Постанова

від 07.03.2013 по справі 13/121-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" березня 2013 р. Справа№ 13/121-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Гончарова С.А.

за участю представників:

від позивача: представники - Кутовий В.В., Артюшенко Д. - за довіреностями,

від відповідача: представники - Крамнистий О.О., Будик А.О. - за довіреностями,

від третьої особи-1: не з'явився,

від третьої особи-2: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих, м. Київ

на рішення Господарського суду Київської області від 24.12.2012 р.

у справі № 13/121-12 (суддя Наріжний С.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Інвест", м. Київ

до Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих, м. Київ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Козинська селищна рада, смт. Козин Обухівського р-ну Київської області,

2. КП КОР "Обухівське бюро технічної інвентарізації", м. Обухів Київської обл.,

про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Союз-Інвест" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих, треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Козинська селищна рада, КП КОР "Обухівське бюро технічної інвентарізації", та, з врахуванням заяви про зміну предмету позову, остаточно просило суд:

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Інвест" право власності на нерухоме майно, а саме: лодочна станція літ. "Д" - 17,2 кв.м, більярдна літ "Е" - 53,0 кв.м, майстерня - літ. "Ж" - 31,6 кв.м, КПП літ. "З" - 12,4 кв.м, вбиральня літ. "Л" - 9,3 кв.м, вбиральня літ. "Т" - 12,0 кв.м, гараж літ. "Н" - 58,8 кв.м, клуб літ. "К" - 68,0 кв.м, літній павільйон для вмивання літ. "М" - 20,7 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г2" - 39,5 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г3" - 42, 9 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г4"- 39,0 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г5" - 39, 5 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г6" - 39, 5 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г7" - 39,5 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г8" - 39,5 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г9" - 39, 5 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г10" - 39,5 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г11" - 39,5 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г12" - 39, 5 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г13" - 42, 7 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г14" - 42,7 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г15" - 42,7 кв.м, що розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, номер 6 (колишня Лугова, 7);

- зобов'язати Київське учбово-виробниче підприємство № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) звільнити земельну ділянку площею 1,3124 Га, кадастровий номер 3223155400:05:086:0032, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, номер 6 (колишня Лугова, 7);

- припинити дію Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 140170, виданого Київському учбово-виробничому підприємству № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) на земельну ділянку площею 1,3124 Га для обслуговування бази відпочинку (кадастровий номер 3223155400:05:086:0032), що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 6 (колишня Лугова, 7).

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами 17.02.2010 року було укладено Договір простого товариства про спільну діяльність (з наступними додатковими договорами), предметом якого є спільна діяльність сторін без створення юридичної особи на основі об'єднання вкладів сторін з метою відновлення об'єкту та оформлення його у власність в порядку та на умовах, що визначені Договором. Під об'єктом, згідно з п. 1.1. Договору про спільну діяльність, мається на увазі комплекс для оздоровлення та відпочинку з відповідними спорудами, що потребує відновлення та споруджуватиметься на відокремленій земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, Лугова, 7. В результаті невиконання відповідачем умов Договору про спільну діяльність щодо відкриття поточного рахунку для внесення вкладу у спільну діяльність позивачем (грошових коштів), позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення грошових коштів та зобов'язання вчинити певні дії. В даному спорі у справі № 9/371 ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.12.2010 р. затверджено мирову угоду. Відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань згідно з Мировою угодою та Договором про спільну діяльність, а саме: не передає позивачу нерухоме майно та земельну ділянку, на якій знаходиться об'єкт, що підлягає відновленню.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.12.2012 р. у справі № 13/121-12 позов задоволено повністю.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Інвест" право власності на нерухоме майно, а саме: лодочна станція літ. "Д" - 17,2 кв.м, більярдна літ "Е" - 53,0 кв.м, майстерня - літ. "Ж" - 31,6 кв.м, КПП літ. "З" - 12,4 кв.м, вбиральня літ. "Л" - 9,3 кв.м, вбиральня літ. "Т" - 12,0 кв.м, гараж літ. "Н" - 58,8 кв.м, клуб літ. "К" - 68,0 кв.м, літній павільйон для вмивання літ. "М" - 20,7 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г2" - 39,5 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г3" - 42, 9 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г4"- 39,0 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г5" - 39, 5 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г6" - 39, 5 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г7" - 39,5 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г8" - 39,5 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г9" - 39, 5 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г10" - 39,5 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г11" - 39,5 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г12" - 39, 5 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г13" - 42, 7 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г14" - 42,7 кв.м, будинок відпочинку літ. "Г15" - 42,7 кв.м, що розташовані за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, номер 6 (колишня Лугова, 7).

