Ухвала

від 15.05.2013 по справі 18/605/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 травня 2013 року Справа № 18/605/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіУдовиченка О.С., суддів:Добролюбової Т.В., Могил С.К., Подоляк О.А., Селіваненка В.П., розглянувши заяву Арбітражного керуючого Гапоненка Романа Івановича, про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 27.11.2012 у справі№18/605/12 за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Сінтекс Ко" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вікар" провизнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.04.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікар" за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Сінтекс Ко" на підставі статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Постановою Господарського суду Полтавської області від 03.05.2012 у справі №18/605/12 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Гапоненка Р.І.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 постанову Господарського суду Полтавської області від 03.05.2012 скасовано, провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2012 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Арбітражний керуючий Гапоненко Роман Іванович звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 27.11.2012 у справі №18/605/12, в якій просить скасувати зазначену постанову і постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на постанови Вищого господарського суду України від 20.11.2012 у справі №28/146-б, від 07.08.2012 у справі №29/5005/842/2012, від 13.11.2012 у справі №29/5005/4429/2012, від 10.04.2012 у справі №34/5005/16666/2011, від 07.08.2012 у справі №5011-49/1409-2012, від 04.09.2012 у справі №5011-15/5020-2012, від 09.10.2012 у справі №20б/5014/16/2012.

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У постанові від 27.11.2012 у справі №18/605/12 суд касаційної інстанції погодився з висновками суду апеляційної інстанції щодо скасування постанови місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом та припинення провадження у справі на підставі пункту 1 1 частини першої статті 80 ГПК України. При цьому суд касаційної інстанції виходив з того, що факт відсутності боржника або його керівних органів в розумінні статті 93 Цивільного кодексу України спростовується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак у суду були відсутні підстави для визнання боржника банкрутом в порядку статті 52 Закону про банкрутство, якою передбачено умови визнання банкрутом відсутнього боржника.

Водночас у постановах від 20.11.2012 у справі №28/146-б, від 07.08.2012 у справі №29/5005/842/2012, від 13.11.2012 у справі №29/5005/4429/2012, від 10.04.2012 у справі №34/5005/16666/2011, від 07.08.2012 у справі №5011-49/1409-2012, від 04.09.2012 у справі №5011-15/5020-2012, від 09.10.2012 у справі №20б/5014/16/2012 суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання боржника банкрутом (ліквідації боржника) за спеціальною процедурою, передбаченою статтею 52 Закону про банкрутство, оскільки в матеріалах справи наявні докази, що є підставою для визнання банкрутом відсутнього боржника (зокрема відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується відсутність боржника за його місцезнаходженням).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України).

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (частина перша); ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (частина друга); визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (частина третя).

Так, внаслідок оцінки різних доказів та визнання різних фактичних даних і обставин у різних справах господарський суд касаційної інстанції, однаково розуміючи зміст норм матеріального права, ухвалив відмінні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Оскільки оцінка доказів, встановлення обставин справи є процесуальною дією господарського суду, а заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм лише матеріального права, підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні.

Враховуючи викладене, відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Арбітражному керуючому Гапоненку Роману Івановичу в допуску справи №18/605/12 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.Удовиченко Судді: Т.Добролюбова С.Могил О.Подоляк В.Селіваненко