Постанова

від 19.11.2008 по справі 32/86

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/86

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 19.11.2008                                                                                           № 32/86

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Зеленіна  В.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 Від позивача – Стець М. Л. – по довіреності.

Від відповідача – Яроменко В. М. – по довіреності.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Харківський верстатобудівний завод"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 11.06.2008 р.

 у справі № 32/86  

 за позовом                               ВАТ "Харківський верстатобудівний завод"

 до                                                   ДП "Укрспецавтобаза"

 про                                                  стягнення 247 500,00 грн.              В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 247 500,00 грн. попередньої оплати за договором поставки продукції з державного резерву № 91/МЦ від 30.11.2004 р. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідач в порушення ст. ст. 526, 530 Цивільного Кодексу України та умов договору не виконав у визначений договором строк своїх зобов'язань.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги заперечив, стверджуючи, що у зв'язку з порушенням своїх зобов'язань щодо своєчасної попередньої оплати придбаного товару позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 75 765,90 грн., також відповідач вважає, що завдаток у розмірі 75 765,90 грн. повинен залишитися у нього. Відповідач визнав існування заборгованості у розмірі 95 968,20 грн. та просив застосувати строки позовної давності, які, на думку відповідача, сплинули.

22.04.2008 р. позивач подав пояснення-клопотання про відновлення строку позовної давності. На думку позивача, строк позовної давності спливає лише 17.04.2009 р., оскільки листом від 11.04.2006 р. № 110406/3, який був отриманий позивачем 17.04.2006 р., відповідач визнав факт наявності заборгованості та прямо підтвердив свою згоду на повернення грошових коштів, а тому в силу ч. 1 ст. 264 Цивільного Кодексу України перебіг позовної давності перервався.

27.05.2008 р. позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з заявою про зміну підстав позову. В обґрунтування позовних вимог про стягнення 247 500,00 грн. позивач зазначив, що вказані кошти були перераховані відповідачу помилково, а тому відповідно до п. 6 Указу Президента України “Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України” від 16.03.1995 р. № 227/95 договір № 91/МЦ від 30.11.2004 р. не набрав чинності, оскільки відкладальна обставина, передбачена п. 8.1. вказаного договору не настала.

27.05.2008 р. позивач також подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача 247 500,00 грн. помилково перерахованих коштів, 22 295.34 грн. нарахування 3 % річних за період з 26.05.2005 р. по 26.05.2008 р. та 53 469,66 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.09.2007 р. по 01.05.2008 р., а разом – 323 265,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2004 р. між ДП “Укрспецавтобаза” та ВАТ “Харківський верстатобудівний завод” був укладений договір № 91/МЦ поставки продукції з державного резерву вартістю 1 515 318,09 грн., згідно з умовами якого відповідач зобов'язався передати в обумовлений даним договором строк продукцію державного резерву, найменування, перелік та вартість якої зазначено у специфікації (додаток № 1), а позивач зобов'язався прийняти цю продукцію і сплатити за неї певну грошову суму.

Згаданий вище договір був укладений під відкладальною обставиною, що вбачається з  п. 8.1. договору, де зазначено, що “договір набирає чинності з дня зарахування на рахунок постачальника (відповідача) суми, зазначеної в п. 4.2.1. договору (відкладальна обставина)”.

Пунктом 4.2.1. було визначено обов'язок позивача (покупця за договором) здійснити оплату послуг відповідача (постачальника), пов'язаних із адмініструванням договору, в сумі та термін, зазначені в окремому договорі.

Однак, окремий такий договір між сторонами не укладався, тому, відповідно, і оплата за послуги адміністрування договору № 91/МЦ не здійснювалася.

Частиною 1 ст. 212 Цивільного Кодексу України встановлено, що особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Таким чином, оскільки відкладальна обставина не настала, то договір            № 91/МЦ не набрав чинності, та, відповідно, у сторін не виникали права та обов'язки, передбачені умовами цього договору.

Водночас, позивач помилково перерахував відповідачу грошові кошти в сумі 247 500,00 грн.: 233 000,00 грн. – як передплату згідно договору № 91/МЦ від 30.11.2004 р. (платіжне доручення № 2261 від 06.12.2004 р.) та 14 500, 00 грн. – як передплату згідно договору № 91/МЦ від 30.11.2004 р. (платіжне доручення № 2284 від 06.12.2004 р.).

Відповідно до п. 6 Указу Президента України “Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України” від 16.03.1995 р. № 227/95 підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти.

Таким чином, ДП “Укрспецавтобаза”, отримавши 06.12.2004 р. вище згадані грошові кошти, повинне було протягом п'яти днів, тобто до 11.12.2004 р. включно повернути їх позивачеві як помилково перераховані.