Зобов'язано Київське учбово-виробниче підприємство № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) звільнити земельну ділянку площею 1,3124 Га, кадастровий номер 3223155400:05:086:0032, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, номер 6 (колишня Лугова, 7).

Припинено дію Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 140170, виданого Київському учбово-виробничому підприємству № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) на земельну ділянку площею 1,3124 Га для обслуговування бази відпочинку (кадастровий номер 3223155400:05:086:0032), що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 6 (колишня Лугова, 7).

Стягнуто з Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Інвест" судові витрати: 67062,50 (шістдесят сім тисяч шістдесят дві) грн. 50 коп. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Київське учбово-виробниче підприємство № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України, оскільки місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, дійшов помилкових висновків, які не відповідають обставинам справи.

В судовому засіданні представником відповідача заявлені клопотання:

- про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке згідно приписів ч. 7 ст. 81-1 ГПК України задоволено;

- про зупинення провадження у справі до розгляду справи № 910/2472/13 за позовом прокуратури Шевченківського району м. Києва до Київського УВП № 3 УТОС, ТОВ «Союз-Інвест» про визнання Договору простого товариства про спільну діяльність від 17.02.2010 р. та додаткових договорів до нього недійсними, яке підлягає залишенню без задоволення, оскільки у випадку визнання недійсним вказаного договору від 17.02.2010 р. відповідач не позбавлений права звернутись до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у даній справі.

Представники позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі, просили оскаржуване рішення скасувати.

Треті особи, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Неявка представників третіх осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Інвест" та до Київським учбово-виробничим підприємством № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих було укладено Договір простого товариства про спільну діяльність, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. та зареєстрований в реєстрі за №364 (Договір).

Відповідно до умов Договору сторони домовились здійснювати спільну діяльність без створення юридичної особи на основі об'єднання їх вкладів з метою відновлення житлового комплексу.

01.03.2010 р. між сторонами укладений Додатковий договір №1 до Договору Простого товариства про спільну діяльність від 17.02.2010 р. (Додатковий договір № 1).

Даним Додатковим договором № 1 позивач та відповідач домовились внести зміни до Договору та викласти в новій редакції деякі його умови, зокрема п.6.2.1.1. Так, нова редакція пункту 6.2.1.1 встановлювала, що Позивач протягом 3 (трьох) банківських днів з дня відкриття Відповідачем відповідно до п.8.1.1 поточного рахунку для ведення спільної діяльності вносить на цей поточний рахунок суму першого платежу 900000,00 грн.

Додатковим договором № 2 до Договору простого товариства про спільну діяльність, посвідченого Чорнєй В.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 17.02.2010 за реєстровим № 364, який був посвідчений 11.03.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чорнєй В.В. та зареєстрований в реєстрі за № 521 (Додатковий договір № 2), сторони Договору внесли зміни та доповнення до Договору, зокрема уточнили, що "Об'єктом" є комплекс для оздоровлення та відпочинку з відповідними спорудами, що потребує відновлення та споруджуватиметься на відокремленій земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова,7.

Згідно з п. 1.1 Договору про спільну діяльність "Земельна ділянка" - відокремлена земельна ділянка, що знаходиться у Київській області, Обухівському районі, смт. Козин, вул. Лугова, 7.

Відповідно до п. 2.1 Договору про спільну діяльність предметом Договору є спільна діяльність сторін без створення юридичної особи на основі об'єднання вкладів сторін з метою відновлення об'єкту та оформлення його у власність в порядку та на умовах, що визначено цим Договором.

Згідно з п. 2.3.2 Договору про спільну діяльність TOB "Союз-Інвест" приймає у власність частину об'єкту в порядку та розмірах, що визначено цим Договором та чинним законодавством.

