Рішення

від 07.06.2013 по справі 910/9477/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9477/13 07.06.13

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пивний клуб «Стаканофф»

до відповідача Дочірнього підприємства «Інтер'єр» Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд інвестментс лімітед»

про визнання договору недійсним

за участю представників сторін:

від позивача: Бабенко Ю.С. - юрисконсульт

від відповідача: Кондратенко В.О.- юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Пивний клуб «Стаканофф» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Дочірнього підприємства «Інтер'єр» Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд інвестментс лімітед» про визнання недійсним Договору оперативного лізингу № 01-05/10 від 01.05.2010 року та Додатка № 1 і Додатка № 2 до нього.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач наполягає на заявлених позовних та просить позов задовольнити.

Відповідач у справі надав суду заперечення на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, вважає, що вимоги позивача є способом відстрочення повернення майна, що є об'єктом лізингу. Укладаючи договір сторони визначили та погодили його умови, позивач вже понад три роки користується майном, переданим йому на підставі договору.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.05.2010 року між Дочірнім підприємством «Інтер'єр», далі Лізингодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пивний клуб «Стаканофф», далі Лізингоодержувач, укладений договір оперативного лізингу № 01-05/10, далі Договір, відповідно до предмету якого (п.1.1 Договору) Лізингодавець передає Лізингоодержувачу в платне користування на умовах оперативного лізингу майно, що належить Лізингодавцю на праві власності.

Згідно п. 2.1 Договору об'єктом лізингу є обладнання для ресторану, перелік та вартість якого визначена в Специфікаціях № 1, 2 (Додаток № 1 до Договору). Об'єктом лізингу є основні фонди (п. 2.2 Договору). Вартість об'єкта лізингу на дату підписання Договору складає 1 498 697,77 грн. (п. 2.3 Договору).

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що передача об'єкту лізингу оформлюється актом приймання-передачі, які є невід'ємною частиною Договору (Додаток №2).

Відповідно до п.5.1 Договору переоцінка вартості об'єкта лізингу здійснюється на погляд Лізингодавця у відповідності з чинним законодавством України.

На виконання умов Договору відповідач передав позивачу майно, визначене у специфікаціях № 1 та № 2, що підтверджується актами прийому-передачі майна від 01.05.2010 та 30.06.2010.

Надавши правову кваліфікацію відносинам сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стаття 3 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає, що предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів, що кореспондується з вимогами статті 807 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 806 ЦК України за договором Лізингу одна сторона (Лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (Лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить Лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із Лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом (ч. 2 ст. 806 ЦК України).

Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг (ч. 3 ст. 292 ГК України).

Пунктом. 14.1.138 Податкового кодексу України встановлено, що основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

У даному пункті Податкового кодексу України є прямий перелік об'єктів, які не можуть класифікуватися як основні засоби, зокрема, до таких відносяться - матеріальні активи вартість яких не перевищує 2500 гривень, в 2010 - 2011 роках більше ніж 1000 грн. Відповідно до Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби» до основних засобів, зокрема, відносять інструменти, прилади, інвентар (меблі).

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

З урахуванням фактичних обставин справи, доказів на їх підтвердження, суд дійшов висновку, що доводи позивача обґрунтовані, оскільки, законодавець визначає підстави для визнання правочину недійсним та настання певних наслідків, а саме:

§ відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України зміст угоди не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним принципам суспільства;

§ зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, окрім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих згідно з Конституцією України (статті 1, 8 Конституції України);

§ згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності угоди є недотримання в момент здійснення угоди стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України;

§ якщо недійсність угоди прямо не встановлена законом, проте одна зі сторін або інша заінтересована особа оспорює її дійсність за підставами, встановленими законом, така угода може бути визнана судом недійсною, що встановлено ч.3 ст.215 ЦК України.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору (Специфікація № 1) предметом договору оперативного лізингу є малоцінні швидкозношувані предмети, зокрема: салатниці маленькі з фаянсу, вартість яких складає 962,07 грн.; рюмки скляні вартість яких складає 357,2 грн.; чашки залізні вартість яких складає 317,51 грн.; набір ножів по 6 шт. вартістю 714,41 грн.; стілець металевий 70 х70 см. вартістю 210,56 грн.; решітки вартістю 808,20 грн.; електронні ключі вартістю 467,49 грн., але вони не можуть передаватися в орендне користування на підставі договору оперативного лізингу.

Оскільки чинним законодавством передбачено, що предметом договору лізингу може бути неспоживча річ, яка віднесена до основних фондів, а немалоцінні необоротні матеріальні активи ( швидкозношувані предмети), то за таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пивний клуб «Стаканофф» до Дочірнього підприємства «Інтер'єр» Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд інвестментс лімітед» обґрунтовані та підлягають задоволенню. У зв'язку з чим слід визнати недійсним договір оперативного лізингу № 01-05/10 від 01.05.2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пивний клуб «Стаканофф» і Дочірнім підприємством «Інтер'єр» Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд інвестментс лімітед» та Додаток № 1 і Додаток № 2 до нього.

Витрати по судовому збору в сумі 1 147 грн. покладаються на відповідача у справі - Дочірнє підприємство «Інтер'єр» Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд інвестментс лімітед», згідно вимог ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 07.06.2013 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного та керуючись ст. 3 Закону України «Про фінансовий лізинг», п. 14.1.138 ПК України, ст.ст. 203, 215, 806, 807 ЦК України, ст. 174, 292 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3, 33, 34, 43, 49, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пивний клуб «Стаканофф» до Дочірнього підприємства «Інтер'єр» Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд інвестментс лімітед» задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оперативного лізингу № 01-05/10 від 01.05.2010 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Пивний клуб «Стаканофф» і Дочірнім підприємством «Інтер'єр» Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд інвестментс лімітед» та Додаток № 1 і Додаток № 2 до нього.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства «Інтер'єр» Приватної компанії з обмеженою відповідальністю «Дейнфорд інвестментс лімітед», 03115, м. Київ, пр.-т. Перемоги, буд. 136, кв. 34, код ЄДРПОУ 31625094, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Пивний клуб «Стаканофф», 01135, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 97, код ЄДРПОУ 36800371, судовий збір у розмірі 1 147 грн., видавши наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 12.06.2013 року

Суддя Ю.О.Підченко