Рішення

від 02.03.2009 по справі 14/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/298

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 "02" березня 2009 р.Справа №  14/298

 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Колодій С.Б.розглянув справу № 14/298

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТНП", м. Дніпропетровськ  

до відповідача: приватного підприємства "Торговий дім "Легран", м. Кіровоград     

про стягнення 58 863,37 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - Темченко С.Л., довіреність № 1004/08 від 10.04.2008р.;

від відповідача - участі не брав.

Подано позов про стягнення відповідно до договору поставки продукції № 17/06-08 від 25.07.2008р. з приватного підприємства "Торговий дім "Легран" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТНП" основну заборгованість в сумі 57929,76 грн., пеню в сумі 2753,98 грн., збитки від інфляції в сумі 2884,90 грн., річні в сумі 688,20 грн., всього 64256,84 грн., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 642,57 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

24.02.2009р. до господарського  суду надійшла від позивача заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 53067,36 грн., пеню в сумі 2522,82 грн., збитки від інфляції в сумі 2642,75 грн., річні в сумі 630,44 грн., всього 58863,37 грн., а також витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане уточнення прийняте господарським судом.

Відповідач відзив на позов не надав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 49299 від 24.02.2009р., тому, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

                                            ВСТАНОВИВ:

Між сторонами товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТНП" (надалі - Постачальник) та приватним підприємством "Торговий дім "Легран" (надалі - Покупець) укладено договір поставки продукції № 17/06-08 від 25.07.2008р. (далі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник протягом строку дії даного договору передає у власність Покупцю, а Покупець на умовах та в порядку, визначених даним договором, оплачує товар в кількості згідно комерційної заявки яка є невід'ємною частиною Договору та за узгодженими цінами, вказаними в накладних, і приймає товар на їх підставі.

Відповідно до пункту 7 Договору даний договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2008р.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 193, 265 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За нормою статті 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 2.2. Договору Покупець здійснює оплату 100% вартості замовленого товару в день отримання цього товару. Факт отримання товару підтверджується відміткою Покупця у видатковій накладній та видачі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Наступні видаткові накладні свідчать про передачу товару Постачальником Покупцю: видаткова накладна № 125300708 від 30.07.2008р. (а.с.17) - передано товар на суму 7 757,76 грн., видаткова накладна № 127300708 від 30.07.2008р. (а.с.19)  - передано товар на суму 355,20 грн., видаткова накладна № 128300708 від 30.07.2008р. (а.с. 20-21) - передано товар на суму 44 954,40 грн. Всього передано товар на загальну суму 53 067,36 грн., строк сплати даної заборгованості 30.07.2008р.

25.09.2008р. відповідачу була направлена претензія № 2209/08 від 22.09.2008р. з вимогою сплати боргу. Також в матеріалах справи міститься акт звірки розрахунків від 30.09.2008р., що підписаний обома сторонами.

Відповідач не надав суду доказів сплати боргу в сумі 53 067,36 грн.

Враховуючи викладені обставини, господарський суд повністю задовольняє позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 53 067,36 грн.

Відповідно до пункту 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно пункту 1 статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники  грошових  коштів  сплачують  на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін.

Згідно пункту 5.2 Договору Покупець за невиконання умов пункту 2.2. договору сплачує пеню у розмірі 1% від загальної суми простроченого платежу за кожен день порушення зобов'язань.

Стаття 3 вказаного Закону передбачає, що розмір пені,  передбачений  статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку пені, її розмір задовольняє вимогам статті 3 зазначеного Закону, а тому пеня в сумі 2 522,82 грн. підлягає задоволенню господарським судом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача збитки від інфляції становлять 2 642,75 грн., а сума 3% річних становить 630,44 грн. Вказані суми заборгованостей також підлягають задоволенню господарським судом.

За викладених обставин позовні вимоги в загальній сумі 58 863,37 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню господарським судом.

На підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (державне мито в сумі 588,63 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.) покладаються на відповідача.

Керуючись  статтями 49, 80, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

                                                     ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Торговий дім "Легран" (25031, м. Кіровоград, вул. Героїв Сталінграда, буд. 20А, ідентифікаційний код 35347419) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ТНП" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, буд. 1, ідентифікаційний код 32737191) 53 067,36 грн. основного боргу, 2 522,82 грн. пені, 2 642,75 грн. збитків від інфляції, 630,44 грн. річних, 588,63 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 3 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                   Колодій С.Б.

    Дата підписання рішення - 04.03.2009р.