Ухвала

від 06.06.2013 по справі 5020-6/074

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 червня 2013 року Справа № 5020-6/074

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого, Коваленко С.С., Шевчук С.Р.,

розглянувши касаційну скаргу Державної виконавчої служби України на ухвалу та постановугосподарського суду міста Севастополя від 14.03.2013 р. Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 р. у справі№ 5020-6/074 господарського суду міста Севастополя за позовомПублічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-НВ"; 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4; 3. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 простягнення заборгованості у розмірі 30 395 646,49 грн. та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Омега-НВ" доПублічного акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний банк" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_4; 2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 пророзірвання кредитного договору, припинення договорів поруки та договору іпотеки, за скаргами 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-НВ" надії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Вовченка Олександра Васильовича та скаргами 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега-НВ" надїї начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Калевича Валерія Анатолійовича

в с т а н о в и в:

Подана Державною виконавчою службою України касаційна скарга № 11-13/1096 від 30.04.2013 р. на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 14.03.2013 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 р. у справі № 5020-6/074 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, адресою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 є: АДРЕСА_1 .

У касаційній скарзі Державної виконавчої служби України зазначена наступна адреса Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4: АДРЕСА_1, без зазначення номера квартири.

З огляду на викладене та за відсутності опису вкладення (реєстру) з повною адресою одержувача поштового відправлення неможливо дійти висновку про належне виконання скаржником вимог ч. 4 ст. 111, ст. 111 1 ГПК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Однак, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.

Водночас, скаржник у касаційній скарзі просить суд відстрочити сплату судового збору, обґрунтовуючи клопотання тим, що Державна виконавча служба України є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України та лише в межах відкритих асигнувань, а відсутність кошторису на утримання органів державної виконавчої служби на 2013 рік унеможливлює сплату ним судового збору на момент подання касаційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

У силу положень ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. При цьому, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не обґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами, у тому числі, враховуючи розмір судового збору, що повинен бути сплачений скаржником у даному випадку, у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для відстрочення сплати судового збору, а тому зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Зважаючи на викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 111 3 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно, враховуючи вимоги статей 53, 110 вказаного Кодексу.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Відмовити Державній виконавчій службі України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу касаційної скарги на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 14.03.2013 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 р. у справі № 5020-6/074.

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби України на ухвалу господарського суду міста Севастополя від 14.03.2013 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.04.2013 р. у справі № 5020-6/074 повернути скаржнику.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді С.С. Коваленко

С.Р. Шевчук