Рішення

від 10.06.2013 по справі 901/528/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.06.2013 Справа № 901/528/13-г За позовом Сімферопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, м. Сімферополь

до відповідачів Алупкінської міської ради, м. Алупка

Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп", м. Ялта про визнання рішення та договору недійсними та повернення земельної ділянки

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від Прокуратури- Тітков К.С., страший прокурор відділу;

Від відповідача ТОВ "Вест Іст Груп"- Іщенко Р.А., представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ : Сімферопольський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Алупкінської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп", в якій просить визнати недійсним рішення № 23/7 від 02.04.2009р. « Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду ТОВ "Вест Іст Груп" земельної ділянки, для будівництва та обслуговування багатоквартирного, багатофункціонального житлового будинку ", визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0111970200010040125, вартістю 8 336 485,85 грн. та площею 1,47 га від 09.06.2009, укладений між Алупкінською міською радою та ТОВ "Вест Іст Груп", зобов'язати ТОВ "Вест Іст Груп" повернути земельну ділянку площею 1,47 га, розташовану за адресою: м. Алупка, вул.. 1 Травня, район будинку № 3 (нижче Піонерського парку), кадастровий номер 0111970200010040125, шляхом підписання акту прийому - передачі такої земельної ділянки з Алупкінською міською радою.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням норм чинного законодавства при прийнятті оспорюваного рішення та укладенні договору оренди землі між відповідачами, зокрема, перевищення Алупкинською міською радою та порушення земельного законодавства з боку Алупкинської міської ради та ТОВ «Вест Іст Груп» під час складання проекту землеустрою та його затвердження. Прокурор також посилається на порушення відповідачем ст.ст. 89, 90 Водного кодексу України, щодо обмеженої господарської діяльності в прибережних захисних смугах.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.02.2013 (суддя А.М. Гризодубова) порушено провадження у справі.

У зв'язку з відрядження судді Гризодубової А.М. справа №901/528/13-г передана на розгляд судді Іллічова М. М.

Ухвалою суду від 27.03.2013 справу прийнято до провадження.

01 квітня 2013 року до суду надійшла заява Алпукінскьої міської ради щодо визнання позову Сімферопольського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері у повному обсязі. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

04 березня 2013 року до суду надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Іст Груп» на позовну заяву, які долучені судом до матеріалів справи.

Як вбачається із вказаних заперечень, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Іст Груп» проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що проект землеустрію пройшов державну експертизу, за результатами якої складено висновок від 18.12.2008 №14030-08, в якому зроблено запис про виправлення зауважень та позитивну оцінку, вказаний висновок затверджений Головою Державного комітету України по земельним ресурсам. Також, відповідач зазначив, що прокурором не надано належних доказів щодо віднесення спірної земельної ділянки до прибережної захисної смуги. Щодо посилань прокурора на нецільового використання земельної ділянки, відповідач зазначив, що цільове використання земельної ділянки, яке зазначено у договорі оренди, не порушує обмеження, встановлені статтею 88 Водного кодексу України. Крім того, відповідач зазначив, що вироком суду не встановлено факт перевищення повноважень чи відсутність повноважень у Алупкинської міської ради щодо відведення земельної ділянки. Також, відповідачем у своїх запереченнях зазначено, що прокурором пропущений строк позовної давності, передбачений ст.. 257 Цивільного кодексу України.

Алупкинської міською радою у судовому засіданні, яке відбулось 29.04.2013, були наданні письмові пояснення, згідно до яких відповідач визнає вимоги прокурора у повному обсязі. Вказані пояснення долучені судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні, яке відбулось 27 травня 2013 року, прокурором були наданні додаткові пояснення, відповідно до яких він зазначив, що строк позовної давності у даній справі спливає 18.01.2014 та зазначив, що позов прокурора є цілком обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав додаткові пояснення по суті позовних вимог, а саме, зазначив, що відповідачем на цей час не надані докази наявності позитивного висновку повторної експертизи та позов прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів того, що спірна земельна ділянка була віднесена до прибережної захисної смуги. Надав суду заперечення на пояснення прокурора, які долучені до матеріалів справи.

