Рішення

від 26.02.2009 по справі 13/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.09                                                                                 Справа № 13/21

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ананта»,              м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар-Луганськ»,               м. Луганськ

про стягнення 16316 грн. 83 коп.

                                          Суддя Яресько Б.В.

Представники:

Від позивачаАдвокат Гоков А.В. дов. № 39 від 25.02.09 р.

Від відповідача

Не прибув

У засіданні брали участь:

Секретар судового засідання Савенко В.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся з позовом про стягнення боргу  14 469 грн. 49 коп. та пені 1847 грн. 34 коп. за договором № 6 від 11 березня 2008 р.

У судовому засіданні 26.02.2009 р. позивач зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу на 100 грн., та просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 14369 грн. 49 коп., та пеню 1847 грн. 34 коп.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського  процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.  

Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ, що 11 березня 2008 р. сторонами по справі був укладений договір поставки № 6 за яким позивач зобов'язався поставити відповідачу товар, а останній прийняти його та розрахуватися в термін 30 днів з моменту отримання товару.

В п. 7.1 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати товару відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до умов договору позивач передав відповідачу нержавіючі леза та станкі для гоління за накладними:

№ Н-РНк-002144 від 11.03.2008 р. на суму 15398 грн. 55 коп.

№ Н-РНк-002375 від 14.04.2008 р. на суму 2979 грн. 48 коп.

Всього відповідач одержав товару на суму 18378 грн. 03 коп.

Одержаний товар відповідач оплатив частково, та з простроченням платежу, борг становить 14369 грн. 49 коп.

Позивач звернувся з позовом в якому просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 14369 грн. 49 коп., та нараховану за період з 13 червня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. пеню в сумі 1847 грн. 34 коп.

Відповідач заперечень проти позову, або доказів оплати боргу суду не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором поставки № 6 від 11 березня 2008 р. в сумі 14369 грн. 49 коп.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу -  14369 грн. 49 коп. є обґрунтованими, та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога щодо стягнення пені за період з 13 червня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. в сумі 1847 грн. 34 коп.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано. Заявлена позивачем пеня за період, що перевищує 6 місяців з моменту виникнення зобов'язання нарахована безпідставно, та не підлягає задоволенню.

За таких обставин вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1302 грн. 26 коп., в решті вимог щодо стягнення пені слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –156 грн. 72 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 113 грн. 33 коп., в решті на позивача.

Керуючись ст. 44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Оскар-Луганськ»м. Луганськ, вул. Дніпровська 53А ідентифікаційний код 35025044 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ананта»м. Харків вул.. Фурманова 3 ідентифікаційний код 31152527 борг в сумі  14369 грн. 49 коп., пеню 1302 грн. 26 коп., державне мито у сумі –156 грн. 72 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 113 грн. 33 коп., наказ видати.

3. В решті вимог відмовити.

За згодою сторін у судовому засіданні була проголошена лише вступна та резолютивна частина рішення

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

Дата підписання повного тексту рішення

02.03.2009 р.