Постанова

від 18.04.2013 по справі 826/3341/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 квітня 2013 року 14:28 № 826/3341/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О. при секретарі судового засідання Самаренко Х.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний розрахунковий центр" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення №0010082290 від 14.11.2012

за участю представників сторін:

від позивача: Суслікова Н.М.;

від відповідача: Адамчук К.С.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційний розрахунковий центр» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0010082290 від 14.11.2012.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення №0010082290 від 14.11.2012, винесене на підставі Акту перевірки № 1795/22-90/30678461 від 31.10.2012, висновки в якому ґрунтуються на неналежних та недопустимих доказах, оскільки вчинені правочини Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційний розрахунковий центр» з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфакем Україна» були законними та спрямовувались на реальне настання наслідків, які підтверджуються видатковими накладними та банківськими виписками наданими до матеріалів справи. Тому висновки, викладені в Акті, є безпідставними та необґрунтованими. Договори, укладені між позивачем та ТОВ «Альфакем Україна» містять всі істотні умови, визначені цивільним та господарським законодавством України, зокрема містять предмет договору, сторони, ціну договору та строк дії договору. Зазначені договори не визнавались недійсним та/або розірваним.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував з огляду на правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішень та обґрунтовував обставини правомірності висновків, наведених в Акті, письмовими запереченнями наданими для долучення до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційний розрахунковий центр» (надалі - позивач) зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією за № 1074107000 від 02.03.2000 року (код суб'єкта господарювання за ЄДРПОУ: 30678461). 14.03.2000 позивача взято на облік відповідачем за № 14631/3649.

З 18.10.2012 по 24.10.2012 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач) було проведено відповідно до наказу від 18.10.2012 № 1494/22-90, документальну позапланову перевірку позивача щодо взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфакем Україна» (надалі - контрагент) за січень-квітень 2012, на підставі якої винесено Акт перевірки № 1795/22-90/30678461 від 31.10.2012 (надалі - Акт), яким встановлено порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п.198.3, п.198.6. ст.. 198, п.200.1 ст. 200, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі -ПК України).

На підставі вказаного Акту відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0010082290 від 14.11.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 423 292, 00 грн. та визначені штрафні санкції на суму 211 646, 00 грн., всього заборгованість становить 634 938 грн.

Позивач, не погоджуючись з висновками вказаного Акту та винесеним податковим повідомленням-рішенням подав первинну скаргу до відповідача, а у зв'язку з її незадовільним висновком, і скаргу до Державної податкової служби України, яка своїм Рішенням про результати розгляду скарги № 3014/6/10-2115 від 27.02.2013 скаргу позивача залишила без задоволення, податкові повідомлення-рішення та рішення про розгляд первинної скарги - без змін.

Суд погоджується з відсутністю підстав для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0010082290 від 14.11.2012, виходячи з наступного.

Відповідно до податкових декларацій з ПДВ за січень, лютий, березень та квітень 2012 року та додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту», які містяться в матеріалах справи, ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр» придбано ТМЦ у контрагента- постачальника ТОВ «Альфакем Україна» всього на 428 518,20 грн.

Товар (послуги), який був придбаний у ТОВ «Альфакем Україна», відповідно до первинних документів: системи збереження даних, системний блок живлення, джерело безперебійного живлення, системний блок серверний, сервера, виконання робіт з профілактичних заходів, діагностичні та тестувальні роботи, ремонтні роботи обладнання. За поясненням посадових осіб, які зазначені в акті перевірки та згідно пояснень представника позивача, всі вище перелічені роботи (послуги) та товар, закуповувались підприємством для власних потреб.

Відповідно до Акту № 3645/22-4/36678727 від 10.09.2012 ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альфакем Україна» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2009 по 30.07.2012 на юридичну адресу: 01004, м.Київ, вул. Басейна, 9 було направлено письмові запити від 06.04.2012 №1127/10/22-310, від 16.05.2012 №2531/10/22-310 та від 24.05.2012 №2939/10/22-410 щодо надання інформації по контрагентам-постачальникам та її документального підтвердження. Відповіді на запити не отримано. Відповідно до поштових довідок про вручення адресат за вказаним місцем не знаходиться.

Тобто, документи, які б стосувалися взаємовідносин ТОВ «Альфакем Україна» з його контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС не надані.

Відповідно до матеріалів справи, в провадженні СВ ДПІ в Оболонському районі м.Києва ДПС знаходиться кримінальна справа №75-00197, порушена за фактом фіктивного підприємства при створені деяких підприємств, зокрема ТОВ «Альфакем Україна» (код ЄДРПОУ 36678727) за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 ч.І КК України.

В ході досудового слідства було встановлено, що невстановленими слідством особами було створено схему ухилення від сплати податків реально діючими суб'єктами підприємницької діяльності з використанням реквізитів, поточних рахунків і печаток підприємств з ознаками «фіктивності» в тому числі ТОВ «Альфакем Україна» який, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м. Києва. Згідно реєстраційних документів на посаді директора даного підприємства перебував гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в період 01.01.2011 р. по 31.05.2012 року валовий дохід підприємства складає приблизно 41,5 млн. грн.

