Ухвала

від 14.11.2013 по справі 5020-6/074

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

14 листопада 2013 року справа № 5020-6/074

За скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_2)

на бездіяльність Державної виконавчої служби України

(вул. Артема, 73, м. Київ, 04053)

при примусовому виконанні рішення господарського суду міста Севастополя від 25.01.2011 у справі №5020-6/074 за позовом публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»

(вул. Університетська, 2-А, м. Донецьк, 83001)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-НВ»

(пр. Ген. Острякова, 158-А, м. Севастополь, 99055),

фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

(АДРЕСА_1),

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в розмірі 30395646,49 грн ,

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-НВ»

до публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та

фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про розірвання кредитного договору, припинення договорів поруки та договору іпотеки.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників учасників судового процесу:

від стягувача - ОСОБА_4, довіреність від 12.07.2013;

від боржника (скаржник; фізична особа-підприємець ОСОБА_1) - ОСОБА_5, довіреність від 23.04.2013;

від боржника (товариство з обмеженою відповідальністю «Омега-НВ») - не з'явився;

від боржника (фізична особа-підприємець ОСОБА_3) - не з'явився;

від органу ДВС - Гаврилюк Ю.М., довіреність від 06.10.2013.

Рішенням господарського суду міста Севастополя (далі - суд) від 25.01.2011 у справі №5020-6/074, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.03.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2011, стягнуто солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Омега-НВ» (далі - ТОВ «Омега-НВ»), фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) та фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - скаржник, ФОП ОСОБА_1) на користь публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - стягувач, ТОВ «ПУМБ») заборгованість у розмірі 30395646,49 грн, з яких: 22764521,21 грн - сума основного боргу, 6191949,77 грн - сума відсотків за користування кредитом та 1439175,51 грн - пеня, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 25500,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

01.04.2011 згідно з вказаним рішенням місцевого господарського суду видано накази про його примусове виконання.

25.10.2013 на адресу суду надійшла скарга ФОП ОСОБА_1, в якій скаржник просить визнати протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України (далі - орган ДВС) щодо закриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду міста Севастополя від 25.01.2011 у справі №5020-6/074 відносно ФОП ОСОБА_1, а також закрити вищезгадане виконавче провадження, з поверненням виконавчого документа стягувачу.

Скарга, з посиланням на статті 47, 54 Закону України «Про виконавче провадження», статті 17, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», мотивована тим, що зобов'язання скаржника перед стягувачем є припиненими внаслідок набуття останнім права власності на іпотечне майно, а також відсутністю у всіх солідарних боржників за рішенням господарського суду міста Севастополя від 25.01.2011 у справі №5020-6/074 іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Відповідно до вимог частини третьої статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) автоматизованою системою документообігу суду суддею для розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 на бездіяльність органу ДВС визначено суддю Архипенка О.М.

Ухвалою суду від 28.10.2013 справу №5020-6/074 для розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 прийнято до провадження суддею Архипенко О.М. та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 14.11.2013.

ТОВ «Омега НВ» та ФОП ОСОБА_3 явку представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду скарги були повідомлені належним чином - за адресами місцезнаходження/місця проживання, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про причини неявки не повідомили.

Оскільки, відповідно до частини другої статті 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, суд вважає за можливе розглянути скаргу ФОП ОСОБА_1 за відсутності представників ТОВ «Омега НВ» та ФОП ОСОБА_3

У своїх запереченнях на скаргу стягувач вказує на її безпідставність та необґрунтованість, зокрема з наступних підстав: скаржник є солідарним боржником саме на підставі договору поруки, а тому несе відповідальність перед стягувачем всім своїм майном; до теперішнього часу заборгованість солідарних боржників за рішенням господарського суду міста Севастополя від 25.01.2011 у справі №5020-6/074 у повному обсязі не погашена; господарський суд не вправі вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, у тому числі закінчувати виконавче провадження. Також, стягувач вказує на пропущення скаржником строку звернення з даною скаргою до господарського суду, у зв'язку з чим просить залишити її (скаргу) без розгляду.

