Рішення

від 27.01.2009 по справі 27/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

27/53

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  27/53

27.01.09

За позовом     

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс Трейдінг»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий центр «Альфа плюс»

простягнення  4 793, 23 грн.

                                      Суддя Дідиченко М.А.    Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:                     

Від позивача:  Майстренко Є.І. –представник за довіреністю б/н від 01.12.2008 року;

Від відповідача:не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортекс Трейдінг»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий центр «Альфа плюс»про стягнення 3 481, 49 грн. основної суми заборгованості, 3% річних у сумі 179, 76 грн. та індекс інфляції у розмірі 1 131, 98 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.01.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 27.01.2009 року.

У судове засідання 27.01.2009 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі № 27/53 від 09.01.2009 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, мотивуючи їх тим, що відповідно до усного договору поставки, на підставі видаткових накладних поставив продукцію на загальну суму 3 481, 49 грн., проте відповідач оплату товару не здійснив.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. У відповідності до ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України, дані про місцезнаходження юридичної особи вносяться до єдиного державного реєстру. Отже, виходячи з наведеного місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на юридичну адресу, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

В С Т А Н О В И В:

20.03.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортекс Трейдінг»(надалі - позивач) згідно видаткової накладної № РН-0000542, копія якої знаходиться в матеріалах справи, поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Видавничий центр «Альфа плюс»(надалі –відповідач) товар на суму 2 046, 53 грн. Товар був отриманий уповноваженим представником відповідача Блищек Л.О. на підставі довіреності серія ЯНЗ № 014853 від 19.03.2007 року.

03.04.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортекс Трейдінг»згідно видаткової накладної № РН-0000671, копія якої знаходиться в матеріалах справи, поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Видавничий центр «Альфа плюс»товар на суму 1 434, 96 грн. Даний товар був отриманий уповноваженим представником відповідача Колядею Ю.О. на підставі довіреності серія ЯНЗ № 014872 від 02.04.2007 року.

Станом на день подання позовної заяви відповідач не розрахувався за поставлений товар у повному обсязі, тому сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 3 481, 49 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі.

Відповідно до ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 2 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна, або вчинення певної дії.

Виходячи з суті спірних взаємовідносин, сторони уклали договір поставки у спрощений спосіб.

Стаття 193 Господарського кодексу України (наділі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів до нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Гарантійним листом від 17.07.2007 року відповідач зобов'язувався здійснити оплату за поставлений товар в серпні-вересні 2007 року, після відпускного періоду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з'явився, докази оплати за поставлений товар не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості у розмірі 3 481, 49 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 179, 76 грн. та суму індексу інфляції у розмірі 1 131, 98 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як було зазначено, відповідач повинен був оплатити за поставлений товар до кінця вересня 2007 року, отже 3% річних повинні нараховуватися з 01.10.2007 року.

Розмір 3% річних становить:

3 481, 49 грн. (заборгованість) * 3% * 438 (з 01.10.2007 року по 11.12.2008 року) / 365 = 125, 33 грн.

Таким чином, сума 3% річних становить 125, 33 грн. та підлягає задоволенню згідно розрахунку суду.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір індексу інфляції становить:

         3 481, 49 грн. (заборгованість) * 132, 6 % (зведений індекс за період з жовтня 2007 року по грудень 2008 року) - 3 481, 49 грн. = 1 134, 97 грн.

Отже, індекс інфляції за перерахунком суду становить 1 134, 97 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки, позивач вищезазначене клопотання не заявляв, тому суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції у розмірі заявленому позивачем до стягнення, а саме 1 131, 98 грн.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 100, 84 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116, 65 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 205, 530, 639, 640, 693, 712, ЦК України, ст. 181, 193 ГК України та  ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :  

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

     2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий центр «Альфа плюс»(04112, м. Київ, вул Оранжерейна, 3; р/р 26004060104183 у КФ «Приватбанк», МФО 320649, код ЄДРПОУ 34355262), або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортекс Трейдінг»(03146, м. Київ, вул. Якуба Коласа, 2, кв. 64/1; р/р 26006301013542 у ВАТ «ВТБ»у м. Києві, МФО 321767, код ЄДРПОУ 33999053) основну суму заборгованості у розмірі  3 481 (три тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 49 коп., 3% річних у розмірі 125 (сто двадцять п'ять) грн. 33 коп., індекс інфляції у сумі 1 131 (одна тисяча сто тридцять одна) грн. 98 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 100 (сто) грн. 84 коп., та 116 (сто шістнадцять) грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     3. В решті позовних вимог відмовити.

     4.  Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                  Дідиченко М.А.

Дата підписання 04.02.2009 року