Постанова

від 23.02.2010 по справі 32/282

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2010 р. № 32/282

Вищий господарський су д України у складі колегії с уддів:

Муравйова О.В. - головую чого

Полянського А.Г.

Фролової Г.М.

за участю представників:

позивача Мар'єнков В.М. - дов. від 11.0 2.2010 року

відповідача Рябчун Р.О. - дов. від 08.02.2010 р оку

третьої особи Проніна Е.С. - дов. від 22.12.200 9 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Міністерства оборони Укр аїни

на постанову Київського апеляційног о господарського суду від 05.11.20 09 року

у справі № 32/282 господарського суду м іста Києва

за позовом Асоціації підприємств "С півдружність"

до Міністерства оборони Укр аїни

третя особа Державне казначейство Ук раїни

про стягнення заборгованост і та штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

Асоціація підприємс тв "Співдружність" звернулас ь до господарського суду міс та Києва з позовом до Міністе рства оборони України про ст ягнення 983822,56 грн. суми основног о боргу по договору №274/Т/6-08 від 1 9.11.2008 року.

Заявою від 30.06.2009 року позивач збільшив позовні вимоги та п росить стягнути з відповідач а 983822,56 грн. основного боргу, 14636,03 г рн. - 3% річних та 70835,22 грн. інфляц ійних втрат.

Позовні вимоги обґрунтова ні неналежним виконанням Від повідачем зобов' язань за До говором № 274/Т/6-08 на виконання ро біт з утилізації боєприпасів , непридатних для подальшого використання і зберігання в ід 19.11.2008 року.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 08.07.2009 року (с уддя Хрипун О.О.), залишеним бе з змін постановою Київського апеляційного господарськог о суду від 05.11.2009 року (судді: Отрю х Б.В. - головуючий, Верхове ць А.А., Тищенко А.І.) по сп раві № 32/282 господарського суду міста Києва позов задоволен о повністю. Стягнуто з Мініст ерства оборони України на ко ристь Асоціації підприємств "Співдружність" 983 822,56 грн. забор гованості, 14 636,03 грн. нарахувань 3% річних, 70 835,22 грн. інфляційних втрат, 10 592,94 грн. державного мит а та 312,50 грн. витрат на інформац ійно-технічне забезпечення с удового процесу.

Судові рішення мотивовані , зокрема, тим, що відповідач д оказів повного перерахуванн я позивачу грошових коштів д о суду не надав, факт існуванн я заборгованості Міністерст во оборони України визнає. Кр ім того, суди зазначають, що не надходження коштів до відпов ідача не дає підстав останнь ому відмовлятись від виконан ня зобов' язань, передбачени х договором.

Не погоджуючиcь з постаново ю, Міністерство оборони Укра їни звернулося до Вищого гос подарського суду України з к асаційною скаргою, в якій про сить рішення та постанову у с праві скасувати, мотивуючи к асаційну скаргу доводами про порушення судами норм матер іального та процесуального п рава, зокрема, статті 22 Господ арського процесуального код ексу України. Зокрема, заявни ком зазначено, позивачем згі дно заяви про збільшення поз овних вимог фактично заявлен і додаткові вимоги, на що суда ми уваги звернуто не було. Крі м того, заявником зазначено, щ о договором між сторонами бу ло передбачено, що оплата про водиться в межах коштів, пере дбачених Державним бюджетом на поточний рік та за умови їх фактичного надходження скар жнику.

Відзив на касаційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення предс тавників сторін та третьої о соби, перевіривши наявні мат еріали справи та доводи, викл адені у касаційній скарзі, ко легія суддів вважає, що касац ійна скарга підлягає задовол енню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарсь кого процесуального кодексу України Вищий господа рський суд України перегляда є за касаційною скаргою (пода нням) рішення місцевого госп одарського суду та постанови апеляційного господарськог о суду.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуаль ного кодексу України перегля даючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна ін станція на підставі встановл ених фактичних обставин спра ви перевіряє застосування су дом першої чи апеляційної ін станції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судами, 19.11.2008 р оку між Асоціацією підприємс тв "Співдружність" та Міністе рством оборони України уклад ено договір на виконання роб іт з утилізації боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання (н адлишкових) (за кошти Державн ого бюджету України) № 274/Т/6-08.