Також, представником відповідача у судовому засіданні було надано клопотання щодо витребування у Державного агентства земельних ресурсів щодо наявності або відсутність позитивної оцінки та погодження проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки загальною площею 1,47 га, розташованої за адресою: місто Алупка, вул.. 1 Травня, район будинку №3 (нижче Піонерського парку), з кадастровим номером 0111970200010040125 для будівництва та обслуговування багатоквартирного багатофункціонального житлового будинку.

Вказане клопотання не приймається судом до уваги, оскільки строк розгляду справи сплив. Крім того, сторона не була позбавлена можливості заявити вищевказане клопотання в ході розгляду даної справи.

Розгляд справи відкладався відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Строк розгляду спору продовжувався на підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2009 року рішенням №23/7, 32-ї сесії 5-го скликання "Про затвердження проекту землеустрою та передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" земельної ділянки, для будівництва та обслуговування багатоквартирного багатофункціонального жилого будинку" вирішено, внести доповнення в рішення №2-/2 9-ї сесії 5-го скликання Алупкінської міської Ради від 28.11.2006 року, та читати п. 1 у наступній редакції: "Затвердити акт вибору та обстеження земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" для будівництва та обслуговування багатоквартирного багатофункціонального жилого будинку за адресою: м. Алупка, вул. 1 Травня, район будинку №3 (нижче Піонерського парку). Затвердити проект землеустрою по відводу земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" в оренду строком на 49 років для будівництва та обслуговування багатоквартирного багатофункціонального жилого будинку за адресою: м. Алупка, вул. 1 Травня, район будинку №3 (нижче Піонерського парку). Передати в оренду строком на 49 років Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" земельну ділянку загальною площею 1,4700га для будівництва та обслуговування багатоквартирного багатофункціонального жилого будинку за адресою: м. Алупка, вул. 1 Травня, район №3 (нижче Піонерського парку) з нього ділянку №1 площею 0,8000га жилої та громадської забудови в т.ч. загального користування (строка 12.4., шифр 97 форми 6-зем), в тому числі по угіддям: "зелені насадження загального користування", (гр. 56 форми 6-зем), ділянка №2 площею 0,6700га землі жилої та громадської забудови в тому числі "землі передані у власність та не передані у користування в межах населеного пункту" (12.3, шифр 96 форми 6-зем), по угіддям: "забудовані землі", в т.ч. "Землі громадського призначення" (гр. 34, 43 форми 6-зем).

09 червня 2009 року між Алупкінською міською Радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" (Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки.

Відповідно до пункту 1.1. даного договору, Орендодавець передає а Орендар приймає в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 1,4700га розташовану за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Алупка, вул. 1 Травня, район буд. №3 (нижче Піонерського парку), (кадастровий номер - 0111970200:01:004:0125) для обслуговування багатоквартирного, багатофункціонального житлового будинку із земель рекреаційного призначення.

Згідно з п. 2.1. даного договору, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування багатоквартирного, багатофункціонального житлового будинку за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Алупка, вул. 1 Травня, район буд. №3 (нижче Піонерського парку).

Пунктом 3 договору передбачено, що договір оренди укладений строком на 49 років з 02.04.2009 року по 02.04.2058 року.

Розділом 6 Договору сторони, передбачили, що на вказаній земельній ділянці встановлені наступні обмеження та сервітути: дотримуватись вимог 100- метрової зони згідно статей 87-89 Водного Кодексу України.

Відповідно до пункту 7.2. договору, орендар зобов'язаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети - будівництва та обслуговування багатоквартирного багатофункціонального житлового будинку, дотримуючись при цьому чинного земельного і екологічного законодавства, державних та місцевих стандартів, норм і правил по використанню землі, дотримуючись ст.ст. 96, 103 Земельного кодексу України, ст. 25 Закону України "Про оренду землі".

Договір зареєстровано в органі Державної реєстрації за місцем розташування земельної ділянки ЯВ КРФ ДП "УДЗК" у зв'язку з чим в Державному реєстрі земельних ділянок зроблено запис від 22.02.3010 року за №041000700002.

