Постанова

від 03.06.2013 по справі 24/289

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року Справа № 24/289 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. (доповідач у справі) Саранюка В.І. розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" на рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 р. у справі № 24/289 господарського суду міста Києва за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" до 1. Комунального підприємства "Введенське" Подільської районної у місті Києві ради, 2. Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСІМФАРМ" простягнення 351 560,50 грн. за участю представників:

позивача: Галюк Ю.Г.

відповідача-1: Бородай Г.Д.

відповідача-2: Савка В.В.

третьої особи: не з'явився

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" (надалі - ПрАТ "СК "ПРОВІДНА") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Введенське" Подільської районної у місті Києві ради (надалі - КП "Введенське") про стягнення 351 560,50 грн. компенсації здійснених страхових виплат з урахуванням норм ст.ст. 993, 1166 ЦК України, ст. ст. 224, 228 ГК України, ст. 27 Закону України "Про страхування".

Позивачем подано заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просив суд стягнути солідарно з КП "Введенське" та з Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району" (надалі - КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району") 351 560,50 грн. компенсації здійснених страхових виплат. У зв'язку з викладеним, ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2012 р., на підставі ст. 24 ГПК України, до участі у справі в якості відповідача залучено КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району".

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.04.2012 р. (суддя Гавриловська І.О.) у позові відмовлено повністю. Позиція суду першої інстанції мотивована недоведеністю в порядку ст. 34 ГПК України складу цивільного правопорушення, зокрема протиправності дій відповідачів, їх вини у прориві труби центрального опалення, а також розміру заподіяних збитків, що унеможливлює стягнення збитків з відповідачів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 р. (судді Мартюк А.І., Зубець Л.П., Іоннікова І.А.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же мотивів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПрАТ "СК "ПРОВІДНА" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 р. як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак третя особа не скористалась передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111 7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що між Закритим акціонерним товариством "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ексімфарм" (надалі - ТОВ "Ексімфарм") (страхувальник) 08.05.2008 р. було укладено договір добровільного страхування майна (поліс) № 11/0017298/1006/08 (надалі - Договір страхування), за умовами якого страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, розпорядженням, користуванням застрахованим майном за місцем його знаходження на момент страхування, а саме: нежитлові приміщення з № 1 по № 6 (групи приміщень № 1б), з № 1 по № 18 (групи приміщень № 2а) (в літері А), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Юрківська, 34А. Розмір безумовної франшизи складає 46 106,50 грн.

Судами встановлено, що 30.04.2009 р. в м. Києві по вул. Юрківська, 34А сталося залиття нежитлового приміщення. Про дане комісією у складі головного інженера ОСОБА_7, майстера тех/д № 4 ОСОБА_8, майстера тех/д ОСОБА_9 складено акт від 08.05.2009 р., затверджений директором КП "Введенське" Тимощенко О.В. Комісією було встановлено, що залиття відбулося внаслідок прориву труб центрального опалення.

Відповідно до Звіту № 1381/05/09 від 29.05.2009 р. про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Юрківська, 34А, вартість матеріального збитку, завданого власнику застрахованого майна, на дату оцінки становить 397 667,00 грн. Звіт складено ПП "Національний Центр Незалежних Експертиз".

На підставі Договору страхування, звіту, акту виконаних робіт ПрАТ "СК "ПРОВІДНА" були складені страхові акти № 1001/11/10080/19648 від 23.06.2009 р. та № 1001/11/10080/23491 від 13.08.2009 р., відповідно до яких визначено суму страхового відшкодування в сумі 351 560,50 грн.

Позивач згідно з платіжними дорученнями № 0027773 від 01.07.2009 р., № 0027774 від 01.07.2009 р., № 0037205 від 26.08.2009 р. та № 0027775 від 01.07.2009 р., здійснив виплату страхового відшкодування страхувальнику в розмірі 351 560,50 грн.

Статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Аналогічне положення містить ст. 27 Закону України "Про страхування".

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Наведене стало підставою для звернення позивача з позовом про солідарне стягнення з КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району", яке є балансоутримувачем будинку за адресою: м. Київ, вул. Юрківська, 34А, та з КП "Введенське", яке є виконавцем за договором про надання функцій з утримання житлових будинків та прибудинкових територій, завданих позивачу збитків.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди втілено у статті 1166 ЦК України, у відповідності до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, з огляду на положення статей 22, 1166 ЦК України, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність збитків доводиться особою, яка заявляє вимогу про їх відшкодування. При цьому, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Тобто, слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Так, при розгляді справи судами встановлено, що балансоутримувачем будинку за адресою: м. Київ, вул. Юрківська, 34А, є КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району".

Згідно з ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" і Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 р., балансоутримувачем будинку є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Отже, балансоутримувач будинку здійснює господарську діяльність, спрямовану на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Статтею 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що балансоутримувач зобов'язаний, зокрема, забезпечувати управління майном власними силами або шляхом укладання договору з юридичною особою на управління майном; забезпечувати умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечувати належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Відповідно до пункту 41 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 р. № 1198, балансоутримувач несе відповідальність за технічний стан, обслуговування та експлуатацію системи теплоспоживання, що перебуває у межах його балансової належності (експлуатаційної відповідальності).

В ході розгляду справи судами встановлено відсутність в матеріалах справи доказів того, що ділянка у місці прориву труби перебуває на балансі у КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району".

Крім того, з висновку комплексної судової інженерно-технічної експертизи, проведеної у справі, вбачається, що визначити місце розташування ділянки мережі труб, де стався прорив, що призвів до залиття нежилого приміщення у буд. літ. "А" по вул. Юрківській, 34А в м. Києві, причину залиття, наявність причинно-наслідкового зв'язку між подією, що мала місце 30.04.2009 р., та діями (бездіяльністю) відповідальних осіб КП "Введенське" як виконавця за договором від 01.03.2008 р. про надання функцій з утримання житлових будинків і прибудинкових територій та КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Подільського району" експертним шляхом не вбачається можливим.

З огляду на зазначене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що позивачем не надано належних доказів того, що залиття сталося через неналежне виконання відповідачами їх обов'язків як балансоутримувача та виконавця послуг з утримання житлових будинків і прибудинкової території. Відтак, наявність вини відповідачів у прориві труби центрального опалення є недоведеною.

У відповідності до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів оцінює як правомірний висновок судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків у зв'язку з недоведенням позивачем складу цивільного правопорушення як необхідної підстави для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків.

Твердження, викладені в касаційній скарзі, даного висновку судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 25.04.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 р. у справі № 24/289 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець В. Саранюк