Постанова

від 15.05.2013 по справі 16/5025/1128/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 року Справа № 16/5025/1128/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б. - головуючого Волковицької Н.О. Данилова М.В. за участю представників сторін: позивачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином відповідачане з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином третьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином прокуратуриТомчук М.О. посв. від 01.08.2012 року розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПрокуратури Хмельницької області на постановувід 06.03.2013 року Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 16/5025/1128/12 господарського суду Хмельницької області за позовомПрокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації та Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації доТовариства з обмеженою відповідальністю "Старт" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаГоловне управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області про стягнення коштів в сумі 117000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Теофіпольського району в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації та Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донмет" про стягнення коштів резервного фонду державного бюджету, виділених на часткову компенсацію витрат підприємству, що зазнало збитків внаслідок стихії 2008 році на суму 117000,00 грн.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 20.11.2012 року (суддя Магера В.В.) позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт" на користь Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації кошти у сумі 117000,00 грн.

За апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2013 року (головуючий суддя Олексюк Г.Є., судді Гудак А.В., Сініцина Л.М.) рішення господарського суду Хмельницької області від 20.11.2012 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові прокурора Теофіпольського району в інтересах держави в особі Теофіпольської районної державної адміністрації, Управління агропромислового розвитку Теофіпольської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старт", за участю третьої особи, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління державної казначейської служби України у Хмельницькій області про стягнення коштів резервного фонду державного бюджету, виділених на часткову компенсацію витрат підприємству, що зазнало збитків стихії в 2008 році на суму 117 000,00 грн. - відмовлено.

Прокуратура Хмельницької області звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою № 05/2-761-13 від 25.03.2013 року, в якій просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2013 року скасувати, а рішення господарського суду Хмельницької області від 20.11.2012 року залишити без змін.

Скаржник вважає, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Старт" надало відзив на касаційну скаргу, в якому просить постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю - доповідача та присутнього у судовому засіданні прокурора, перевіривши в межах вимог статей 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.07.2008 року № 1010-р "Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях" за рахунок коштів резервного фонду Державного бюджету Хмельницькій області виділено кошти для проведення часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні - липні 2008 року.

Розпорядженням голови Хмельницької обласної державної адміністрації № 428/2008-р. від 12.08.2008 року "Про розподіл коштів, виділених Кабінетом Міністрів України на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася в червні-липні 2008 року на території Хмельницької області" виділені з резервного фонду державного бюджету кошти спрямовано районним державним адміністраціям для часткової компенсації витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася на території Хмельницької області у червні-липні 2008 року із затвердженням відповідного розподілу коштів на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств. (а.с.15-16)

На підставі вищевказаних розпоряджень, Теофіпольською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 238/2008-р від 19.08.2008 року "Про використання коштів, виділених Кабінетом Міністрів України на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталась в червні - липні 2008 року на території Теофіпольського району", яким розпорядником по використанню вказаних коштів визначено управління агропромислового розвитку Теофіпольської райдержадміністрації та затверджено розподіл коштів на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Старт" с. Новоставці Теофіпольського району було виділено із резервного фонду державного бюджету кошти в сумі 117 000,00 грн. ( а.с. 19).

Актом обстеження від 16.09.2008 року, затвердженого керівником господарства Кравчук В.С., погодженого головою сільської ради Богонюк В.Л. встановлено, що в результаті несприятливих погодних умов підприємству нанесенні збитки (а.с. 11).

ТОВ "Старт" звернулось до районної комісії по використанню коштів згідно розпорядження голови Хмельницької облдержадміністрації від 18.09.2008р. із заявою про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на часткову компенсацію витрат за наслідками стихії ( а.с.10).

Судами встановлено, що на підставі зазначених розпоряджень, управлінням агропромислового розвитку Теофіпольської райдержадміністрації ТзОВ "Старт" надало кошти в сумі 117 000,00 грн. згідно платіжних доручень № 595 від 24.09.2008 року на суму 106 000,00 грн., № 973 від 25.12.2008 року на суму 11 000,00 грн.( а.с. 9).

Місцевий господарський суд задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідно до статті 20 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" Кабінет Міністрів України у сфері економіки та фінансів забезпечує здійснення заходів, передбачених державними програмами ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, приймає рішення з питань ліквідації наслідків інших аварій, а також пожеж, катастроф, стихійного лиха, утворює згідно із законом державні резервні фонди фінансових і матеріально-технічних ресурсів та приймає про їх використання та приймає рішення про використання коштів резервного фонду Державного бюджету України.

