ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" квітня 2013 р. Справа № 40/56-09
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Медуниця О.Є.
при секретарі Новіковій Ю.В.
за участю представників сторін:
позивача - Яндюк С.В. (довіреність № 2617 від 12.06.2012 р.)
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1083С/1-38) на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.03.13 р. у справі № 40/56-09
за позовом Комунального підприємства "Міський інформаційний центр", м. Харків
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 12338,82 грн. та зобов'язання повернути власність
ВСТАНОВИЛА:
Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом в якому просив суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь позивача 1514,29 грн. пені за розміщення спеціальних конструкцій на місці без отримання дозволу за період з 25 лютого 2008 року по 21 травня 2008 року за договором № 6503 від 25 лютого 2008 року; 10081,20 грн. пені за прострочення повернення місць за договором № 6503 від 25 лютого 2008 року за період з 30 травня 2008 року по 24 лютого 2009 року; 577,75 грн. витрат за проведення демонтажу спеціальних конструкцій за договором № 6503 від 25 лютого 2008 року, 165,58 грн. витрат за зберігання демонтованих спеціальних конструкцій за період з 11 листопада 2008 року по 23 лютого 2009 року, 17 грн. судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, 209 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зобов'язати відповідача повернути позивачу на підставі Акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій за адресою: АДРЕСА_1; АДРЕСА_1; АДРЕСА_1.
Рішенням господарського суду Харківської області від 14 квітня 2009 року у справі № 40/56-09 (суддя Хотенець П.В.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1514,29 грн. пені за розміщення спеціальних конструкцій на місці без отримання дозволу за період з 25 лютого 2008 року по 21 травня 2008 року за договором № 6503 від 25 лютого 2008 року; 10081,20 грн. пені за прострочення повернення місць за договором № 6503 від 25 лютого 2008 року за період з 30 травня 2008 року по 24 лютого 2009 року; 577,75 грн. витрат за проведення демонтажу спеціальних конструкцій за договором № 6503 від 25 лютого 2008 року, 165,58 грн. витрат за зберігання демонтованих спеціальних конструкцій за період з 11 листопада 2008 року по 23 лютого 2009 року, 17 грн. судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, 209 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зобов'язано відповідача повернути позивачу на підставі Акту прийому-передачі місце, що знаходиться у комунальній власності, для розміщення спеціальних конструкцій за адресою: АДРЕСА_1; АДРЕСА_1; АДРЕСА_1.
Рішення господарського суду Харківської області від 14 квітня 2009 року набрало чинності 06 травня 2009 року(ст.85ГПК України).
06 травня 2009 року на виконання рішення від 14 квітня 2009 року видано накази та направлено рекомендованою поштою на адресу стягувача за вихідним номером 009608 та за вихіднім номером 009609, про що внесено запис до Книги обліку вихідних документів рекомендованої кореспонденції.
22.02.2010р. Постановою Жовтневого відділу державної виконавчої служби Харківського міськогоуправлінн юстиції було відкрито виконавче провадження з виконання наазу № 40/56-09 від 06.05.2009р. про стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь КП Міський інформаційний центр" боргу в сумі 12682,82грн.
Відповідач по справі не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, яка ухвалою від24.06.2010року була прийнята до розгляду.
Постановою Жовтневого відділу Державною виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 03 грудня 2010 року на підставі ст.38; ч.1ст.40-1 Закону україни „Про виконавче провадження" було повернуто до господарського суду Харківської області наказу суду від 06 травня 2009 року по справі № 40/56-09 про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 1514,29 грн. пені за розміщення спеціальних конструкцій на місці без отримання дозволу за період з 25 лютого 2008 року по 21 травня 2008 року за договором № 6503 від 25 лютого 2008 року; 10081,20 грн. пені за прострочення повернення місць за договором № 6503 від 25 лютого 2008 року за період з 30 травня 2008 року по 24 лютого 2009 року; 577,75 грн. витрат за проведення демонтажу спеціальних конструкцій за договором № 6503 від 25 лютого 2008 року, 165,58 грн. витрат за зберігання демонтованих спеціальних конструкцій за період з 11 листопада 2008 року по 23 лютого 2009 року, 17,00 грн. судових витрат пов*язаних із розглядом справи, 209 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у зв'язку з тим, що судом було прийнято до розгляду апеляційну скаргу відповідача на рішення суду.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2010 року у задоволенні апеляційної скарги було відмовлено та рішення господарського суду Харківської області від 14 квітня 2009 року у справі № 40/56-09 було залишено без змін.
