Рішення

від 13.05.2013 по справі 2960-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.2013 Справа №5002-29/ 2960-2011 За позовом Приватного підприємства «Індустрія цифрових ілюзій», м. Сімферополь;

до відповідача Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт», м. Судак;

про стягнення 345 322,48 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача - Халецький О.В., представник, довіреність від 01.06.2012.

Від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Приватне підприємство «Індустрія цифрових ілюзій» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача Дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» про стягнення заборгованості за договором поставки товару в сумі 345 322,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно договорам про відступлення прав вимог №1 та №2 від 14.05.2011 року позивач набув право вимоги, яке належало ТОВ «Радіатор» за договором постачання продуктів харчування і матеріалів та сантехнічних товарів від 02.03.2009 р., укладених між ТОВ «Радіатор Н» та відповідачем по справі. Згідно пункту 1.2. договорів відступлення прав вимоги новий кредитор одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів в сумі 345 322,48 грн, що підтверджується видатковими накладними та актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2009 р, що стало причиною звернення позивача до суду із позовом.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 13 липня 2011 року позов Приватного підприємства «Індустрія цифрових ілюзій» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Провадження у справі неодноразово зупинялось до розгляду судами першої інстанції, апеляційної та касаційної інстанцій, пов'язаної справи №5002-7/1895-2012.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2013 року провадження у справі №5002-29/2960-2011 було зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №901/335/13-г.

08.04.2013 від Приватного підприємства «Індустрія цифрових ілюзій» через канцелярію суду надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №5002-29/2960-2011. До клопотання додано копію рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим у справі №901/355/13-г та копію довіреності представника.

У зв'язку з чим суд ухвалами поновив провадження у справі, призначив дату судового засідання.

Позивач у судовому засіданні 13.05.2013 підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у судове засідання явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 19.10.2011 по справі № 5023/4165/11.

Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Радіатор-Н» (за договором постачальник) та дочірнє державне унітарне підприємство «Пансіонат «Зеніт» (за договором замовник), правонаступником якого є дочірнє підприємство «Пансіонат «Зеніт» уклали договір поставки (т. 1 а.с. 10).

Відповідно до пункту 1 договору, постачальник зобов'язується поставити замовнику продукти харчування в асортименті, вказаних в заявках замовника, а замовник зобов'язується сплачувати постачальнику ціну поставленого товару .

Крім того, 02 березня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Радіатор-Н» (за договором постачальник) та дочірнє державне унітарне підприємство «Пансіонат «Зеніт» (за договором замовник), правонаступником якого є дочірнє підприємство «Пансіонат «Зеніт» уклали договір поставки (т. 1 а.с. 11).

Відповідно до пункту 1 договору, постачальник зобов'язується поставити замовнику матеріали і сантехнічні товари в строки і асортименті, вказаних в заявках замовника, а замовник зобов'язується сплачувати постачальнику ціну поставленого товару.

В подальшому, 14 травня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Радіатор-Н» (за договором первісний кредитор) та приватне підприємство «Індустрія Цифрових Ілюзій» (за договором новий кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги №1 (т. 1 а.с. 32).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 вказаного договору, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги, належне первісному кредиторові по договору постачання продуктів харчування №б/н від 02 березня 2009 року (основного договору), укладеного між кредитором та ДДУП «Пансіонат «Зеніт», який на час укладення даного договору має найменування - «дочірнє підприємство «Пансіонат «Зеніт».

Підпунктом 1.2 пункту 1 цього договору передбачено, що новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі 9438,41 грн.

Ціна договору згідно підпункту 2.1 пункту 2 договору становить 9438,41 грн.

21 листопада 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Індустрія Цифрових Ілюзій» та дочірнім підприємством «Пансіонат «Зеніт» укладеного додаткову угоду до договору про відступлення права вимоги №1 від 14 травня 2011 року, відповідно до якої, пункт 1 договору про відступлення права вимоги №1 від 14 травня 2011 року викладено в наступній редакції:

«Первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору по договору постачання продуктів харчування №б/н від 02 березня 2009 року, укладеного між кредитором та ДДУП «Пансіонат «Зеніт», який на час укладення даного договору має найменування - дочірнє підприємство «Пансіонат «Зеніт».

