Рішення

від 05.02.2009 по справі 30/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/5

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/5

05.02.09

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд - 2»

До                  Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»

Про                стягнення 204 713,67 грн.          

                                                                                          Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача       Педан О.Т. –представник за довіреністю № б/н від 14.01.09.

Від відповідача   не з'явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд -2»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»про стягнення 143 406,93 грн. основного боргу, 27 921,33 грн. пені, 29 398,98 грн. інфляційних витрат та 3% річних в сумі 3 986,43 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору суборенди № 45 від 01.10.06.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті суборендної плати за користування складських приміщень, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»виникла заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбуд - 2»в сумі 204 713,67 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.08. порушено провадження у справі № 30/5 та призначено до розгляду на 15.01.09. о 10-50.

Представник відповідача в судове засідання 15.01.09. не з'явився, вимоги ухвали суду від 09.12.08. про порушення провадження у справі № 30/5 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.09. розгляд справи № 30/5 на підставі п. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 05.02.09. о 11-30.

Представник відповідача повторно в судове засідання 05.02.09. не з'явився, вимоги ухвали суду від 09.12.08. про порушення провадження у  справі № 30/5 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 05.02.09. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 05.02.09 за згодою представника позивача було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

01.10.06. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансбуд - 2»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»було укладено Договір суборенди № 45 (далі - Договір), відповідно до умов якого (ст. 1.) позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування складські приміщення (далі - приміщення), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Ризька, 73Б, площею 200 м2.

Згідно п. 10.1 та 10.2 Договору розмір орендної плати за перший місяць строку оренди складає 31 248,00 грн. за 200 м2 площу приміщення, з розрахунку 156,24 грн. за один метр квадратний площі приміщення, з урахуванням податку на додану вартість. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за попередній місяць. У разі, якщо величина індексу інфляції становить менше 100 відсотків, індексація орендної плати не проводиться.

У відповідності до п. 10.4 Договору оплата за користування приміщення (орендна плата, відшкодування вартості послуг опалення та водопостачання) сплачуються відповідачем один раз на місяць, не пізніше 20-го числа поточного місяця, за який здійснюється оплата, на підставі рахунку виставленого позивачем.

Даний договір набуває чинності з 01.10.06., після підписання уповноваженими представниками сторін, і діє до 30.09.07. включно (п. 23.1 Договору).

 З матеріалів справи вбачається, що за період з жовтня 2006 року по лютий 2008 р. позивач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання по наданню орендних послуг, що підтверджується актами виконаних робіт, належним чином завірені копії яких долучені до матеріалів справи.

  Відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 143 406,93 грн., що підтверджується доданими до справи копіями банківських виписок та актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.08.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по оплаті суборендованого приміщення в сумі 143 406,93 грн. не виконав, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд - 2»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»заборгованості в сумі 143 406,93  грн.  слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення оплати за суборендоване приміщення, позивач на підставі  п. 18.1 Договору просить суд стягнути на свою користь з відповідача 27 921,33 грн. пені за період з 27.10.07. по 30.09.08. (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно до п. 18.1 Договору передбачено, що у випадку прострочення відповідачем виконання зобов'язань, що передбачає здійснення платежів на користь позивача, і якщо будь-який платіж за даним договором буде прострочений відповідачем, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі, обчислювальному виходячи з подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України і діючої в період прострочення, від відповідної суми простроченого зобов'язання за кожний день прострочення.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

 Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано (п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою  господарсько-правової відповідальності учасника господарських  відносин  є  вчинене  ним  правопорушення  у  сфері господарювання.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, яка заявлена до стягнення в розмірі 27 921,33 грн. за період з 27.10.07. по 30.09.08. встановив, що її нарахування здійснено з порушенням вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Судом також встановлено, що нарахування та стягнення пені з відповідача можливе лише за період з 27.10.07. по 21.04.08., з урахуванням періоду встановленого позивачем.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 12 935,31 грн. (за період 27.10.07. по 31.12.07. –4 101,44 грн.; за період з 01.01.08. по 21.04.08. –8 833,87 грн.).

Крім того, позивач на підставі ст. 625 Господарського процесуального кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 29 398,98 грн. –збитків від інфляції та 3 986,43 грн. –3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача            29 398,98 грн. –збитків від інфляції та 3 986,43 грн. –3 % річних (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

                                В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд - 2»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерепос»(01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 32В, код ЄДРПОУ 23167926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансбуд - 2»(03113, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 2; 04060, м. Київ, вул. Ризька, 73В, код ЄДРПОУ 32373468) 143 406 (сто сорок три тисячі чотириста шість) грн. 93 коп. –основного боргу, 12 935 (дванадцять тисяч дев'ятсот тридцять п'ять) грн. 31 коп. –пені, 29 398 (двадцять дев'ять тисяч триста дев'яносто вісім) грн. 98 коп. –збитків від інфляції, 3 986 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 43 коп. –3 % річних, 1 988 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 11 коп. –державного мита та 109 (сто дев'ять) 36 коп.  –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                                 Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 12.02.09.