Відповідно до Акту прийому - передачі від 09 червня 2009 року спірна земельна ділянка була передана Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп".

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення.

Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою визначено Земельним кодексом України від 25.10.2001р. та Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з частиною першою статті 124 Земельного кодексу України (у редакції на час прийняття спірного рішення) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з пункту 12 перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України ( в редакції на час прийняття спірного рішення, 02.04.2009) передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Відповідно до частини 6 статті 123 Земельного кодексу України розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як на порушення, прокурор, зокрема, посилається на те, що рішення Алупкинскої міської ради від 09 червня 2009 року №23/7 прийнято за відсутності позитивного висновку щодо відведення спірної земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Вест - Іст - Груп ».

Згідно з підпунктом 9 пункту 5 Наказу Міністерства охорони навколишнього середовища України «Про затвердження положення про Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію» від 23.02.2004 за № 252/8851, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція відповідно до покладених на неї завдань забезпечує погодження проектів. Так, обов'язковою умовою затвердження будь-якої землевпорядної документації є проведення відносно них державної землевпорядної експертизи.

Згідно із Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації» державна експертиза землевпорядної документації - це діяльність, метою якої є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка об'єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам, а також підготовка обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об'єктів експертизи.

Як вбачається із висновку державної експертизи землевпорядкувальної документації від 12 грудня 2008 року №1403-08, проект землеустрію та відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю «Вест - Іст - Груп» для обслуговування пляжної зони за адресою: м. Алупка, район вул.. 1 Травня (нижче Піонерського парку) Автономна Республіка Крим не вповній мірі відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам та правилам та був повернутий на допрацювання.

Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест Іст Груп» на час розгляду справи не були представленні докази наявності позитивного висновку щодо погодження проекту землеустрію щодо відводу земельної ділянки розташованої за адресою: місто Алупка, вул. 1 Травня, район будинку №3 (нижче Піонерського парку) для будівництва та обслуговування багатоквартирного багатофункціонального будинку.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про курорти», перша зона (зона суворого режиму) охоплює місця виходу на поверхню мінеральних вод, території, на яких розташовані родовища лікувальних грязей, мінеральні озера, лимани, вода яких використовується для лікування, пляжі, а також прибережну смугу моря і прилеглу до пляжів територію шириною не менш як 100 метрів.

На території першої зони (зони суворого режиму) забороняється спорудження будь-яких будівель та інших об'єктів, не пов'язаних з експлуатаційним режимом та охороною природних і лікувальних факторів курорту.

Постановою Кабінету міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до курортних» №1576 від 28.12.1996, місто Алупка віднесено до цього переліку.

Суд звертає увагу на те, що рішенням Алупкинської міської ради від 02 квітня 2009 року №23/7 спірна земельна ділянка надавалась Товариству з обмеженою відповідальністю «Вест - Іст - Груп» для будівництва та обслуговування багатоквартирного, багатофункціонального житлового будинку, тоді як при укладанні договору оренди від 09 червня 2009 року укладеного та підписаного без зауважень відповідачами у справі, спірна земельна ділянка надавалась лише тільки для обслуговування багатоквартирного, багатофункціонального житлового будинку.

Одночасно, знайшли своє підтвердження доводи прокурора про недотримання певних засад земельного та водного законодавства під час надання товариству спірної земельної ділянки у користування.

Так, судом під час розгляду справи було встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що спірна земельні ділянка, передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Вест-Іст-Груп», частково розташована в водоохоронній зоні побережжя Чорного моря у 100-метровій зоні від узрізу води Чорного моря, що підтверджується висновком Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції від 29.01.2008 №11/170 та актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 03 червня 2011 року Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції (аркуш справи24, 39-40).

Таким чином, судом встановлено, що на підставі договору оренди Товариству з обмеженою відповідальністю «Вест -Іст -Груп» передано у користування земельну ділянку, площею 1,47 га, яка знаходиться у першій санітарній зоні, про що зазначено у документах, що містяться у матеріалах справи.