Відповідно до Акту № 3645/22-4/36678727 від 10.09.2012 постачальником ТОВ «Альфакем Україна» є підприємство ПП «ОСОБА_4». Операції ПП «ОСОБА_4» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. В зв'язку з цим ПП "ОСОБА_4" не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Також, в ході проведення перевірки не встановлено факт отримання товарів (послуг) ПП «ОСОБА_4» від контрагентів-продавців (ТОВ «Кіберплат Україна» код за ЄДРПОУ 33745125) за рахунок якого сформовано податковий кредит по ПДВ ПП «ОСОБА_4» не мав фінансово-господарських відносин з ПП «ОСОБА_4». ТОВ «Кіберплат Україна від ПП «ОСОБА_4» грошових коштів не отримувало, видаткових та податкових накладних не реєструвало та в адресу ПП «ОСОБА_4» не виписувало, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Загальна чисельність працюючих на ПП «ОСОБА_4» згідно бази даних ДПІ у Печерському районі м. Києва складає - 1 особа.

Таким чином ТОВ «Альфакем Україна» безпідставно сформовано податкові зобов'язання, (задекларовані в деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.10.2009 по 30.07.2012 року за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів.

З вищезазначених фактів, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Альфакем Україна» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Альфакем Україна». Фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Альфакем Україна» та його контрагентами є нікчемними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами

Враховуючи вище викладене, відповідач дійшов висновку, що взаємовідносини між ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" з контрагентом не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними, та у зв'язку з тим що підприємством не нараховано податкові зобов'язання з ПДВ по операціях з отримання (імпорту) послуг наданих підприємству нерезидентом на митній території України, ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" завищено суму податку на додану вартість на 423 292, 00 грн. в тому числі:

січень 2012 - 110 658 грн.;

лютий 2012 - 168 750 грн.;

березень 2012 - 73 364 грн.;

квітень 2012 - 70 520 грн.

також за штрафними (фінансовими) санкціями 211 646, 00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до 187.1. ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду ( п.198.3 ст. 198 ПК України).

Також варто зазначити, п. 198.6 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Позивачем для долучення до матеріалів справи на підтвердження взаємовідносин з контрагентом ТОВ «Альфакем Україна», надано:

- договір № 15/01-О купівлі-продажу певного товару від 20.01.2012 (ТОВ «Авіаційний розрахунковий центр» виступав в статусі Покупця, а його контрагент в статусі Продавця);

- договір № 205 на виконання робіт з доустаткування та ремонту обладнання від 31.01.2012 (позивач в статусі Замовника, ТОВ «Альфакем Україна» в статусу Підрядника);

- договір № 2/12 щодо виконання та оплати робіт від 03.01.2012 з додатками № 1 умови виконання робіт з розрахунком вартості та терміну, що включало дослідні роботи, розробку (проектування), оформлення супровідних документів, впровадження системи та гарантійне обслуговування, на суму 2 800 000, 00 та додаток № 2 зі змістом технічного завдання на розробку забезпечення Геоінформаційної системи АРЦ (надалі - ГІС АРЦ).

Також представником позивача надано перелік робіт, які необхідно було виконати згідно вказаного договору № 2/12, з описом та розрахунком сум.

Для підтвердження руху активів між позивачем та контрагентом надано Акт № 149 від 24.02.2012, який складено на підставі договору № 205 від 31.01.2012 та свідчить про виконання ремонтних робіт деяких деталей ГІС АРЦ на суму 537 500,00 грн.

Акт № 150 від 28.02.2012 складений на підставі виконання договору № 2/12 від 03.01.2012 виконавцем (ТОВ «Альфакем Україна») були досліджені геодані, сформовано завдання розробки ГІС, визначено вимоги до системи, вибрано ПЗ на суму з ПДВ 475 000,00 грн.

Актом № 274 від 30.03.2012 на виконання вимог договору № 2/12 від 03.01.2012 позивач підтвердив розробку ГІС на першому етапі відповідно до Додатку № 2 до зазначеного договору на суму з ПДВ 299 310,00 грн.

Акт № 435 виконання робіт від 27.04.2012 до вищевказаного договору свідчить про розробку ГІС на другому етапі на суму з ПДВ 423 120, 00 грн.

Надано до матеріалів справи також видаткові накладні:

- № 64 від 31.01.2012 з якої вбачається, що позивачем була придбана в ТОВ «Альфакем Україна» система збереження даних в кількості 1 штука вартість якої з ПДВ 359 592,00 грн.

- № 63 від 31.01.2012, з якого вбачається, що позивачем було придбано системний блок серверний та джерело безперебійного живлення на суму з ПДВ 335 712, 00 грн.

