ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.07.2003Справа №30/400
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "ANTARES"
до Міністерства оборони України (Головне квартирно-експлуатаційне управління)
за участю Військової прокуратури Північного регіону України
про визнання права власності та присудження речі в натурі
Судді Т.М.Ващенко (головуюча)
М.Г.Хоменко
О.А.Кролевець
В засіданнях приймали участь представники:
Від позивача Магдич М.В. - заступник генерального директора за довіреністю № б/н від 13.11.02.
Від відповідача Гаврищук А.П. - представник за довіреністю № 148/13 від 04.01.03; Мукогоренко О.О. - представник за довіреністю № 144/3/230 від 08.05.03.
Від Військової прокуратури Північного регіону України Щипка В.П. - за посвідченням № 29 від 06.03.01.
Рішення прийняте 16.07.03. на підставі статі 77 Господарського процесуального Кодексу України в зв`язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 02.07.03. по 16.07.03.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародна компанія "ANTARES" до Міністерства оборони України (Головне квартирно-експлуатаційне управління) про визнання права власності на частину об`єкта, пропорційно внеску здійсненого за договором про сумісну діяльність №06-00 від 24.07.00., та присудження позивачу об`єкту зі сплатою останнім на користь відповідача грошової компенсації за частку в об`єкті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.02. порушено провадження у справі №30/400 та прийнято позовну заяву до розгляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "ANTARES" звернувся до суду з заявою від 01.10.02. № 447 щодо забезпечення позову на підставі ст.ст.66, 67 Господарського процесуального Кодексу України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.02. з метою забезпечення позову накладено арешт на промислово-виробничий корпус (3 поверхи, загальна площа 14716,3 кв.м.) і станцію замкнутої системи промислового водокористування будівля № 192, які розташовані по вул.Василенко, 1-а в м.Києві, а також заборонено відповідачу - Міністерству оборони України та іншим юридичним та фізичним особам вчиняти будь-які дії по оцінці, передачі та відчуженню спірного майна, за адресою: м.Київ, вул.Василенко, 1-а, а саме в відношенні промислово-виробничого комплексу (3 поверх, загальна площа 14716,3 кв.м.) та станції замкнутої системи промислового водокористування будівля № 192.
В судовому засіданні 11.12.02. позивачем на підставі ст.41 Господарського процесуального Кодексу України було подане клопотання про призначення судової експертизи.
Позивач обґрунтовує своє подання метою об`єктивного вирішення спору і визначення дійсної ринкової вартості спільного майна, створеного за договором про сумісну діяльність № 06-00 від 24.07.00. та розміру часток сторін.
Також позивачем були запропоновані суду питання, які мають бути роз`ясненні судовим експертом, та зазначена компетентна організація - Київський науково-дослідний інститут судових експерти Міністерства юстиції України, як вища експертна установа.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.02. № 30/400 судом запропоновано відповідачу підготувати питання, які мають бути роз`ясненні судовим експертом, перелік компетентних організацій чи безпосередньо спеціалістів, які володіють необхідними для цього знаннями для призначення і проведення судової експертизи.
Відповідач з невідомих причин не запропонував га не надав суду коло питання, які він хотів би поставити перед експертом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.02. № 30/400 суд задовольнив клопотання позивача та призначив по даній справі судову будівельно-технічну експертизу у справі, поставивши на розгляд експерта відповідні питання, зазначені в ухвалі, в зв`язку з чим провадження у справі на підставі ст.79 Господарського процесуального Кодексу було зупинено до проведення експертизи та отримання висновку експерта.
Проведення будівельно-технічної експертизи було доручено компетентній організації, державній спеціалізованій установі Міністерства юстиції України - Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Київський науково-дослідний інститут судових експертиз доручив проведення експертизи завідуючій сектором лабораторії судових будівельно-технічних досліджень експерту Апанасенко Валентині Валеріївні, яка має вищу будівельно-технічну освіту, стаж роботи за фахом 5 років, кваліфікацію судового експерта з 1998 року за спеціальністю "Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів і конструкцій" та "Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд".
Про кримінальну відповідальність по ст.384 Кримінального Кодексу України за неправдий висновок експерта попередженою.
