Рішення

від 15.12.2008 по справі 37/457

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/457

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/457

15.12.08

За позовом

ДоПроТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрпресдистрибуція»Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Прес»стягнення 200190,55 грн.

                                                                                 Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача : Ткач М.В.- представник за довіреністю № 18-юр від 25.11.2008 року; Іваненко Ю.О.- представник за довіреністю № 19-юр від 25.11.2008 року;

Від відповідача: Клименко Є.Г.- представник за довіреністю № б/н від 14.09.2008 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпресдистрибуція»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Прес»про стягнення 200190,55 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2008 року порушено провадження у справі № 37/457, розгляд справи було призначено на 25.11.2008 року о 16-45.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2008 року розгляд справи було відкладено у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 09.12.2008 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в позові в повному обсязі, зазначаючи, що позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували заявлені позовні вимоги.

У відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.12.2008 року оголошувалась перерва до 15.12.2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні 15.12.2008 року заявив клопотання про призначення по даній справі судово-бухгалтерську експертизу для встановлення та документального підтвердження факту отримання відповідачем поставленої продукції. В судовому засіданні 15.12.2008 року судом розглянуто вказане  клопотання відповідача та відхилено, оскільки у відповідності до чинного законодавства судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Суд відзначає, що питання, які відповідач пропонує поставити на вирішення експерта, можуть підтверджені іншими засобами доказування, ніж висновок експерта. Крім того, в будь-якому випадку у відповідності до вимог чинного законодавства обов'язок кредитора щодо правильного відображення даних бухгалтерського обліку, а також наявність податкових зобов'язань та сплата податків кредитором не кореспондує обов'язку боржника сплатити вартість поставленої продукції, якщо здійснення відповідної поставки не було доведено в установленому порядку.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 15.12.2008 року за згодою представників сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Прес»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпресдистрибуція»укладено договір поставки № У0611 за умовами якого останнє зобов'язується передати у власність покупця періодичні друковані видання масової інформації, а покупець (відповідач у справі) оплатити продукцію в строки на умовах договору (п. 1 параграфу 1 договору).

Згідно п. 1 § 9 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання та залишається чинним до завершення фінансових розрахунків за поставлені та продані за договором друковані видання.

Відповідно до п. 1 § 7 договору з урахуванням додаткової угоди від 11.11.2007р. покупець зобов'язується проводити оплату постачальнику за відпущену продукцію через 90 робочих днів з моменту отримання продукції.

За твердженням позивача ним було поставлено  ТОВ «Гарант Прес»згідно накладних № У-0007676 від 15.05.2008 року, № У-0007745 від 22.05.2008 року, № У-0007962 від 29.05.2008 року, № У-0007894 від 05.06.2008 року продукцію на суму 286493,50 грн.

11.11.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпресдистрибуція»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Прес»укладено додаткову угоду № б/н від 18.12.2007 р. до договору поставки періодичних друкованих засобів масової інформації № У0811 від 08.11.2007 р. (далі –Додаткова угода).

Додатковою угодою доповнено та внесено зміни до договору поставки періодичних друкованих засобів масової інформації № У0811 від 08.11.2007 р., зокрема в п. 4 § 3 договору, яким встановлено, що постачальник зобов'язаний прийняти від покупця продукцію, яка не була продана покупцем, далі по тексту «Ремісія». Ремісія складається з двох частин: тієї, яку покупець фактично доставляє на склад постачальника та тієї, яку постачальник не може фактично доставити, у зв'язку зі специфікою його торгівельної діяльності.

Кількість та загальна вартість ремісії зазначається покупцем в накладній на повернення продукції.

Накладна на повернення продукції для постачальника є підставою для зменшення заборгованості покупця на загальну вартість ремісії, зазначеної в накладній на повернення продукції, при проведенні з ним взаєморозрахунків.

Позивач зазначає, що згідно накладних № 245 від 19.05.2008 року, № 329 від 20.05.2008 року а № 330 від 26.05.2008 року відповідачем у відповідності  до додаткової угоди було повернуто продукцію на суму 36302,72 грн., в зв'язку з чим позивачем зменшено суму заборгованості. За розрахунком позивача сума заборгованості за поставлену продукцію згідно накладних № У-0007676 від 15.05.2008 року, № У-0007745 від 22.05.2008 року, № У-0007962 від 29.05.2008 року, № У-0007894 від 05.06.2008 року становить 200190,55 грн. (286493,30 грн. –36302,79 грн. (зменшено заборгованість) –50000,00 грн. (виписка з банківського рахунку від 05.06.2008 року).

Відповідач позовні вимоги не визнає, зазначаючи, що продукцію згідно накладних № У-0007676 від 15.05.2008 року, № У-0007745 від 22.05.2008 року, № У-0007962 від 29.05.2008 року, № У-0007894 від 05.06.2008 року він не отримував, а позивач не надав жодних доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно частин 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про  купівлю-продаж.

Відповідно до п.п. 5,6 § 1 договору сторони встановили, що право власності на продукцію переходить від постачальника покупцю в момент отримання продукції, зазначеної в пункті 6. Приймання-передача продукції здійснюється сторонами в погодженому пункті за адресою : м. Київ, вул. П. Дибенка, 7.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п. 1 § 3 договору постачальник зобов'язується здійснити поставку продукції засобами третьої особи –компанії-перевізника.

