Постанова

від 10.06.2013 по справі 6/553

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2013 р. Справа№ 6/553

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шевченка Е.О.

суддів: Дідиченко М.А.

Зеленіна В.О.

при секретарі Грабінській Г.В.

за участі представників:

від позивача (стягувача): Бахмач С.О. - представник

від відповідача (боржника): не з'явився

від ДВС: Бойко О.С. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної виконавчої служби України

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 18.04.2013 року

у справі № 6/553 (суддя - Ковтун С.А.)

за скаргою Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта»

на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта»

до Державного підприємства «Укрспецбудінвест»

про розірвання договору та стягнення 12100000 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта» звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якій просило визнати постанову головного державного виконавця органу виконання рішень про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 13.03.2013 р. у виконавчому проваджені ВП №37006285 недійсною; зобов'язати орган виконання рішень винести постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду міста Києва від 05.12.2007 р. у справі № 6/553.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.04.2013р. у справі № 6/553 скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» задоволено частково, визнано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 13.03.2013 р. у виконавчому провадженні ВП №37006285 недійсною. В іншій частині скаргу відхилено.

Не погодившись з вищевказаним ухвалою, Державна виконавча служба України, через Господарський суд м. Києва направила апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва в частині визнання недійсною постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 13.03.2013 ВП № 37006285.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Скаржник зазначає, що державний виконавець приймаючи оскаржувану постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 13.03.2013 ВП № 37006285 діяв у спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження», а тому підстави для скасування зазначеної постанови відсутні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2013 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 10.06.2013.

Представник позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти її доводів заперечував, вважаючи її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а ухвала суду є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Заслухавши пояснення представників позивача та скаржника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Укртранснафта» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Укрспецбудінвест» про розірвання договору № 1 на пайову участь у будівництві від 25.06.2004 р. та стягнення 12100000 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2007 у справі № 6/553 позов задоволено повністю. Зокрема, вирішено розірвати договір № 1 на пайову участь у будівництві від 25 червня 2004 року, укладений між Державним підприємством «Укрспецбудінвест» та Відкритим акціонерним товариством «Укртранснафта». Крім того, вирішено стягнути з Державного підприємства «Укрспецбудінвест» на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта» 12100000 грн. боргу, 25585 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання зазначеного рішення 05.12.2007 видано наказ про стягнення з Державного підприємства «Укрспецбудінвест» на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта» 12100000 грн. боргу, 25585 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.12.2007 Відкритим акціонерним товариством «Укртранснафта» подано заяву № 05-00/6464 про відкриття виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 16.01.2008 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 5858348.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 13.04.2011 прийнято постанову про повернення виконавчого документа, якою повернуто наказ Господарського суду міста Києва № 6/553 від 05.12.2007, у зв'язку з тим, що розшук майна боржника виявився безрезультатним, що унеможливлює виконання вищезазначеного документа.

У свою чергу, 04.03.2013 Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта» звернулось до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 6/553 від 05.12.2007, в якій повідомило про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта» на Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта».

Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2013 Публічне акціонерне товариство «Укртранснафта» отримало лист відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України від 14.03.2013 вих № 13-0-35-805/5-337/12 до якого було додано постанову державного виконавця ВП №37006285 від 13.03.3013 про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) та наказ Господарського суду міста Києва № 6/553 від 05.12.2007.

Вказана постанова мотивована тим, що в постанові від 13.04.2011 визначено строк пред'явлення наказу до виконання до 13.04.2012, який стягувачем пропущено.

Не погодившись з зазначеною постановою, стягувач звернувся до Господарського суду міста Києва для захисту свого порушеного права.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент видачі наказу) встановлено, що виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.

У відповідності до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», який набрав чинності з 09.03.2011, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, тобто до 09.03.2011, пред'являються до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема, в разі пред'явлення виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не враховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю повного або часткового виконання рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після перерви встановлюється з дня повернення виконавчого документа стягувачу (ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження»).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що строк пред'явлення до виконання наказу господарського суду міста Києва від 05.12.2007 № 6/553 перервався 12.12.2007 (згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 16.01.2008 р.) і поновлений 13.04.2011 у зв'язку з винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Зважаючи, що наказ Господарського суду міста Києва № 6/553 від 05.12.2007 видано до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)», посилання скаржника ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», а відповідно і на пропуск стягувачем строку на пред'явлення наказу до виконання є необґрунтованим.

Оскільки, на час повторного пред'явлення наказу до виконання 04.03.2013 встановлений законодавством строк у три роки не минув, відтак підстави для відмови у прийнятті наказу до виконання відсутні.

З наведеного вбачається, що суд першої інстанції правомірно задовольнив скаргу Публічного акціонерного товариства «Укртранснафта» в частині визнання недійсною постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 13.03.2013 у виконавчому провадженні ВП №37006285.

Розглянувши вимогу стягувача щодо зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України винести постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу Господарського суду міста Києва № 6/553 від 05.12.2007 колегія суддів зазначає наступне.

Нормами ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Враховуючи, що нормами чинного законодавства не передбачено такої підстави для відкриття виконавчого провадження як рішення суду, колегія суддів зазначає, що вимоги стягувача щодо зобов'язання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винести постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду міста Києва від 05.12.2007 р. у справі № 6/553 про стягнення з державного підприємства «Укрспецбудінвест» на користь відкритого акціонерного товариства «Укртранснафта» грошових коштів у сумі 12100000,00 грн., задоволенню не підлягають.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення скаржника, викладені у апеляційній скарзі, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає ухвалу суду по даній справі обґрунтованою та такою, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для її скасування чи зміни не вбачається, апеляційна скарга Державної виконавчої служби України є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної виконавчої служби України залишити без задоволення, ухвалу господарського суду міста Києва від 18.04.2013 по справі № 6/553 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 6/553 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Шевченко Е.О.

Судді Дідиченко М.А.

Зеленін В.О.