Постанова

від 20.01.2010 по справі 37/457

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.01.2010                                                                                           № 37/457

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Кондес  Л.О.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: ОСОБА_1 (дов. №1450 від 07.12.09); ОСОБА_2

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармастор"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.09.2009

 у справі № 37/457 (суддя  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармастор"

 до                                                   Фізична особа - підприємець ОСОБА_2

 про                                                   стягнення 54216,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.09.2009 у справі №37/457 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з винесеним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 16.09.2009 у справі №37/457 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі наголошується на тому, що суд першої інстанції не врахував п. 5.2 Договору суборенди приміщення від 21.03.2008 року, а саме, те, що орендна плата сплачується суборендарем передплатою в безготівковому порядку на рахунок орендаря не пізніше 20-го числа поточного місяця за наступний на підставі виставлених орендарем рахунків.

Також, позивач вказує на те, що між сторонами не укладались будь – які інші договори.

Крім того, скаржник зазначає, що відповідачем не було надано відзив на позовну заяву.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач повністю заперечує проти доводів апеляційної скарги та вважає їх необґрунтованими.

Ухвалою від 16.10.2009 розгляд апеляційної скарги було призначено на 24.11.2009.

В судовому засіданні 24.11.2009 було оголошено, в порядку ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України, перерву на 09.12.2009.

09.12.2009 в судовому засіданні сторонами було подано, в порядку ст.. 69 Господарського процесуального кодексу України, заяву про продовження строку розгляду апеляційної скарги у справі №37/457. Крім того, у даному судовому засіданні було оголошено перерву до 20.01.2010.

В судове засідання 20.01.2010 з’явилися представники відповідача, проти апеляційної скарги заперечили. Представник позивача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання  (а.с. 137), по розгляду апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м.Києва за наявними у справі матеріалами без представника позивача.

Розглянувши в судових засіданнях апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників відповідача, судова колегія встановила наступне:

До Господарського суду м.Києва звернувся з позовом ТОВ „ФАРМАСТОР” до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення 54216,82 грн. (45 157,97 грн. – основний борг щодо орендної плати та компенсації витрат на оплату комунальних платежів, 4 623, 64 грн. - пеня, 3 783, 81 грн. - інфляційні та 651,40 грн. – 3% річних) за Договором суборенди приміщення від 21.03.2008 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав договірні зобов’язання за Договором суборенди приміщення від 21.03.2008 року, а саме, частково оплатив позивачу платежі за користування орендованим приміщенням.

Судова колегія повністю підтримує позицію суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з наступних підстав:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “ФАРМАСТОР” (орендар) та Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 (суборендар) був укладений Договором суборенди приміщення від 21.03.2008 року (далі – Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендар зобов’язався передати суборендареві у строкове володіння та користування, а суборендар зобов’язався прийняти нерухоме майно та зобов’язався сплачувати орендареві орендну плату.

Орендар передає суборендареві нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення площею 31 кв.м., яке розташоване на 1 поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, 42 (п. 1.2 Договору).

Пунктами 2.1., 3.1., 3.2. Договору сторони передбачили, що приміщення, яке орендується, передається суборендареві протягом 5 (п’яти) робочих днів з дати підписання цього договору, для розміщення в ньому відділу з продажу оптики. Передача приміщення в оренду здійснюється за актом приймання-передачі.

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу за актом від 27.03.2008 р. частину приміщення площею 31 кв.м. для розміщення відділу з продажу оптики, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Лагерна, 42.

Судова колегія зазначає, що посилання у Акті здачі-приймання частини приміщення на договір суборенди приміщення від 21.03.2007 р. є помилковим в частині останньої цифри року.

Відповідно до п. 4.1. Договору строк суборенди складає з дати підписання Акту прийому-передачі майна два роки одинадцять місяців.

В п. 5.1 Договору сторони прописали, що орендна плата встановлюється у розмірі 202 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ за один квадратний метр суборендованої площі на місяць. Всього орендна плата еквівалентна 1240 доларів США за курсом 5,05 грн./1 дол. США.

Орендна плата сплачується суборендарем передплатою в безготівковому порядку на рахунок орендаря не пізніше 20-го числа поточного місяця за наступний на підставі виставлених орендарем рахунків. Орендна плата, яку сплачує суборендар, підлягає індексації, а саме – збільшенню на відповідну величину індексу інфляції, яка була встановлена Державним комітетом статистики України за попередній місяць (п.п. 5.2, 5.3 Договору).

Відповідно до п.5.4 Договору суборендар компенсує витрати орендареві на оплату комунальних послуг та інших експлуатаційних послуг, оренди землі, необхідних для нормального використання приміщення згідно виставленого орендарем рахунку, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому були надані відповідними службами послуги.

Позивач у своїй позовній заяві зазначив, що відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі здійснював розрахунки з ТОВ “ФАРМАСТОР” щодо сплати орендної плати та компенсації витрат орендареві на оплату комунальних послуг та інших експлуатаційних послуг, оренди землі, у зв’язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 45 157, 97 грн.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу (далі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Внаслідок укладення Договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов’язки.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою вищевказаний Договір є договором оренди.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1,6 ст. 283 ГК України).

Зважаючи на вищезазначене, здійснення відповідачем розрахунків з позивачем щодо сплати орендної плати та компенсації витрат на оплату комунальних платежів мало відбуватися на підставі виставлених позивачем рахунків.

При цьому самостійно визначати розмір необхідних щомісячних платежів відповідач об’єктивно не в змозі, оскільки, зокрема, показники та розміри витрат позивача на оплату комунальних послуг та інших експлуатаційних послуг, оренди землі, об’єктивно не можуть бути відомі відповідачу, оскільки він не має доступу до відповідних лічильників позивача та до документів, які виставляються відповідними постачальниками цих послуг позивачу.

Як вбачається з матеріалів справи, вказані рахунки ТОВ “ФАРМАСТОР” не виставлялися, Фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 не отримувалися.

Надані позивачем копії рахунків на оплату містять посилання на Договір №1 від 20.03.2008 р. та №2 від 01.04.2008р., тоді як між сторонами у даному спорі був укладений Договір б/н від 21.03.2008 р., у зв’язку з чим дані рахунки не є належними доказами.

Зважаючи на вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не довів виставлення відповідачу відповідних рахунків для оплати орендної плати та компенсації витрат на оплату комунальних платежів, в зв’язку з чим строк здійснення оплати цих платежів відповідачем не настав, і, отже, немає підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов’язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і позивача, який мав довести з посиланням на конкретні докази, що ним було виконано умови Договору.

Судова колегія вважає, що доводи, які викладені в апеляційній скарзі, мають формальний характер, з огляду на те, що відповідно до п.5.2 Договору орендна плата сплачується суборендарем передплатою в безготівковому порядку на рахунок орендаря не пізніше 20-го числа поточного місяця за наступний на підставі виставлених орендарем рахунків. Позивачем не було надано судовій колегії докази того, що дані рахунки надавалися позивачем відповідачу. А відповідно п.5.2 Договору обов’язок сплати орендної плати виникає лише після виконання позивачем обов’язку, щодо надання йому рахунків.

Крім того, скаржником не надано, в порядку приписів ст.. 33 ГПК України, жодних доказів того, що спірний Договір є єдиним договором, який укладений між даними сторонами.

Відповідно до ст. 59 ГПК України відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь в судовому процесі, - копію відзиву.

Відзив підписується повноважною особою відповідача або його представником.

Тобто, надання відзиву є виключно правом відповідача, а не обов’язком, і,  у разі ненадання відзиву відповідачем до Господарського суду м.Києва, справу може бути розглянуто, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 16.09.2009 у справі №37/457 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

          Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

           1. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2009 у справі №37/457 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ФАРМАСТОР” – без задоволення.

          2. Матеріали справи №37/457 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді