Київського районного суду від 09.08.2011р. Зазначеним рішенням, зокрема визнавалося право власності на спірну квартиру за ОСОБА_10 ( третя особа по цій справі).

Проте, з матеріалів справи вбачається, що підставою для задоволення позовних вимог про визнання права власності на квартиру за відповідачем по цій справі, стало встановлення факту внесення засновником спірної квартири до статутного фонду ТОВ "Федар".

Внесення будь-якого майна до статутного капіталу товариства є правочином в розумінні ст.202 ЦК України, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зазначений правочин є оплатним, так як учасник вносить майно до статутного капіталу, а отримує частку у статутному капіталі товариства.

Згідно приписів ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів, що вищезазначений правочин, щодо передачі спірного майна до статутного капіталу товариства, у встановленому законом порядку визнано судом недійсним, матеріали справи не містять.

Скасування рішення суду, яким було визнано право власності на квартиру за ОСОБА_10 не призвело до автоматичного визнання недійсним правочину щодо передачі спірного майна до статутного капіталу ТОВ "Федар", а саме цей правочин та приписи ст.12 Закону України "Про господарські товариства" стало підставою для визнання за ТОВ "Федар" права власності.

Крім того, стаття 330 ЦК України встановлює, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

У всіх інших випадках, власник не має право витребувати таке майно і у добросовісного набувача виникає право власності на таке майно.

Зі змісту ст.12 ЦК України добросовісність набувача призюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

Як правильно зазначив місцевий господарський суд, правомірність та добросовісність набуття права власності на майно, може бути поставлено під сумнів виключно через обізнаність набувача про відсутність у відчужувача прав на таке відчуження та внаслідок можливості витребування у набувача майна.

Спірне майно, яке було передане до статутного капіталу ТОВ "Федар", на час його передачі належало третій особі на підставі рішення Київського районного суду м. Донецька від 09.08.2011р., яке набуло чинності і на той час не було скасовано. До матеріалів справи також надавався витяг про державну реєстрацію прав № 31667462 від 14.10.2011р., згідно якого власником спірної квартири виступала ОСОБА_10

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин, у ТОВ "Федар" були відсутні підстави для сумніву, що засновник цього товариства при формуванні статутного капіталу, не мав права передавати двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

З огляду на наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Федар" є добросовісним набувачем спірного майна та може набути право власності з огляду на приписи ст.330 ЦК України.

Додані законним представником ОСОБА_7 ОСОБА_13 під час апеляційного провадження додаткові документи, а саме копії ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецьк від 12.04.2013р. по справі №2/255/754/2013 про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_10, копії ухвали Ворошиловського районного суду м. Донецьк від 12.04.2013р. по справі №2/255/754/2013 про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_7, ухвали Київського районного суду м. Донецька від 19.12.2012р. по справі №2/0523/1897/2012, та інше, не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією, оскільки заявник не обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Крім того, частина документів взагалі не існувала на час прийняття оскаржуваної ухвали та не була предметом розгляду судом першої інстанції.

З огляду на наведене, доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються матеріалами справи.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Донецької області по справі №5006/37/116пд/2012 від 14.02.2013р.

Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Прокурора Донецької області, м. Донецьк в інтересах неповнолітньої ОСОБА_7, м. Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 14.02.2013р. по справі №5006/37/116пд/2012- залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 14.02.2013р. по справі №5006/37/116пд/2012- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя: О.І. Склярук

Судді: К.В. Богатир

Н.М. Принцевська

Надруковано 11 примірників: 2-прокурору;1-позивачу;1-відповідачу;2-третім особам;2-ОСОБА_7.;1-до справи;1-ГСДО;1-ДАГС