Постанова

від 23.04.2013 по справі 5016/2666/2012(17/101)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р.Справа № 5016/2666/2012(17/101) Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів : Бєляновський В.В., Мишкіної М.А.,

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача - Полтавець І.В., за довіреністю,

від відповідача - Черненко О.М., за довіреністю, Мавродій А.А., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Підприємство Казанківської виправної колонії №93" управління Державної пенітенціарної служби України у Миколаївській області

на рішення господарського суду Миколаївської області від 30 січня 2013 року

у справі №5016/2666/2012 (17/101)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Технотранссервіс"

до Державного підприємства „Підприємство Казанківської виправної колонії №93" управління Державної пенітенціарної служби України у Миколаївській області

про витребування майна

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Технотранссервіс" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до державного підприємства (ДП) "Підприємство Казанківська виправна колонія № 93" управління Державної пенітенціарної служби України у Миколаївській області (далі-відповідач) про витребування майна,а саме:: машини для розпилу гранітних блоків МКМ-2000 у кількості 2 шт.; верстат каменєрозпилювальний-1600 кількістю 2 шт.; верстат ручної поліровки кількістю 2 шт.; опалювальний котел кількістю 1 шт.; верстат заточний кількістю 1 шт.; насос водяний заглиблювальний кількістю 1 шт.; машина шліфувальна кутова кількістю 1 шт.; пила кутова по деревині кількістю 1 шт.; електрозварювальний апарат кількістю 1 шт.; газозварювальний апарат кількістю 1 шт.; насос водяний на розпилі кількістю 1 шт.; електротельфер 5 т з редуктором ходи кількістю 1 шт. та електророзподільні щіти кількістю 10 шт., з посиланням на ст. ст. 397, 398, 389 ЦК України щодо захисту права власності.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що спірне майно утримується відповідачем без достатніх правових підстав після пред'явлення до нього вимоги щодо повернення цього майна.

Відповідач у відзиві на позовну заяву її не визнав, посилаючись на те, що не можливо ідентифікувати, яке саме устаткування, що належить ТОВ „Технотранссервіс", знаходиться на території КВК №93, оскільки в довідках про знаходження основних засобів відсутні дані, які б визначали наявність індивідуально визначеного майна. Директор філії ТОВ „Технотранссервіс" Котова І.Ю. на момент укладання між сторонами договору №93/82 від 20.09.2007р. не мала права його підписувати, а також не мала права підписувати довідки, оскільки в неї були відсутні на те повноваження. Крім того, в зазначеному договорі відсутні відомості про довіреність, на підставі якої діяв директор.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30 січня 2013 року (суддя Коваль С.М.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, на підставі обґрунтованості позовних вимог та підтвердження останніх належними доказами.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Позивач не надав суду доказів на підтвердження наявності у нього суб'єктивного права на витребуване майно.

Позов про витребування майна може стосуватися лише індивідуально-визначеного майна.

Як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, визначення індивідуально визначеного майна наведено в ч.1 ст.184 ЦК України, відповідно до якої річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її.

В довідках зазначено тільки найменування устаткування без вказівки заводського номера, року випуску, заводу виготовлювача та інших індивідуальних ознак, що вирізняли б конкретне устаткування з-поміж інших подібних речей.

Позивач не надав відповідачу у відповідності до вимог ст.56 ГПК України копій договору оренди з правом викупу №1 від 01.09.2007р., накладної №309 від 10.09.2007р., копії Статуту Казанківської філії ТОВ „Технотранссервіс", що не дало можливості відповідачу більш обґрунтовано здійснювати захист своїх прав в суді. Вказані документи надані суду за клопотанням відповідача та на виконання ухвали суду.

Відповідачем були надані суду копії документів, що свідчать про відсутність у позивача підстав для позовних вимог, а саме:

- копію журналу реєстрації накладних №3 Казанківської ВК-93 (початий 06.01.2003р. і дійсний до теперішнього часу) та який свідчить про те, що передане позивачем майно не переходило на територію Казанківської ВК-93;

- копію акту ревізії фінансово-господарської діяльності Казанківської ВК-93 за період з 01.04.2010р. по 31.05.2011р. від 07.07.2011р., згідно якого майно, передане позивачем відповідачу у останнього не значиться.

Таким чином, судом першої інстанції при розгляді справи не взято до уваги доводів та доказів, наданих відповідачем в спростування позиції позивача, а тому рішення суду є незаконним та підлягає скасуванню.

Представники відповідача в засіданні суду апеляційної інстанції підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною, а рішення господарського суду законним та обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20 вересня 2007 року між Казанківською філією товариства з обмеженою відповідальністю „Технотранссервіс" та Казанківською виправною колонією №93 укладено договір №93/82 на виготовлення продукції з сировини замовника.