В момент поставки продукції на склад покупця експедитор компанії-перевізника надає покупцю 2 екземпляра товарної накладної, яка завірена печаткою та підписом постачальника. Постачальник зобов'язується повернути 1 екземпляр товарної накладної, яка завірена власною печаткою та підписом протягом 1 робочого дня, наступного за днем поставки, поштою або через компанію експедитора (п. 2 § 3 договору).

Позивач посилається на накладні № 090055 від 29.05.2008 року, № 090053 від 15.05.2008 року, № 090042 від 28.02.2008 року, № 050054 від 05.06.2008 року, № 090054 від 22.05.2008 року, № 090054 від 05.06.2008 року, згідно яких ним була передана продукція перевізниками, які в подальшому поставили продукцію відповідачу.

Суд відзначає, що вищезазначені накладні не визнаються судом як належні докази, оскільки, по-перше, дані накладні складені лише позивачем та іншими третіми особами, по-друге –з наданих накладних не вбачається, що ТОВ «Гарант Пресс»поставлялась будь-яка продукція, а по-третє, в графі «отримувач»згідно даних накладних відсутній будь-який підпис.

Господарським судом встановлено, що позивачем в якості доказу отримання відповідачем продукцію на суму надані накладні № У-0007676 від 15.05.2008 року, № У-0007745 від 22.05.2008 року, № У-0007962 від 29.05.2008 року, № У-0007894 від 05.06.2008 року, які підписані лише позивачем. Суду не надані докази, які б підтверджували передачу зазначених накладних відповідачу для підписання.

Таким чином, оскільки підпис уповноваженої особи відповідача  на накладних № У-0007676 від 15.05.2008 року, № У-0007745 від 22.05.2008 року, № У-0007962 від 29.05.2008 року, № У-0007894 від 05.06.2008 року щодо одержання ним продукції відсутній, то твердження позивача, що у відповідача існує обов'язок щодо сплати відповідної суми, є безпідставним.

Накладні на повернення продукції № 245 від 19.05.2008 року, № 329 від 20.05.2008 року, № 330 від 26.05.2008 року на суму 36302,72 грн. взагалі позивачем не надані до матеріалів справи. При цьому суд неодноразово зобов'язував позивача надати відповідні докази.

З наданого позивачем акту інвентаризаційної комісії від 25.06.2008 року вбачається, оригінали видаткових накладних по контрагенту ТОВ «Гарант Прес» у позивача відсутні. При цьому не надано жодних доказів, які б підтверджували, що позивач звертався до відповідача в порядку встановленому п. 2 § 3 договору з вимогою щодо надання оригіналів втрачених накладних.

Суд відзначає, що безпідставним є посилання позивача, що підтвердженням отримання відповідачем продукції є те, що вищезазначені суми включені позивачем до складу валових доходів від продажу товарів і відображені в рядку 0.1 Декларації з податку на прибуток позивача.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплачувати до бюджетів чи державних цільових фондів відповідні суми коштів в порядку та строки, визначені Законом України.

Пунктом 1.11 ст. 1 зазначеного Закону визначено, що податкова декларація подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством.

Відповідно до підпунктів 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

З урахуванням вищевикладеного суд відзначає,  що відносини, які виникли між сторонами, є майновими відносинами, заснованими на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, тобто є цивільними відносинами. В свою чергу, відносини, які виникли між платником податку та контролюючим органом є податковими відносинами, при цьому позивач самостійно як платник податків подавав декларацію до контролюючого органу та відповідно сплачував податки, а отже податкові зобов'язання позивача як платника податків жодним чином не впливають на права та обов'язки відповідача щодо оплати вартості товару, який не був ним отриманий.

Позивач не надав суду будь –яких інших доказів, які б підтверджували факт отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей на суму 286493,30 грн.

Безпідставним є також посилання позивача на відповідачем було частково оплачено поставлений товар, що свідчить про визнання ним своїх зобов'язань. Оскільки як вбачається з матеріалів справи відносини, які виникли між сторонами при виконанні договору поставки були тривалими, у відповідача існувала заборгованість перед позивачем  за раніше поставлену продукцію. В рахунок оплати раніше поставленої продукції відповідачем і було здійснено платіж 05.06.2008 року. З призначення платежу від 05.06.2008 року не вбачається, що відповідачем було оплачено саме поставлений товар згідно спірних накладних. При цьому суд відзначає, що згідно чинного законодавства та умов договору у покупця обов'язок оплатити поставлену продукцію виникає лише після отримання даної продукції, проте позивач не довів суду факт поставки відповідачу продукції на суму 286493,30 грн.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позивачем в розумінні статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено тих обставин, які є  підставою позовних вимог, не підтверджено такі обставини належними доказами та не додано їх до матеріалів справи.

За таких обставин, оцінюючі всі наявні в матеріалах справи докази за свої внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпресдистрибуція»є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,–   

  В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                 І.Д. Кондратова

Дата підписання

рішення 05.02.2009 р.