Також первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору по отриманню від дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» вартості продуктів харчування, які він отримав на підставі видаткових накладних за №Р-00000795 від 24 квітня 2009 року на суму 6825,78 грн, №Р-00001208 від 01 травня 2009 року на суму 2612,63 грн.

Всього поставлено товарів на 9438,41 грн.

Право вимоги первісного кредитора підтверджується актом звірки розрахунків від 31 травня 2009 року, проведеного з ДДУП «Пансіонат «Зеніт».

За цим договором новий кредитор одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі 9438,41 гривень» (т. 2 а.с. 55).

Крім того, 14 травня 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Радіатор-Н» (за договором первісний кредитор) та приватне підприємство «Індустрія Цифрових Ілюзій» (за договором новий кредитор) уклали договір про відступлення права вимоги №2. (т. 1 а.с. 33).

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 вказаного договору, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги, належне первісному кредиторові по договору постачання матеріалів та сантехнічних товарів б/н від 02 березня 2009 року (основного договору), укладеного між кредитором та ДДУП «Пансіонат «Зеніт», який на час укладення даного договору має найменування - «дочірнє підприємство «Пансіонат «Зеніт».

Підпунктом 1.2 пункту 1 даного договору передбачено, що новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі 335884,07грн.

Ціна договору згідно підпункту 2.1 пункту 2 договору становить 335884,07 грн.

21 листопада 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Індустрія Цифрових Ілюзій» та дочірнім підприємством «Пансіонат «Зеніт» укладеного додаткову угоду до договору про відступлення права вимоги №2 від 14 травня 2011 року, відповідно до якої, пункт 1 договору про відступлення права вимоги №2 від 14 травня 2011 року викладено в наступній редакції:

«Первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору по договору постачання матеріалів та сантехнічних товарів б/н від 02 березня 2009 року, укладеного між кредитором та ДДУП «Пансіонат «Зеніт», який на час укладення даного договору має найменування - дочірнє підприємство «Пансіонат «Зеніт».

Також первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору по отриманню від дочірнього підприємства «Пансіонат «Зеніт» вартості матеріалів та сантехнічних товарів, які він отримав на підставі видаткових накладних: №Р-00000402 від 16.03.2009. на суму 92121,70грн.; №Р-00000406 від 16.03.2009. на суму 55876,34грн.; №Р-00000404 від 17.03.2009. на суму 119965,09грн.; №Р-00000752 від 21.04.2009. на суму 15360,00грн.; №Р-00000751 від 22.04.2009. на суму 25704,46грн.; №Р-00000857 від 30.04.2009. на суму 12463,08грн.; №Р-00000982 від 15.05.2009. на суму 14393,40грн.

Всього поставлено товарів на загальну суму 335884,07грн.

Право вимоги первісного кредитора підтверджується актом звірки розрахунків від 31 травня 2009 року, проведеного з ДДУП «Пансіонат «Зеніт».

За цим договором новий кредитор одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів у розмірі 335884,07 гривень» (т. 2 а.с. 54).

Як стверджує позивач, у виконання умов договорів поставки продуктів харчування та постачання матеріалів та сантехнічних товарів б/н від 02 березня 2009 року, укладених між ТОВ «Радіатор Н» та ДДУП «Пансіонат «Зеніт», в подальшому дочірнє підприємство «Пансіонат «Зеніт» ТОВ «Радіатор Н» поставив відповідачеві товар, проте останній його вартість не сплатив, в результаті чого за ним виникла заборгованість в розмірі 345322,48грн.

Разом з тим, відповідно до договорів про відступлення прав вимог №1 та №2 від 14.05.2011 позивач набув право вимоги, яке належало ТОВ «Радіатор Н» за договором постачання продуктів харчування і матеріалів та сантехнічних товарів від 02.03.2009, укладених між ТОВ «Радіатор Н» та відповідачем по справі.

Як зазначалось, згідно пункту 1.2. договорів відступлення прав вимоги новий кредитор одержав право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплати грошових коштів в сумі 345322,48 грн.