Листом №1/02 від 22 березня 2010 року позивач звернувся до відповідача із пропозицією у строк до 29 березня 2010 року передати земельну ділянку разом із об'єктами нерухомого майна, що на ній знаходяться. Проте, вимога позивача відповідачем залишена без задоволення.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконував взяті на себе зобов'язання в частині відкриття рахунку та не передавав земельну ділянку із розміщеними на ній об'єктами нерухомості, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення грошових коштів та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2010 р. у справі № 9/371 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Інвест" до Київського учбово-виробничого підприємства №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) про стягнення грошових коштів та зобов'язання вчинити певні дії затверджено мирову угоду (Мирова угода), якою підтверджено факт сплати ТОВ "Союз-Інвест" на користь УВП №3 УТОС частини платежу за Договором в сумі 300000,00 грн. (платіжне доручення № 1 від 30.03.2010 р.) та встановлено порядок виконання ТОВ "Союз-Інвест" грошових зобов'язань. Ухвала набрала законної сили.

Пунктом 5 Мирової угоди визначено, що сторони дійшли згоди, що Київське учбово-виробниче підприємство №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) передає у власність TOB "Союз-Інвест" наступні об'єкти нерухомості, що розміщені на земельній ділянці, що знаходиться за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, Лугова, 7:

- Будівля в літері "А" площею 94,5 кв.м;

- Приміщення складу в літері "Б" площею 46,8 кв.м;

- Гараж в літері "В" площею 153,9 кв.м;

- Будинок відпочинку в літері "Г- 16" площею 70 кв.м.

У відповідності до п. 3 Мирової угоди, відповідач визнає, а позивач підтверджує обов'язок відповідача передати у власність позивача об'єкти нерухомості, що розміщені на земельній ділянці.

Згідно з п. 10 Мирової угоди, на позивача покладено обов'язок перерахувати на поточний рахунок Відповідача грошові кошти в розмірі 1500000,00 грн. (один мільйон п'ятсот тисяч гривень).

Пунктом 12 Мирової угоди визначено, що з моменту передачі у власність об'єктів нерухомості на користь ТОВ "Союз-Інвест" та передачі грошових коштів, передбачених п. 10 цієї угоди ТОВ "Союз-Інвест" на користь Київського учбово-виробничого підприємства №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) заборгованість між ними буде вважатись сплаченою, Сторони не будуть мати одна до одної будь-яких претензій, та сторони підтверджують, що права та обов'язки Сторін за Договором простого товариства про спільну діяльність від 17 лютого 2010 року та додатками до нього в частині фінансових розрахунків між Сторонами припиняються, в іншій частині Договір простого товариства про спільну діяльність від 17 лютого 2010 року з додатковими угодами до нього продовжує свою дію до повного виконання Сторонами обов'язків за договором.

Пунктом 6.3 Договору був передбачений обов'язок Відповідача, як сторони по договору, здійснити внесок у спільну діяльність та передати позивачеву, як стороні по договору, у власність протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання Відповідачем першого платежу, зазначеного в п.6.2.1.1 Договору, об'єкти нерухомості, що розміщені на земельній ділянці.

Відповідно до п. 7.2.4 відповідач зобов'язався передати позивачеву земельну ділянку з існуючими об'єктами нерухомості для відновлення об'єкту, згідно п. 6.3 Договору

Відповідно до умов Договору передача земельної ділянки від відповідача до позивача повинна була бути здійснена одночасно з передачею об'єктів нерухомості після виконання Позивачем свого зобов'язання по сплаті внеску в спільну діяльність.

На виконання умов Договору та Мирової угоди позивач перерахував платіжними дорученнями, №3 від 21.01.2011 р., № 4 від 08.02.2011 р., № 5 від 22.02.2010 р., № 6 від 18.03.2011 р., № 7 від 21.03.2011 р. відповідачу відповідно 500 000,00 грн., 300 000,00 грн., 200 000,00 грн., 500 000,00 грн., - всього на суму 1 500 000,00 грн.

