Рішення

від 11.11.2008 по справі 44/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

44/156

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Морефрост»

До      Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Север»

про     стягнення 766 669,68 грн.

Суддя   Чеберяк П.П.

Представники

від позивача Трегуб Ю.С. (довіреність № 18/08 від 18.08.2008 р.)

від відповідача Шиманська Н.В. (довіреність № 46 відОЗ.09.2008 р.)

Рішення прийняте 11.11.2008 p., оскільки в судовому засіданні 20.08.2008 р. розгляд справи відкладався у відповідності до п. 1 ст. 77 ГПК України, в судових засіданнях 03.09.2008 p., 08.10.2008, 16.10.2008, 22.10.2008, 06.11.2008  оголошувалась перерва в порядку ч. З ст. 77 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Морефрост»(далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Север»(далі - відповідач) 766 669,68 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2008 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 20.08.2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві вих. № 0306/08 від 03.06.2008 р. і поясненнях на заперечення вих. № 2110/08 від 21.10.2008 р., та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву вих. № 52 від 03.10.2008 р.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 181 (далі - договір), за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити на умовах договору продукцію (далі - товар), а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти та оплатити поставлений за договором товар.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість товару визначається згідно з чинним на момент поставки прас - листом постачальника (позивача), який може корегуватися

відповідно до економічних та законодавчих факторів.

Згідно з п. 2.2. договору поставка товару здійснюється на умовах відстрочки платежу, термін якої визначається за згодою сторін у додатковій угоді, яка є невід'ємною частиною договору.

10.01.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до якої розрахунки за поставку товару згідно з договором здійснюються відповідачем (покупцем) на умовах відстрочки платежу три банківських дні.

Відповідно до п. 4.3. договору датою отримання відповідачем (покупцем) товару вважається дата, вказана у накладній як дата приймання.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві товар на загальну суму 1 456 635,07 грн., що підтверджується видатковими накладними: МФ/007-000128 від 26.01.2006 на суму 183312,61; МФ/007-000202 від 03.02.2006 на суму 168000,00; МФ/007-000252 від 08.02.2006 на суму 113568,80; МФ/007-000251 від 08.02.2006 на суму 58407,30; МФ/007-000613 від 27.03.2006 на суму 135602,77; МФ/007-000661 від 27.03.2006 на суму 38000,16; МФ/007-000662 від 27.03.2006 на суму 53310,64; МФ/007-000696 від 11.04.2006 на суму 88161,70; МФ/007-000778 від 17.04.2006 на суму 104349,36; МФ/005-000107 від 17.04.2006 на суму 96,00; МФ/007-000783 від 17.04.2006 на суму 19966,50; МФ/005-000106 від 17.04.2006 на суму 172000,80; МФ/007-000951 від 16.05.2006 на суму 164927,36; МФ/007-001163 від 14.06.2006 на суму 76929,47;МФ/007-001349 від 02.08.2006 на суму 80001,60.