Пунктом 1.1. вказаного договору встановлено, що відповідач в порядку та на умовах визначених договором зобов'язався на власний ризик виконати роботи щодо виготовлення гранітної продукції із гранітної сировини позивача, а позивач в порядку та на умовах визначених цим договором зобов'язався прийняти та оплатити виконані відповідачем роботи.

Розділом 4 договору сторони визначили умови виконання робіт. Роботи виконуються із гранітної сировини позивача, які визначені у додатку №1 до цього договору. Згідно п.4.7 договору устаткування, обладнання та необхідні умови для виконання робіт повинні бути надані позивачем, але в разі необхідності можуть бути надані відповідачем за погодженням із позивачем.

На виконання вказаного пункту договору, 20.09.2007 року між сторонами підписані довідки про знаходження основних засобів, які належать ТОВ „Технотранссервіс", на території КВК №93 за договором №93/82 від 20.09.2007 року.

Відповідно до цих довідок позивачем було передано відповідачу майно, а саме:

- машину для розпилу гранітних блоків МКМ-2000 у кількості 2шт. загальною вартістю 240000,00 грн.;

- верстат каменєрозпилювальний-1600 кількістю 2 шт. загальною вартістю 160000,00 грн.;

- верстат ручної поліровки кількістю 2 шт. загальною вартістю 24000,00 грн.;

- опалювальний котел кількістю 1 шт. вартістю 5000,00 грн.;

- верстат заточний кількістю 1 шт. вартістю 500,00 грн.;

- насос водяний заглиблювальний кількістю 1 шт. вартістю 800,00 грн.;

- машина шліфувальна кутова кількістю 1 шт. вартістю 1200,00 грн.;

- пила кутова по деревині кількістю 1 шт. вартістю 2000,00 грн.,

- електрозварювальний апарат кількістю 1 шт. вартістю 4000 грн.;

- газозварювальний апарат кількістю 1 шт. вартістю 5100,00 грн.;

- насос водяний на розпилі кількістю 1 шт. вартістю 1300,00 грн.;

- електротельфер 5 т з редуктором ходи кількістю 1 шт. вартістю 15000,00 грн.

- електророзподільні щіти кількістю 10 шт. загальною вартістю 5000,00 грн.

Отже, позивачем на виконання взятих на себе зобов'язань було передано відповідачу устаткування у кількості 25 одиниць на загальну суму 463900,00 грн.

Згідно п.10.2 договору сторони обумовили термін його дії до 31.12.2012 року.

Додатком №1 до договору (довідкою про знаходження основних засобів, які належать ТОВ „Технотранссервіс" на території КВК №93 за договором №93/82 від 20.09.2007р.) сторони обумовили, що майно, яке передано позивачем відповідачу на виконання п.4.7. договору повинно бути повернуто позивачу за його першою письмовою вимогою або при закінченні дії договору.

В матеріалах справи міститься копія вимоги позивача від 16.10.2012р. до відповідача про повернення належного йому майна у строк 3 календарних дні з моменту отримання такої вимоги.

Відповідачем вказаної вимоги не було виконано.

Як вже було зазначено вище, відповідач, заперечуючи вимоги позивача, посилається на те, що він не приймав спірного майна на підставі акту приймання-передачі. Також не можливо ідентифікувати спірне майно, оскільки в довідках про знаходження основних засобів відсутні дані про його індивідуальні ознаки.

Директор філії ТОВ „Технотранссервіс" Котова І.Ю. не мала права підписувати договір і довідки, оскільки не мала на те повноважень.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі доводи відповідача є безпідставними.

Із довідки ЄДРПОУ №1293 станом на 12.06.2007р. вбачається, що на момент укладення договору №93/82 від 20.09.2007р. керівником Казанківської філії ТОВ „Технотранссервіс" була саме Котова Інеса Юріївна, а тому вона мала усі повноваження діяти від імені філії ТОВ „Технотранссервіс" та підписувати договір на виготовлення продукції з сировини замовника.

Знаходження спірного майна у відповідача, підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про знаходження основних засобів, які належать ТОВ „Технотранссервіс" на території КВК №93 за договором №93/82 від 20.09.2007р. та в яких міститься перелік майна, який позивач просить повернути відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтвердив наявність у нього частини спірного майна, яке відповідачем було оприбутковане, як надлишкове.

За таких обставин, є помилковими та безпідставними твердження відповідача про неможливість ідентифікувати устаткування, що належить ТОВ „Технотранссервіс" та про відсутність самого факту передачі цього майна від позивача відповідачу.

Невиконання відповідачем вимог позивача щодо повернення майна, свідчать про неналежне виконання з його боку договірних зобов'язань, що суперечить вимогам статті 525 ЦК України, а саме - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин, колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 30 січня 2013 року у справі №5016/2666/2012 (17/101) залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя: Будішевська Л.О.

Судді: Бєляновський В.В.

Мишкіна М.А.