24.01.2011 року відповідач передав позивачу частину об'єктів нерухомості, які розміщені на земельній ділянці, а саме:

- Будівля в літері "А" площею 94,5 кв.м;

- Приміщення складу в літері "Б" площею 46,8 кв.м;

- Гараж в літері "В" площею 153,9 кв.м;

- Будинок відпочинку в літері "Г- 16" площею 70 кв.м.

Листом № 5/07 від 17 липня 2012 року позивач повторно звернувся до відповідача із вимогою в строк до 01.08.2012 р. виконати умови Договору про спільну діяльність та передати позивачу земельну ділянку, видати відповідну довіреність та надати письмове погодження початку проведення відновлювальних робіт.

Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції станом на день звернення до суду відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань.

Натомість відповідач здійснив ряд дій, направлених на оформлення на своє ім'я права користування частиною земельної ділянки площею 1,3134 Га по вул. Луговій, 7 в смт. Козин, Обухівського району, Київської області та оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, які знаходяться на вказаній земельній ділянці.

Як зазначає позивач, зокрема, в вересні 2012 року він дізнався про існування Рішення №20 від 17 липня 2012 року Козинської селищної ради Обухівського району Київської області "Про надання дозволу Київському учбово-виробничому підприємству №3 (УВП-3) на проведення інвентаризації земельної ділянки з метою впорядкування існуючого землекористування", на підставі якого відповідач мав намір провести інвентаризацію спірної земельної ділянки з подальшим оформленням права постійного користування земельною ділянкою.

Разом із тим, 19 липня 2012 року виконавчим комітетом Козинської селищної ради Обухівського району Київської області було прийняте рішення №3 "Про оформлення права власності", яким вирішено оформити право власності Київського учбово-виробничого підприємства №3 (УВП-3) Українського товариства сліпих на будинок відпочинку літера "ГЗ", будинок відпочинку літера "Г4", будинок відпочинку літера "Г5", будинок відпочинку літера "Г6", будинок відпочинку літера "Г7", будинок відпочинку літера "Г8", будинок відпочинку літера "Г9", будинок відпочинку літера "Г10", будинок відпочинку літера "Г11", будинок відпочинку літера "Г12", будинок відпочинку літера "Г13", будинок відпочинку літера "Г14", будинок відпочинку літера "Г15", будинок відпочинку літера "Г16", які розміщуються на земельній ділянці, яку відповідач згідно Договору простого товариства про спільну діяльність мав передати Позивачу.

Рішенням Козинської селищної ради 25 сесії 6 скликання №12 від 27.09.2012 року, яким було проведено переадресацію земельної ділянки з адреси: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 7 на адресу: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 6 оформлено державний акт серія ЯЯ № 140170 на право постійного користування земельною ділянкою, кадастровий номер 3223155400:05:086:0032, за відповідачем.

За поясненнями позивача зміна адреси земельної ділянки з адреси: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 7 на адресу: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 6 прямо впливає на сутність Договору простого товариства про спільну діяльність, а саме на можливість чи неможливість виконання Відповідачем свого обов'язку по передачі земельної ділянки за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 7, як це прямо передбачено п. 1.1 Договору простого товариства.

На підставі вищезазначеного Рішення, Козинською селищною радою 12 жовтня 2012 року було прийняте рішення №10, яким було узаконено самовільно побудовані будівлі: гараж літ. "Н" загальною площею - 58,8 кв.м, вбиральня літ. "Т" - загальною площею - 12,0 кв.м та перепланування клубу літ. "К" загальною площею - 68,0 кв.м, та оформлено право власності на об'єкти нерухомого майна - лодочна станція літ. "Д» - 17,2 кв.м, більярдна літ "Е" - 53,0 кв.м, майстерня - літ. "Ж" - 31,6 кв.м, КПП літ. "З" - 12,4 кв.м, вбиральня літ. "Л" - 9,3 кв.м, вбиральня літ. "Т" - 12,0 кв.м, гараж літ. "Н" - 58,8 кв.м, клуб літ. "К" - 68,0 кв.м, літній павільйон для вмивання літ. "М" - 20,7 кв.м, будинки відпочинку літ. "Г2", "ГЗ", "Г4", "Г5", "Г6", "Г7", "Г8", "Г9", "Г10", "Г11", "Г12", "Г13", "Г14", "Г15", що розташовані за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 6 (колишня Лугова, 7) на відповідача.

