Постанова

від 23.04.2013 по справі 8пн/5014/3266/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.04.2013 р. справа №8пн/5014/3266/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Манжур В.В. суддівБудко Н.В., Москальової І.В. при секретарі Пеленовій О.О. за участю представників сторін: від позивача: від відповідача (скаржника): від третьої особи: ОСОБА_10 - за довіреністю Меловатська Л.Г. - директор за паспортом НОМЕР_1 Грузінов Ф.О. - за довіреністю не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, м.Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 20.02.2013р. (повний текст складено 25.02.2013р.) по справі№ 8пн/5014/3266/2012 (суддя Середа А.П. ) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Казачій», м.Луганськ до за участю третьої особи, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаФізичної особи-підприємця ОСОБА_8, м.Луганськ Луганської міської ради, м.Луганськ проусунення перешкод користування земельною ділянкою шляхом знесення металевого павільйону,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Казачій», м.Луганськ, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, м.Луганськ про усунення перешкод користування земельною ділянкою площею 0,1020га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом знесення металевого павільйону.

Рішенням господарського суду Луганської області від 20.02.2013р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Казачій» задоволено у повному обсязі, а саме:

- фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 зобов'язано усунути перешкоди у користуванні Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Казачій» земельною ділянкою площею 0,1020га, яка надана йому в оренду на підставі договору №1441 на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) від 26 квітня 1996 року, державна реєстрація від 12 травня 1996 року №1441;

- фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 зобов'язано після набрання чинності цим рішенням за власний кошт знести некапітальну споруду - торгівельний павільйон, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_9 20 жовтня 2001 року, за реєстром № 2739.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_8 звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 20.02.2013р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Торгова фірма «Казачій» в повному обсязі.

Скаржник вважає, що судом не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи, а також допущено порушення норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Казачій» у запереченнях від 22.04.2013р. вважає судове рішення законним та таким, що не підлягає скасуванню, а апеляційні вимоги скаржника безпідставними, а тому просять відмовити в їх задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Представники Луганської міської ради у судове засідання не з'явились, причину неявки до суду не повідомили, незважаючи на те, що про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою та неявка їх представників у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Фіксування судового засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленому ст.ст.4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу та не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи та апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила:

На підставі рішення виконкому Луганської міської ради від 19.04.1996 року № 214/5 між виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та Акціонерним товариством закритого типу «Торгова фірма «Казачій» (орендар), правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Казачій», 26.04.1996р. був укладений договір за № 1441 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) (далі за текстом - договір), згідно умов якого орендодавець передав орендареві в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,1020га на умовах оренди строком на 49 років для розміщення магазину АДРЕСА_1 (розділ 1 договору).

Місцевим господарський судом вірно визначено, що сторони при укладенні договору досягли домовленості щодо усіх інших його істотних умов.

Вказаний договір зареєстрований в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею 12.05.1996р. за № 1441 Луганської міської ради народних депутатів.

21.06.01 року між виконкомом Луганської міськради (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Казачій» (орендар) було укладено додаткову угоду, згідно умов якої внесені зміни до договору, зокрема, до пункту 1.2. З урахуванням внесених змін вищевказана земельна ділянка надана орендареві також і для будівництва та розміщення літнього майданчика (том 1, а.с.33).

04.07.05 року між Луганською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Казачій» (орендар) було укладено додаткову угоду до договору, згідно якої внесені зміни до пункту 1.2., яким передбачає, що земельна ділянка надається на умовах оренди строком на 49 (сорок дев'ять) років під розміщений літній майданчик, розміщення магазину, кафе, будівництво та розміщення котельної по АДРЕСА_1 (том 1, а.с.32).

Згідно умов договору купівлі-продажу, укладеного 20.11.2001р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Казачій» (продавець) та приватним підприємцем ОСОБА_8 (покупець), останньому був проданий торгівельний металевий павільйон. Вказаний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_9 та зареєстрований у реєстрі за № 2739.

