Постанова

від 07.05.2013 по справі 13/53/2011/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"07" травня 2013 р. Справа № 13/53/2011/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Петухов М.Г.

суддя Крейбух О.Г. ,

суддя Олексюк Г.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

на ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.04.2013р.

у справі №13/53/2011/5003 (скарга ПАТ "Банк Форум" на дії відділу ДВС Теплицького районного управління юстиції) (суддя Тісецький С.С.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін"

про звернення стягнення на заставлене майно вартістю 1139380 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від органу ДВС: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.04.2013 р. у справі № 13/53/2011/5003 відмовлено повністю у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" № 1448/2.10.1 від 14.03.2013 року на дії головного державного виконавця відділу ДВС Теплицького районного управління юстиції у виконавчому провадженні № 34621870.

При винесенні вищевказаної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що 23.05.2011 року головним державним виконавцем відділу ДВС Теплицького РУЮ було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Вінницької області № 13/53/2011/5003 від 05.05.2011 року про стягнення з ТОВ "Рубін" на користь ПАТ "Банк Форум" коштів в сумі 1105957,51 грн., а 17.10.2012 року було прийнято постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. 13.11.2011 року ТОВ "Експертно консалтинговий центр" було складено звіт, згідно з яким було визначено дійсну (розрахункову) ринкову вартість арештованих комбайнів без урахування ПДВ.

Також судом першої інстанції було встановлено, що 20.02.2013 року ТОВ "Профсервіс" (сертифікат фонду державного майна № 8206/09 від 23.01.2009 року) складено рецензію на звіт від 13.12.2012 року щодо оцінки зернових комбайнів Дон 1500Б - 3 шт., за змістом якої вартість об'єкта оцінки повністю відповідає дійсності та звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Вирішуючи питання про те, чи наявні визначені законом підстави для задоволення скарги позивача на дії органу ДВС, судом першої інстанції було враховано відповідні положення Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про виконавче провадження", Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, враховуючи положення діючого законодавства, місцевий суд дійшов висновку, що дії державного виконавця відповідають приписам Закону, а рецензування звіту було проведено з дотриманням визначеної законом процедури.

Крім того, місцевий суд зазначив, що ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України визначає оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби та не вказує на оскарження дій або бездіяльності державного виконавця. При цьому, у скарзі скаржник оскаржує дії головного державного виконавця Теплицького відділу ДВС, що не відповідає приписам вказаної статті.

Також суд першої інстанції зауважив, що підставою звернення скаржника до суду стало заперечення щодо результату звіту від 13.11.2012 про оцінку зернових комбайнів.

В той же час, суд першої інстанції вказав на те, що приписи ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначають оскарження оцінки проведеної за результатами рецензування та не визначають оскарження дій органів ДВС.

До того ж, у скарзі не наведено підстав та не надано доказів в підтвердження неправомірності дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби у ході виконання рішення суду та не вказано нормативного обґрунтування стосовно таких порушень.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов висновку, що визначені законом підстави для задоволення скарги позивача на дії органу ДВС відсутні.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду першої інстанції, позивач - Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.04.2013 р. у справі № 13/53/2011/5003 та прийняти нове рішення, яким визнати неналежною, необгрунтованою, неякісною та такою, що не може бути використана для визначення вартості арештованого заставного майна у виконавчому провадженні № 34621870 оцінку зернових комбайнів Дон-1500Б від 13.11.12 р.; визнати незаконними та протиправними дії головного державного виконавця ВДВС Теплицького районного управління юстиції Пролєєвої Т.В. з використання у ВП 34621870 звіту від 13.11.12 року про оцінку зернових комбайнів Дон-1500Б; зобов'язати головного державного виконавця ВДВС Теплицького районного управління юстиції Пролєєву Т.В. призначити проведення належної оцінки арештованого майна боржника, а саме, комбайну Дон-1500Б, рік випуску-2007, заводський № 096304, двигун № 70307148, реєстраційний номер ВЕ06965 та комбайну Дон-1500Б, рік випуску-2007, заводський № 095880, двигун № 70305068, реєстраційний номер ВЕ06966, про що винести відповідну постанову.

Скаржник вважає, що ухвала господарського суду є незаконною та такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів, скаржник вказує наступне.

