Ухвала

від 22.01.2013 по справі 6/247-7/150-75-53/360

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 6/247-7/150-75-53/360 22.01.13

За позовом Закритого акціонерного товариства «Луцьке АТП-0261»

до 1. Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України

2. Міністерства оборони України

3. Військової частини А3641 (А0780)

про стягнення 476 204,00 грн.

за участю Військової прокуратури Західного регіону України,

за участю Військової прокуратури Львівського гарнізону, -

За розглядом заяви Першого заступника військового прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про розстрочку виконання рішення від 21.02.2011р., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Куник І.І. (керівник);

Щербюк О.Ю. (представник за довіреністю №14/01/13 від 14.01.2013р.);

від відповідача 1: Дацко Б.Я. (начальник);

Яценко А.В. (представник за довіреністю №01-13 від 09.01.2013р.);

від відповідача 2: Логін Р.А. (представник за довіреністю №220/608/д від 19.11.2012р.);

від відповідача 3: не з'явились;

від Прокуратури Західного регіону (заявника): Пантюхов О.В. (посвідчення №011863 від 28.10.2013р.);

від Прокуратури Львівського гарнізону: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Волинської області звернулось Закрите акціонерне товариство «Луцьке АТП-0261» з позовом до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України про визнання за позивачем права власності на одну однокімнатну та одну двокімнатну квартири загальною житловою площею 94 кв. м. у місті Луцьку по вул. Даньшина, 52.

Під час розгляду справи до участі у справі було залучено як співвідповідачів Міністерство оборони України та Військову частину А3641 (А0780).

Позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з відповідачів солідарно 476204 грн., що складає вартість 94 кв. м. житла, а також покласти на відповідачів крім державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 20000 грн. витрат на послуги адвоката.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 31.03.2008р. матеріали справи №7/150-75 надіслано за виключною підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.04.2008р. справі присвоєно №6/247-7/150-75.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2008р. позов було залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процессуального кодексу України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду України від 21.10.2008р. вказану ухвалу було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.01.2009р. ухвалу місцевого суду від 17.07.2008 та постанову апеляційної інстанції від 21.10.2008р. скасовано, справу направлено на розгляд до господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду № 6/247-7/150-75-53/360 від 21.02.2011р. позовні вимоги задоволено частково.

07.03.2011р. видано накази № 6/247-7/150-75-53/360 на виконання рішення від 21.02.2011р. №6/247-7/150-75-53/360 .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2011р. рішення №6/247-7/150-75-53/360 від 21.02.2011р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.10.2011р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2011р. було залишено без змін.

Ухвалою суду від 07.11.2011р., яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.12.2011р., відмовлено Закритому акціонерному товариству «Луцьке АТП-0261» у задоволенні заяви про винесення додатково рішення по справі № 6/247-7/150-75-53/360.

02.04.2012р. на адресу Господарського суду м. Києва надійшла скарга Військової прокуратури Західного гарнізону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України на дії Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, в якій скаржник просить визнати дії Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції в частині арешту транспортного засобу Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України марки Шкода Октавія реєстраційний номер ВС2973ВО та передачі його на відповідальне зберігання представнику приватного підприємства «Нива» незаконними та заборонити Галицькому відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції вчиняти будь-які дії, пов'язані з реалізацією транспортного засобу Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України марки Шкода Октавія реєстраційний номер ВС2973ВО.

На обґрунтування скарги на дії Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції представник прокуратури зазначив, що державний виконавець незаконно виніс постанову про арешт транспортного засіб Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України марки Шкода Октавія реєстраційний номер ВС 2973 ВО та передано на відповідальне зберігання представнику ПП «Нива». Дії ВДВС є незаконними, оскільки Західне управління капітального будівництва Міністерства оборони України є державною госпрозрахунковою організацією даного Міністерства оборони України, у відповідності до Закону України «Про ведення мораторію на примусову реалізацію майна» встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25%, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Крім цього, реалізація права на вимогу уповноважених осіб щодо державного підприємства чи господарського товариства, у статутному фонді якого є частка держави, що виникає з виконання певних робіт, укладання цивільно-правових угод тощо, може бути обмежено, якщо цього вимагають інтереси Українського народу та забезпечення економічної безпеки держави.

Ухвалою суду від 21.05.2012р. в задоволенні скарги Військовій прокуратурі Західного гарнізону України на дії Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012р. апеляційну скаргу першого заступника військового прокурора Західного гарнізону України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2012р. було повернуто скаржнику.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2012р. апеляційну скаргу першого заступника військового прокурора Західного гарнізону України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2012р. було повернуто скаржнику повторно.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.05.2012р. було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.11.2012р. Ухвала Господарського суду міста Києва від 21.05.2012р. та Постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.09.2012р. були скассовані, а справа №6/247-7/150-75-53/360 направлена на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва Кривенко О.М. №04-1/1162 від 12.12.2012р. матеріали справи було передано на повторний автоматичний розподіл справ.

Проведеним 12.12.2012р. автоматичним розподілом справ, матеріали зазначеної справи було розписано на суддю Морозова С.М.

Згідно Розпорядження Заступника Голови Господарського суду міста Києва Джарти В.В. від 13.12.2012р. судді Морозову С.М. було передано для розгляду заяву, яка надійшла до суду 14.11.2012р. від Першого заступника військового прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про розстрочку виконання рішення від 21.02.2011р. у справі №6/247-7/150-75/53/360 на термін п'ять років.