У судовому засіданні представник скаржника вимоги скарги підтримав у повному обсязі. Представник органу ДВС проти задоволення скарги заперечив з підстав її необґрунтованості, вказавши на відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження. Представник стягувача наполягає на неправомірності доводів скаржника.

Дослідивши матеріали скарги та матеріали виконавчого провадження, заслухавши пояснення представників скаржника, стягувача та органу ДВС, суд дійшов до висновку про неправомірність доводів скаржника і необхідність відхилення скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон).

Відповідно до преамбули Закону, останній визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

В силу статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, зокрема наказів господарських судів (стаття 17 Закону).

За приписами статті 25 Закону, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби, - державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.05.2011 Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Севастополя №5020-6/074 від 01.04.2011, а саме про стягнення в солідарному порядку з ТОВ «Омега-НВ», ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості у розмірі 30395646,49 грн.

При цьому, питання щодо правомірності зазначення в наказі від 01.04.2011 про примусове виконання рішення у справі №5020-6/074 одразу трьох боржників вже досліджувалось судом під час розгляду заяви ТОВ «Омега НВ» про виправлення помилки в наказі та визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Так, ухвалою суду від 05.04.2012 вищевказана заява була залишена без задоволення та суд дійшов висновку, що при видачі наказу від 01.04.2011 на виконання рішення суду помилки допущено не було, оскільки якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ на стягнення всієї суми, - але саме один , а не декілька.

Таким чином, предметом виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду №5020-6/074 від 01.04.2011 є стягнення на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості у розмірі 30395646,49 грн одразу зі всіх солідарних боржників - ТОВ «Омега-НВ», ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_1

За приписами статті 543 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

За приписами пункту 2 частини першої статті 47 Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Про наявність зазначених обставин державний виконавець складає акт. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований (частини друга та четверта статті 47 Закону).

За висновком суду, з урахуванням викладених норм законодавства, у разі якщо виконавче провадження було відкрито на підставі одного наказу відносно декількох солідарних боржників, то повернення відповідного виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону можливе лише у випадку встановлення державним виконавцем обставин відсутності у кожного з солідарних боржників майна, на яке може бути звернуто стягнення, що, як наслідок, унеможливлює винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа відносно одного з солідарних боржників.

За таких обставин, вимоги скаржника про визнання протиправною бездіяльності органу ДВС щодо закриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду міста Севастополя від 25.01.2011 у справі №5020-6/074 відносно ФОП ОСОБА_1 не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Також, суд визнає безпідставними доводи скаржника про припинення його зобов'язань перед стягувачем внаслідок реалізації в межах виконавчого провадження заставленого майна - нежитлових приміщень будівлі торгово-культурного центру, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, як вбачається з рішення господарського суду міста Севастополя від 25.01.2011 у справі №5020-6/074, підставою для покладення на ФОП ОСОБА_1 солідарного зобов'язання зі сплати на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості у розмірі 30395646,49 грн є саме договір поруки від 10.09.2007 №7.3-88/П-3, а відтак відповідальність скаржника перед стягувачем не обмежується лише зверненням стягнення на іпотечне майно.

У пункті 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження , замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З урахуванням викладених роз'яснень пленуму суду касаційної інстанції, у зв'язку зі встановленням судом неправомірності доводів скаржника про протиправну бездіяльність органу ДВС щодо закриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду міста Севастополя від 25.01.2011 у справі №5020-6/074 відносно ФОП ОСОБА_1, не підлягає задоволенню скарга і в частині закриття виконавчого провадження.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність Державної виконавчої служби України щодо закриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду міста Севастополя від 25.01.2011 у справі №5020-6/074 відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та про закриття виконавчого провадження, з поверненням виконавчого документу стягувачу, - відхилити.

Суддя О.М.Архипенко