3 наданого органами ДВС у судовому засіданні 11.04.2013 року повного тексту звіту від 13.11.12 року про оцінку зернових комбайнів Дон-1500Б - три шт., який був прорецензований, виконаного ТОВ «Експертно - консалтинговий центр» (сертифікат ФДМУ № 9284/10 від 29.01.2010 р.), вбачається, що при визначенні оцінки був застосований коефіцієнт Дз у розмірі 40% та 45%. Проте, ні розрахунку, ні обґрунтування та посилання на складові саме такого розміру коефіцієнту Дз не наведено.

Також, скаржник зазначає, що не надано доказів на підтвердження застосування будь-якого значення коефіцієнта Дз з допустимих (за умови виявлення таких факторів (чинників експлуатації) значень за п. 5 та п. 7 таблиці 4.1. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, адже інші значення застосуванню не підлягають з урахуванням приміток до таблиці 4.1. Методики.

Позивач наголошує на тому, що коефіцієнт Дз у формулі коригування ринкової вартості КТЗ, отриманої із застосуванням порівняльного підходу, міг би бути застосований відповідно до значень у таблиці 4.1. Методики, лише за наявності відповідних встановлених чинників експлуатації майна та із застосуванням проценту виключно згідно з табличними даними.

Скаржник стверджує, що існують підстави вважати, що оцінка, яка викладена у рецензії ТОВ «Профсервіс» від 20.02.13 р. на звіт про оцінку комбайнів від 13.11.12 року, виконану ТОВ «Експертно консалтинговий центр» є необгрунтованою та такою, що не може бути використана у виконавчому провадженні № 34621870, бо є суттєво заниженою та такою, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна.

Обгрунтовуючи свої вимоги, позивач також звертає увагу на те, що ТОВ «Експертно консалтинговий центр», яким видано звіт від 13.11.12 р., що був прийнятий та приєднаний державним виконавцем до матеріалів ВП № 34621870, та щодо якого державним виконавцем було призначено рецензування, додатково підтверджує незаконне використання оцінки у виконавчому провадженні державним виконавцем. Крім того, ТОВ "Експертно консалтинговий центр" для участі у виконавчому провадженні не залучалось, про відповідальність за відмову або ухилення від дачі висновку чи за дачу завідомо неправдивого висновку (звіту) не попереджалось, що робить незаконним використання його звіту у виконавчому провадженні, а також додатково ставить під сумнів об'єктивність висновків щодо оцінки майна.

Враховуючи наведені вище аргументи на підтвердження своєї правової позиції, скаржник вважає, що судом першої інстанції було неправомірно відмовлено в задоволенні скарги на дії органу ДВС, у зв'язку з чим оскаржувану ухвалу слід скасувати.

Боржник (відповідач) та орган ДВС не скористалися своїм правом подачі відзиву на апеляційну скаргу позивача, що, у відповідності до ч. 2 ст. 96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення (в даному випадку - ухвали) місцевого господарського суду.

7 травня 2013 року в судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду представники стягувача, боржника та органу ДВС не з'явилися.

Враховуючи приписи ст. ст. 101,102 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що учасники судового процесу були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені позивачу, органу ДВС та реєстр Рівненського апеляційного господарського суду на відправку рекомендованої кореспонденції від 24.04.2013 р. (а.с. 91-94 матеріалів оскарження ухвали), а також те, що явка представників сторін та органу ДВС в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін та органу ДВС.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами оскарження ухвали, 19.04.2011 року господарським судом Вінницької області прийнято рішення у справі № 13/53/2011/5003, яким повністю задоволено позов Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін" про звернення стягнення на заставлене майно вартістю 1 139 380 грн. (а.с. 5-7 матеріалів оскарження ухвали).

Після набрання вказаним рішенням законної сили на його виконання господарським судом Вінницької області було видано наказ від 05.05.2011 року (а.с. 8 матеріалів оскарження ухвали).

23.05.2011 року головним державним виконавцем відділу ДВС Теплицького РУЮ було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Вінницької області № 13/53/2011/5003 від 05.05.2011 року про стягнення з ТОВ "Рубін" на користь ПАТ "Банк Форум" коштів в сумі 1105957,51 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме комбайн зернозбиральний марки Дон - 1500Б, рік випуску - 2007, заводський № 096304, двигун № 70307148, реєстраційний номер ВЕ 06965 та комбайн зернозбиральний Дон - 1500Б, рік випуску - 2007, заводський № 095880, двигун № 70305068, реєстраційний номер ВЕ 06966 (а. с. 10-12 матеріалів оскарження ухвали).