Постанова апеляційного господарського суду була оскаржена відповідачем до касаційної інстанції.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15 липня 2011 року касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2010 року у справі № 40/56-09 було повернуто скаржнику.
Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" звернулося до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 березня 2013 року (суддя Хотенець П.В.) заяву Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання задоволено. Відновлено строк для пред`явлення до виконання наказу господарського суду Харківської області від 06 травня 2009 року по справі № 40/56-09 про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" 1514,29 грн. пені за розміщення спеціальних конструкцій на місці без отримання дозволу за період з 25 лютого 2008 року по 21 травня 2008 року за договором № 6503 від 25 лютого 2008 року; 10081,20 грн. пені за прострочення повернення місць за договором № 6503 від 25 лютого 2008 року за період з 30 травня 2008 року по 24 лютого 2009 року; 577,75 грн. витрат за проведення демонтажу спеціальних конструкцій за договором № 6503 від 25 лютого 2008 року, 165,58 грн. витрат за зберігання демонтованих спеціальних конструкцій за період з 11 листопада 2008 року по 23 лютого 2009 року, 17,00 грн. судових витрат пов'язаних із розглядом справи, 209 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що при винесенні ухвали суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Просить ухвалу господарського суду Харківської області від 11.03.13 р. у справі № 40/56-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача зазначає, що вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, прийнятою з дотримання норм матеріального та процесуального права. Просить ухвалу господарського суду Харківської області від 11.03.13 р. у справі № 40/56-09 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
10.04.2013 р. від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить відкласти розгляд справи, в зв'язку із тим, що в період з 14.04.2013 до 21.04.2013 р. апелянт буде знаходитись за межами України.
Представник позивача заперечує проти відкладення розгляду справи, в зв'язку з тим, що скаржник подібними клопотання намагається затягувати розгляд справи, оскільки дані клопотання також подавались до суду першої інстанції та відповідач в наступне судове засідання не з'являвся.
Колегія суддів розглянула подане клопотання відповідача та дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідачем не надано доказів, що в зазначений ним період, він дійсно буде знаходитися за кордоном України.Крім того відповідач має право здійснювати захист своїх прав в суді через свого представника за довіреністю або адвоката.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, 06.05.2009 р. господарським судом Харківської області було видано накази на виконання рішення суду від 14.04.2009 р. Строк для пред'явлення наказу до виконання судом визначено до 07.05.2012 р.
Накази суду були направлені стягувачу Комунальному підприємству "Міський інформаційний центр" 06.05.2009 р. за вихідним № 009609 (т. 1 а.с. 109-106).
30.09.2009 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, в зв'язку з виконанням наказу суду щодо повернення майна в комунальну власність на підставі акту приймання-передачі (т. 1 а.с. 108).
23.06.2010 р. відповідач подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 14.04.2009 р. Дана апеляційна скарга прийнято судом апеляційної інстанції до провадження.
За результатами розгляду апеляційної скарги Харківським апеляційним господарським судом прийнято постанову від 30.08.2010 р., якою рішення суду першої інстанції 14.04.2009 р. залишено без змін
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15 липня 2011 року касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2010 року у справі № 40/56-09 було повернуто скаржнику.
Як свідчать матеріали справи, постановою Жовтневого відділу Державною виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 03 грудня 2010 року до господарського суду було повернуто наказ суду від 06 травня 2009 року по справі № 40/56-09 про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 суми в розмірі 12682,83 грн., у зв'язку з тим, що судом було прийнято до розгляду апеляційну скаргу відповідача на рішення суду (т. 2 а.с. 46).
З матеріалів справи вбачається що скаржник на протязі з 23.06.2010 р. по липень 2011 р. оскаржував рішення судів, в зв'язку з чим наказ від 06.05.2009 р. знаходиться в матеріалах справи.
