Постанова

від 05.06.2013 по справі 16/299-5011-23/11152-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року Справа № 16/299-5011-23/11152-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І. суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач) з участю представників: позивача: відповідача: Солдаткін О.С. не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал" на рішення та постановугосподарського суду міста Києва від 09 жовтня 2012 року Київського апеляційного господарського суду від 09 квітня 2013 року у справі№ 16/299-5011-23/11152-2012 за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" дотовариства з обмеженою відповідальністю "Поліал" про розірвання договору та стягнення 662 750,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 р. позивач звернувся в суд з позовом про розірвання укладеного з відповідачем договору підряду від 20.06.2010 р. № 52 та стягнення 662 750, 63 грн. збитків.

В подальшому зменшив позовні вимоги в частині стягнення збитків до 166 869,55 грн., які складаються з 62 593,55 грн. витрат на придбання товару, вказаного в акті приймання - передачі матеріальних цінностей від 05.11.2010 р. та 104 276 грн. витрат на ремонтні роботи по демонтажу неналежно укладеної відповідачем керамічної плитки (а.с.180-184, т.1).

Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

Останнім рішенням господарського суду м. Києва від 09.10.2012 р. (суддя - Кирилюк Т.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2013 р. (головуючий - Калатай Н.Ф., судді - Баранець О.М., Пашкіна С.А.), позов задоволено.

Розірвано, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Арсенал-Центр" та товариством з обмеженою відповідальністю "Поліал" договір № 52 від 20.06.2010 р.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 166 869,55 грн. збитків та судові витрати.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 20.06.2010 р. між ТОВ "Арсенал-Центр" (замовник) та ТОВ "Поліал" (виконавець) укладено договір № 52 на виконання робіт, згідно якого замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання виконати роботи відповідно до умов цього договору та згідно з протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору, а замовник в свою чергу взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити такі роботи.

За умовами п. 2.1 договору роботою визнається влаштування армованої бетонної стяжки, армованої бетонної стяжки з топінгом і укладка керамічної плитки (із матеріалів замовника) та інших робіт, визначених додатками до договору, в будівлях, що розташовані за адресою: Донецька область, селище Грабарі, провулок Веселий, 56. Фактичний обсяг робіт зазначається у відповідних актах виконаних робіт (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору виконавець зобов'язується виконати роботи згідно з п. 2 договору вчасно та якісно, відповідно до діючих будівельних норм та правил.

Згідно з п. 7.1. договору загальна сума договору складає 289 153, 80 грн. Оплата виконаних виконавцем робіт здійснюється за фактично виконані обсяги робіт по цінах, визначених протоколом узгодженої договірної ціни (додаток № 1).

Відповідно до п. п. 8.1., 8.2. договору виконавець гарантує, що виконані ним роботи на момент прийняття їх замовником відповідають визнаним технічним вимогам і не мають дефектів, які б зменшували або повністю виключали придатність або якість результату робіт. Протягом 12 місяців з моменту підписання акту здачі-приймання виконаних робіт у випадку виявлення дефектів, пов'язаних з порушенням виконавцем технології (п. 2.2 договору), і при дотриманні замовником правил експлуатації покриття та за умови відсутності механічних та хімічних ушкоджень з вини замовника або третіх осіб і з урахуванням п. 8.5 договору, виконавець усуває ці дефекти за свій рахунок в згоджений замовником термін.

Господарські суди прийшли до правильного висновку, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду (виконання робіт), згідно якого, в силу ст. 837 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов договору, відповідач виконав та передав, а позивач прийняв роботи на загальну суму 161 046,84 грн., що підтверджується копіями актів приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2010 року № 1 та № 2 та довідкою про вартість виконаних робіт за серпень 2010 року (а. с. 35-38, 42-45, т.1).

15.02.2011 р. комісією у складі представників ТОВ "Арсенал-Центр" складено акт про те, що при перевірці робіт на об'єкті АБК ТОВ "Арсенал-Центр" в м. Донецьку по пров. Веселий, 56 в осях 7-12 на 2-ому та 3-ому поверхах при виконанні опоряджувальних робіт (улаштування стяжки - 3 679,3 м2 та плитки - 2 595,6 м2) підрядною організацією ТОВ "Поліал" згідно договору № 52 від 20.06.2010 р. були виявлені відхилення від допусків згідно БНіП 3.04.01-87 та зазначені дефекти в роботі. В акті зазначено, що даний об'єм виконаних робіт являється браком, який неможливо прийняти відповідно до діючих стандартів та необхідно переробити за рахунок підрядної організації.

14.03.2011 р. листом за вих. № 245 позивач повідомив відповідача, що під час перевірки опоряджувальних робіт, виконаних підрядною організацією згідно договору № 52 ТОВ "Поліал" на об'єкті АБК м. Донецьк, пров. Веселий, 57 були виявлені значні відхилення від допусків згідно БНіП 3.04.01-87, а саме: відхилення швів від горизонталі на 1 м. більше 1,5 мм., відхилення швів від горизонталі на всю довжину ряда більше 3 мм., неспівпадання профілю на стиках архітектурних деталей більше 0,5 мм., нерівності поверхні при перевірці 2-х метрової рейки більше 1 мм., товщина швів більше 2,5 мм., а також наполягав провести демонтаж керамічної плитки та укласти плитку згідно допусків БНіП 3.04.01-87 та з оформленням відповідної виконавчої документації, або компенсувати вартість вказаних робіт.

Однак, відповідач демонтаж керамічної плитки та її укладення не здійснив і не компенсував вартість робіт.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи № 4765/23 від 26.12.2011 р. встановлено, що виконані роботи по укладці керамічної плитки на 2-му та 3-му поверхах будівлі не повністю відповідають вимогам, встановленим для таких робіт БНіП 3.04.01-87 "Ізоляційні та обробні покриття", а саме п. 3 таблиці 22, п.п. 1, 2, 6, 8, 9 таблиці 25.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач роботи за договором виконав з істотними недоліками, а відтак просив розірвати договір та стягнути з відповідача збитки в сумі 166 869,55 грн.

Відповідно до ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Приписами ст. 224 ГК України та ст. 22 ЦК України установлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Таким чином, господарські суди прийшли до правильного висновку про наявність у діях відповідача складу правопорушення, наслідком якого стало завдання позивачу збитків у сумі 166 869,55 грн. (62 593,55 грн. - вартість керамічної плитки та переданих матеріалів + 104 276,00 грн. - вартість робіт з демонтажу плитки), а тому суди правомірно задовольнили позовні вимоги у цій частині.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи викладене, рішення господарських судів про наявність підстав для розірвання договору є законними та обґрунтованими.

Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

Відтак, підстав для скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Поліал" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 09 жовтня 2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 квітня 2013 року у справі за № 16/299-5011-23/11152-2012 - без змін.

Головуючий, суддя М. Остапенко Суддя П. Гончарук Суддя Л. Стратієнко