17.10.2012 року заступником начальника відділу ДВС Теплицького РУЮ прийнято постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено Григорчука Віталія Андрійовича, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача видане 15.05.2004 року за № 1061 (а.с. 52-53 матеріалів оскарження ухвали).

Відповідно до вказаної постанови, суб'єкта оціночної діяльності було зобов'язано надати письмовий висновок, звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) з питань: яка дійсна ринкова вартість арештованого майна на момент проведення експертного дослідження, а саме: комбайн зернозбиральний марки Дон - 1500Б, рік випуску - 2007, заводський № 096304, реєстраційний номер ВЕ 06965 та комбайн зернозбиральний Дон - 1500Б, рік випуску - 2007, заводський № 095880, реєстраційний номер ВЕ 06966.

Також попереджено експерта - Григорчука В.А. про відповідальність згідно із законодавством України за відмову, або ухилення від дачі висновку чи за дачу завідомо неправдивого висновку.

Матеріалами оскарження ухвали підтверджується той факт, що 13.11.2012 року ТОВ "Експертно консалтинговий центр" складено звіт, який отримано відділом ДВС 14.11.2012 року за вх. № 1848/5-31 (а.с. 54 -64 матеріалів оскарження ухвали).

Відповідно до висновку звіту від 13.11.2011 р. дійсна (розрахункова) ринкова вартість арештованих комбайнів без урахування ПДВ становить: комбайн Дон 1500Б, заводський № 096304, р/н ВЕ06965 , 2007 року випуску - 192 706 грн.; комбайн Дон 1500Б, заводський № 095880, р/н ВЕ06966, 2007 року випуску - 176 647 грн.; комбайн Дон 1500Б, заводський № 095882, р/н ВЕ06964, 2007 року випуску - 181 465 грн.

Вказаний звіт підписаний директором ТОВ "Експертно консалтинговий центр" Сорокою Л.З. та оцінювачем Григорчуком В. А.

Крім того, із пояснень органу ДВС, наведених у відзиві на скаргу ПАТ "Банк Форум" на дії органу ДВС, судом апеляційної інстанції встановлено, що 22.08.2011 року було проведено аукціони з реалізації арештованого майна, за результатами яких було продано комбайн Дон 1500В, заводський № 095780, р/н ВЕ06963 2007 року випуску за ціною 240 000 грн., інші комбайни залишились нереалізованими. Відповідно до Акту уцінку державного виконавця 08.09.2011 року було проведено уцінку арештованого майна на 10 %, відповідно до ст. 62 закону України "Про виконавче провадження". Вартість арештованого майна після проведення уцінки державним виконавцем склала : 1) комбайн Дон 1500В, заводський № 096304, р/н ВЕ06965, 2007 року випуску - 220377,60 грн. (без урахування ПДВ); 2) комбайн Дон 1500В, заводський № 095880 , р/н ВЕ06966 , 2007 року випуску -204635 грн. (без урахування ПДВ); 3) комбайн Дон 1500В, заводський № 095882, р/н ВЕ06964 , 2007 року випуску - 209358,00 грн. ( без урахування ПДВ). Всього вартість комбайнів після уцінки склала 634 371 грн. 30 коп. Згідно з повідомленням спеціалізованої торгівельної організації від 09.09.2011 року торги були призначені на 29.09.2011 року і не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців (повідомлення від 29.09.2011 року)

Відповідно до акту уцінки від 01.11.2011 року державним виконавцем було проведено повторну оцінку арештованого майна на 20 % від початкової ціни арештованих комбайнів.

Вартість арештованого майна після проведення повторної уцінки державним виконавцем склала - комбайн Дон 1500В, заводський № 096304, р/н ВЕ06965, 2007 року випуску - 195891,20 грн. ( без урахування ПДВ); комбайн Дон 1500В, заводський № 095880, р/н ВЕ06966, 2007 року випуску -181 898,40. (без урахування ПДВ); комбайн Дон 1500В, заводський № 095882, р/н ВЕ06964, 2007 року випуску - 186 096,00 грн. (без урахування ПДВ). Всього вартість комбайнів після уцінки склала 563 885 грн. 60 коп..

