Постанова

від 15.05.2013 по справі 6/5005/6475/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2013 року Справа № 6/5005/6475/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Антонік С.Г.. (доповідач),

суддів: Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

секретар судового засідання: Ревкова Г.О.

за участю представників сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, представник, дов. № 720 від 19.04.03р.

розглянувши апеляційну скаргу Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2012р. у справі № 6/5005/6475/2011

за позовом Прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Криворізька центральна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 96 269,72 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2012р. по справі № 6/5005/6475/2011 в позові відмовлено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не було надано належних доказів на підтвердження фактичного використання земельної ділянки відповідачем. А рішенням господарського суду по справі № 37/12-11, яке набрало законної сили, встановлена неможливість користування відповідачем земельною ділянкою з об'єктивних причин, у зв'язку з прокладанням по орендованій земельній ділянці газопроводу та встановлення охоронної зони.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2012р., позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального, просив рішення господарського суду Дніпропетровської області скасувати та прийняте нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що судом першої інстанції не було належним чином застосовано положення статті 206 Земельного кодексу України, Податковий кодекс України, яким визначено, що використання землі є платним. Судом першої інстанції не було взято до уваги пункт 21 Договору, за яким неповернення земельної ділянки не звільняє орендаря від орендної плати за її фактичне використання. Згідно цього ж договору нарахування орендної плати припиняється з дня оформлення акту приймання-передачі земельної ділянки. Орендар не повернув земельну ділянку та не підписав акт приймання-передачі й до цього часу. Також ст..ст. , 15 та 17 Закону України «Про оренду землі » визначено, що невід'ємною частиною договору оренди землі є акт приймання-передачі, пунктом 19 Договору визначено, що повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі. Отже, відповідачем було порушено умови договору та законодавство, що регулює відносини з оренди землі. До того ж позивач зазначає, що на рішення та постанову по справі 37/12-11 від 15.11.2012 на які посилається господарський суд Дніпропетровської області в рішенні від 12.12.2012 року подано касаційну скаргу. Тому позивач вважає рішення суду першої інстанції незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні 10.04.2013р. підтримав доводи апеляційної скарги та зазначив, що до цього часу земельна ділянка не повернута. Чи використовується відповідачем земельна ділянка під автостоянку пояснити не може.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав. Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що орендна плата відповідачем здійснювалась з моменту укладання договору і протягом виготовлення необхідних документів для організації автостоянки. Коли по території автостоянки було побудовано газопровід та встановлено охоронну зону відповідач припинив підготовку документів для організації автостоянки у зв'язку з неможливістю її використання з цією ціллю. З цього часу перестав платити й орендні платежі. Земельна ділянка ним під автостоянку не використовувалась і на даний час не використовується.

Прокурор в судове засідання не з'явився. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, заслухавши пояснення представників сторін встановила наступне.

8 червня 2007 року між Криворізькою міською радою та відповідачем фізичної особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки для розміщення автостоянки на 280 машиномісць, що знаходиться на АДРЕСА_1, загальною площею 0,6959 га строком на три роки.

Кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:06:055:0117

Згідно п.4, 8, 18, 21, 25 Договору, земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інші особливості об'єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини відсутні. Орендна плата впроситься орендарем щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. Після припинення дії договору орендар зобов'язаний у 10-денний термін повернути земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому одержав. Неповернення земельної ділянки у зазначений термін не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. На орендовану земельну ділянку встановлені обмеження - охоронні зони інженерних мереж.

Реєстрація договору здійснена 13.06.2007 року. В цей же день сторонами складено акт приймання-передачі земельної ділянки.

Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача орендної плати в сумі 96 269,72 грн. за період з вересня 2010р. по грудень 2010р.

Колегія суддів погоджується з рішенням господарського суду, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено у зв'язку з наступним.

Статтями 31, 34 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

У разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Оскільки договір оренди укладався на три роки, то він припинив свою дію 13.06.2010р. Відповідач за актом приймання-передачі земельну ділянку не повернув.

Відповідно до пунктів 19, 21 Договору, повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі (повернення). Неповернення земельної ділянки не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Нарахування орендної плати припиняється з дати оформлення акту приймання-передачі.

Згідно ст..629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст..6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких підстав, нарахування орендної плати після закінчення договору за період з вересня по грудень 2010р. відповідає умовам договору та не суперечить закону.

Однак колегія звертає увагу, що за п.21 Договору нарахування орендної плати передбачено за час фактичного користування земельною ділянкою.

В матеріалах справи відсутні докази фактичного користування відповідачем орендованою земельною ділянкою. Колегією суддів ухвалою від 14.04.2013р. позивач зобов'язувався надати докази користування відповідачем земельною ділянкою в період з вересня 2010р. по грудень. Жодних доказів позивач не надав.

Відповідач листом. який отриманий Криворізькою міською радою 06.05.2010р., повідомляв останню про неможливість користуватися земельною ділянкою з жовтня 2008 року у зв'язку з прокладенням по поверхні землі трубопроводу та пропонував достроково розірвати договір з 10 травня 2010 року та припинити нарахування орендної плати (т.1 а.с.63).

Відповідно до ст..35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2011р. по справі № 37/12-11 за позовом прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу в інтересах держави Криворізької міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, за участю третьої особи ВАТ по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" про стягнення 285 831,57 грн. заборгованості по орендній платі за землю в задоволені позову було відмовлено. Дане рішення набрало законної сили.

По дані справі предметом позову була орендна плата за орендовану земельну ділянку, що й по даній справі але за період до вересня 2010р.

Рішенням господарського суду по справі № 37/12-11 встановлено, що з моменту підписання Договору оренди відповідач земельною ділянкою фактично не користувався, але сплачував орендну плату з липня 2007р., під час оформлення дозвільних документів для будівництва автостоянки, а з серпня 2009р. - орендні платежі ним не здійснювались. Причиною цього стало те, що на початку жовтня 2008р. на спірній земельній ділянці ВАТ по газопостачанню та газифікації "Криворіжгаз" було прокладено на поверхні землі газовий трубопровід, що зробило неможливим використання земельної ділянки за цільовим призначенням, що підтверджується висновками проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи № 935/936-11 від 27.09.2011р.

Відповідно до частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Оскільки матеріалами справи доведена неможливість відповідача користуватися земельною ділянкою через обставини, за які він не відповідає, то він звільняється від орендної плати, згідно ч.6. ст..762 ЦК України.

За таких обставин господарський суд правильно відмовив в задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Криворізької міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2012 у справі № 6/5005/6475/2011 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 16.05.2013р.

Головуючий:

---

С.Г. Антонік

Судді:

---

Л.О.Чимбар

---

Л.В.Чоха