06.02.03. судовий експерт - Апанасенко В.В., звернулась до суду з заявою про забезпечення додатковими матеріалами, які необхідні для надання висновку судової будівельної експертизи.
10.02.03. Господарський суд міста Києва надіслав на адресу позивача лист, з вимогою надання судовому експерту додаткових документів, а також зобов`язано позивача забезпечити прибуття експерта, присутність сторін та забезпечення безперешкодного доступу до об`єкта дослідження - Промислово-виробничого корпусу та станції ЗСПВ, які розташовані за адресою: м.Київ, вул.Василенка, 1-а в м.Києві.
18.03.03. судовий експерт - Апанасенко В.В. звернувся повторно до суду з клопотанням вих.№ 427 від 11.03.03. про забезпечення додатковими матеріалами, необхідними для надання висновку судової будівельно-технічної експертизи.
19.03.03. Господарський суд надіслав на адресу позивача, відповідача та Військової прокуратури Київського регіону листа з вимогою забезпечення прибуття експерта, забезпечення присутності сторін та забезпечення безперешкодного доступу до об`єкта дослідження - промислово-виробничого корпусу та станції ЗСПВ, які розташовані по вул.Василенка, 1-а в м.Києві - 26.03.03. о 13 годині.
Після повернення до суду матеріалів справи №30/400 з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.03. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 24.06.03.
По причині неявки в судове засідання 26.06.03. представника Військової прокуратури Київського регіону розгляд справи було відкладено на 02.07.03.
В судовому засіданні 02.07.03. представник позивача підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі, а також надав письмові обґрунтування розподілу часток у спільному майні по договору № 06-00 від 24.07.00. та виділення в натурі.
Відповідач в судовому засіданні подав клопотання про залучення до розгляду справи в якості інших відповідачів Державне підприємство Міністерства Оборони України "Київський автомобільний ремонтний завод" та Київське квартирно-експлуатаційне управління.
Розглянувши мотиви клопотання та заслухавши пояснення представників сторін, суд відхилив клопотання відповідача, оскільки достатніх підстав для залучення ДП МО України "Київський автомобільний ремонтний завод" та Київського квартирно-експлуатаційного управління в якості інших відповідачів не має.
Крім того, відповідачем подане клопотання про виклик в судове засідання експерта для надання пояснень щодо проведеної експертизи.
Зазначене клопотання судом також відхилено, оскільки підстав для його участі в судовому засіданні не вбачається, оскільки відповідач не був позбавлений можливості поставити свої запитання перед експертом, бути присутнім при проведенні судової будівельно-технічної експертизи, або заявити йому до початку вирішення спору письмовий мотивований відвід.
Відповідач в відзиві на позовну заяву та в усних поясненнях проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що вони є безпідставними та суперечать чинному законодавству, оскільки відповідач не є стороною за договором про сумісну діяльність, а правонаступництво за договором діючим законодавством не передбачено, передання у спільну власність станції замкнутої системи промислового водопостачання договором не передбачено. Відповідно до Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Сил України" від 21.09.99. відчуження військового майна може здійснюватися тільки в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме Постановою Кабінету Міністрів України № 1919 від 29.12.00.
Також відповідач не погоджується з визначенням долі ТОВ "МК "ANTARES" та ДП МО "Київський автомобільний ремонтний завод" у реконструкцію спірних будівель, оскільки:
- при визначені внеску ТОВ "МК "ANTARES" експертом та позивачем беруться фактичні витрати позивача на реконструкцію спірних будівель, а при визначені внеску ДП МО "Київський автомобільний ремонтний завод" беруться не фактичні витрати, а їх ринкова вартість;
- відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.00. № 1919 при відчуженні військового майна, ціна реалізації повинна бути визначена експертним шляхом, але не нижче балансової вартості;
- при проведенні експертизи експертом не було використано жодного з первісних документів, які підтверджують фактичні затрати Міністерства оборони України та ДП МО "Київський автомобільний ремонтний завод", а саме акт державної приймальної комісії про прийняття закінчених будівництвом об`єктів в експлуатацію від 09.11.01., акт робочої комісії про прийняття закінчених будівництвом об`єктів в експлуатацію та інші, що тягне за собою недійсність даних викладених у висновку експерта;
- відповідно до п.п. 4.4 Договору зазначено, що після завершення будівельних робіт і прийняття Об`єкту в експлуатацію, Об`єкт є спільною власністю сторін, в якій частку кожної з сторони буде визначено відповідно зроблених внесків. Тобто частку кожної із сторін повинно бути визначено відповідно зроблених внесків на момент прийняття об`єкту до експлуатації.
- спірний об`єкт був прийнятий до експлуатації 07.11.01., тому при визначені частки кожної із сторін необхідно враховувати тільки ті витрати, які були понесені сторонами до моменту прийняття об`єкту до експлуатації, тобто до листопада 2001 року.
Також відповідач просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Представник Військової прокуратури Північного регіону України в усній формі проти позовних вимог заперечує, але письмових пояснень з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини не подав та не надіслав.
09.07.03. Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "ANTARES" через канцелярію Господарського суду міста Києва подане доповнення до позовної заяви вих.№ 365 від 07.11.03.
В зазначеному доповненні позивач просить:
1) визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Міжнародна компанія "ANTARES" право власності на частину промислово-виробничого корпусу та станції замкнутої системи промислового водокористування (ЗСПВ) по вул.Василенка, 1-А в м.Києві, пропорційно його внеску за договором про сумісну діяльність № 06-00 від 24.07.00., визначивши частки сторін у вищезазначеному спільному майні в наступних розмірах:
- частка ТОВ "Міжнародна компанія "ANTARES" у розмірі 6359252 грн. 74 коп., що складає 72,15%;
- частка Міністерства оборони України Головне квартирно-експлуатаційне управління в розмірі 2587423 грн. 26 коп., що складає 27,85%;
2) зобов`язати Міністерство оборони України Головне квартирно-експлуатаційне управління за участю ТОВ "Міжнародна компанія "ANTARES" та органів технічної інвентаризації виділити в натурі частку позивачу у вищеназваному спільному майні.
3) судові витрати покласти на відповідача.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
27 липня 2002 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Міжнародні компанія "ANTARES" та Державним підприємством Міністерства оборони України "Київський автомобільний ремонтний завод" був укладений договір № 06-00 про сумісну діяльність (надалі Договір).
Предметом Договору є діяльність сторін по реконструкції промислового корпусу, прилеглої території, ремонту частини адміністративно-побутового корпусу за адресою: м.Київ, вул.Василенка, 1, та виробництво титану і його сплавів, інших металів, кремнію та їх похідних (п.1.1 Договору).
Відповідно до умов Договору, а саме п.4.1, п.4.2 внеском Державного підприємства Міністерства Оборони України "Київський автомобільний ремонтний завод" є недобудований промисловий корпус загальною площею 9446,1 кв.м., недобудований корпус ЗСПВ загальною площею 1851,7 кв.м., та інше майно, перераховане в Додатках №№ 1,2,3,4 до Договору.
Відповідно до п.4.3 Договору, внеском Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "ANTARES" у сумісну діяльність є витрати, пов`язані з проведенням проектних, будівельних та інших супроводжувальних робіт по Об`єкту, оснащення необхідним обладнанням і устаткуванням, оборотними коштами для ведення поточної діяльності, в тому числі, для оплати праці працівників, закупку сировини і матеріалів та інші витрати.
Після завершення будівельних робіт і прийняття об`єкту в експлуатацію, Об`єкт є спільною власністю сторін, в якій частку кожної сторони буде визначено відповідно зроблених внесків (п.4.4 Договору).
Отже, після здійснення кожним учасником договору своїх внесків (визначення часток, долей), остаточною метою сторони передбачили виробництво титану і його сплавів, інших металів, кремнію і їх похідних.
З матеріалів справи вбачається наступне:
а) Державне підприємство Міністерство Оборони України "Київський автомобільний ремонтний завод", в якості внеску у спільну діяльність, передало тільки незавершений будівництвом Об`єкт, а інших доказів про внесення будь-яких інших внесків, грошових коштів, робіт, послуг не надано.
б) ТОВ Міжнародна компанія "ANTARES" за власні кошти протягом 2000-2001 р.р. добудувало Об`єкт, виконало будівельні роботи на суму 5799852 грн. 36 коп., закупило та змонтувало передбачене проектом реконструкції і функціонально пов`язане з Об`єктом технологічне обладнання вартістю 13000000 грн., а також і тепер продовжує нести виробничі витрати, які передбачені умовами Договору, що також і не оспорюється відповідачем.
Крім того, Державне підприємство Міністерства Оборони України "Київський автомобільний ремонтний завод", для підтвердження реальної ринкової вартості свого внеску провів експертну оцінку Об`єкту в спеціалізованій організації - ТОВ "Енергоконсалтинг".
Відповідно до висновку експерта, вартість Об`єкта експертної оцінки - незакінченого будівництва (головного виробничого корпусу і приміщення ЗСПВ) по вул.Василенко, 1 в м.Києві станом на 01.10.00. складала 2492010 грн., і була прийнята другою стороною договору.
Згідно наказу Міністра оборони України від 08.07.01. № 247 "Про перерозподіл частини основних фондів державного підприємства Міністерства оборони України" Об`єкт було передано на баланс відповідача.
04.09.01. відповідач надіслав на адресу позивача лист № 144/3/14/954, в якому зазначив, що ГоловКЕУ Міністерства Оборони України виступає правонаступником договору № 06-00 від 24.07.00. про сумісну діяльність.
Зі змісту даного листа вбачається, що відповідач визнав факт виконання позивачем значного обсягу робіт по реконструкції та зазначив, що ГоловКЕУ МО України виступає правонаступником договору № 06-00 від 24.07.00. про сумісну діяльність з позивачем.
Зміст вказаних листів кореспондується з вимогами чинного законодавства, оскільки заміна юридичної особи за рішенням розпорядника державним майном, тобто Міністра оборони України до складу якого входять як і завод, так і ГоловКЕУ не змінює умов договору про сумісну діяльність.
При цьому суд зазначає, що припинення зобов`язань за договором (угодою), в даному випадку за договором про сумісну діяльність, можливо лише у випадках, визначених у главі 19 Цивільного Кодексу УРСР.
Крім того, посилання відповідача на те, що відповідно до Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Сил України" від 21.09.99. відчуження військового майна може здійснюватися тільки в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.00. № 1919, не приймається судом до уваги, оскільки не існує самого факту відчуження.
Слід зазначити, що оцінка договору про сумісну діяльність № 06-00 від 27.07.03. на відповідність вимогам чинного законодавства надавалася при розгляді справи № 30/582 (рішення від 24.01.03. №30/582).
Відповідно до ст.35' Господарського процесуального Кодексу України факти, встановлені, рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Слід зазначити, що після укладення договору про сумісну діяльність і виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "ANTARES" взятих на себе зобов`язань, 09.11.01., Об`єкт було введено в експлуатацію під назвою "Промислово-виробничий корпус та станція ЗСПВ" за новою адресою: м.Київ, вул.Василенка, 1-А, що підтверджується Актом робочої комісії про приймання закінчених будівництвом об`єктів в експлуатацію від 19.10.01., та Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів (оригінали зазначених документів надавалися суду для огляду).
Стаття 432 Цивільного Кодексу УРСР передбачає, що внески здійснені позивачем та відповідачем на виконання умов Договору набувають статусу не спільної сумісної власності, а спільної їх власності з визначенням часток (долі).
За наслідками проведеної судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що нинішня вартість робіт, виконаних позивачем в рамках договору про сумісну діяльність № 06-00 від 24.07.00. складає 6112069 грн., а імовірна ринкова вартість спільного майна сторін - Промислово-виробничого корпусу та станції замкнутої системи промислового водокористування (ЗСПВ) по вул.Василенка, 1-А в м.Києві (надалі Об`єкт) складає 8946676 грн.
Слід зазначити, що відповідно експертного висновку від 10.10.00. зробленого ДП МОУ "Київький автомобільний ремонтний завод" вартість Об`єкта складала 2492010 грн. і була прийнята другою стороною договору.
Відповідно до статті 115 Цивільного Кодексу УРСР кожний з учасників спільної часткової власності має право вимагати виділу своєї частки з спільного майна.
Виконавши повністю свої зобов`язання за договором про сумісну діяльність позивач правомірно ставить питання про визнання права власності на частину промислового-виробничого корпусу та станції замкнутої системи промислового водокористування (ЗСПВ) по вул.Василенка, 1-А в м.Києві, пропорційно його внеску за договором про сумісну діяльність № 06-00 від 24.07.00.
Таким чином, виходячи з експертного висновку, частка відповідача складає 2587423 грн. 26 коп. (27,95%), частка позивача 6359252 грн. 74 коп. (72,15%), а сума цих часток визначає долю у спільному майні і складає загальну ринкову вартість Об`єкту - 8946676 грн. (обґрунтований розрахунок розподілу часток знаходиться в матеріалах справи).
Виходячи з зазначеного, та враховуючи висновок судової будівельно-технічної експертизи від 07.05.03. №427, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того на відповідача, відповідно до ст.49 Господарського процесуального Кодексу України покладаються судові витрати, а також витрати на проведення, судової експертизи.
Керуючись ст.ст.112-115, 430-432 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 33, 43, 44,49, 77, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України,-
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "ANTARES" (фактична адреса: 03113, м.Київ, вул.Василенка, 1; юридична адреса: 01024, м.Київ, вул.Круглоуніверситетська, 18/2, кв.1; банківські реквізити: р/рахунок № НОМЕР_1 в АППБ "Аваль" м.Києва, МФО 300335, код ЄДРПОУ 20056770) право власності на частину промислово-виробничого корпусу та станції замкнутої системи промислового водокористування (ЗСПВ) по вул.Василенко, 1-А в м.Києві, пропорційно здійсненого ним внеску за договором про сумісну діяльність № 06-00 від 24.07.00. у розмірі - 6359252 грн. 74 коп., що складає 72,15%.
3. Зобов`язати Міністерство оборони України (Головне квартирно-експлуатаційне управління) (03048, м.Київ, ул.Курська, 13; банківські реквізити: рахунок ГоловДержказначейства № 39213260000103 в ОПЕРУ НБУ м.Києва, МФО 820172, ЕДРПОУ 20055032, реєстраційний рахунок Міністерства оборони України в Держказначействі № 5030221050001/6) за участю Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "ANTARES" та органів технічної інвентаризації на протязі десятиденного терміну з моменту вступу рішення в законну силу виділити Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "ANTARES" (фактична адреса: 03113, м.Київ, вул.Василенка, 1; юридична адреса: 01024, м.Київ, вул.Круглоуніверситетська, 18/2, кв.1; банківські реквізити: р/рахунок № НОМЕР_1 в АППБ "Аваль" м.Києва, МФО 300335, код ЄДРПОУ 20056770) частку у спільному майні.
4. Стягнути з Міністерства оборони України (Головне квартирно-експлуатаційне управління) (03048, м.Київ вул.Курська, 13; банківські реквізити: рахунок ГоловДержказначейства № 39213260000103 в ОПЕРУ НБУ м.Києва, МФО 820172, код ЄДРПОУ 20055032, реєстраційний рахунок Міністерства оборони України в Держказначействі № 5030221050001/6) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія "ANTARES" (фактична адреса: 03113, м.Київ, вул.Василенка, 1; юридична адреса: 01024, м.Київ, вул.Круглоуніверситетська, 18/2, кв.1; банківські реквізити: р/рахунок № НОМЕР_1 в АППБ "Аваль" м.Києва, МФО 300335, код ЄДРПОУ 20056770) 1700 грн. - державне мито, 118 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 493 гр. 80 коп. - витрати на проведення судової експертизи.
5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.
6. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття.
Судді Т.М.Ващенко (головуюча)
М.Г.Хоменко
О.А.Кролевець
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.07.2003 |
Оприлюднено | 24.09.2021 |
Номер документу | 99817443 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ващенко Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні