Постанова

від 18.06.2013 по справі 18/2184/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2013 року Справа № 18/2184/11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіКруглікової К.С. (доповідач) , суддів:Жукової Л.В., Мамонтової О.М. розглянувши касаційну скаргу Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року у справі№ 18/2184/11 Господарського суду Полтавської області за позовомПрокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до 1) Приватного підприємства "Теплобуд" 2) Центрального спеціалізованого будівельного управління (ЦСБУ) 3) Державного підприємства "Ліси оборони" про витребування майна з чужого незаконного володіння За участю представників сторін:

прокуратури : Шекшеєва В.С.,

позивача: Гелета О.О.,

відповідача 1: Панченко О.О.,

відповідача 2: не з'явився,

відповідача 3: не з'явився,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2011 року заступник військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Господарського суду Полтавської області із позовною заявою, в якій просив суд витребувати на користь Міністерства оборони України з чужого незаконного володіння ПП "Теплобуд" нерухоме майно, а саме: квартири №№1-30 включно, розташовані за адресою - смт. Решетилівка Полтавської області, буд. 8а по вул. Жовтневій. З метою забезпечення позову просив накласти арешт на квартири №№1-30 включно, розташовані за адресою - смт. Решетилівка Полтавської області буд. 8а по вул. Жовтневій.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.01.2013 року у справі №18/2184/11 замінено військову прокуратуру Центрального регіону України її правонаступником - прокуратурою Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері. Позовні вимоги прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ПП "Теплобуд" задоволено. Витребувано на користь Міністерства оборони України з чужого незаконного володіння ПП "Теплобуд" нерухоме майно, а саме: квартири №№1-30 включно, розташовані за адресою - смт. Решетилівка Полтавської області, буд. 8а по вул. Жовтневій. В задоволенні позовних вимог прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Центрального спеціалізованого будівельного управління (ЦСБУ) та Державного підприємства "Ліси оборони" відмовлено. Стягнуто з ПП "Теплобуд" в доход державного бюджету України 57 442,96 грн. судового збору.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року рішення місцевого господарського суду скасовано в частині витребування на користь Міністерства оборони України з чужого незаконного володіння ПП "Теплобуд" нерухомого майна, а саме: квартир №№1-30 включно, розташованих за адресою - смт. Решетилівка Полтавської області, буд. 8а по вул. Жовтневій. В цій частині прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін. Присуджено до стягнення з Міністерства оборони України до державного бюджету України 57 442,96 грн. судового збору за подання позову та 28 721,48 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Крім того, в задоволенні клопотання прокурора про забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з постановою апеляційного господарського суду, Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року скасувати, а рішення господарського суду Полтавської області від 10.01.2013 року залишити в силі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, господарський суд Полтавської області виходив з того, що спірні квартири незаконно вибули з володіння власника - Міноборони внаслідок злочину, поза волею власника. При цьому місцевий господарський суд застосував ч.ч. 1,2 ст. 321 та ст. 388 ЦК України.

Апеляційний господарський суд вважав висновки місцевого господарського суду в частині витребування на користь Міністерства оборони України з чужого незаконного володіння ПП "Теплобуд" нерухомого майна, а саме: квартир №№1-30 включно, розташованих за адресою : смт. Решетилівка Полтавської області буд. 8а по вул. Жовтневій помилковими, тому скасував його та постановив нове рішення, яким у позові в зазначеній частині відмовив мотивуючи тим, що Міністерство оборони України ніколи не набувало жодних прав на спірні 30 квартир, в той час як ВТП "Квант", у порядку визначеному законодавством, оформлені і отримані свідоцтва на право власності на спірні 30 квартир на підставі рішення 24 сесії 4 скликання Решетилівської селищної ради №230 від 09.03.2006 року. При цьому, апеляційний суд вказав на те, що зазначені права ВТП "Квант" не оспорені, правовстановлюючі документи, на підставі яких ВТП "Квант" набув право власності, у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися . З огляду на викладене, апеляційний господарський суд зробив висновок про правомірність набуття права власності ПП "Теплобуд" на спірні квартири за договором купівлі-продажу від 10.08.2007 року, укладеного між ВТП "Квант" та ПП "Теплобуд".

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Судами встановлено, що 23.12.03 року між Приватним підприємством Виробничо-технічним підприємством "Квант"(ВТП "Квант") та Державним підприємством Міністерства оборони України "Енергія МО" (наказом Міністра оборони України від 13.08.2004 року №348 ДП МО України "Енергія-МО" перейменоване у ДП МО України "Ліси оборони ") укладено договір на будівництво житла в порядку пайової участі №5/2004, відповідно до умов якого ДП МО України "Ліси оборони" (правонаступник ДП "Енергія МО"), як пайовик, взяло на себе зобов'язання з метою забезпечення житлом військовослужбовців Міністерства оборони України, перерахувати на рахунок ВТП "Квант", як замовника, суму пайового внеску у будівництві 30-ти квартирного житлового будинку у смт.Решетилівка Полтавської області по вул. Жовтневій, 8 із розрахунку 1513,4 м 2 загальної площі житла згідно адресного переліку.

За договором №5/2004 ВТП "Квант" зобов'язувалося за рахунок отриманих коштів збудувати та у строк до 31.12.2004 року передати ДП МО України "Ліси оборони" документи на оформлення права власності на відповідну профінансовану частку житла. Загальна сума за укладеним договором складає 1905491,05 грн.

Судами попередніх судових інстанцій також було встановлено, що ДП МО України "Ліси оборони" взяті на себе зобов'язання перед ВТП "Квант" по договору №5/2004 щодо перерахування коштів в сумі 1905491 ,67 грн. виконало у повному обсязі, а ВТП "Квант", в свою чергу, взяті на себе зобов'язання перед ДП МО України "Ліси оборони" щодо передачі документів на оформлення права власності до 31.12.2004р. не виконало.

Додатковою угодою №1 від 31.12.04р. до договору №5/2004, строк виконання договору подовжено сторонами до 31.08.05 року.

Додатковою угодою №2 від 14.02.06 р. до договору №5/2004, ДП МОУ "Ліси оборони" і ВТП "Квант" домовились розірвати договір №5/2004 з 01.05.06 р.; суму грошових коштів в розмірі 1905491,67 грн., отримані ВТП "Квант", повернути на розрахунковий рахунок відповідача-3, в повному обсязі в строк до 01.05.06 р.

Додатковою угодою №3 від 17.03.06 р. до договору №5/2004, ВТП "Квант" і ДП МО України "Ліси оборони" домовились розірвати договір № 5/2004 з 17.03.2006р.

Додатковою угодою №4 від 27.04.06 р. до договору №5/2004 ВТП "Квант" та ДП МО України "Ліси оборони" погодили, що залишок заборгованості в розмірі 658996,61 грн. ВТП "Квант" погашає з моменту реалізації 50 % загальної площі у будинку № 8а по вул. Жовтневій в смт. Решетилівка, Полтавської області. ДП МО України "Ліси оборони" та ВТП "Квант" також домовились, що із суми грошових коштів в розмірі 1905491,67 грн., отриманих ВТП "Квант" від ДП МО України "Ліси оборони", повернути на розрахунковий рахунок відповідача-3 суму в розмірі 854996,61 грн. в строк до 01.05.06 р. Решту пайового внеску зарахувати в рахунок погашення заборгованості ДП МО України "Ліси оборони" перед ВТП "Квант", згідно акту звірки від 01.03.06р., відповідно до "Угоди про припинення зобов'язань шляхом взаємозаліку" від 16.03.06 р.

На момент звернення до суду всі вище перелічені угоди були дійсними і є дійсними до теперішнього часу. Угоди, укладені між ВТП "Квант" та ДП МОУ "Ліси оборони", в судовому порядку не визнавалися недійсними.

З матеріалів справи також вбачається, що 27.05.2004 року між Центральним спеціалізованим будівельним управлінням (далі ЦСБУ) та ДП МО України "Енергія-МО", був укладений договір на будівництво житла в порядку пайової участі №2/2004. Предметом договору №2/2004 є участь ЦСБУ у будівництві 30-ти квартирного житлового будинку у смт. Решетилівка Полтавської області по вул. Жовтневій, 8.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що ЦСБУ зобов'язується внести суму пайового внеску грошовими коштами на розрахунковий рахунок ДП МО України "Ліси оборони" із розрахунку будівництва 1 513,40 кв. м. загальної площі житла, згідно адресного переліку та доручає Державному підприємству МО України "Ліси оборони" збудувати, за рахунок сплачених йому коштів, та передати пайовику документи на оформлення права власності на профінансовану частку житла. Загальна сума зазначеного договору становить 1944386,05 грн.

Відповідно до п. 3.1.1. договору №2/2004 ДП МО України "Ліси оборони" зобов'язано було до 31.12.2004 року передати ЦСБУ документи на оформлення права власності на житло загальною площею 1513,40 кв. м.

У строк до 31.12.2004 року ДП МО "Ліси оборони" свої зобов'язання перед ЦСБУ щодо передачі та оформлення права власності відповідно до умов договору №2/2004 не виконало.

В подальшому, згідно рішення Виконавчого комітету Решетилівської сільської ради від 29.03.2006 р. №230 для впорядкування нумерації житлових будинків по вул. Жовтневій) та в зв'язку з тим, що будинок під № 8 вже існує, 30-ти квартирному житловому будинку привласнено адресу: смт. Решетилівка, вул. Жовтнева, 8-а.

Станом на день подання позову ЦСБУ квартири №№ 1-30 у 30-ти квартирному житловому будинку в смт. Решетилівка Полтавської області по вул. Жовтнева, 8а Міністерству оборони України для розподілу не передало.

26.03.06 року рішенням 24 сесії 4 скликання Решетилівської селищної ради оформлено право приватної власності на кожну окрему квартиру спірного 30-ти квартирного будинку за ВТП "Квант".

На підставі зазначеного рішення ВТП "Квант" оформлені та видані свідоцтва на право власності на 30 квартир спірного будинку. Зазначені права третьої особи не оспорені, правовстановлюючі документи, на підставі яких ВТП "Квант" набув право власності у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися.

10.08.07 року між ВТП "Квант", як продавцем та ПП "Теплобуд", як покупцем було укладено договори купівлі - продажу квартир (кожної окремо), предметом яких виступали квартири №№1 - 30 в будинку за номером 8а, розташованого за адресою - смт. Решетилівка, Полтавської області, вул.Жовтнева.

Звертаючись з позовною заявою, позивач посилався на ст. 388 Цивільного кодексу України та вказував про те, що спірна нерухомість є державною власністю, яка незаконно вибула з володіння держави поза волею власника. Дані факти, на думку прокурора, доводять висновки, встановлені вироком у кримінальній справі стосовно Зернова А.А. та Зазимко Л.В.

Стаття 316 Цивільного кодексу України визначає, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Позов про витребування майна з чужого незаконного володіння є речово-правовим, вимоги якого при звернені до суду повинні бути підтвердженні наявністю у позивача права власності на спірне майно.

Умовами задоволення позову про витребування майна повинна бути наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту належності йому спірного майна на праві власності.

Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна.

Відтак, до предмету доказування за позовом про визнання права власності входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно.

Разом з тим, за приписами статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (віндикаційний позов).

При розгляді віндикаційного позову позивач повинен підтвердити право власності на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Згідно із частиною 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

- було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

- було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

- вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, статтею 388 Цивільного кодексу України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

Відповідно до ст.331 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно виникає у особи з моменту його державної реєстрації.

Пунктом 1.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (яке діяло на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що державна реєстрація прав - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.

Пунктом 1.4. вказаного положення встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Як вірно було встановлено апеляційним судом, правовстановлюючих документів на право власності Міністерство оборони України або ЦСБУ на спірні квартири не має, матеріали даної справи їх також не містять.

Крім того, апеляційний суд обґрунтовано вказав на те, що ні прокурором, ні Міністерством оборони України не було надано належних та допустимих доказів того, що Міністерство оборони України або ЦСБУ набуло право власності на спірні квартири.

Також апеляційний суд вказав , що Міноборони не проводило фінансування будівництва 30-ти квартир, оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази виділення з Держбюджету коштів на вказане будівництв. З листа Департаменту будівництва Міністерства оборони України від 12.12.2008 року вбачається, що бюджетні кошти на фінансування будівництва житлового будинку не виділялися.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що Міністерство оборони України ніколи не набувало жодних прав на спірні 30 квартир, в той час як ВТП "Квант", у порядку визначеному законодавством, оформлені і отримані свідоцтва на право власності на 30 квартир спірного будинку на підставі рішення 24 сесії 4 скликання Решетилівської селищної ради №230 від 09.03.2006 року.

При цьому, апеляційний суд вірно вказав на те, що зазначені права ВТП "Квант" не оспорені, правовстановлюючі документи, на підставі яких ВТП "Квант" набув право власності у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2007 року квартири №№1 - 30 в будинку за номером 8а, розташованого за адресою - смт. Решетилівка, Полтавської області, вул.Жовтнева були відчужені ВТП "Квант" шляхом укладання договорів купівлі-продажу з ПП "Теплобуд".

Вказані договори купівлі-продажу зазначених квартир укладені в присутності та за участю нотаріусу, підписані особами з відповідними повноваженнями, зареєстровані належним чином у державному реєстрі правочинів. Дані договори є чинними, тому ПП "Теплобуд" правомірно набуло право власності на нерухоме майно.

Враховуючи наведене, колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції та вважає, що підстав вважати Міноборони власником спірних квартир немає, а отже відсутні підстави для витребування спірного майна у ПП "Теплобуд".

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій щодо відмови у задоволенні в іншій частині позовних вимог до інших відповідачів, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи та діючому законодавству.

Відповідно до ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного господарського суду та не впливають на них, а тому підстави для її задоволення і скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року, ухваленої з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального законодавства, відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 року по справі №18/2184/11 залишити без змін.

ГоловуючийК. Круглікова Судді:Л. Жукова О. Мамонтова