Як встановлено місцевим господарським судом, у договорі купівлі-продажу відсутнє посилання: на адресу місцезнаходження торгівельного павільйону, на якій земельній ділянці він встановлений. Зважаючи на те, що вищевказаний договір купівлі-продажу у встановленому законом порядку не розірвано, не змінено та не визнано недійсним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що власником торгівельного металевого павільйону (некапітальної споруди), розташованого на спірній земельній ділянці, починаючи з 20.11.01р. є фізична особа-підприємець ОСОБА_8

Доказів визнання торгівельного металевого павільйону об'єктом нерухомого майна та його державної реєстрації у встановленому порядку до матеріалів справи не представлено. Отже, павільйон не має статусу об'єкту нерухомого майна, про що вірно зазначив місцевий господарський суд в судовому рішенні.

Як зазначалось вище, місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги та зобов'язав фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 усунути перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою та після набрання чинності цим рішенням за власний кошт знести некапітальну споруду - торгівельний павільйон.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог заявник посилається на положення ч.1, 3 ст.30 Земельного кодексу України (від 15.03.1991р.) та ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України, зазначаючи, що у зв'язку з придбанням торгівельного павільйону до нього перейшло право користування на земельну ділянку, на якій він розташований.

За результатами апеляційного перегляду матеріалів справи колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду виходить з наступного:

В пункті «а» частини 1 статті 12 Земельного кодексу України визначено, що розпорядження землями територіальних громад сіл, селищ, міст належить до повноважень сільських, селищних, міських рад.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч.1 ст.83 Земельного кодексу України). Як вірно зазначив суд першої інстанції, у даному випадку спірна земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді міста Луганська, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Луганська міська рада.

В частині 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ч.ч.1-2 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 5 цієї статті встановлено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За приписами частини 5 статті 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів вилучення спірної земельної ділянки у товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Казачій» з її подальшою передачею в оренду фізичній особі-підприємцю ОСОБА_8 у встановленому законодавством порядку, у останнього відсутні підстави розташування павільйону на спірній земельній ділянці.

Договір оренди землі, укладений між виконавчим комітетом Луганської міської ради (орендодавець) та акціонерним товариством закритого типу «Торгова фірма «Казачій» (орендар), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Казачій», є чинний на момент розгляду даної справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції. Отже, товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Казачій» є належним землекористувачем спірної земельної ділянки.

Виходячи з викладеного, матеріалами справи підтверджено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_8 без належних правових підстав користується земельною ділянкою, яка надана товариству з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Казачій» в оренду, при цьому на ній розташований спірний торгівельний павільйон, який є власністю фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 та покращення якого останній здійснив без належного дозволу.

Згідно ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду землі», орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

З нею кореспондується ст.152 Земельного кодексу України, якою встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Посилання скаржника на положення ч.1, 3 ст.30 Земельного кодексу України (від 15.03.1991р.) та ч.1 ст.377 Цивільного кодексу України колегією суддів не приймаються, зважаючи на те, що торгівельний павільйон не є об'єктом нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано у встановленому законодавством порядку, а тому відсутні підстави для застосування вказаних правових норм.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_8 порушив права землекористування іншого орендаря - товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма «Казачій», залишивши придбаний ним металевий павільйон на спірній земельній ділянці, у зв'язку з чим він підлягає знесенню.

Скаржником до суду апеляційної інстанції не представлено доказів спростування висновків суду першої інстанції, а тому судова колегія зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, та правомірно частково задоволені позовні вимоги.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни чи скасування судового рішення господарського суду Луганської області від 20.02.2013р. у справі № 8пн/5014/3266/2012.

За вищевказаних підстав, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що місцевим господарським судом повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, вірно застосовані норми матеріального права, внаслідок чого викладені в оспорюваному рішенні висновки відповідають обставинам справи, а тому апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, м.Луганськ задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Луганської області від 20.02.2013р. у справі № 8пн/5014/3266/2012 - не підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, м.Луганськ - залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 20.02.2013р. у справі № 8пн/5014/3266/2012 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня прийняття постанови.

Головуючий В.В.Манжур

Судді: Н.В.Будко

І.В.Москальова

Надруковано 6 примірників:

1 - позивачу

1 - відповідачу (скаржнику)

1 - третій особі

1 - у справу

1 - ГСЛО

1 - ДАГС