Згідно повідомлення спеціалізованої торгівельної організації від 08.11.2011 року торги були призначені на 29.11.2011 року і не відбулися у зв'язку з відсутністю зареєстрованих покупців ( повідомлення від 29.11.2011 року).

Дана обставина стала підставою для зняття арештованого майна, а саме комбайнів Дон- 1500Б, в кількості 3 шт. з реалізації.

В ході проведення виконавчих дій всі повідомлення про проведення торгів направлялись сторонам виконавчого провадження і зауважень від ПАТ "Банк Форум" щодо вартості арештованого майна до відділу ДВС не надходили.

09.12.2011 року державним виконавцем на адресу ПАТ "Банк Форум" було направлено пропозицію залишити арештовані комбайни Дон-1500Б 2007 року в кількості 3 шт. за собою та повідомити про прийняте рішення відділ ДВС.

У зв'язку з тим, що стягувач - ПАТ "Банк Форум" письмово не заявив бажання залишити за собою арештоване майно, 30.12.2011 року виконавчі провадження були завершені, а накази господарського суду повернуті стягувачеві без виконання, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Вищевказані у відзиві обставини стягувачем не заперечуються.

21.12.2012 року до відділу ДВС надійшло від стягувача - ПАТ "Банк Форум" заперечення проти результатів оцінки вищезазначених комбайнів та прохання призначити рецензування звіту про оцінку майна боржника ТОВ "Рубін", а саме комбайнів ДОН - 1500, 2007 року випуску.

15.02.2012 року державним виконавцем було призначено рецензування висновку оцінювача в порядку ч. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження".

20.02.2013 року ТОВ "Профсервіс" (сертифікат фонду державного майна № 8206/09 від 23.01.2009 року) складено рецензію на звіт від 13.12.2012 року щодо оцінки зернових комбайнів Дон 1500Б - 3 шт., який надійшов до відділу ДВС 25.02.2013 року за вх. № 222/3-31 (а.с. 21-22 матеріалів оскарження ухвали).

Згідно з висновком вказаної рецензії вартість об'єкта оцінки повністю відповідає дійсності та звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки. Звіт може використовуватись виключно з метою реалізації майна для погашення заборгованості.

Рецензію підписано оцінювачем ТОВ "Профсервіс" Шевчук В.І. (свідоцтво про реєстрацію у державному реєстрі оцінювачів № 7187 від 13.01.2009 року).

28.02.2013 року відділом ДВС Теплицького РУЮ супровідним листом № 3-359/13 направлено стягувачу на 2-х аркушах копію рецензії на звіт про незалежну оцінку зернових збиральних комбайнів Дон-1500, які належать ТОВ "Рубін" (а.с. 18 матеріалів оскарження ухвали).

21.03.2013 року від позивача (стягувача) до суду першої інстанції надійшла скарга № 1448/2.10.1 від 14.03.2013 року із проханням призначити рецензування звіту від 13.11.2012 року про оцінку зернових комбайнів ДОН-1500Б - 3 шт., виконаного ТОВ "Експертно консалтинговий центр"; призначити автотоварознавчу експертизу арештованого майна боржника; визнати необгунтованим, неякісним і таким, що не може бути використаний для визначення вартості арештованого майна звіт від 13.11.2012 року про оцінку зернових комбайнів ДОН-1500Б - 3шт., виконаного ТОВ "Експертно консалтинговий центр"; визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу ДВС Теплицького РУЮ щодо використання звіту від 13.11.2012 року та зобов'язати головного державного виконавця повторно призначити у виконавчому провадженні № 34621870 проведення оцінки арештованого майна боржника (а.с. 13-14 матеріалів оскарження ухвали).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 11.04.2013 р. у справі № 13/53/2011/5003 відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Банк Форум" на дії дії головного державного виконавця відділу ДВС Теплицького районного управління юстиції.

Переглядаючи вищевказану ухвалу суду першої інстанції на предмет відповідності вимогам діючого законодавства, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби.

Згідно з ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Стаття 115 Господарського процесуального кодексу України визначає, що рішення господарського суду, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, в тому числі наказів господарських судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Пунктом 9.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК.

