Рішення

від 13.05.2013 по справі 5011-32/17242-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/17242-2012 13.05.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах Київської міської ради, м. Київ

до відповідача Приватного підприємства "Вікторія-С", м. Київ

про стягнення 244 093, 93 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Дорошенко В.М. - прокурор

від позивача: Семенюк Н.М. - юрисконсульт

від відповідача: . не з'явився

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 року справу № 5011-32/17242-2012 було передано на розгляд судді Підченку Ю.О.

За клопотаннями прокурора та позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду згідно вимог ст. 81-1 ГПК України.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 25.02.2013 року справу № 5011-32/17242-2012 було передано на розгляд судді Підченку Ю.О.

СУТЬ СПОРУ : Прокурор Святошинського району міста Києва в інтересах Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Приватного підприємства "Вікторія-С" про стягнення пені в сумі 53 366, 15 грн., неустойки в сумі 163 015, 20 грн. та пені на неустойку в сумі 27 712, 58 грн. відповідно до п. п. 7.1, 7.2 Договору купівлі - продажу № б/н від 29.04.2010р.

На адресу суду надійшли повідомлення пошти від 06.03.2013 року, 27.03.2013 року, 03.04.2013 року, 07.05.2013 року з позначкою "за закінченням терміну зберігання". Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Законодавець зазначає, що місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців"). Вказана в позовній заяві адреса відповідача, а саме: м. Київ, вул. Верховинна, буд. 80-А, підтверджується наявним в матеріалах справи Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 22.11.2012 року, відповідно до якого значиться, що підприємство відповідача знаходиться за адресою вказаної у позовній заяві. Неотримання поштової кореспонденції або її втрата, в т. ч. органами зв'язку, надає можливість суб'єкту господарювання самостійно звернутися із запитом до вказаних органів щодо розшуку втрачених документів.

Тобто, неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а тому сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Майно належало державі і знаходилося у комунальній власності, тому прокурор наполягає на задоволенні позову, оскільки відбувається порушення економічних інтересів держави, у зв'язку з не надходженням до бюджету грошових коштів в порядку приватизації комунального майна несплачених відповідачем, що спливає на наповнення дохідної частини бюджету.

Позивач вказує на порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, а тому наполягає на задоволенні позову прокурора.

Разом з тим, Київська міська рада, за приписами ст. ст. 22, 83 ГПК України, звернулася до суду із клопотанням про вихід за межі позовних вимог. З посиланням на ч. 6 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" просить суд визнати Договір купівлі-продажу від 29.04.2010 року недійсним, оскільки наявні порушення встановленого законодавством порядку приватизації об'єкта нерухомості.

Проте, клопотання позивача не підлягає задоволенню за тих обставини, що суд не вправі змінювати предмет позову, розглядати позовні вимоги, які не були заявлені позивачем, а вихід за межі позовних вимог означає лише збільшення кількісного показника розміру заявленої позивачем вимоги, тобто таке право може бути реалізовано лише у випадках, коли позов має майнову вимогу. Втім, позивач не збільшує розмір кількісних показників майнової вимоги, а фактично клопотання пов'язане з іншим предметом позову, який не заявлено.

Безпосередньо в судовому засіданні представник позивача надав суду письмові пояснення, витяг з ЄДРПОУ Фонду приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва, з якого вбачається, що вказана юридична особа не ліквідована та знаходиться в стані припинення. Разом з тим, додані до матеріалів справи розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) свідчать про утворення з 31 жовтня 2010 р. у районах міста Києва районних в місті Києві державних адміністрацій, підпорядкованих Виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та передачу до сфери їх управління майна комунальної власності, до переліку якого увійшло і спірне нерухоме майно, що узгоджується з нормами ст. ст. Закону України "Про толицю України - місто-герой Київ".

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги висновок прокурора, доводи позивача, суд встановив:

Позов прокурора мотивований порушенням порядку розрахунків за об'єкт нерухомого майна в порядку проведення його приватизації. Зокрема, прокурором встановлено, що між Фондом приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва, як Продавцем, та Приватним підприємством "Вікторія-С", як Покупцем, 29.04.2010 року укладено договір купівлі-продажу, далі Договір.

Відповідно предмету Договору (п. 1.1.), Продавець зобов'язується передати у власність Покупця нежилі приміщення з № 1 по № 16 (групи приміщень № 20), загальною площею 169, 30 кв. м., які розташовані за адресою: м. Київ, Кільцева дорога, 6 (літера А), далі Об'єкт приватизації, а Покупець зобов'язується його прийняти та сплатити за нього ціну, відповідно до умов Договору.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що Покупець зобов'язаний протягом 10 днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього договору внести 135 846, 00 грн. податку на додану вартість за придбаний об'єкт приватизації на рахунок Подавця. Одночасно, Покупець зобов'язаний внести 679 230, 00 грн. за придбаний Об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору на рахунок продавця.

За приписами вказаного пункту Договору строк оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови внесення Покупцем не менш як 50 відсотків цієї суми.

У разі порушення 30 денного строку терміну щодо внесення плати за Об'єкт приватизації Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, про що зазначено у п. 7.1 Договору.

Умови п. 7.2. Договору передбачають, що у разі, якщо Покупець протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення Договору на сплатить встановлену в Договорі ціну, то він сплачує Продавцю неустойку в розмірі 20% від ціни продажу Об'єкту приватизації. Поряд з цим, передбачено,що разі несплати неустойки у встановлений термін на її суму нараховується пеня згідно з законодавством.

