Ухвала

від 08.04.2013 по справі 37/383пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 квітня 2013 року Справа № 37/383пн

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКозир Т.П., суддів:Заріцької А.О., Малетича М.М., Могил С.К., Панової І.Ю., розглянувши заявуРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 14.08.2012 у справі№ 37/383пн за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до 1) Відділу державної виконавчої служби Докучаєвського міського управління юстиції Донецької області; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт" в особі Донецької філії; 3) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6; 4) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7; 5) Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області в особі Підрозділу примусового виконання рішень за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Таїровське" за участюПрокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про визнання прилюдних торгів від 27.10.2008 по реалізації арештованого майна Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Таїровське" недійсними

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.04.2012 у справі № 37/383пн (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12.04.2012), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2012, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.08.20.2012 у справі № 37/383пн рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14.08.2012 у справі № 37/383пн, в якій просить зазначену постанову, постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого господарського суду скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 10.12.2009 у справі № 7/179, від 15.09.2010 у справі № 185/2б-05/14-203/14-08/15, від 14.03.2011 у справі № 47/249-10 та від 19.04.2011 у справі № 16/101-10, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, а саме, статей 1, 2 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" та статті 64 Закону України "Про виконавче провадження", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

У постанові від 14.08.2012 у справі № 37/383пн суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого майна третьої особи в межах виконавчого провадження. При цьому суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що прийняття рішення про приватизацію третьої особи та передача функцій з управління його майном позивачу відбулась набагато пізніше накладення державною виконавчою службою арешту на нерухоме майно вказаного підприємства, тобто вже під час знаходження спірного майна під арештом, що виключає можливість здійснення правомочностей органу приватизації з розпорядження спірними майном, з огляду на що спірні публічні торги відповідають вимогам чинного на час їх проведення законодавства і підстави визнання їх недійсними відсутні.

Водночас, у постанові від 15.09.2010 у справі № 185/2б-05/14-203/14-08/15 суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного господарського суду про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання прилюдних торгів недійсними (в частині, що стосується доводів заявника), виходячи при цьому із встановлених апеляційним господарським судом обставин справи про порушення відділом державної виконавчої служби порядку проведення виконавчих дій, підготовки для проведення прилюдних торгів та процедури реалізації військового майна (предмету прилюдних торгів), оскільки вказане майно було реалізовано без дозволу на продаж військового майна та всупереч статті 1 Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", якою встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна, яке було предметом спірних прилюдних торгів.

З постанови від 14.03.2011 у справі № 47/249-10 вбачається, що суд касаційної інстанції підтримав висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. При цьому суд касаційної інстанції виходив із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що реалізоване на прилюдних торгах в рамках виконавчого провадження майно не належало боржнику на праві власності; до спірних правовідносин у відповідній частині вимог підлягав застосуванню мораторій на застосування примусової реалізації майна.

У постанові від 19.04.2011 у справі № 16/101-10 суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позову про визнання результатів аукціону з продажу арештованого майна та результатів прилюдних торгів недійсними, виходячи при цьому із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що реалізоване з прилюдних торгів майно не підлягало відчуженню в силу поширення на нього дії мораторію відповідно до Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна".

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Постанова Вищого господарського суду України від 10.12.2009 у справі № 7/179 також не може бути врахована судом касаційної інстанції як доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, оскільки у постанові від 14.08.2012 у справі № 37/383пн, про перегляд якої подано заяву, судом касаційної інстанції спір було розглянуто по суті позовних вимог, тоді як предметом оскарження у постанові від 10.12.2009 у справі № 7/179, на яку посилається заявник, є законність дій державного виконавця в рамках здійснення виконавчого провадження, а отже, суд касаційної інстанції у вказаній справі не переглядав спір по суті позовних вимог, а лише перевіряв правомірність дій Державної виконавчої служби на стадії виконавчого провадження.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області у допуску справи № 37/383пн до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ. Козир Судді: А. Заріцька М. Малетич С. Могил І. Панова