Згідно частини 1 статті 24 Бюджетного кодексу України (в редакції, яка діяла на той час) резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені при складанні проект бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету визначається Кабінетом Міністрів України. Аналогічні положення містить і стаття 24 нині діючого Бюджетного кодексу України.

Відповідно до частини 2 пункту 11 Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415 (в редакції року), кошти з резервного фонду бюджету виділяються на безповоротній основі або на умовах повернення, про що зазначається у рішенні про виділення коштів з резервного фонду бюджету. В абзаці другому цього пункту прямо визначено, що кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності або суб'єктам господарської діяльності, у статутному фонді яких корпоративні права держави становлять менше ніж 51 відсоток, виділяються через головних розпорядників бюджетних коштів лише на умовах повернення.

22.03.2011 року прокуратурою району внесено припис за вих. № 51/290вих.11 на ім'я в.о. начальника управління агропромислового розвитку Теофіпольської райдержадміністрації з вимогами щодо вжиття заходів з повернення коштів резервного фонду державного бюджету, виділених на часткову компенсацію витрат підприємствам, що зазнали збитків внаслідок стихії в 2008 році.

01.04.2011року управління агропромислового розвитку Теофіпольської райдержадміністрації на виконання припису прокуратури повідомило листом за вих. № 153 про відсутність умов щодо повернення коштів резервного фонду.

За результатами перевірки щодо дотримання вимог чинного законодавства при використанні коштів резервного фонду державного бюджету, виділених управлінню агропромислового розвитку Теофіпольської РДА відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.07.2008 року № 1010-р "Про часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у Волинській, Львівській, Рівненській та Хмельницькій областях", прокурором Теофіпольського району, відповідачу направлено вимогу від 20.09.2011року за № 51/780-вих.11, згідно якої прокурор просив повернути кошти, виділені на часткову компенсацію витрат підприємств, в сумі 117 000,00 грн., про результати повідомити до 30.09.2011року.

Відповідач не повернув одержані кошти, виділені на часткову компенсацію витрат сільськогосподарських підприємств, які зазнали збитків внаслідок стихії, що сталася у червні-липні 2008 року, прокурор в інтересах держави в особі позивачів звернувся до суду із позовною заявою про їх примусове стягнення з відповідача.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і стаття 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 3 статті 116 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Відповідно до частини 1 статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання. Аналогічне положення містяться і у частині 1 статті 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України".

З огляду на викладене, визначений Кабінетом Міністрів України порядок використання коштів з резервного фонду бюджету передбачає, що кошти із резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності виділяються лише на умовах повернення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Старт" с. Новоставці Теофіпольського району належить до недержавної форми власності (свідоцтво про державну реєстрацію № 216606 серія № А00, довідка про включення до ЄДР від 02.03.2011 року № 344925 серія АБ).

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України та виданих на його підставі розпоряджень Хмельницької обласної державної адміністрації № 428/2008-р від 12.08.2008 року і Теофіпольської районної державної адміністрації № 238/2008-р від 19.08.2008 року, було виділено із резервного фонду державного бюджету і перераховано на рахунок відповідача кошти в сумі 117 000,00 грн.

При цьому, факт перерахування коштів в сумі 117 000,00 грн. підтверджується платіжними дорученнями № 595 від 24.09.2008 року на суму 106 000,00 грн., № 973 від 25.12.2008 року на суму 11 000,00 грн. Докази про повернення таких коштів відповідачем в матеріалах справи відсутні.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що кошти, надані з резервного фонду бюджету суб'єктам господарської діяльності недержавної форми власності, підлягають поверненню, а відсутність у відповідних актах розпорядників цих коштів умов щодо строку та умов їх повернення не може вважатись умовою неповернення таких коштів та підставою для відмови у їх стягненні, оскільки в такому випадку застосовуються загальні норми п. 11 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02 року № 415, який і є тим актом, що регулює питання повернення коштів, а відтак дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача спірної суми.

Посилання апеляційного суду на відсутність вимоги кредитора суперечить положенням статті 124 Конституції України та позиції Конституційного Суду України в Рішенні від 09 липня 2002 року № 15-рн/2002 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), згідно з якою вирішення правових спорів у межах досудових процедур є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

В зв'язку з викладеним касаційна інстанція дійшла висновку, що постанова від 06.03.2013 року Рівненського апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення від 20.11.2012 року господарського суду Хмельницької області залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , пунктом 6 статті 111 9 , статтею 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 06.03.2013 року у справі № 16/5025/1128/12 господарського суду Хмельницької області скасувати.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 20.11.2012 року у справі № 16/5025/1128/12 залишити в силі.

Касаційну скаргу Прокуратури Хмельницької області задовольнити.

Головуючий суддя Т. Дроботова

С у д д і Н. Волковицька

М. Данилова