Поряд з цим, у вказаному пункті зазначено, що у розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу Державної виконавчої служби, пов'язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, господарський суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України "Про виконавче провадження".

Пунктом 9.13 вищевказаної Постанови визначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2, 3, 6 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові державного виконавця, а також надати усні рекомендації щодо дій, які виконуються за його присутності.

Копії постанови державного виконавця про призначення у виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надсилаються сторонам у триденний строк з дня її винесення.

Згідно з ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 58 вказаного Закону, визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Витрати, пов'язані з призначенням суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, несе сторона, яка оспорює вартість майна, визначену державним виконавцем.

Державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Приписами статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до наведених вище положень чинного законодавства було проведено оцінку вартості арештованого майна боржника.

Так, в матеріалах справи міститься звіт від 13.11.2012 р. про оцінку ринкової вартості майна, з якого вбачається, що експерт дійшов висновку, що ринкова вартість об'єкта оцінки, без урахування ПДВ, становить 550 809 грн.

Згідно з ч. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Таким чином, Законом надано сторонам право звернутися із заявою до органу ДВС про призначення рецензування звіту про оцінку майна у разі незгоди із результатами такої оцінки.

При цьому, Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначає вимоги щодо рецензування звіту про оцінку майна.

В силу приписів статті 13 зазначеного Закону рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.

Якщо письмовим запитом про необхідність проведення рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) встановлюється вимога щодо надання висновку про вартість майна, така вимога задовольняється шляхом проведення оцінки майна. У цьому випадку рецензент здійснює або забезпечує здійснення оцінки майна в порядку, встановленому нормативно-правовими актами з оцінки майна.

Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) оцінювачем, який працює в органі державної влади, на запити органів державної влади або у зв'язку з виконанням своїх посадових обов'язків здійснюється в межах повноважень, визначених посадовими інструкціями. Якщо запитом органу державної влади передбачено надання висновку про вартість майна і підготовка зазначеного висновку вимагає проведення незалежної оцінки, органи державної влади забезпечують її проведення у порядку, встановленому цим Законом.

В інших випадках рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на платній основі.

Аналогічні положення містяться в Національному стандарті № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. № 1440, який є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Згідно з пунктом 62 Національного стандарту № 1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (далі - рецензенти).

Так, відповідно до пункту 63 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва.

Наведені вище приписи діючого законодавства регламентують порядок проведення рецензування звіту про оцінку майна. Так, передумовою для здійснення рецензування є письмовий запит сторони, яка не згідна з результатами попередньо проведеної оцінки майна.

Відповідно до ч.ч. 3, 5-7 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження", майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону. Не реалізоване на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах протягом двох місяців майно підлягає уцінці державним виконавцем, що проводиться в десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів чи аукціону такими, що не відбулися, або закінчення двомісячного строку реалізації майна на комісійних умовах. Майно може бути уцінене не більш як на 30 відсотків. У разі нереалізації майна в місячний строк з дня проведення уцінки воно повторно уцінюється в такому самому порядку, але не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна. У разі якщо в місячний строк з дня проведення повторної уцінки майно не реалізовано на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах, державний виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду.

У разі якщо стягувач у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. У разі відсутності в боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно.

Згідно з п. 1.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. № 142/5/2092, Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Методи оцінки, передбачені цією Методикою, можуть використовуватися для оцінки самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів на колісних шасі, якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих видів транспорту.

Відповідно до п. 3.1. Методики основним підходом до визначення ринкової вартості КТЗ є порівняльний підхід. Порівняльний підхід ґрунтується на аналізі цін продажу (пропозиції) КТЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках КТЗ, з відповідним коригуванням, що враховує відмінності між об'єктом порівняння та об'єктом оцінки. Під первинним слід розуміти ринок нових КТЗ, під вторинним - ринок КТЗ, які були в користуванні.

Для визначення вартості за порівняльним підходом використовуються статистично усереднені цінові дані КТЗ, які були відчужені в Україні, за умов, що вони відповідають змісту поняття "ринкова вартість", зокрема ґрунтуються на даних ринку КТЗ і зведені в довідниках, до яких висуваються вимоги щодо науковості, об'єктивності, об'ємності інформації.