Частиною 1 ст. 321 Цивільного Кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 387 Цивільного Кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 256 Цивільного Кодексу України визначено, що позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлена ст. 257 Цивільного Кодексу України тривалістю у три роки.

Зі змісту ст. 264 Цивільного Кодексу України вбачається, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

З матеріалів справи вбачається, що листом № 110406/3 від 11.04.2006 р. відповідач визнав заборгованість перед позивачем, зазначивши, що “наше підприємство (ДП “Укрспецавтобаза”) не проти повернення грошових коштів у розмірі 247 500,00 грн.”. Таким чином, перебіг позовної давності було перервано, і позовну заяву подано в межах визначеного законом терміну.

Згідно ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За період з 12.12.2004 р. по 26.05.2008 р. розмір 3 % річних складає 25 651,85 грн. Але з урахуванням трирічного терміну позовної давності позивач наполягає на стягненні 3 % річних за період з 26.05.2005 р. по 26.05.2008 р.: 247 500,00 грн. х 3 % х 1096 (кількість днів за які нараховуються 3 % річних)/365 = 22 295,34 грн.

За період з 12.12.2004 р. по 26.05.2008 р. розмір інфляційних нарахувань складає 164 092,50 грн. Але позивач, враховуючи, що нарахування інфляційних на суму заборгованості є його правом, просить стягнути суму виходячи з наступного: суммарний індекс інфляції за період з 01.09.2007р.–по01.05.2008 р. складає 1,241 (1,022x1,029x1,022x1,021x1,029x1,027x1,038x1,031).

Розмір інфляційних нарахувань за період з 01.09.2007 р. по 01.05.2008 р. складає: 247 500х1,241-247 500 = 59 647,50 гривень. Позивач же заявляє до стягнення суму інфляційних нарахувань з урахуванням суми, оплаченої державним митом, а саме – в розмірі 53 469,66 грн.

Враховуючи викладене вище, колегія прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга ВАТ “Харківський верстатобудівний завод” на рішення Господарського суду м. Києва від     11.06.2008 р. у справі № 32/86 є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2008 р. у справі № 32/86 необхідно змінити, позов ВАТ “Харківський верстатобудівний завод” слід задовольнити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального Кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –

ВСТАНОВИВ:

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Харківський верстатобудівний завод” на рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2008 р. у справі № 32/86 – задовольнити.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2008 р. у справі  № 32/86 – змінити.

Абзац перший резолютивної частини рішення Господарського суду               м. Києва від 11.06.2008 р. у справі № 32/86 викласти у наступній редакції:

“Позов задовольнити повністю”.

Абзац другий резолютивної частини рішення Господарського суду              м. Києва від 11.06.2008 р. у справі № 32/86 викласти у наступній редакції:

Стягнути з Державного підприємства “Укрспецавтобаза” (02088, м. Київ,                          вул. Автотранспортна, 1; код 32909875; р/р № 26008257214501 в філії КРУКБ “Фінанси та кредит” м. Київ, МФО 300937, р/р 26000053104391 в Київське ГРУ “Приватбанк” м. Київ, МФО 321842, р/р 2600701583 в ТОВ “Східно-промисловий банк”, МФО 304706, або з будь-яких рахунків, виявлених під час виконавчого провадження) на користь Відкритого акціонерного товариства “Харківський верстатобудівний завод” (61055, м. Харків, пр-т Московський, 277; код 00223243; р/р № 26005000308001 в філії Харківської дирекції АТ “Індекс-Банк” м. Харкова, МФО 350619) 247 500,00 грн. (двісті сорок сім тисяч п'ятсот гривень) помилково перерахованих коштів, 22 295,34 грн. (двадцять дві тисячі двісті дев'яносто п'ять гривень тридцять чотири копійки) 3 % річних, 53 469,66 грн. (п'ятдесят три тисячі чотириста шістдесят дев'ять гривень шістдесят шість копійок) інфляційних нарахувань, витрати по сплаті державного мита в сумі 3 232,65 грн. (три тисячі двісті тридцять дві гривні шістдесят п'ять копійок), 118 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу, а також витрати по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу в сумі 977,62 грн. (дев'ятсот сімдесят сім гривень шістдесят дві копійки). Видати наказ.

Вилучити з резолютивної частини рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2008 р. у справі № 32/86 абзац третій.

В інших частинах рішення Господарського суду м. Києва від 11.06.2008 р. у справі № 32/86 залишити без змін.

3.          Справу № 32/86 повернути Господарському суду м. Києва для видачі наказу.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 25.11.08 (відправлено)