Ухвала

від 25.04.2013 по справі 5009/1892/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 квітня 2013 року Справа № 5009/1892/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Владимиренко С.В. суддів:Демидової А.М. Мирошниченка С.В. Плюшка І.А. Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 28.01.2013 у справі№5009/1892/12 за позовом Дочірнього підприємства "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт Запоріжжя" прозобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт Запоріжжя" вчинити дії - звільнити територію позивача від товару (ковпачка пластмасового для укупорювання пляшок з алкогольною продукцією), поставленого за договором поставки, укладеним сторонами.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 02.08.2012 у справі №5009/1892/12 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012 у справі №5009/1892/12 рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2012 скасовано, прийнято нове рішення, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2013 у справі №5009/1892/12 скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012, а рішення господарського суду Запорізької області від 02.08.2012 залишено в силі.

Дочірнім підприємством "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 28.01.2013 у справі №5009/1892/12, в якій заявник просить вказану постанову скасувати, прийняти у справі нове рішення, яким залишити в силі постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.09.2012 у справі №5009/1892/12.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2007 у справі №2-7/17483-2006, від 08.02.2012 у справі №5004/1836/11, від 11.03.2009 у справі №1/191-ПД-07, від 11.04.2012 у справі №15/84, від 13.02.2008 у справі №18/285, від 16.08.2007 у справі №42/546, від 22.11.2006 у справі №11/122, від 29.07.2008 у справі №21/272, від 07.04.2010 у справі №21/376-49/30, від 07.07.2008 у справі №20/100-25/575, від 15.03.2005 у справі №117/12-04, від 24.05.2006 у справі №1/519 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень статей 525, 530, 612, 651, 662, 666, 670 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини другої статті 220 Господарського кодексу України (далі - ГК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає, що справа №5009/1892/12 не підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2007 у справі №2-7/17483-2006, від 08.02.2012 у справі №5004/1836/11, від 11.03.2009 у справі №1/191-ПД-07, від 13.02.2008 у справі №18/285, від 22.11.2006 у справі №11/122, від 29.07.2008 у справі №21/272, від 07.07.2008 у справі №20/100-25/575, від 15.03.2005 у справі №117/12-04, від 24.05.2006 у справі №1/519, від 07.04.2010 у справі №21/376-49/30, оскільки предмети позовів у вказаних справах та у справі, про перегляд якої просить заявник, є різними. Так у справі №5009/1892/12, про перегляд постанови у якій просить заявник, предметом позовних вимог є зобов'язання відповідача вчинити дії, а саме звільнити територію позивача від товару, поставленого за договором поставки, тоді як у справі №2-7/17483-2006 предметом первісного позову є стягнення заборгованості за договором поставки товару, а предметом зустрічного позову - розірвання договору поставки, у справі №5004/1836/11 предметом позову є визнання недійсною відмови від договору купівлі-продажу, у справі №1/191-ПД-07 позов заявлений про розірвання договору, у справі №18/285 предметом позову є визнання недійсним договору поставки, у справах №11/122, №117/12-04 предметом позовів є стягнення заборгованості за договором поставки, у справі №21/272 заявлені позовні вимоги про стягнення вартості недопоставленого товару, у справі №20/100-25/575 позов заявлений про стягнення вартості неповернутих речей, наданих відповідачу за договором позички, у справі №1/519 предметом позову є стягнення заборгованості за договором підряду, у справі №21/376-49/30 предметом первісних позовних вимог є стягнення заборгованості за договором про проведення рекламної компанії, а предметом зустрічного позову є зобов'язання замовника виконати умови вказаного договору, а саме: узгодити графік роботи та прийняти виконану роботу. Таким чином спірні правовідносини у даних справах не є подібними.

Крім того, постанови Вищого господарського суду України від 11.04.2012 у справі №15/84, від 16.08.2007 у справі №42/546, на які також посилається заявник, не можуть бути прийняті як доказ неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах в зв'язку з тим, що даними постановами скасовано судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справи направлено на новий розгляд до судів першої інстанції, що не означає остаточного вирішення спору у справі, і на такі постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 111 16 ГПК України.

Враховуючи викладене Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Дочірньому підприємству "Імідж Холдинг" Акціонерної компанії "Імідж Холдинг АпС" у допуску справи №5009/1892/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяС.Владимиренко СуддіА.Демидова С.Мирошниченко І.Плюшко С.Шевчук