- № 462 від 26.03.2012 позивач придбав сервер в кількості 1 шт. на суму з ПДВ 140 875, 20 грн.

Також на підтвердження вказаних господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом надані податкові накладні: № 86 від 31.01.2012, № 87 від 31.01.2012, № 178 від 24.02.2012, № 179 від 28.02.2012, 273 від 26.03.2012, № 274 від 30.03.2012, № 275 від 27.04.2012.

Позивачем надані акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.03.2012 та контракт № МТ 08/2011 від 20 серпня 2011 між позивачем та Avia star S.A. разом з додатками, актом виконаних робіт та банківською виписку, яка свідчить про розрахунок за контрактом.

Дослідивши первинні документи, які надав представник позивача, суд приходить до висновку, що надані документи не підтверджують реальність господарських відносин, документи складені з порушенням вимог п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV , від 16.07.1999 (надалі - Закон України № 996) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Наказу Мінфіну від 24.05.199 № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зважаючи на вищевказане, проаналізувавши надані документи, суд встановив, що з договорів наданих до матеріалів справи не вбачається змісту та обсягу господарських операцій, не вказані дані про осіб, які виконували ці господарські операції.

Аналізуючи видаткові накладні, суд наголошує, що ідентифікувати осіб, які «відвантажили» та «отримали» немає змоги, адже підписи без розшифрування прізвища та посади відповідних осіб.

Суд звертає увагу на відсутність місця вчинення акту надання послуг № 149 від 24.02.2012 та актів виконання робіт: № 150 від 28.02.2012, № 274 від 30.03.2012, № 435 від 27.04.2012, які містяться в матеріалах справи. Вказане свідчить про порушення п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Наказу Мінфіну "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"

Варто зазначити, що позивачем на підтвердження господарських операцій на виконання робіт з доустаткування та ремонту ГІС АРЦ не надано Актів діагностики, тому суд не бере до уваги Акт приймання-передачі обладнання в ремонт № 1/205 від 10.02.2012 та акт приймання-передачі обладнання з ремонту № 2/205 від 24.02.2012 та сприймає факт вчинення видаткових, податкових накладних та сам договір № 205 від 31.01.2012 як нікчемну господарську операцію.

Відповідно до Листа Вищого адміністративного суду від 02.06.2011 № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України" для з'ясування руху активів здійснення господарських операцій дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Зважаючи на зазначене, суд наголошує, що позивачем не надано до матеріалів справи товаротранспортних накладних, які б свідчили про перевезення ГІС АРЦ від місцезнаходження позивача до місцезнаходження контрагента для ремонту та доустаткування, а від контрагента до позивача, видаткові накладні, акти наданих послуг та виконаних робіт не містить всіх необхідних реквізитів, які повинні містити первинні документи, що свідчило б про реальність господарських операцій.

Із наявних матеріалів справи вбачається, що в період господарських відносин між позивачем та контрагентом, за останнім не вбачається податкової правосуб'єктності, адже податківцями встановлено про ведення фіктивної підприємницької діяльності та 04.06.2012 ст. слідчим СВ ДПІ у Оболонському р-ні м.Києва ДПС постановлено про порушення кримінальної справи.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Стаття 215 ЦК України встановлює підстави недійсності правочину. Так, згідно ч. 1 вказаної статті підставою для визнання угоди недійсною є невстановлення її спрямованості на реальне настання правових наслідків.

Правові наслідки недійсності правочину передбачені ст. 216 ЦК України. Зокрема, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Таким чином, у результаті порушення ТОВ "Альфакем Україна" своїх податкових зобов'язань, приписів господарського та цивільного законодавства (моральних засад), угоди укладені з ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" мають протиправний характер. А такий правочин, внаслідок якого неправомірно віднесений ПДВ до складу податкового кредиту ТОВ "Авіаційний розрахунковий центр" по суті спрямований на незаконне заволодіння майном держави, протирічить інтересам держави і суспільства, вважається таким, що порушує публічний порядок.

Так, оскільки зменшення податкових зобов'язань платника (або відшкодування суми ПДВ платнику), у зв'язку зі включенням платником такої суми ПДВ до податкового кредиту, при наданні платником до податкового органу декларації з ПДВ, відбувається з державного бюджету, тобто в даному випадку держава повинна відшкодувати суми ПДВ, які фактично до бюджету не надійшли.

Вищезазначене свідчить про те, що від укладання та виконання угоди, яка суперечить інтересам держави, державі та суспільству завдаються збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету коштів у великих розмірах, витрати державного бюджету на користь осіб, які не мають правових підстав та права на їх отримання.

Зважаючи на вищевикладене, суд не вбачає в діях відповідача щодо проведення перевірки на підставі якої був винесений акт та податкове повідомлення-рішення № 0010082290 від 14.11.2012 протиправності та не знаходить підстав для його скасування.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційний розрахунковий центр» про скасування податкового повідомлення-рішення №0010082290 від 14.11.2012 відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.О. Іщук