Таким чином, місцевим господарським судом обґрунтовано встановлено, що відповідачем було здійснено ряд дій для оформлення за собою права власності на об'єкти нерухомого майна, які він мав передати Позивачу згідно з умовами Договору про спільну діяльність та Мирової угоди.

Відповідач на підтвердження законності оформлення за собою права постійного користування земельною ділянкою та права власності на нерухомі об'єкти, що на ній знаходяться посилається не те, що позивач разом із відповідачем шляхом укладання Додаткової угоди від 19.02.2010 року до Договору простого товариства визначили, що передачі підлягає не вся земельна ділянка, розмір якої становить 1,7811 Га, а лише її частина у розмірі 0,4687 Га та відповідно саме ті об'єкти нерухомого майна, що на ній розташовані - будівля в літері "А" площею 94,5 кв.м; приміщення складу в літері "Б" площею 46,8 кв.м; гараж в літері "В" площею 153,9 кв.м; будинок відпочинку в літері "Г-16" площею 70 кв.м.

Однак, Вищий господарський суд України у постанові від 08 жовтня 2012 року по справі №5011-1/5657-2012 між тими ж сторонами що і по даній справі відмовив у визнанні недійсною Додаткової угоди від 19.02.2010 року до Договору простого товариства та мотивував таке рішення тим, що додаткова угода, як невід'ємна частина основного договору, не може передбачати відмінного від основного договору порядку укладання, через що угода, укладена не в нотаріальній формі, як укладений основний договір, а в простій письмовій формі - є неукладеною угодою.

Ухвалою від 22.10.2012 р. Вищий господарський суд України роз'яснив зазначену постанову від 08.10.2012 р. та вказав, що у сторін відсутні будь які взаємні права та обов'язки за додатковою угодою б/н від 19.02.2010 р.

Таким чином, посилання відповідача на Додаткову угоду від 19.02.2010 року до Договору про спільну діяльність, є необґрунтованим та безпідставним.

Отже, Додаткова угода від 19.02.2010 року до Договору простого товариства є неукладеною, не створює між сторонами ніяких взаємних прав та обов'язків, а тому вона не може бути правовою підставою для невиконання Відповідачем обов'язку по передачі Позивачу земельної ділянки площею 1,7811 Га кадастровий номер 3223155400:05:086:0032, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 6 (колишня Лугова, 7) та передачі відповідачем об'єктів нерухомого майна, що розміщені на цій земельній ділянці, як це передбачено умовами основного Договору.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку, що відповідачем не було виконано наступні умови Договору, а саме:

1) не було передано у користування земельну ділянку, що було прямо передбачене п. 7.2.4. та п. 6.3. Договору повністю, а було лише підтверджено відмову від права користування частиною земельної ділянки;

2) не було передано у власність всі об'єкти нерухомого майна, що знаходились на відокремленій земельній ділянці, що є порушенням умов п. 7.2.4 та п. 6.3. Договору, а передано лише частину.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідач не лише не виконує зобов'язання за договором щодо передачі позивачу у власність нерухомого майна, а й оспорює вказане право власності вимога позивача про визнання права власності на нерухоме майно підлягає задоволенню.

Як вбачається з Рішення №10 від 12 жовтня 2012 року виконавчого комітету Козинської селищної ради станом на день розгляду справи Відповідач вчинив дії щодо оформлення на свою користь права власності на наступні об'єкти нерухомого майна - лодочна станція літ. "Д" - 17,2 кв.м, більярдна літ "Е" - 53,0 кв.м, майстерня - літ. "Ж" - 31,6 кв.м, КПП літ. "З" - 12,4 кв.м, вбиральня літ. "Л" - 9,3 кв.м, вбиральня літ. "Т" - 12,0 кв.м, гараж літ. "Н" - 58,8 кв.м, клуб літ. "К" - 68,0 кв.м, літній павільйон для вмивання літ. "М" - 20,7 кв.м, будинки відпочинку літ. "Г2", "ГЗ", "Г4", "Г5", "Г6", "Г7", "Г8", "Г9", "Г10", "Г11", "Г12", "ПЗ", "Г14", "Г15", що розташовані за адресою: Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Лугова, 6 (колишня Лугова, 7). Таким чином зазначене майно підлягає передачі у власність позивачу згідно умовами Договору простого товариства про спільну діяльність.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що на момент укладення договору простого товариства про спільну діяльність, у нього в користуванні перебувала земельна ділянка площею 1,7811 га.