Оскільки мала місце несвоєчасна оплата ціни Об'єкта приватизації, позивач намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 53 366, 15 грн. за період з 02.06.2010 року по 01.12.2010 року, неустойку в сумі 163 015, 20 грн., а також пеню, нараховану на неустойку, в сумі 27 712, 58 грн.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою між сторонами укладено договір купівлі-продажу і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні вимог ст. 638 ЦК України, та вимог ст. ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другої сторони (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 526 ЦК України та ст.ст. 55, 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності з ст. 599 ЦК України та ст.ст. 202, 203 ГК України, господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать матеріали справи, основне зобов'язання щодо сплати відповідачем ціни продажу Об'єкта приватизації в строк, визначений договором не виконано, а тому позивач намагається стягнути з боржника штрафні санкції у вигляді пені, яка розрахована за приписами ст. 232 ГК України, та неустойки за приписами ст. 29 "Про приватизацію державного майна". Також намагається стягнути пеню нараховану на неустойку.

Відповідно до вимог пункту 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Умови відповідальності Покупця за несвоєчасне внесення ціни продажу Об'єкта приватизації на розрахунковий рахунок Продавця передбачені в договорі, зокрема приписами п. 7.1.,7.2. Договору.

Наданий позивачем розрахунок пені відповідає вимогами частини 6 статті 232 ГК України, і підтверджує, що на час дії договору мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, у вигляді не сплати ціни продажу Об'єкта приватизації, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 53 366, 15 грн. за період прострочення 02.06.2010 року по 01.12.2010 року обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження підтверджують факт прострочення платежу більш ніж 60 днів, а тому, з урахуванням положень ч. 4 ст. 29 "Про приватизацію державного майна" та пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 року "Про розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації", позовні вимоги, що стягнення з відповідача неустойки в сумі 163 015, 20 грн. за прострочення платежу більш ніж 60 днів також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 27 712, 58 грн. нарахованої на неустойку за приписами п. 7.2. договору, суд повідомляє наступне.

Так, третім реченням п. 7.2. Договору визначено, що у разі несплати неустойки в установлений термін на її суму нараховується пеня згідно з законодавством.

За приписами ч. 4 ст. 29 "Про приватизацію державного майна" передбачено нарахування лише неустойки, тому суд дійшов висновку що пеня на неустойку нарахована позивачем згідно ст. 232 ГК України та ст. 549 ЦК України, що не відповідає вимогам законодавства оскільки під час звернення з позовною заявою неустойка є способом забезпечення виконання грошових зобов'язань, однак на час винесення рішення суду вона вже є мірою відповідальності, одночасно як і пеня за нормами названих кодексів.

Згідно з пунктом 1 статті 83 ГПК України, якщо у вирішенні спору буде встановлено, що зміст договору суперечить чинному законодавству, то господарський суд повинен за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині (див. також постанови Верховного Суду України від 09.12.2003 зі справи N 32/206 та від 20.01.2004 зі справи N 8/113-2003).

Тому, суд вважає за необхідне, керуючись ст. ст. 203, 215 ЦК України, пунктом 1 статті 83 ГПК України визнати недійсним трете речення пункту 7.2 Договору купівлі-продажу б/н від 29.04.2010 року, а саме: "Уразі несплати неустойки в установлений термін на її суму нараховується пеня згідно з законодавством.", як таке, що суперечить вимогам закону.

З огляду на викладене, у задоволення вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 27 712, 58 грн. слід відмовити.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, прокурором доведено існування порушення економічних інтересів держави у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати ціни Об'єкту приватизації, що в свою чергу впливає на формування доходної частини державного бюджету, оскільки спірне майно перебуває у державній власності. Позивачем доведено прострочення з боку відповідача виконання основного зобов'язання за Договором більш ніж на 60 днів.

З таких обставин, позов Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах Київської міської ради до Приватного підприємства "Вікторія-С" про стягнення пені в сумі 53 366, 15 грн., неустойки в сумі 163 015, 20 грн. та пені на неустойку в сумі 27 712, 58 грн. за Договором купівлі - продажу б/н від 29.04.2010р. слід задовольнити частково.

З урахуванням викладеного, судовий збір, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, за подання позовної заяви стягується з відповідача в дохід державного бюджету, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 13.05.2013 року згідно частини 2 статті 85 ГПК України, після виходу суду з нарадчої кімнати, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 11, 202, 230, 215, 509, 511, 526, 599, 629 ЦК України, ст. ст. 55, 173, 174, 175, 1809, 181, 193, 202, 203, 230, 231, 232 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 47, 49, 81 1 , 82, 82 1 , ч. 1 ст. 83, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах Київської міської ради до Приватного підприємства "Вікторія-С" задовольнити частково.

2. Визнати недійсним трете речення п. 7.2. Договору купівлі-продажу б/н від 29.01.2010 року, укладеного між Фондом приватизації комунального майна Святошинського району м. Києва та Приватним Підприємством "Вікторія-С", а саме: "Уразі несплати неустойки в установлений термін на її суму нараховується пеня згідно з законодавством.".

3. Стягнути з Приватного підприємства "Вікторія-С", 03179, м. Київ, вул. Верховинна, буд.80-А, код ЄДРПОУ 32595443, на користь:

- Київської міської ради, 01001, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141, пеню в сумі 53 366, 15 грн., неустойку в сумі 163 015, 20 грн., видавши наказ;

- державного бюджету судовий збір в сумі 4 327, 62 грн., видавши наказ та надіславши його на виконання до Державної податкової інспекції Святошинського району міста Києва Державної податкової служби м. Києва.

4. У задоволенні позову Прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах Київської міської ради до Приватного підприємства "Вікторія-С" щодо стягнення пені на неустойку в сумі 27 712, 58 грн. - відмовити.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 18.05.2013р.

Суддя Ю.О. Підченко