Заява обгрунтована тим, що фінансування будівництва та діяльності Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України здійснюється Міністкрством оборони України відповідно до затверджених кошторисних приначень. Згідно з переліком житлових об'ктів, фінансування яких передбачено у 2012 році за рахунок коштів бюджетної програми КПКВ 2101190 «Будівництво (придбання) житла для війсьтковослужбовців ЗС України», вказаному управлінню планується виділення коштів в розмірі близько 1 097 500,00 грн. За виключенням обов'язкових витрат на утримання штату та інші першочергові витрати, що забезпечують його діяльність (сплата податків, обов'яковиз відрахувань, комунальних послуг та оренди приміщень) протягом 2012 року ЗУКБ МО України може частково погашати борг в розмірі 15 000,00 грн. щомісяця, що за рік становитьт 180 000,00 грн. Заявником також прикладено до заяви графік погашення заборгованості, а саме таким чином: - за 2012р. погашення в сумі 30 000,00 грн. відбудеться в 4-му квартілі, - за 2013р. погашення в сумі 50 000,00 грн. відбудеться в 2-му кварталі, в сумі 75 000,00 грн. відбудется в 3-му кварталі, в сумі 75 000,00 грн. відбудеться в 4-му кварталі; - за 2014р. погашення в сумі 50 000,00 грн. відбудеться в 2-му кварталі, в сумі 75 000,00 грн. відбудется в 3-му кварталі, в сумі 75 000,00 грн. відбудеться в 4-му кварталі; - за 2015р. погашення в сумі 50 000,00 грн. відбудеться в 2-му кварталі, в сумі 75 000,00 грн. відбудется в 3-му кварталі, в сумі 75 000,00 грн. відбудеться в 4-му кварталі; - за 2016р. погашення в сумі 50 000,00 грн. відбудеться в 2-му кварталі, в сумі 75 000,00 грн. відбудется в 3-му кварталі, в сумі 69 309,79 грн. відбудеться в 4-му кварталі.

22 січня відповідачем-1 було подано клопотання про внесення змін до графіку погашення заборгованості, а саме таким чином: - за 2013р. погешення в сумі 200 000,00 грн. відбудеться в період з 3-го по 4-й квартали; - за 2014р. погешення в сумі 250 000,00 грн. відбудеться в період з 2-го по 4-й квартали; - за 2015р. погешення в сумі 250 000,00 грн. відбудеться в період з 2-го по 4-й квартали; - за 2016р. погешення в сумі 124 309,79 грн. відбудеться в період з 2-го по 4-й квартали.

Позивачем подано до суду заперечення на заяву прокурора про розстрочення виконання рішення суду, яке мотивоване тим, що наведені заявником підстави для рострочення виконання судового рішення терміном на п'ять календарних років, не є тими обставинами, що роблять неможливим виконання рішення у наданий стороні строк.

Ухвалою суду від 17.12.2012р. заява про розстрочку виконання рішення від 21.02.2011р. була призначена до розгляду на 22.01.2013р.

В судове засідання 22.01.2013р. представники Прокуратури Львівського гарнізону та відповідача-3 не з'явились, додаткових заяв та клопотань до суду не надіслали, про час та місце судового засідання належним чином та завчасно повідомлені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у відкритому судовому засіданні, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Також відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до положень частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Підставами для розстрочення виконання рішення, згідно з положеннями ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» , є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Заявник обґрунтовує необхідність розстрочення недостатнім фінансування діяльності управління.

В обґрунтування зазначеної обставини, заявником надано до матеріалів справи Наказ Міністерства оборони України №353 від 25.06.2011р. «Про затвердження Положення про організацію капітального будівництва та реконструкції об'єктів Збройних сил України військового, спеціального, загального, житлового та соціально-культурно-побутового призначення», Наказ Міністерства оборони України №772 від 28.12.2005р. «Про деякі питання організації будівництва житла» та Наказ Міністерства оборони України №618 від 18.12.2008р. «Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 28.12.2005р. №772».

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідачем-1 було викладено графік погашення заборгованості таким чином, що погашення відбуватиметься в період з 2013р. по 2016р.

Відповідно до положень Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Слід мати на увазі, що нормами чинного законодавства, зокрема Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

Отже, відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.

Заявником не подано суду належних та достатніх доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема того, що фінансування останнього покращиться та буде здійснюватись без затримки, а результати господарської діяльності будуть позитивними, та що розстрочення наявної у боржника заборгованості забезпечить виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2011 р. у справі №6/247-7/150-75-53/360 і у майбутньому надасть можливість акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення.

Оскільки, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання, суд дійшов висновку, що заявником не доведено, що розстрочка виконання рішення суду сприятиме можливості отримання боргу позивачем, та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

Крім того, суд відзначає, що обставини, на які посилається боржник як на підставу надання розстрочки виконання рішення не є винятковими.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Розглянувши подану Першим заступником військового прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2011р. у справі №6/247-7/150-75-53/360, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні зазначеної заяви.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Першого заступника військового прокурора Західного регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері про розстрочку виконання рішення від 21.02.2011р. у справі №6/247-7/150-75-53/360.

Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяС.М. Морозов