В порушення виконання умов договору відповідач частково оплатив поставлений товар, а саме в розмірі 571300,00 грн., що підтверджується банківськими виписками № МФ/007-000055 від 08.02.2006 на суму 42000,00 грн., № МФ/007-000099 від 01.03.2006 на суму 8000,00 грн.; № МФ - 0000000018 від 17.04.2006 на суму 11000,00 грн.; № МФ - 0000000028 від 21.04.2006 на суму 54000,00 грн.; № МФ - 0000000038 від 28.04.2006 на суму 40000,00 грн.; № МФ - 0000000053 від 10.05.2006 на суму 30000,00 грн.; № МФ - 0000000056 від 12.05.2006 на суму 50000,00 грн.; № МФ - 0000000058 від 15.05.2006 на суму 45000,00 грн.; № МФ - 0000000061 від 17.05.2006 на суму 22000,00 грн.; № МФ - 0000000083 від 25.05.2006 на суму 22500,00 грн.; № МФ - 0000000111 від 13.06.2006 на суму 7000,00 грн.; № МФ - 0000000110 від 15.06.2006 на суму 7000,00 грн.; № МФ - 0000000119 від 16.06.2006 на суму 38000,00 грн.; № МФ - 0000000126 від 20.06.2006 на суму 6000,00 грн.; № МФ - 0000000171 від 13.07.2006 на суму 15000,00 грн.; № МФ - 0000000173 від 14.07.2006 на суму 15000,00 грн.; № МФ - 0000000180 від 20.07.2006 на суму 19000,00 грн.; № МФ - 0000000223 від 17.08.2006 на суму 4000,00 грн.; № МФ - 000000229 від 22.08.2006 на суму 7000,00 грн.; № МФ - 000000235 від 28.08.2006 на суму 4000,00 грн.; № МФ - 000000240 від 30.08.2006 на суму 5800,00 грн.; № МФ - 000000245 від 07.09.2006 на суму 4000,00 грн.; № МФ - 000234 від 11.09.2006 на суму 10000,00 грн.; № МФ/007-000236 від 12.09.2006 на суму 10000,00 грн.; № МФ/007-000237 від 13.09.2006 на суму 10000,00 грн.; № МФ/007-000238 від 14.09.2006 на суму 10000,00 грн.; № МФ - 000000262 від 22.09.2006 на суму 12000,00 грн.; № МФ - 000000267 від 27.09.2006 на суму 9000,00 грн.; №526 від 01.12.2006 на суму 1000,00 грн., № МФ - 000000325 від 06.12.2006 на суму 1000,00 грн.; № МФ - 000000339 від 26.12.2006 на суму 2000,00 грн.; № МФ - 000000001 від 04.01.2007 на суму 1000,00 грн.; № МФ - 000000006 від 12.01.2007 на суму 2000,00 грн.; № МФ - 000000007 від 18.01.2007 на суму 2000,00 грн.; № МФ - 000000010 від 26.01.2007 на суму 2000,00 грн.; № МФ - 000000014 від 30.01.2007 на суму 2000,00 грн.; № МФ - 000000034 від 23.02.2007 на суму 10000,00 грн.; № МФ - 000000046 від 16.03.2007 на суму 2000,00 грн.; № МФ - 000000112 від 08.08.2007 на суму 10000,00 грн.; № МФ - 000000115 від 17.08.2007 на суму 15000,00 грн.; № МФ - 000000009 від 05.09.2007 на суму 4000,00 грн.

Відповідачем було відповідно до умов договору повернуто позивачеві товару на загальну суму 366 837,11 грн., що підтверджується видатковими накладним № ВП - 0000002 від 14.06.2006 р. на суму 87 386,04 грн. (не підписана позивачем, але визнана останнім в судовому засіданні), № ВП-0000003 від 06.07.2006 р. на суму 162 851,07 грн, № ВП-0000005 від 02.08.2006 р. на суму 116 600,00 грн.

Таким чином, на момент розгляду даної справи Господарським судом міста Києва у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за договором у розмірі 518497,89 грн.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом зменшено суму заявленої позивачем основної заборгованості на сплачені відповідачем кошти у розмірі 1000,00 грн. (банківська виписка № 526 від 01.12.2006 р.) та визнані представником позивача в судовому засіданні повернуті відповідачем 87 386,04 грн. (накладна від 14.06.2006 р. № ВП-0000002), вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат та трьох відсотків річних підлягають задоволенню частково в таких розмірах: інфляційні витрати у сумі 124977,00 грн., 3 проценти річних у сумі 12 864,42 коп.

Заперечення відповідача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Морефрост»та Товариство з обмеженою відповідальністю «Океанія»є однією організацією не беруться судом до уваги, оскільки позивач та товариство з обмеженою відповідальністю «Океанія»є окремими самостійними юридичними особами, що вбачається з довідок з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АБ №618084 від 17.10.2008 р. та серії АБ № 618089 від 17.10.2008 р.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про часткову обґрунтованість вимог позивача, позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у сумі           грн. та витрати позивача на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі          грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 525, 526, 610, 625, 626, 629, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст. ст. 1, 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Север»(03169, м.Київ, вул. Московська, 24, кв. 21; код ЄДРПОУ 31112950) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Морефрост»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 32/292; код ЄДРПОУ 33274298) 662956 (шістсот шістдесят дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 31 коп., з яких 518 497 (п'ятсот вісімнадцять тисяч чотириста дев'яносто сім) грн. 89 коп. основної заборгованості, 124977 (сто двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят сім) грн. 00 коп. інфляційних витрат, 12864 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири),42 коп. трьох відсотків річних, 6516 (шість тисяч п'ятсот шістнадцять) грн. 70 коп. державного мита та 100 (сто) грн. 30 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.          Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. ст. 84. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду або до Вищого господарського суду України в строки, передбачені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України або ст. 110 Господарського процесуального кодексу України відповідно.

                    Суддя                                                                      П.П.Чеберяк