Ухвала

від 20.09.2013 по справі 5020-6/074

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

20 вересня 2013 року справа № 5020-6/074 Суддя господарського суду міста Севастополя Щербаков С.О., розглянувши матеріали скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність Державної виконавчої служби України (вул. Артема, 73, м. Київ, 04053) у справі №5020-6/074

за позовом публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк"

(вул. Університетська, 2А, м. Донецьк, 83001)

до товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА-НВ"

(просп. Острякова,158А, м. Севастополь, 99055)

фізичної особи підприємця ОСОБА_2

(АДРЕСА_1)

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_2)

про стягнення заборгованості в розмірі 30395 646, 49 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА-НВ"

(99055, м. Севастополь, пр-кт Генерала Острякова, 158А)

до публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк"

(83001, м. Донецьк, вул. Університетська, 2А),

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_2

(АДРЕСА_1),

фізична особа-підприємець ОСОБА_1

(АДРЕСА_2)

про розірвання кредитного договору, припинення договорів поруки та договору іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк" звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА-НВ", Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 30395646,49 грн.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25.01.2011 первісний позов задоволено повністю, стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА-НВ", ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" заборгованості у розмірі 30395 646,49 грн., з яких: 22764521,21 грн. - сума основного боргу, 6191949,77 грн. - сума відсотків за користування кредитом та 1439175,51 грн. -пеня, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн. У задоволені зустрічного позову було відмовлено повністю (суддя Лазарев І.В.).

На виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 25.01.2011 був виданий наказ.

02.07.2013 на адресу господарського суду міста Севастополя надійшла скарга фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність Державної виконавчої служби України, в якій скаржник просить суд визнати протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України щодо закриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду міста Севастополя по справі №5020-6/074 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та закрити вищезгадане виконавче провадження, з поверненням виконавчого документу стягувачу.

За результатами розподілу автоматизованою системою документообігу суду від 02.07.2013 суддею для розгляду зазначеної скарги визначено Лотову Ю.В.

Ухвалою суду від 04.07.2013 було відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду зазначеної скарги до повернення матеріалів справи №5020-6/074 до господарського суду міста Севастополя.

04.09.2013 матеріали зазначеної справи були повернуті до господарського суду міста Севастополя з Вищого господарського суду України.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя №383 від 17.09.2013 у зв'язку із поверненням матеріалів справи №5020-6/074 до господарського суду міста Севастополя та перебуванням судді Лотової Ю.В. у відпустці був призначений повторний автоматичний розподіл скарги, за результатами якого суддею для розгляду зазначеної скарги визначено Щербакова С.О.

Розглянувши матеріали скарги, суд дійшов наступних висновків.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» викладено правову позицію, згідно з якою скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями, зокрема, ГПК, тому у вирішенні зазначених питань господарським судам слід виходити з вимог відповідних норм ГПК.

Також, згідно вказівок, викладених у абзаці 2 п.9.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» (зі змінами та доповненнями), у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1-3, 5, 6 , 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів ХІ, ХІІ, ХІІ-1 ГПК тощо.

У пункті 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (зі змінами та доповненнями) визначено, що недодержання вимог статей 54,56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до частини першої статті 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення .

Відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Однак до матеріалів скарги не було надано листів з описом вкладення на підтвердження надіслання сторонам та органу державної виконавчої служби копій скарги з доданими до неї документами, а є лише поштовий фіскальний чек від 01.07.2013, з якого незрозуміло що саме цим сторонам та органу державної виконавчої було надіслано скаргу, з чого суд робить висновок, що заявником не в повному обсязі виконані вимоги статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин, оскільки скарга не відповідає загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями, зокрема, ГПК, то вона підлягає поверненню без розгляду.

При цьому, суд зауважує, що згідно із частиною третьою статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 56-57, пунктом 6 частини першої статті 63, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Повернути скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на бездіяльність Державної виконавчої служби України в справі №5020-6/074 - без розгляду .

Суддя С.О. Щербаков