Відповідно до п.п. «б» частини 1, 2 статті 58 Земельного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лесами. Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.

Відповідно до частини 3 статті 60 Земельного кодексу України розмір та межі прибереженої захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.

Відповідно до статті 88 Водного кодексу України уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.

Частина 1 статті 1 Водного кодексу України обумовлює, що прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширині вздовж річки, морів. Навколо водойм, на якій встановлено більш суворій режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Згідно з частиною 1 статті 90 Водного кодексу України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об'єктів, об'єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об'єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відповідно до вироку Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2012 року, Харитонова А.В., який в період з 12.04.2006 по 08.10.2011 займав посаду голови Алупкинської міської ради, притягнено до кримінальної відповідальності, у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків, яке виразилося у неналежному контролі, недбалому ставленні та прийнятті рішень Алупкинською міською радою, які не відповідають вимогам чинного законодавство, про виділення земельних ділянок на користь громадян та юридичних осіб, у тому числі й Товариству з обмеженою відповідальністю «Вест - Іст -Груп» (аркуш справи 44-84).

Вказане підтверджують доводи, викладені прокурором щодо порушення вимог чинного природоохоронного законодавства прийняттям 02 квітня 2009 року Алупкинською міською радою рішення № 23/7.

Згідно з Роз'ясненнями Президії Вищого господарського суду України від 26 січня 2000 року № 02-5/35 підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В силу положень пункту 2 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 Роз'яснень Вищого господарського суду України № 02-5/35 від 26 січня 2000 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Таким чином, рішення Алупкинської міської ради від 02 квітня 2009 року №23/7 «Про затвердження проекту землеустрію та передачі в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Вест - Іст - Груп» земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного, багатофункціонального житлового будинку» прийняте Алупкинською міською радою із порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим має бути визнано недійсним.

Також, суд вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги прокурора про визнання договору оренди недійсним.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Так, розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, згідно з Роз'ясненнями Вищого Арбітражного суду України від 12.03.99 № 02-5/111, судам необхідно надавати правову оцінку питанню чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Отже, враховуючи порушення законодавства, допущені під час прийняття рішення Алупкинської міської ради від 02 квітня 2009 року № 23/7, на підставі якого укладено договір оренди земельної ділянки від 09 червня 2009 року, суд дійшов висновку про те, що зміст цього правочину є таким, що суперечить вищепереліченим актам цивільного законодавства, через що вимоги про визнання його недійсним підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, разом з тим, підлягає задоволенню вимога прокурора щодо зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест - Іст - Груп» повернути земельну ділянку площею 1,47 га, розташовану за адресою: м. Алупка, вул.. 1 Травня, район будинку № 3 (нижче Піонерського парку), кадастровий номер 0111970200010040125, шляхом підписання акту прийому - передачі такої земельної ділянки з Алупкінською міською радою.

Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Вест - Іст - Груп» у своїх запереченнях від 04 березня 2013 року був зроблений висновок щодо пропуску прокурором строку позовної давності. Проте, вказане твердження відповідача не приймається судом до уваги, оскільки позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. На час розгляду справи відповідної заяви до суду не надходило.

Згідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору покладається на відповідачів пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14 червня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення № 23/7 від 02.04.2009р. « Про затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" земельної ділянки, для будівництва та обслуговування багатоквартирного, багатофункціонального житлового будинку ".

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0111970200010040125, вартістю 8 336 485,85 грн. та площею 1,47 га від 09.06.2009, укладений між Алупкінською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп".

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" повернути земельну ділянку площею 1,47 га, розташовану за адресою: м. Алупка, вул.. 1 Травня, район будинку № 3 (нижче Піонерського парку), кадастровий номер 0111970200010040125, шляхом підписання акту прийому - передачі такої земельної ділянки з Алупкінською міською радою.

5. Стягнути з Алупкинської міської ради на користь Державного бюджету України 573,50 грн. судового збору.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Іст Груп" на користь Державного бюджету України 573,50 грн. судового збору.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.М. Іллічов