Судами зазначено, що відпов ідно до умов договору позива ч зобов' язався на підставі Ліцензії Міністерства проми слової політики України "Ути лізація боєприпасів до війсь кової зброї"серія АВ № 327201 від 14. 03.2007 року, вимог технологічних процесів утилізації виробів РГБ-60 та шнурових зарядів ШЗ-2, ШЗ-3 виконати роботи з утиліза ції боєприпасів, надлишкових та непридатних для подальшо го використання і зберігання за номенклатурою та обсягам и, які визначені Специфікаці єю (додаток № 1 до Договору), а ві дповідач зобов' язався прий няти та оплатити виконані ро боти. Термін виконання робіт сторони визначили у Календа рному плані, що є додатком № 2 д о Договору, а саме - 20.12.2008 року (р озділ 1 Договору).

Відповідно до пункт у 2.2.4 Договору після виконання робіт відповідач зобов' яза ний прийняти виконані роботи , підтвердженням чого є Акт про виконання робіт, який г отується та подається позива чем.

Судами встановлено, щ о на виконання вимог Договор у сторони 24.12.2008 року підписали Акти про виконані роботи за № 1 та № 2. Загальна вартість робіт за вказаними актами ск ладає 938 822,56 грн.

Відповідно до зазначених актів та протоколів погодже ння граничної (лімітної) ціни на надання послуг з комплекс ної утилізації боєприпасів з а Договором роботи було прий нято Міністерством оборони У країни без зауважень.

Як зазначено судами, пункто м 4.7 Договору на Міністерство оборони України покладено об ов' язок щодо оплати фактичн о виконаних робіт з утилізац ії відповідно до затверджено го сторонами Акта про вик онані роботи протягом 10 банкі вських днів з дати приймання виконаних робіт Відповідаче м (дати підписання Акта пр о виконані роботи) на підстав і належним чином оформлених документів, які передбачені Договором, за умов надходжен ня бюджетних коштів на рахун ок Міністерства оборони Укра їни за відповідним кодом кла сифікації видатків.

23.04.2009 року позивач звернувся до Відповідача з претензією про проведення розрахунків.

Відповідачем на вказану пр етензію надано відповідь, в я кій Міністерство оборони Укр аїни зазначило, що заборгова ність погашатиметься в міру наповнення коштами спеціаль ного фонду.

Відповідно до статті 526 Циві льного кодексу України зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Ко дексу, інших актів цивільног о законодавства, а за відсутн ості таких умов - відповідно д о звичаїв ділового обороту а бо інших вимог, що звичайно ст авляться. Одностороння відм ова від зобов'язання або одн остороння зміна його умов н е допускається, якщо інше н е встановлено договором або законом (стаття 525 Кодексу).

Згідно частини 2 статті 530 Код ексу, якщо строк (термін) вик онання боржником обов'язку не встановлений або визначе ний моментом пред'явлення ви моги, кредитор має право вима гати його виконання у будь-як ий час. Боржник повинен викон ати такий обов'язок у семиден ний строк від дня пред'явлен ня вимоги, якщо обов'язок нега йного виконання не випливає із договору або актів цивіль ного законодавства.

Частиною 2 статті 625 Кодексу в становлено, що боржник, який п рострочив виконання грошово го зобов'язання, на вимогу кре дитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням вст ановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а та кож три проценти річних від п ростроченої суми, якщо інший розмір процентів не встанов лений договором або законом.

Таким чином, господарські с уди дійшли висновку, що позов ні вимоги підлягають задовол енню.

У пункті 2 роз'яснення Вищог о арбітражного суду України від 10.12.1996 року №02-5/422 "Про судове рі шення" зазначено, що, у відпові дності з статтею 4 Господарсь кого процесуального кодексу України рішення з господарс ького спору повинно приймати сь у цілковитій відповідност і з нормами матеріального і п роцесуального права та факти чними обставинами справи, з д остовірністю встановленими господарським судом.

Рішення господарського су ду має ґрунтуватись на повно му з'ясуванні такого: 3.1. чи мали місце обставини, на які посил аються особи, що беруть участ ь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; 3.2. чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обст авин, що мають суттєве значен ня для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердж ення цих обставин; 3.3. яка право ва кваліфікація відносин сто рін, виходячи з фактів, устано влених у процесі розгляду сп рави, та яка правова норма під лягає застосуванню для виріш ення спору (пункт 3 Роз'яснення ).

Судові рішення цим вимогам не відповідають.

Як вбачається з матеріалів справи, заявою від 30.06.2009 року по зивач збільшив позовні вимог и та просить стягнути з відпо відача окрім 983822,56 грн. основног о боргу, додатково 14636,03 грн. - 3% р ічних та 70835,22 грн. інфляційних в трат.

Відповідно до частини 4 стат ті 22 Господарського процесуа льного кодексу України позив ач вправі до прийняття рішен ня по справі змінити підстав у або предмет позову, збільши ти розмір позовних вимог за у мови дотримання встановлено го порядку досудового врегул ювання спору у випадках, пере дбачених статтею 5 цього Коде ксу, в цій частині, відмовитис ь від позову або зменшити роз мір позовних вимог.

Під збільшенням чи зменшен ням розміру позовних вимог с лід розуміти зміну кількісни х показників, в яких виражаєт ься позовна вимога (збільшен ня чи зменшення ціни позову, з більшення чи зменшення кільк ості товару тощо). Під зміною р озміру позовних вимог не мож е розумітися заявлення ще од нієї чи кількох вимог додатк ово до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікуєть ся як зміна предмета позову.

Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, я кі не були зазначені у тексті позовної заяви. Під збільшен ням розміру позовних вимог с лід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній зая ві.

Однак, в порушення вимог ста тті 22 Господарського процесу ального кодексу України, зая вою від 30.06.2009 року позивачем фак тично було заявлено додатков і вимоги, на що судами уваги зв ернуто не було.

Крім того, відповідно до с татті 43 Господарського проце суального кодексу України го сподарський суд оцінює доказ и за своїм внутрішнім переко нанням, що ґрунтується на все бічному, повному і об'єктивно му розгляді в судовому проце сі всіх обставин справи в їх с укупності, керуючись законом .

Відповідно до статті 32 Гос подарського процесуального кодексу України доказами у с праві є будь-які фактичні дан і, на підставі яких господарс ький суд у визначеному за коном порядку встановлює на явність чи відсутність обс тавин, на яких ґрунтуються ви моги і заперечення сторін, а т акож інші обставини, які мают ь значення для правильного в ирішення господарського спо ру.

Обставини справи, які відп овідно до законодавства по винні бути підтверджені пев ними засобами доказування, н е можуть підтверджуватись ін шими засобами доказування (с таття 34 Господарського проце суального кодексу України).

Однак, зазначені положення чинного процесуального зако нодавства судами до уваги пр ийняті не були.

Судами відзначено, що пункт ом 4.7 договору було передбачен о, що оплата виконаних робіт п роводиться в межах коштів, пе редбачених Державним бюджет ом України на поточний рік за умови їх фактичного надходж ення Відповідачу. У випадку в ідсутності коштів на рахунку Міністерства оборони за КПК В 2101210, в тому числі по причині не надходження відповідного фі нансування, термін здійсненн я зазначеної оплати переноси ться до моменту надходження зазначених коштів з Державно го бюджету України. При наста нні таких обставин Замовник, тобто Відповідач, звільняєт ься від відповідальності за прострочення оплати виконан их робіт, відшкодування здій снених Позивачем витрат та п онесених останнім збитків, в тому числі моральної шкоди т а неодержаних доходів.

Зазначені положення пункт у договору судами до уваги пр ийняті не були, оскільки, як за значено в рішенні та постано ві, належних доказів на підтв ердження існування таких обс тавин, як то відсутності кошт ів на рахунках КПКВ 2101210, відпов ідачем до суду не надано.

Однак, як вбачається з матер іалів справи, зазначені обст авини господарськими судами належним чином не з'ясовувал ись, зокрема, щодо надходженн я коштів на рахунки Міністер ства оборони України у відпо відний період.

Належної оцінки розрахунк у ціни позову судами не надан о.

Враховуючи викладене, судо ва колегія дійшла висновку, щ о рішення та постанова у спра ві підлягають скасуванню, а с права - передачі на новий розг ляд до господарського суду м іста Києва.

При новому розгляді справ и суду слід взяти до уваги нав едене, з' ясувати всі обстав ини справи, і, в залежності від встановленого та у відповід ності до діючого законодавст ва, вирішити спір.

Керуючись статтями 1115, 1117, пу нктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуал ьного кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Мініс терства оборони України задо вольнити.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у від 05.11.2009 року у справі № 32/282 гос подарського суду міста Києва та рішення господарського с уду міста Києва від 08.07.2009 року у справі №32/282 скасувати.

Справу передати на новий ро згляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий О.Муравйов

Судді А. Полянський

Г . Фролова