Ухвала

від 08.01.2013 по справі 16/5025/1139/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"08" січня 2013 р.Справа № 16/5025/1139/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом 1. ОСОБА_1, м. Деражня;

2. ОСОБА_2, с. Коричинці;

3. ОСОБА_3, с. Коричинці

до 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Коричинецьке", с. Коричинці;

2. ОСОБА_4, с. Коричинці;

3. ОСОБА_5, с. Коричинці;

4. ОСОБА_6, с. Коричинці;

5. ОСОБА_7, с. Коричинці;

6. ОСОБА_8, с. Коричинці;

7. Товариства з обмеженою відповідальністю „Коричинецька агрофірма", с. Коричинці

про - визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників СТОВ „Коричинецьке" від 16.07.2010 р. про створення ТОВ „Коричинецька агрофірма";

- визнання недійсним Статуту ТОВ „Коричинецька агрофірма";

- скасування державної реєстрації ТОВ „Коричинецька агрофірма"

За участю представників:

від позивача-1: ОСОБА_1;

від позивача-2: не з'явився;

від позивача-3: не з'явився;

від відповідачів: не з'явився.

Суть спору: Позивачі звернулись до суду із позовом до відповідачів про визнання недійсним рішення Загальних зборів учасників СТОВ „Коричинецьке" від 16.07.2010 р. про створення ТОВ „Коричинецька агрофірма", визнання недійсним Статуту ТОВ „Коричинецька агрофірма"; скасування державної реєстрації ТОВ „Коричинецька агрофірма", посилаючись на доводи, викладені у позові.

Крім того, позивачами в порядку ст.ст.66, 67 ГПК України подано письмове клопотання від 24.10.2012р., згідно якого останні просили забезпечити позов, а саме: накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю „Коричиненцька агрофірма", оскільки останнє є правонаступником СТОВ „Коричинецьке", в статутний фонд якого перейшло майно та автотранспорт. На підтвердження заяви про забезпечення позову позивачами подано баланс СТОВ „Коричинецьке" за 2010 рік, докази про сплату судового збору.

Ухвалами суду клопотання позивачів про забезпечення позову відкладалась у зв'язку із необхідністю подання доказів, у зв'язку із неявкою учасників судового розгляду та враховуючи позицію сторін щодо поданого клопотання.

Позивач-1 в засідання суду 08.01.2013р. прибув, наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представники позивачів 2,3 та відповідачів 1-7 в засіданні суду не прибули, заяви чи заперечення щодо забезпечення позову суду не подано.

Із наявного в матеріалах справи клопотання про забезпечення позову від 24.10.2012р. вбачається, що позивачі просять суд накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю „Коричиненцька агрофірма, оскільки останнє є правонаступником СТОВ „Коричинецьке", в статутний фонд якого перейшло майно та автотранспорт. І дана обставина може утруднити виконання рішення суду в майбутньому.

Суд, оцінивши клопотання позивачів про забезпечення позову від 24.10.2012р. на відповідність фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства України, вважає останню немотивованою та такою, що не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Статтею 66 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєю ініціативою має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За приписами статті 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до абз.3 п.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від №16 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (п.47) передбачено, що заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) товариства, зокрема шляхом заборони вчиняти дії лише щодо того пакета акцій, який безпосередньо пов'язаний із предметом спору.

У разі, якщо необхідність вжиття заходу до забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що у випадку невжиття такого заходу йому буде завдано значної шкоди, він повинен обґрунтувати можливість завдання такої шкоди, її розмір, зв'язок можливої шкоди з предметом спору, а також необхідність і достатність для її запобігання вжиття саме цього заходу до забезпечення позову.

Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Згідно п.п.5.7.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. №04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" передбачається, що при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарським судам слід також враховувати, що цими заходами не повинна блокуватися господарська діяльність товариства, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.

Зокрема, не допускається винесення ухвал про:

- накладення арешту на все майно підприємства. Якщо у господарського суду є підстави вважати, що діями виконавчого або іншого органу, рішення про обрання якого оспорюється, може бути погіршено фінансовий стан господарського товариства або доведено його до стійкої неплатоспроможності, суд вправі забезпечити позов шляхом заборони відчуження основних засобів, нерухомого майна та іншого визначеного майна товариства, чітко визначивши в ухвалі про забезпечення позову перелік майна, відчуження якого забороняється.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що позивачем не подано належних та допустимих доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд вважає клопотання позивачів від 24.10.2012р. про забезпечення позову таким, що не підлягає задоволенню. Відтак, у задоволенні вказаного клопотання про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання позивачів від 24.10.2012р. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю „Коричиненцька агрофірма", відмовити.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 11 прим.:

1- до справи;

2 - позивачу - 1 (АДРЕСА_1) - проста кореспонд.

3 - позивачу-2 (АДРЕСА_2) - проста кореспонд.

4 - позивачу-3 (АДРЕСА_3) - проста кореспонд.

5 -СТОВ „Коричинецьке" (с. Коричинці, Деражнянський р-н, Хмельницька обл.) - проста кореспонд.

6 - ТОВ „Коричинецька агрофірма"(вул. Грушевського, 4, с. Коричинці, Деражнянський р-н, Хмельницька обл) - проста коресп.

7 -ОСОБА_4 (АДРЕСА_4) - проста кореспонд.

8 -ОСОБА_5 (АДРЕСА_4) - проста кореспонд.

9 -ОСОБА_6 (АДРЕСА_4) - проста кореспонд.

10 -ОСОБА_7 (АДРЕСА_4) - проста кореспонд.

11 -ОСОБА_8 (АДРЕСА_4) - проста кореспонд.