Ухвала

від 24.05.2013 по справі 2а-0770/2587/12

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 р. Справа № 174860/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І,

суддів: Довгої О.І., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року у справі №2а-0770/2587/12 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфіл» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України в м.Ужгороді Закарпатської області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

15.08.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерфіл» звернулося в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби та Управління Державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області та з врахуванням уточнених вимог просило стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 18 493 542 грн..

В обґрунтування заявленого позову ТзОВ «Інтерфіл» зазначило, що ним у встановленому законом порядку було заявлено про відшкодування з бюджету сплаченого ПДВ шляхом перерахування коштів на рахунок, у сумі 20 692 577 грн.. Актами Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби підтверджено правомірність бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 20 490 820 грн.. Однак підтверджена сума була відшкодована тільки частково. Зокрема, на момент звернення до суду з відповідним позовом Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби не надала до органів державного казначейства висновку про суми відшкодування з ПДВ в розмірі 18 493 542 грн.. Позивач вважав, що відповідачами порушене його право на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ, і таке підлягає захисту в судовому порядку шляхом стягнення належних до відшкодування сум ПДВ з державного бюджету.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.09.2012 р. позов ТзОВ «Інтерфіл» задоволено, стягнуто з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Інтерфіл» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 18493542 грн. та стягнуто з державного бюджету на користь ТзОВ «Інтерфіл» судовий збір в розмірі 2146 грн..

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ДПІ в м.Ужгороді Закарпатської області ДПС подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що постанова суду є незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що ДПІ в м. Ужгороді було проведено документальні позапланові перевірки позивача щодо підтвердження заявлених до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість за період з 01.11.2010 року по 31.05.2012 року. Враховуючи результати проведених перевірок суми ПДВ було включено до можливих обсягів відшкодування позивачу, у межах сум та відповідно до кожного місяця підтверджених актами перевірок. Однак, від ДПС України не надходили відомості про розміри сум бюджетного відшкодування ПДВ позивачу. Вважає, що оскільки у спірних правовідносинах податковим органом вжито заходів відповідно до закону, а також те, що в межах даного позову судом не розглядалися вимоги про визнання неправомірною бездіяльності ДПІ у місті Ужгороді або про зобов'язання вчинити дії то за таких обставин не підлягала розгляду вимога до ДПІ в м. Ужгороді про стягнення коштів з бюджету.

Управління Державної казначейської служби України в м. Ужгороді Закарпатської області заявою, поданою в порядку ст.192 КАС України, приєдналося до апеляційної скарги ДПІ в м.Ужгороді, вважаючи що оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що суперечить нормам матеріальним права.

Позивач - ТзОВ «Інтерфіл» у запереченні на апеляційну скаргу вважає постанову суду першої інстанції законною та просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу податкового органу без задоволення. Зазначає, що матеріалами справи стверджується, що перевірками позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за податкові періоди листопад - грудень 2010 року, січень-грудень 2011 року, січень-травень 2012 року податковим органом підтверджено відображене позивачем у деклараціях за відповідні податкові періоди бюджетне відшкодування в сумі 20 490 820 грн.. Станом на час звернення ТзОВ «Інтерфіл» з позовом та розгляду справи судом першої інстанції, невідшкодованою залишається сума від'ємного значення з ПДВ, на яке позивач має право на відшкодування в розмірі 18 493 542 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи витягом з облікової картки платника податків ТзОВ «Інтерфіл», актами звірки розрахунків платника з бюджетом, розрахунком заборгованості по бюджетному відшкодуванню ПДВ за період з 01.11.2010 року по 31.05.2012 року. Вважає, що в порушення норм податкового законодавства ДПІ в м.Ужгороді не подало органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, що перешкоджає отриманню позивачем бюджетного відшкодування з ПДВ. Зазначає, що позивачем в межах даної адміністративної справи обрано правильний спосіб захисту своїх порушених прав, які підлягають захисту шляхом стягнення бюджетної заборгованості.

У судовому засіданні представник апелянта, апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі та просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційного розгляду справи заперечив проти апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідач 2 - Управління Державної казначейської служби України у м.Ужгороді Закарпатської області згідно поданого клопотання № 06-14-1/686 від 23.05.2013 року підтримує апеляційну скаргу та просить розгляд справи в суді апеляційної інстанції провести без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції згідно поданих ТзОВ «Інтерфіл» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби податкових декларацій з податку на додану вартість за період листопад-грудень 2010 р., січень-грудень 2011 р. та січень-травень 2012 р. та розрахунків суми бюджетного відшкодування, сума податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, складає 20 692 577 грн..

ТзОВ «Інтерфіл» було подано до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за відповідні періоди якими позивач просив повернути суми бюджетного відшкодування з ПДВ у загальній сумі 20 692 577 грн..

Крім цього перевірками позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за податкові періоди листопад-грудень 2010 р., січень-грудень 2011 р., січень-травень 2012 р. податковим органом підтверджено відображене позивачем у деклараціях за відповідні податкові періоди бюджетне відшкодування у сумі 20 490 820 грн..

Разом з тим на час розгляду справи судом першої інстанції невідшкодованою залишилася сума від'ємного значення з ПДВ, на яке позивач має право на відшкодування, в розмірі 18 493 542 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи витягом з облікової картки платника податків позивача, актом звірки розрахунків платника з бюджетом, розрахунком заборгованості по бюджетному відшкодуванню ПДВ за період з 01.11.2010 р. по 31.05.2012 р., станом на 30.08.2012 року.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи, зокрема проведеними, ДПІ в м.Ужгороді Закарпатської області ДПС, перевірками підтверджується правильність заявлених ТзОВ «Інтерфіл» до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними з огляду на наступне.

Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закріплений Конституцією України принцип законності також міститься і в статті 21 пункті 21.1 Податкового кодексу України, згідно з яким, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно статті 1 пункту 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон України № 168), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Відповідно до статті 14 пункту 14.1 підпункту 14.1.18 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до статті 7 пункту 7.1 підпункту 7.7.1 Закону України № 168 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Також аналогічні приписи податкового законодавства закріплені і у статті 200 пунктах 200.1., 200.2., 200.3., 200.4. Податкового кодексу України.

Згідно статті 7 пункту 7.7 підпункту 7.7.4 Закону України № 168 та статті 200 пункту 200.7 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Разом з тим, матеріалами справи, зокрема, копіями податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад-грудень 2010 р., січень-грудень 2011 р., січень-травень 2012 р., заявами про повернення сум бюджетного відшкодування за відповідні періоди (з відмітками ДПІ у м. Ужгороді про їх прийняття) підтверджене виконання ТзОВ «Інтерфіл» вимог статті 7 пункту 7.7 підпункту 7.7.4 Закону України № 168 та статті 200 пункту 200.7 ПК України.

Протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування (стаття 7 пункт 7.7 підпункт 7.7.5 абзац 1 Закону України № 168).

Також статтею 200 пунктами 200.10 та 200.11 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Статтею 7 пунктом 7.7 підпунктом 7.7.5 абзацом 1 Закону України № 168 та статтею 200 пунктом 200.12 ПК України передбачено, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до пункту 7 Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов'язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п'яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, законодавством передбачено, що податковий орган може проводити невиїзну, а також виїзну документальні перевірки, загальний термін проведення перевірок не може перевищувати 60 днів, наступних за днем подання декларації.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що враховуючи наведені вище норми законодавства Державна податкова інспекція у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби в 65-денний строк від дня подачі платником податків декларації з податку на додану вартість та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у такій податковій декларації, зобов'язана була надати органу державного казначейства висновок щодо правомірності заявленої до відшкодування суми ПДВ. Нормами Закону України № 168 та ПК України не передбачено жодного іншого терміну, як не передбачено і іншої процедури підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування.

Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що податковим органом фактично не заперечується ні факт надмірної сплати ПДВ, ні право позивача на бюджетне відшкодування податку та відповідачами не доведено правомірності не надання висновку щодо бюджетного відшкодування ПДВ та правомірності допущеного порушення права позивача на таке відшкодування та вважає, що позивачем вибрано вірний спосіб захисту порушених прав шляхом пред'явлення позову про стягнення бюджетної заборгованості .

Доводи апелянта, що податковий орган не уособлює собою Державний бюджет України та не може бути відповідачем за його зобов'язаннями, а тому позовні вимоги не можуть містити вимогу про стягнення з державного бюджету грошових коштів, спростовуються наступним.

Відповідно до ч. 4. ст. 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Статтею 43 Бюджетного кодексу України визначено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до статті 45 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Згідно з ч.1 ст. 25 цього ж Кодексу Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду .

Відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845, на органи казначейства покладено функції щодо виконання рішень судів про стягнення коштів державного бюджету шляхом безспірного списання коштів державного бюджету.

Враховуючи те, що під час розгляду справи підтверджено та доведено право позивача на бюджетне відшкодування сум від'ємного значення податку на додану вартість, які підлягають поверненню саме з Державного бюджету, беручи до уваги, що зазначена вище сума всупереч вимогам законодавства не була повернута позивачу внаслідок протиправної бездіяльності відповідача ДПІ в м. Ужгороді то спірна сума коштів підлягає стягненню з Державного бюджету України за рішенням суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вищенаведених підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року у справі №2а-0770/2587/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 29.05.2013 року.

Головуючий суддя І.І.Запотічний

Судді О.І.Довга

С.М. Кузьмич