Позивач, зазначаючи, що сума заборгованості підтверджується видатковими накладними та актом звірки взаємних розрахунків, проведеним станом на 31.05.2009, звернувся з позовом до суду про стягнення на його користь з відповідача суми боргу в примусовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Предметом даного спору є виконання відповідачем грошових зобов'язань за двома договорами поставки, укладеними з ТОВ «Радіатор Н».

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу.

Як на підставу стягнення з відповідача заборгованості, позивач посилається на укладені 14.05.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «Радіатор-Н» (первісний кредитор) та приватним підприємством «Індустрія Цифрових Ілюзій» (новий кредитор) договори про відступлення права вимоги №1 та №2, предметом яких є те, що первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває права вимоги, належне первісному кредиторові по договору постачання продуктів харчування №б/н від 02 березня 2009 року та по договору постачання матеріалів та сантехнічних товарів №б/н від 02 березня 2009 року (основних договорів, укладених між кредитором та ДДУП «Пансіонат «Зеніт», який на час укладення даного договору має найменування - «дочірнє підприємство «Пансіонат «Зеніт».

Виходячи з предмету та підстави позову, для вирішення спору у даній справі суду слід з'ясувати факт обґрунтованості заявлених позовних вимог.

При цьому, зобов'язання згідно із статтями 11, 509 Цивільного кодексу України, статтею 174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Разом з тим, як встановлено судом, у червні 2012 року ДП «Пансіонат «Зеніт» звернувся в суд з позовом про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №1 з додатками до нього, укладеного 14.05. 2011 між ТОВ «Радіатор-Н» та ПП «Індустрія Цифрових Ілюзій» до договору поставки від 02 березня 2009 року, підписаного ТОВ «Радіатор-Н» та дочірнім державним підприємством «Пансіонат «Зеніт» (зараз - дочірнє підприємство «Пансіонат «Зеніт»), а також неправомірною вимоги ПП «Індустрія Цифрових Ілюзій» №1 від 10.01.2012 до ДП «Пансіонат «Зеніт» про оплату вартості поставленого товару за договором відступлення права вимоги № 1 з додатками та за договором відступлення права вимоги № 2 від 14 травня 2011 року з додатками, які укладені між відповідачами.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.08.2012 у справі №5002-7/1895-2012 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.10.2012 рішення в зазначеній справі скасовано в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №1, укладеного 14.05.2011 між ТОВ «Радіатор-Н» та ПП «Індустрія Цифрових Ілюзій», з додатками до нього та прийнято в цій частині нове рішення, яким визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №1, укладений 14.05.2011 між ТОВ «Радіатор-Н» та ПП «Індустрія Цифрових Ілюзій» з додатками до нього. В решті рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.12.2012 у справі №5002-7/1895-2012 суд касаційної інстанції постановив змінити постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2012 року у справі за № 5002-7/1895-2012, виключивши з її мотивувальної частини посилання про те, що договір № 2 про відступлення права вимоги від 14.05.2011 р. на суму 335884,07 грн., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Радіатор Н» і приватним підприємством «Індустрія Цифрових Ілюзій», є недійсним. В решті постанову залишити без змін.

Крім того, у січні 2013 року дочірнє підприємство «Пансіонат «Зеніт» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до приватного підприємства «Індустрія цифрових ілюзій» та до Товариства з обмеженою відповідальністю «Радіатор Н» про визнання недійсним договору № 2 від 14.05.2011 року про відступлення права вимоги за договором поставки б/н від 02.03.2009 року, з додатками, укладеного між відповідачами.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2013, що набрало законної сили, суд позовні вимоги задовольнив повністю.

За таких обставин справи, у зв'язку з тим, що підстави позову щодо стягнення заборгованості за договорами поставки товарів в сумі 345 322,48 грн., які як вважав позивач виникли на підставі договорів про відступлення прав вимог №1 та №2 від 14.05.2011, відпали, оскільки зазначені договори визнані у судовому порядку недійсними, у суду відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог саме за цих підстав.

Судові витрати судом прокладаються на позивача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 17.05.2013.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Суддя О.І. Башилашвілі