На запитання суду апеляційної інстанції до стягувача щодо того, чому останній не звертався до Виконавчої служби з вимогою виконати рішення суду від 14.04.2009 р., після повернення справи Вищим господарським судом України до суду першої інстанції 18.07.2011 р. позивач пояснив, що він не знав про місце знаходження наказу господарського суду про стягнення грошових сум з відповідача, що підтверджується наданими до суду копіями запитів до Жовтневого ВДВС ХМУЮ про стан виконавчого провадження, які неодноразово направлялися до виконавчої служби (т. 2 а.с. 98-103).
Відповіді позивач від ВДВС ХМУЮ не отримав і лише 11.02.2013 р. на адресу Комунального підприємства "Міський інформаційний центр" надійшов оригінал наказу по справі № 40/56-09 від 06.05.2009 р., в якому зазначено, що наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 07.05.2012 р.
Тобто строк для пред'явлення наказу від 06.05.2009 р. до виконання сплинув, в зв'язку з чим стягував просить суд відновити даний строк.
Частина перша статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлює право господарського суду відновити пропущений строк для пред'явлення наказу до виконання в разі звернення стягувача з відповідною заявою. Відновлення пропущеного процесуального строку передбачено також статтею 53 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд відновлює процесуальний строк, якщо визнає причини пропуску строку поважними. Відновлення процесуального строку означає лише, що суд дає дозвіл особі вчинити процесуальну дію, незважаючи на те, що строк для її вчинення пропущений.
Причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У пункті 8 Інформаційного листа від 06 серпня 2008 року № 01-8/471 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)" Вищій господарський суд вказав наступне: у застосуванні частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд повинен у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Відповідно до частини першої статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законодавством строку поважною і відновити пропущений строк.
Судова колегія приймає до уваги,що стягувачем було своєчасно подано наказ до виконання . Але узв"язку із подальшим оскарженням рішення суду першої інстанції до апеляційної та касаційної судових інстанцій, наказ суду від 06 травня 2009 року по справі № 40/56-09 був повернений до суду , який його видав.
В період з 03 грудня 2010 року по 11 лютого 2013 року вказаний наказ знаходився в судових органах та у стягувача була відсутня інформація про місце його знаходження. Відповіді на свої запити до виконавчої служби стягувач також не одержував.
Враховую вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку, що Комунальне підприємство "Міський інформаційний центр" не мала можливості скористатися своїм законним правом та пред'явити наказ до виконання, а тому суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання.
Відповідно до п. 11 Постанови Вищого господарського суду України № 9 від 17 жовтня 2012 року "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" у разі коли за результатами апеляційного розгляду оскаржене судове рішення буде залишене без змін, новий наказ на його виконання не видається, а виконується раніше виданий наказ.
Судова колегія також враховує, що згідно Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження; рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження (ст. 115 ГПК України).
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягувачем доведено суду саме наявність поважності причин пропуску відповідного строку.
Щодо посилання скаржника в своїй апеляційній скарзі, що судом розглянуто заяву стягувача за відсутності відповідача, оскільки в судовому засіданні від 04.03.2013 р. було оголошено перерву на 12.03.2013 р., тоді як судове засідання відбулось 11.03.2013 р.
Відповідно до протоколу судового засідання від 04.03.2013 р. в даному засіданні оголошено перерву до 11 год. 20 хв. 11.03.2013 р.
В засіданні суду 04.03.2013 р. був присутній відповідач особисто.
Отже скаржник був обізнаний про дану обставину, оскільки був присутнім в судовому засіданні.Крім того про його обізнаність про дату наступного судового засідання свідчить власноручний підпис скаржника на обкладинці справи щодо оголошення перерви на 11.03.2013.Отже посилання скаржника на порушення судом першої інстанції його права на захист своїх прав в судовому засіданні є безпідставним.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи скаржника не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що на ухвала господарського суду Харківської області від 11 березня 2013 року прийнята при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні, в зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтями 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 11 березня 2013 року по справі № 40/56-09 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови по справі № 40/56-09 підписано 22.04.2013 р
Головуючий суддя Сіверін В. І.
Суддя Терещенко О.І.
Суддя Медуниця О.Є.
Суд | Харківський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.04.2013 |
Оприлюднено | 29.04.2013 |
Номер документу | 30922305 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Харківський апеляційний господарський суд
Медуниця О.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні