6/50
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
10.03.09 р. Справа № 6/50
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.
При секретарі Шабановій Н.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства „Електротранс” м.Дніпропетросьськ
до відповідача: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” м.Донецьк
третьої особи
про стягнення 119 251грн. 74коп.
за участю
прокурора
представників сторін:
від позивача – Мамонов Є.М. – представник по довіреності від 02.03.2009р.
Кондрашов С.В. – представник по довіреності від 02.03.2009р.
від відповідача – Кононенко Я.О. – представник по довіреності №04/04 від 13.01.2009р.
від третьої особи -
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства „Електротранс” м.Дніпропетросьськ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” м.Донецьк основного боргу за поставлений товар у сумі 114 801грн. 96коп., 3% річних у сумі 4 449грн. 78коп. відповідно договору поставки №7 від 06.07.2007р. (Усього 119 251грн. 74коп.)
У процесі слухання справи позивач звернувся до суду з клопотанням в порядку ст.ст.66, 67 ГПК України, в якому просив вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках відповідача та заборонити використовувати їх. Суд відхилив клопотання позивача, оскільки не було підстав для задоволення даного клопотання. Крім того, позивачем не представлені суду докази того, що відповідач навмисно приховує кошти або навмисно зменшує власні активи, а також докази того, що кредиторська заборгованість відповідача перед іншими кредиторами складає більш ніж декілька мільйонів гривен.
Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№04/695 від 04.03.2009р. основний борг за поставлений товар у сумі 114 801грн. 96коп. визнав у повному обсязі, але заперечив проти 3% річних у сумі 4 449грн. 78коп. та проти задоволення клопотання позивача про забезпечення позову в порядку ст.66,67 ГПК України, оскільки позивачем не представлені докази того, що відповідач навмисно приховує грошові кошти, а також відсутні докази того, що кредиторська заборгованість відповідача перед іншими кредиторами складає більше кількох мільйонів гривен.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд –
в с т а н о в и в :
6 липня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничим підприємством „Електротранс” м.Дніпропетросьськ та Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” м.Донецьк був укладений договір поставки №7, згідно умов якого позивач (далі по тексту-постачальник) взяв на себе зобов”язання поставити і передати у власність відповідача товар (запасні частини для ремонту тролейбусів), а відповідач (далі по тексту-замовник) зобов”язався сплатити за товар в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації, що додається до договору поставки і є його невід'ємною частиною.
Специфікацією (додаток №1) до договору поставки №7 від 06.07.2007р. сторони визначили номер креслення, найменування товару, кількість, ціну, загальну суму.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 18.07.2007р. по 06.11.2007р. включно по накладним №61 від 18.07.2007р., №79 від 11.09.2007р., №80 від 11.09.2007р., №81 від 11.09.2007р., №82 від 11.09.2007р., №83 від 11.09.2007р., №84 від 11.09.2007р., №85 від 11.09.2007р., №85/1 від 11.09.2007р., №86 від 11.09.2007р., №90 від 11.09.2007р., №116 від 16.10.2007р., №122 від 06.11.2007р. за довіреностями серії ЯНР№110692 від 18.07.2007р., серії ЯНР№110947 від 11.09.2007р., серії ЯНР№111108 від 16.10.2007р., серії ЯНР№111284 від 06.11.2007р. здійснив поставку запасних частин для ремонту тролейбусів у адресу відповідача на суму 114 801грн. 96коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: накладні, довіреності по яким відповідач одержав товар, і переконав суд у факті поставки запасних частин для ремонту тролейбусів у адресу Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” м.Донецьк.
Пунктом 3.4 договору поставки №7 від 06.07.2007р. сторони встановили, що розрахунок за поставлений товар здійснюється замовником на умовах кожної фактично поставленої партії товару на підставі рахунків постачальника шляхом перерахування на поточний рахунок позивача 100% вартості кожної фактично поставленої партії товару протягом 45 календарних днів з дати поставки кожної партії товару.
Як пояснив позивач у судовому засіданні рахунки були надані відповідачу відповідно п.п.2.5, 3.4 укладеного договору. Як вбачається з банківських виписок Відкритого акціонерного товариства Всеукраїнського Акціонерного банку Дніпропетровської філії відповідач здійснював часткову оплату боргу за отриманий по договору поставки товар згідно рахунків, про що свідчить посилання відповідача у призначенні платежу. Тому, суд вважає, що здійснення оплати товару відповідачем на підставі рахунків є доказом того факту, що він їх отримував від позивача.
Відповідач у листі вих.№04/2681 від 21.08.2008р. визнав суму боргу у розмірі 197 704грн. 56коп. згідно договорів №7 від 06.07.2007р., №10 від 12.07.2007р. у повному обсязі та запропонував позивачу підписати графік погашення заборгованості у відповідності до якого відповідач повинен був погасити суму боргу наступним чином:
- у вересні 2008р. – 49 426грн. 14коп.;
- у жовтні 2008р. – 49 426грн. 14коп.;
- у листопаді 2008р. - 49 426грн. 14коп.;
- у грудні 2008р. - 49 426грн. 14коп.
Але відповідач свої зобов”язання за договором згідно з графіком погашення заборгованості виконав частково, в результаті чого у Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” м.Донецьк перед позивачем виник борг у сумі 114 801грн. 96коп., який до теперішнього часу ним не погашений.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. (ст.525 ЦК України).
Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов'язання по оплаті запасних частин для ремонту тролейбусів не виконав.
Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних у сумі 4 449грн. 78коп., які також підлягають стягненню у повному обсязі.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар у сумі 114 801грн. не оплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.
При поданні позову до суду позивачем сплачено державне мито у розмірі 1 629грн. 48коп., що суперечить вимогам пункту А частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, згідно якого з позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, справляється державне мито у розмірі 1% від ціни позову, а з вимог немайнового характеру –5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто позивачем внесено державного мита на 436грн. 96коп. більше, ніж передбачено законодавством, що тягне за собою часткове повернення сплаченої суми.
Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства „Електротранс” м.Дніпропетросьськ до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” м.Донецьк про стягнення 119 251грн. 74коп. задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради „Донелектроавтотранс” (83086 м.Донецьк, вул.Донецька,39, п/р260059801192 в ДОД АКБ „Укрсоцбанк” МФО 334011, ЄДРПОУ 03328250, св-во.№40378777, ІПН 033282505099) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства „Електротранс” (49000 м.Дніпропетросьськ, вул.Ліверна,9, п/р260013001238 в ДФ АКБ „ВіЄйБіБанк” МФО 305868, ЄДРПОУ 24233528, св-во.№04182345, ІПН 242335204633) основний борг за поставлений товар у сумі 114 801грн. 96коп., 3% річних у сумі 4 449грн. 78коп., витрати по сплаті держмита у сумі 1 192грн. 52коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.
Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство „Електротранс” м.Дніпропетросьськ видати довідку про повернення зайво сплаченого держмита у сумі 436грн. 96коп.
Рішення було оголошено у судовому засіданні 10.03.2009р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Суддя Подколзіна Л.Д.
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 10.03.2009 |
Оприлюднено | 20.03.2009 |
Номер документу | 3162912 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні