Постанова

від 23.05.2013 по справі 30/400

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2013 р. Справа№ 30/400

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Авдеєва П.В.

Гончарова С.А.

за участю представників:

від прокуратури: не з'явився,

від позивача-1: не з'явився,

від позивача-2: представник - Цимбаліст В.В. - за довіреністю,

від відповідача: представник - Лисюк Є.С. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Навчального закладу комунальної форми власності "Навчально-виробничий центр "Професіонал"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2013 р.

у справі № 30/400 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі:

1. Київської міської державної адміністрації,

2. Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація",

до Навчального закладу комунальної форми власності "Навчально-виробничий центр "Професіонал", м. Київ

про стягнення 526 042,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2011 р. перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської державної адміністрації, Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Навчального закладу комунальної форми власності "Навчально-виробничий центр "Професіонал" про стягнення 526 042,00 грн., мотивуючи вимоги тим, що відповідач не виконує свій обов'язок зі сплати орендної плати, внаслідок чого у Навчального закладу комунальної форми власності "Навчально-виробничий центр "Професіонал" виникла заборгованість перед Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2013 р. у справі № 30/400 позов задоволено частково, стягнуто з Навчального закладу комунальної форми власності "Навчально-виробничий центр "Професіонал" на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" 429 167 грн. 53 коп. заборгованості, стягнуто з Навчального закладу комунальної форми власності "Навчально-виробничий центр "Професіонал" в доход Державного бюджету України 8 583 грн. 34 коп. витрат по сплаті судового збору, в іншій частині в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Навчальний заклад комунальної форми власності "Навчально-виробничий центр "Професіонал" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити оскаржуване рішення в частині стягнення з відповідача заборгованості на суму 429 167,33 грн. і стягнути з відповідача заборгованість на суму 250 949,78 грн.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення не взяті до уваги обставини щодо неправильного нарахування позивачем розміру амортизаційних відрахувань, які входять до складу орендної плати, щодо неправильного нарахування позивачем розміру плати за землю, а також ненадання позивачем доказів відносно здійснення ним накладних видатків на утримання об'єкта оренди.

У відзиві на апеляційну скаргу КП «Київжитлоспецексплуатація» зазначає, що твердження відповідача в апеляційній скарзі про штучне завищення розміру орендної плати за договором № 10/3323 є необґрунтованим і безпідставним.

Представник позивача-2 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі.

Прокуратура та позивач-1 явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представників прокуратури та позивача-1 в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу,відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників позивача-2, відповідача, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.09. між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (Орендодавець) та Навчальим закладом комунальної форми власності "Навчально-виробничий центр "Професіонал" (Орендар) укладено попередній Договір № 10/3323 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду (Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду об'єкт оренди (нежитлові приміщення) загальною площею 2 303,80 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, ю. 31, к. 1, про що між сторонами складено та підписано акт приймання-передачі від 29.01.09.

Розмір орендної плати встановлено п. 3.1 Договору в розмірі 16 569,15 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Згідно з п. 3.4 Договору, додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість, який сплачується разом з орендною платою.

Орендна плата сплачується Орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві (п. п. 3.5, 3.6 Договору).

Пунктом 9.1 Договору строк його дії встановлено з 29.01.09. по 29.04.09.

Відповідач орендоване приміщення по акту після закінчення строку дії Договору не повернув та продовжує користуватись об'єктом оренди, проте не сплачує орендну плату, що зумовило виникнення у Орендаря заборгованості.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Приписами ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень п.16 Методики розрахунку орендної плати за майно територі альної громади м. Києва, яке передається в оренду до складу річної орендної плати входять експлуатаційні витрати орендодавця у складі: амортизаційні відрахування на об'єкт оренди; плата за користування земельною ділянкою, на якій знаходиться об'єкт оренди; витрати на виготовлення технічної документації та визначення справедливої вартості об'єкта оренди; проведення технічної інвентаризації і паспортизації нежитлового фонду; обов'язкові збори і платежі, сплата яких покладена законодавством на орендодавця; накладні видатки орендо давця. Відповідно до п.п. 8.4 п. 23 вказаної методики орендна ставка за користування неру хомим майном комунальної власності територіальної громади м. Києва для організацій, які здійснюють освітню діяльність та фінансуються і отримують кошти за рахунок державного чи місцевого бюджету, встановлюється в межах витрат на утримання об'єкта оренди.

Місцевий господарський суд обґрунтовано зазначив, що з контррозрахунку ціни позову відповідача вбачається, що відповідно до положень п. 3.2 Договору, розрахунок орендної плати за період з часу укладення Договору з 29.01.2009 р. по 01.09.09 р. повинен був здійснюватись позивачем наступним чином: загальний розмір заборгованості із урахуванням індексів інфляції та податку на додану вартість становить: за лютий 2009 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 101,5% = 20 181,20грн. (16 817,67грн. без ПДВ); за березень 2009 р.: 16 569,15 грн. х 1,2/100% х 101,4% = 20 161,34грн. (16 801,12грн. без ПДВ); за квітень 2009 р.: 16 569,15 грн. х 1,2/100% х 100,9% = 20 061,92грн. (16 718,27грн. без ПДВ); за травень 2009 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 100,5% = 19 982,40грн. (16 652,00грн. без ПДВ); за червень 2009 р.: 16 569,15 грн. х 1,2/100% х 101,1% = 20 101,69грн. (16 751,41грн. без ПДВ); за липень 2009 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 99,9% = 19 863,10грн. (16 552,58грн. без ПДВ); за серпень 2009 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 /100% х 99,8% = 19 951,00грн. (16 625,83грн. без ПДВ). Разом за період з 01.02.2009р. по 31.08.2009р. (за 7 місяців) загальний розмір заборгованості відповідача по орендній платі перед позивачем із урахуванням індексів інфляції та по датку на додану вартість становить - 140 302,65грн. (116 918,88грн. без ПДВ).

Далі, у липні та серпні 2009 року відповідач здійснив позивачу оплату орендної плати на загальну суму 44 721,24 грн.

Із урахуванням часткового погашення боргу за період з 29.01.2009 р. по 31.08.2009 р. заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі становить: 140 302,65грн.-44 721,24грн. = 95 581,41грн.

Відповідно до положень п. 3.2 Договору розрахунок орендної плати за період з 01.09.09. по 30.04.11. із урахуванням індексів інфляції та податку на додану вартість повинен був здійснюватись позивачем наступним чином: за вересень 2009 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 100,8% = 20 042,04грн. (16 701,70грн. без ПДВ); за жовтень 2009 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 100,9% = 20 061,92грн. (16 718,27грн. без ПДВ); за листопад 2009 р.: 16 569,15 грн. х 1,2/ 100% х 101,1% = 20 101,70грн. (16 751,41грн. без ПДВ); за грудень 2009 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 100,9% = 20 061,92грн. (16 718,27грн. без ПДВ); за січень 2010 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 101,8% = 20 240,87грн. (16 867,39грн. без ПДВ); за лютий 2010 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 101,9% = 20 260,75грн. (16 883,96грн. без ПДВ); за березень 2010р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 100,9% = 20 061,92грн. (16 718,27грн. без ПДВ); за квітень 2010 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 99,7% = 19 823,33грн. (16 519,44грн. без ПДВ); за травень 2010 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 99,4% = 19 763,69грн. (16 469,74грн. без ПДВ); за червень 2010 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 99,6% = 19 803,44грн. (16 502,87грн. без ПДВ); за липень 2010 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 99,8% = 19 843,21грн. (16 536,01грн. без ПДВ); за серпень 2010 р.: 16 569,15 грн. х 1,2/ 100% х 101,2% = 20 121,58грн. (16 767,98грн. без ПДВ); за вересень 2010 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 102,9% = 20 459,59грн. (17 049,66грн. без ПДВ); за жовтень 2010 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 100.5% = 19 982,40грн. (16 652,00грн. без ПДВ); за листопад 2010 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 100,3% = 19 942,63грн. (16 618,86грн. без ПДВ); за грудень 2010 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 100,8% = 20 042,04грн. (16 701,70грн. без ПДВ); за січень 2011 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 101.0% = 20 081,81грн. (16 734,84грн. без ПДВ); за лютий 2011 р.: 16 569,15 грн. х 1,2 / 100% х 100,9% = 20 061,92грн. (16 718,27грн. без ПДВ); за березень 2011 р.: 16 569,15 грн. х 1,2/100% х 101,4% = 20 161,34грн. (16 801,12грн. без ПДВ); за квітень 2011 р.: 16 569,15 грн. х 1,2/ 100%х 101,3% = 20 141,46грн. (16 784.55грн. без ПДВ), разом 401 059,56грн. (334 216,31грн. без ПДВ).

При цьому, судом першої інстанції правильно враховано, що відповідач частково погасив заборгованість по орендній платі на загальну суму 67 473,44 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі становить: 333 586,12 грн.

Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі за період з 29.01.09 р. по 30.04.11 р. становить: 95 581,41 грн. + 333 586,12 грн. = 429 167,53 грн. із урахуванням ПДВ, що є сумою меншою, ніж заявлено до стягнення прокуратурою.

Відповідач свого обов'язку по сплаті орендної плати в терміни, визначені Договором, в повному обсязі не виконав, доказів повної оплати заборгованості за період заявлений в позовній заяві, до матеріалів справи не надав.

Матеріалами справи підтверджується, не заперечується відповідачем та не спростовано позивачем, що Навчальний заклад комунальної форми власності "Навчально-виробничий центр "Професіонал" в порушення покладеного на нього законом та Договором обов'язку по сплаті орендної плати за користування приміщенням в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить саме 429 167,53 грн., яку відповідачем станом на час прийняття судового рішення не погашено, внаслідок чого позовні вимоги прокуратури підлягають частковому задоволенню в розмірі 429 167,53 грн.

Крім того, колегія суддів зазначає про правомірність відхилення судом першої інстанції клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду в даній справі на строк 62 місяців з огляду на наступне.

Приписами ч. 6 ст. 83 ГПК України встановлено право господарського суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Таким чином, розстрочку виконання судового рішення може бути надана судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Згідно з вказівками, що містяться в п. 7.1.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи (п. 7.2 вказаної постанови).

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. Проте, нормами чинного законодавства, зокрема Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

Відповідачем не подано суду належних доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, того, що фінансування останнього покращиться та буде здійснюватись без затримки, а результати господарської діяльності будуть позитивними, а розстрочка заборгованості забезпечить виконання рішення Господарського суду міста Києва в даній справі і у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення без створення ризику визнання його банкрутом.

Оскільки, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що відповідачем не доведено, що розстрочка виконання рішення суду сприятиме як можливості продовження господарської діяльності заявника, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неправильності нарахування позивачем амортизаційних відрахувань,накладних видатків на утримання та плати за землю, як такі, що спростовані матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову частково, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Навчального закладу комунальної форми власності "Навчально-виробничий центр "Професіонал" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2013 року у справі № 30/400 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 30/400 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Куксов В.В.

Судді Авдеєв П.В.

Гончаров С.А.