У п. 3.4. Методики зазначено, що коригування, які застосовуються в порівняльному підході, приймаються у вигляді коефіцієнта (відсотка) до середньої ціни КТЗ або у вигляді грошової суми, що додається або вираховується з цієї ціни, а також комбінування зазначених засобів.

Коригування вартості КТЗ з причин різниці в пробігу здійснюється коефіцієнтом коригування ринкової вартості КТЗ за величиною пробігу; з причин різниці технічного стану - процентом додаткового збільшення (зменшення) ринкової вартості КТЗ залежно від умов догляду, зберігання, використання та ін.; з причин функціонального зносу КТЗ - коефіцієнтом функціонального зносу; з причин особливостей економічного стану в різних регіонах України і різних країнах світу - коефіцієнтом ринку регіону та коефіцієнтом коригування вартості КТЗ у країні придбання до його вартості в провідних країнах-експортерах.

Пунктом 4.1. Методики передбачено, що оцінка КТЗ передбачає урахування технічних, технологічних характеристик та особливостей об'єкта оцінки, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації та обстежень.

Пунктом 7.1. Методики визначено, що оцінка КТЗ здійснюється переважно із застосуванням бази оцінки, яка відповідає ринковій вартості. Ринкова вартість КТЗ ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон'юнктури ринку регіону.

Основним підходом, який використовується для оцінки КТЗ, є порівняльний підхід (п. 7.2. Методики).

Як вбачається із звіту від 13.11.2012 р. суб'єктом оціночної діяльності було застосовано порівняльний підхід до визначення ринкової вартості КТЗ.

Рік виготовлення КТЗ визначено з урахуванням даних ідентифікаційного номера відповідно до вимог розділів 1, 4 Методики. Робочий об'єм двигуна КТЗ визначено згідно даними виробника про модель двигуна.

У Таблиці 4.1. Додатку № 4 до Методики наведено фактори, що впливають на процент Дз додаткового збільшення (зменшення) вартості КТЗ залежно від умов догляду, зберігання та експлуатації, а у Таблиці 4.2. Додатку № 4 до Методики наведено фактори, що впливають на процент Дз додаткового зменшення вартості КТЗ з дефектами кузова, кабіни, рами.

При цьому вказані проценти Дз у Таблицях 4.1. та 4.2. Додатку № 4 застосовуються у сукупності, в той час коли обмеження на які вказує скаржник відносяться лише до Таблиці 4.2. Додатку № 4, про що прямо вказано в примітці 3 до даної таблиці.

З урахуванням вказаного, експертом було застосовано коефіцієнт Дз у розмірі 40-45 %.

Таким чином, звіт про оцінку арештованого майна було складено з дотриманням встановленої законом процедури, а тому висновки, наведені в останньому, є обгрунтованими та такими, що здійснені у відповідності до визначених Методикою правил.

Отже, доводи скаржника з приводу завищення коефіцієнта Дз при визначенні вартості майна є безпідставними, спростовуються вищевказаним, а тому не заслуговують на увагу.

В той же час, рецензування звіту про незалежну оцінку зернових комбайнів від 20.02.2013 р. було проведено у відповідності до вимог діючого законодавства.

Крім того, матеріали справи не містять доказів, що скаржником було заявлено окрему вимогу щодо надання висновку про вартість майна. Відповідно у рецензента не виникло обов'язку надавати рецензію щодо вартості майна у порядку ст. 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Таким чином, експертом було здійснено рецензування звіту про оцінку майна на основі наявних матеріалів, зібраної інформації, достатньої для здійснення оцінки, та з використанням відповідних нормативно - правових актів.

За наведених обставин, судова колегія зазначає, що висновок суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні скарги на дії органу ДВС є цілком обґрунтованим та таким, що не суперечить закону.

В силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржником, в свою чергу, не наведено жодних належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 32, 33, 34 ГПК України стосовно порушення органом ДВС вимог діючого закону під час провадження процедури з оцінки вартості арештованого майна.

Таким чином, доводи апелянта спростовуються матеріалами справи, наведеним вище та не грунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги

Отже, судовою колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали в порядку ст. 104 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.04.2013 р. у справі № 13/53/2011/5003 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 11.04.2013 р. у справі № 13/53/2011/5003 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" - без задоволення.

2. Матеріали справи № 13/53/2011/5003 надіслати господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Олексюк Г.Є.