Постанова

від 12.03.2009 по справі 32/282

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

32/282

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.03.2009                                                                                           № 32/282

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Моторного О.А.

 суддів:            Кошіля В.В.

          Шапрана В.В.

 при секретарі:           Цецарському А.О.

 За участю представників:

 від позивача -          не з'явились

від відповідача -          1.не з'явились, 2.не з'явились

від третьої особи -          не з'явились

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства ”Севастопольське дослідницьке лісомисливське господарство”  

 на рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2008

 у справі № 32/282 (суддя Хрипун О.О.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Родамир"

 до                                                   1.Державного підприємства ”Севастопольське дослідницьке лісомисливське господарство”  

                                                  2.Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Б.К. Будінвест"

 третя особа           Севастопольська міська рада  

 про                                                   визнання угоди недійсною

ВСТАНОВИВ:

 Товариство з обмеженою відповідальністю ”Родамир” звернулось до господарською суду з позовними вимогами з урахуванням змін до позовної заяви про визнання недійсним договір № 96/06 про спільну діяльність в сфері лісогосподарства та рекреаційної діяльності від 14.12.2006 укладений між Державним підприємством ”Севастопольське дослідницьке лісомисливське господарство” та Товариством з обмеженою відповідальністю ”Ю.Б.К. Будінвест”, повернувши сторони в первісний стан, зобов'язавши Севастопольську міську раду забезпечити виконання вимог земельного законодавства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2008 позов задоволено частково. Визнано недійсним договір № 96/06 про спільну діяльність в сфері лісогосподарства та рекреаційної діяльності від 14.12.2006, укладений між Державним підприємством ”Севастопольське дослідницьке лісомисливське господарство” та Товариством з обмеженою відповідальністю ”Ю.Б.К. Будінвест”, повернувши сторони в первісний стан. Припинено провадження в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Ю.Б.К. Будінвест” у зв'язку з припиненням юридичної особи. Стягнуто з Державного підприємства ”Севастопольське дослідницьке лісомисливське господарство” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ”Родамир” 85,00 грн. державного мита та 118.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство ”Севастопольське дослідницьке лісомисливське господарство” (відповідач-1) звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення яким припинити провадження у справі. Відповідач-1 вважає, що рішення прийняте судом першої інстанції з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального і процесуального права.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, повноважних представників у судове засідання не направив, про причини неявки представників суд належним чином не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, апеляційний господарський суд, вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами справи, за відсутністю належних представників позивача, відповідачів та третьої особи яких було повідомлено про місце та час належним чином.

Апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.

29.10.2004 між Державною податковою адміністрацією у м. Севастополі в якості продавця та позивачем в якості покупця було укладено договір купівлі-продажу об'єкту нерухомого майна, який був посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Міхно ІО.С. та зареєстрований в реєстрі за № 1466. Також, зазначений договір зареєстровано Державним комунальним підприємством бюро технічної інвентаризації та державної реєстрації об'єктів нерухомого майна Севастопольської міської державної адміністрації.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу об'єкту Державна податкова адміністрація у м. Севастополі передала у власність позивачу напівзруйноване домоволодіння на Лісовому кордоні м. Сарич в Балаклавському районі м. Севастополя, яке в цілому складається з наступного майна: напівзруйнованоїбудівлі площею забудови 63,0 кв.м.; споруди душової площею забудови 25,0 кв.м.; окремо стоячої напівзруйнованої будівлі прохідної площею забудови 6,0 кв.м.; двох окремо стоячих споруд уборної площею забудови 3,0 кв.м.; напівзруйнованої цементобетонної площадки загальною площею 256,5 кв.м.; цементобетонного мощення загальною площею 200,0 кв.м.; чотирьох напівзруйнованих фундаментів загальною площею 45,0 кв.м.; 95,0 кв.м.; 24,0 кв.м.; 24.0 кв.м.; чотирьох напівзруйнованих підпорних стінок довжиною 7 м.; 16,7 м.; 11,3 м.; 6,2 м.; яке знаходиться на лісовому кордоні мису Сарич за адресою: Севастопольська зона ЮБК, № 2-а (п. 1.1 договору).

Таким чином, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України.

Частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до норм чинного законодавства, позивач звернувся до Севастопольської міської ради та Севастопольської міської державної адміністрації з вимогою про виділення земельної ділянки в районі мису Сарич.

14.12.2006 міждержавним підприємством ”Севастопольське дослідницьке лісомисливське господарство” та Товариством з обмеженою відповідальністю ”ІО.Б.К. Будінвест” було укладено договір № 96/06 про спільну діяльність в сфері лісогосподарства та рекреаційної діяльності.

Відповідно п. 2.1 договору № 96/06 сторони відповідно до умов цього договору спрямовують власні дії та зусилля на створення об'єкту садово-паркового призначення, а також проектування та будівництво (реконструкція) об'єкту стаціонарної рекреації, його матеріально-технічне забезпечення, належну експлуатацію, організацію управління майном, яке протягом дії цього договору, є спільною сумісною власністю сторін цього договору.

Отже, Державне підприємство ”Севастопольське дослідницьке лісомисливське господарство” передало Товариству з обмеженою відповідальністю ”Ю.Б.К Будінвесг” у користування для забудови земельну ділянку площею 4,3428 га. яка знаходиться в Орлинівському лісництві, квартал № 22, виділ № 6-8.

Земельна ділянка, що є предметом спірного договору № 96/06, знаходиться у фактичному користуванні Державного підприємства ”Севастопольське дослідницьке лісомисливське господарство”, в той час коли проект відведення та документів з землеустрою на дану земельну ділянку не розроблялось, що. в свою чергу, суперечить чинному законодавств).

Дана земельна ділянка площею 4,3428 га. яка знаходиться в Орлинівському лісництві, квартал № 22, виділ № 6-8, відносить до земель лісного фонду.

Відповідно до ст. 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства, Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Як вбачається зі змісту спірного договору, використання земельної ділянки передбачається для будівництва (реконструкції) об'єкту стаціонарної рекреації, однак рішення відносно зміни цільового призначення земельної ділянки відповідачами до суду надано не було.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення згідно до ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України.

Порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, серед іншого, для визнання недійсними угод щодо земельних ділянок відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням внутрішніх справ УМВД України в м. Севастополі порушено кримінальну справу № 880089 по факту підробки документів. Відповідно до матеріалів кримінальної справи, підпис з боку відповідача-2 від імені директора ТОВ ”Ю.Б.К. Будінвест” Шаповалова Максима Івановича на договорі № 96/06 про спільну діяльність у сфері лісогосподарства та рекреаційної діяльності від 14.12.2006 зроблений не Шаповаловим Максимом Івановичем, а іншою особою, що підтверджується відповідним висновком почеркознавчої експертизи підпису Шаповалова М.І. від 19.03.2008 та показаннями свідка Шаповалова М.І..

Виходячи з вище наведеного можна зробити висновок, що спірний договір № 96/06 про спільну діяльність в сфері лісогосподарства та рекреаційної діяльності від 14.12.2006, укладений між Державним підприємством ”Севастопольське дослідницьке лісомисливське господарство” та Товариством з обмеженою відповідальністю ”Ю.Б.К. Будінвест”, суперечить чинному законодавству, та порушує законні права та інтереси позивача.

Відповідно до ст. 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення. Вимога про повернення сторін в первісний стан спрямована саме на відновлення становища, яке існувало до порушення, тобто, до укладення договору № 96/06 про спільну діяльність в сфері лісогосподарства та рекреаційної діяльності від 14.12.2006.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю ”Ю.Б.К. Будінвест” (код 34582132) 16.05.2008 припинено як юридичну особу.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно припинив у справі в частині вимог, заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Ю.Б.К. Будінвест” припинив у відповідності п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Також враховуючи, що припинення Товариства з обмеженою відповідальністю ”Ю.Б.К. Будінвест” як юридичної особи не є підставою для припинення провадження по справі в цілому, оскільки позовні вимоги заявлені та стосуються не лише Товариства з обмеженою відповідальністю ”Ю.Б.К. Будінвесі”.

На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги Державного підприємства ”Севастопольське дослідницьке лісомисливське господарство” та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2008 - відсутні.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Державного підприємства ”Севастопольське дослідницьке лісомисливське господарство” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2008 - без змін.

Матеріали справи № 32/282 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Моторний О.А.

 Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Шапран В.В.