Постанова

від 27.05.2013 по справі 913/766/13-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.05.2013 р. справа №913/766/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Посейдон і Д», м. Луганськ

на ухвалу господарського суду Луганської області від 09.04.2013р. у справі №913/766/13-г (суддя Семендяєва І.В.)

за позовом Луганської міської ради. м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Посейдон і Д», м. Луганськ

про припинення дії договору оренди землі від 15.10.2004р., державна реєстрація від 01.11.2004р. №5235, шляхом його розірвання та зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Луганська міська рада, м. Луганськ, звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Посейдон і Д», м. Луганськ, про припинення дії договору оренди землі від 15.10.2004р., державна реєстрація від 01.11.2004р. №5235, укладеного з ТОВ «Посейдон і Д», шляхом його розірвання, а також про зобов'язання відповідача повернути Луганській міській раді земельну ділянку площею 0,0561га за адресою: вул. 3-я Донєцкая (біля будинку №6 на пл. Героїв ВВВ) в тижневий термін з дати набрання чинності рішенням суду, у стані не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.

В ході розгляду справи, 20.03.2013р. позивач звернувся до господарського суду із заявою про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, в якій просив заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Посейдон і Д» вчиняти певні дії, а саме - здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,0561га за адресою: вул. 3-я Донєцкая (біля будинку №6 по пл. Героїв ВВВ), в тому числі, заборонити видалення зелених насаджень та винесення інженерних мереж, оскільки невжиття такого заходу забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду з даного спору.

Ухвалою від 09.04.2013р. господарський суд вищевказану заяву задовольнив, заборонивши ТОВ «Посейдон і Д» вчиняти певні дії, а саме - здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,0561га за адресою: вул. 3-я Донєцкая (біля будинку №6 по пл. Героїв ВВВ), в тому числі здійснювати видалення зелених насаджень та винесення інженерних мереж.

Висновок про наявність підстав для задоволення такої заяви суд першої інстанції обґрунтував, посилаючись на доведеність доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, оскільки їх невжиття може ускладнити виконання рішення у даній справі. Крім того, суд першої інстанції не прийняв до уваги заперечень відповідача відносно того, що задоволення такої заяви фактично призведе до вирішення спору по суті, а також є втручання у господарську діяльність ТОВ «Посейдон і Д», пославшись на те, що застосовані судом заходи є адекватними, а вищевказані заперечення відповідача - необґрунтованими.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Посейдон і Д» звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати та у задоволенні заяви Луганської міської ради про забезпечення позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що по-перше, в заяві позивача про забезпечення позову не наведені будь-які докази, які свідчили б про наявність фактичних обставин, що перешкоджатимуть виконанню рішення суду у разі задоволення заявлених позовних вимог. По-друге, за твердженням скаржника, задовольнивши таку заяву суд фактично вирішив справу по суті, оскільки позбавив відповідача прав орендаря земельної ділянки, що передбачені договором оренди землі та діючим законодавством України. До того ж, за висновком апелянта, спосіб, яким позивач просить забезпечити позов, спрямований не на забезпечення заявлених позовних вимог, а на запобігання можливим змінам в майбутньому земельної ділянки, що фактично є вирішенням заявлених позовних вимог до прийняття судом рішення у справі, оскільки суду не надано доказів того, що на спірній земельній ділянці ведеться будівництво, яке спричиняє руйнування підземних комунікацій, вирубку зелених насаджень погіршення екології, розриття землі.

До того ж, за висновком скаржника, оскільки на земельній ділянці вже міститься незавершений об'єкт будівництва, заборона вчиняти відповідачу певні дії жодним чином не змінить прав та обов'язків позивача чи відповідача при задоволенні позову, а виконання рішення суду буде можливим незалежно від вжиття таких заходів. Натомість, у разі відмови у задоволенні позову відповідач отримає значні збитки, пов'язані з неможливістю користуватись земельною ділянкою внаслідок винесення оскаржуваної ухвали суду.

Також заявник апеляційної скарги наголошує, що він є добросовісним користувачем спірної земельної ділянки, протягом всього часу оренди належним чином сплачує оренду плату, виконує обов'язки, передбачені ст. 25 ЗУ «Про оренду землі». Апелянт також зазначає, що розірвання спірного договору вже було предметом судового розгляду, та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.11.2010р. у справі №14/249пд у задоволенні позову було відмовлено.

Крім того, заявник апеляційної скарги наголошує на невідповідність дійсності тверджень позивача у заяві про забезпечення позову відносно порушення будівельних норм відповідачем, на підтвердження чого надає постанову Луганського окружного адміністративного суду від 09.08.2012р.

Підсумовуючі апеляційні вимоги, відповідач також зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права шляхом залишення без задоволення заяви ТОВ «Посейдон і Д» про відкладення розгляду справи, а також звертає увагу апеляційного суду на той факт, що оскаржувана ухвала обмежує право відповідача на здійснення господарської діяльності шляхом невиконання законних вимог ЛМКП «Теплокомуненерго» про приведення інженерних комунікацій, розташованих на спірній земельній ділянці, у відповідність до існуючих нормативів та стандартів в неопалювальний період.

Вищевикладене, а також відсутність жодного обґрунтування, підкріпленого відповідними доказами для задоволення спірної заяви, за висновком скаржника, є підставою для скасування незаконної та необґрунтованої ухвали суду.

Сторони не скористались правом на участь у судовому засіданні, про час та місце його проведення були повідомлені належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 13.05.2013р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а також зважаючи на встановлений ст. 102 ГПК України п'ятнадцятиденний строк для розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних представників за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про забезпечення позову. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач посилався на те, що земельна ділянка була передана відповідачу під будівництво та розміщення адміністративної будівлі та благоустрій прилеглої території, у зв'язку з чим останній відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» має право отримувати дозвільні документи на будівництво, здійснювати підготовчі та будівельні роботи, надавати документи на прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та зареєструвати своє речове право на закінчений будівництвом об'єкт нерухомості відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». А отже, за твердженням позивача, виконання відповідачем наведених дій, які останній може здійснювати на спірній земельній ділянці протягом розгляду даного спору, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення в частині зобов'язання ТОВ «Посейдон і Д» повернути Луганській міській раді спірну земельну ділянку в тижневий термін з дати набрання чинності рішенням суду у стані не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.

Судова колегія апеляційної інстанції, з огляду на матеріали та обставини справи, вважає вищевикладені доводи необґрунтованими, у зв'язку з чим не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову враховуючи наступне.

Відповідно до ст.66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В ст. 67 ГПК України зазначено, що позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У пункті 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» (зі змінами і доповненнями) викладено правову позицію про те, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом заявленого позову є вимоги про припинення дії договору оренди землі від 15.10.2004р. (державна реєстрація від 01.11.2004р. №5235) шляхом його розірвання, а також зобов'язання ТОВ «Посейдон і Д» повернути Луганській міській раді земельну ділянку площею 0,0561га, яка розташована за адресою: вул. 3-я Донєцкая (біля будинку №6 на пл. Героїв ВВВ) в тижневий термін з дати набрання чинності рішенням суду у стані не гіршому порівняно з тим, в якому він одержав її в оренду.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову заявник посилався на можливість здійснення відповідачем дій, право на здійснення яких надано йому чинним законодавством України, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник.

З огляду на матеріали справи та заяву позивача, місцевий господарський суд здійснив оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів.

В силу статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За приписами статті 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що в оспорюваній ухвалі господарського суду не наведено обґрунтувань, підтверджених відповідними доказами, необхідності здійснення відповідного заходу забезпечення позову, а також не встановлено, які саме обставини свідчать про вчинення або реальну можливість вчинення відповідачем дій, які мали б наслідком утруднення або неможливість виконання рішення суду. Натомість, в матеріалах справи наявні: лист Інспекції ДАБК у Луганській області №7/12-813к-вих13 від 01.04.2013р. з інформацією про припинення відповідачем будівництва спірного об'єкта за результатами проведеної перевірки, а також з повідомленням про те, що на теперішній час будівельні роботи на спірній земельній ділянці не виконуються; акт обстеження земельної ділянки від 08.04.2013р., складений представниками Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів, відповідно якого на земельній ділянці площею 0,0561га за адресою: м.Луганськ, вул. 3-я Донєцкая (біля будинку №6 на пл. Героїв ВВВ) розташована недобудована будівля та знаходяться будівельні матеріали, зростають багаторічні зелені насадження. Таким чином, з наведеного вбачається, що час винесення спірної ухвали ані здійснення будівельних робіт, ані видалення земельних насаджень відповідачем не здійснювалось, докази в обґрунтування наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, в матеріалах справи відсутні. Отже суд, приймаючи оскаржувану ухвалу за відсутності відповідних доказів, зробив висновок на підставі самого лише посилання позивача на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, що не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Крім того, за висновком суду, вищевказані заходи ніяким чином не вплинуть на забезпечення фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Інших доводів необхідності застосування заходів забезпечення позову позивачем до заяви надано не було.

Відтак, за висновком судової колегії, підстави для застосування заходів забезпечення позову відсутні, а отже ухвала суду першої інстанції не відповідає чинному законодавству, прийнята з порушенням норм процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, є підставою для її скасування.

Разом з тим, посилання скаржника на те, що розірвання спірного договору вже було предметом судового розгляду в рамках справи №14/249пд, судовою колегією до уваги не приймається, оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала суду, винесена до прийняття рішення у справі, тому повноваження судової колегії в даному випадку розповсюджуються лише на перевірку дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при задоволенні заяви на підставі ст.ст. 66, 67 ГПК України, а не розгляд справи по суті в цілому.

Крім того, безпідставними є посилання заявника на порушення судом першої інстанції норм процесуального права шляхом залишення поза увагою заяви відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Зазначений перелік обставин не є вичерпним. При цьому, необхідною умовою для відкладення розгляду справи є існування саме тих обставин які перешкоджають вирішенню спору по суті. Участь представника в судовому засіданні є процесуальним правом сторін встановлених ст. 22 ГПК України, яка, зокрема, зобов'язує сторони належно ними користуватись.

З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача був присутній у судовому засіданні 09.04.2013р., ухвалами від 13.03.2013р. та 28.03.2013р. сторін повідомлено про те, що явка компетентних та повноважних представників сторін у судове засідання не є обов'язковою. Отже, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм ст. 77 ГПК України є безпідставними.

У зв'язку з викладеним, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що у зв'язку з невідповідністю оскаржуваної ухвали нормам процесуального права, вона є такою, що підлягає скасуванню.

Судові витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 49, ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст. 104, ст.105, ст. 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Посейдон і Д», м. Луганськ, на ухвалу господарського суду Луганської області від 09.04.2013р. у справі №913/766/13-г - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 09.04.2013р. у справі №913/766/13-г - скасувати.

У задоволенні заяви Луганської міської ради, м. Луганськ, про забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Посейдон і Д» вчиняти певні дії, а саме - здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці площею 0,0561га за адресою: вул. 3-я Донєцкая (біля будинку №6 по пл. Героїв ВВВ), в тому числі, заборони видалення зелених насаджень та винесення інженерних мереж - відмовити.

Стягнути з Луганської міської ради, м. Луганськ, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Посейдон і Д», м. Луганськ, 573,50грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

А.М. М’ясищев

Надруковано примірників-5

1-у справу

1-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

1-ДАГС