Також, відповідач також наголошує на тому, що позивач не має право на користування земельною ділянкою у тому ж обсязі, що й у попереднього власника нерухомого майна, оскільки у Договорі простого товариства про спільну діяльність зазначено про розташування відчужуваного нерухомого майна на відокремленій земельній ділянці.

Згідно ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

На підставі вищенаведених норм суд вважає, що вірним є визначення, що відокремлена земельна ділянка - це земельна ділянка з визначеними межами, встановленим місцем розташування, та оформленими правами щодо неї, яка юридично і фізично відділена від інших земельних ділянок.

В той же час, земельна ділянка, яку відповідач розглядає як відокремлену, не відповідає жодним з вищенаведених ознак.

Виходячи з наведеного місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку, що єдиною відокремленою земельною ділянкою, на час набуття позивачем права власності на об'єкти нерухомості була земельна ділянка, яка перебувала в користуванні попереднього власника - відповідача, на підставі Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 1988 року, в розмірі 1,7811 га.

Окрім того, відповідно до пп. 7.2.7. Договору простого товариства, Відповідач зобов'язався вживати всіх заходів, щодо приведення документів, що посвідчують право землекористування, у відповідність до чинного законодавства. Згідно пп. 7.2.7. Договору простого товариства, відповідач зобов'язаний всіма можливими законними способами і методами сприяти позивачу у виконанні умов договору.

Натомість відповідач, в порушення умов договору, та вимог законодавства, надав відмову тільки щодо частини від загального розміру земельної ділянки. Щодо іншої частини, яка повинна перейти у користування позивача, відповідач, свої обов'язки не виконав..

Статтею 20 ГК України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання наявності права.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав зокрема може бути: визнання права, визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, примусове виконання обов'язку в натурі.

Матеріалами справи підтверджено право ТОВ "Союз-Інвест" на отримання у власність об'єктів нерухомого майна, що знаходяться на земельній ділянці, згідно з умовами правочинів - Договору про спільну діяльність та Мирової угоди.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач виконав взяте на себе згідно з Договором про спільну діяльність та Мировою угодою зобов'язання перед відповідачем - перерахував грошові кошти у розмірі 1500000,00 грн. на рахунок відповідача.

Натомість Відповідач свої зобов'язання, визначені Договором про спільну діяльність, Мировою угодою та чинним законодавством України не виконав - не передав позивачу земельну ділянку та в повному обсязі об'єкти нерухомості, які на ній знаходяться, для здійснення спільної діяльності.

Крім того, Відповідач згідно із згаданими вище рішеннями Козинської селищної ради отримав право оформити на себе право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці, а також оформив на себе право постійного користування земельною ділянкою, на якій позивач повинен здійснювати розбудову об'єкта.

Отримання Відповідачем акту на право постійного користування земельною ділянкою суперечать умовам Договору про спільну діяльність та Мирової угоди, порушує право власності позивача, а отже вказане право користування Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих (УТОС) даною земельною ділянкою засвідчене вказаним актом слід визнати припиненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Згідно з ч. 1 ст. 1132 ЦК України за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи викладене, позовні вимоги (в редакції заяви про зміну предмету позову) підлягають задоволенню повністю.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача про порушення судом першої інстанції ч. 4 ст. 22 ГПК України, оскільки із заяви про зміну предмету позову вбачається, що підстави позову та спірні правовідносини залишились незмінні, що відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову повністю, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київського учбово-виробничого підприємства № 3 (УВП-3) Українського товариства сліпих залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.12.2012 року у справі № 13/121-12 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 13/121-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Авдеєв П.В.

Гончаров С.А.